Коли боятися власної квартири: Суспільне покаже фільм-розслідування, який зняла команда з Рівного

28 серпня 2019 року у Дрогобичі на Львівщині обвалилася частина чотириповерхового будинку. Під завалами загинули восьмеро людей. Це найбільша кількість жертв на обвалах житлових будинків в Україні, які не пов’язані з вибухами газу. До трагедії півстолітній будинок аварійним не вважався.

Будинок у Дрогобичі був збудований за типовим проектом хрущовських часів. Таких тисячі в Україні, зокрема і на Рівненщині. У такому живете ви або ваші родичі: цегляний, з малими вікнами, кухнями, низькими стелями.

Обвал на вулиці Грушевського, 101/1 у Дрогобичі не передбачив ніхто, хоча будинок за кілька днів до трагедії подавав сигнали – на них ніхто не звернув належної уваги.

«Нехай люди вчаться на чужих помилках, не на своїх. Якби я колись побачила, як трісне будинок, я би втікала. Я не була готова абсолютно до того всього», – говорить тепер Оксана Терлецька, героїня документального фільму-розслідування «Дрогобич 101/1».

Жінка під час обвалу отримала серйозну травму хребта і заново вчиться ходити.

«Дрогобич 101/1» – фільм об’єднання журналістів-розслідувачів «Суспільного» із Рівного, яким керує з вересня минулого року журналістка та продюсерка Інна Білецька. Команда провела власне розслідування причин обвалу у Дрогобичі, а заодно встановила, чому під загрозою подібних обвалів – сотні інших будинків в Україні.

Якщо ви хочете дізнатися, як вберегти своє майно від руйнування, на які тривожні сигнали потрібно реагувати у власній квартирі та що робити, якщо ваш будинок під загрозою обвалу, не пропустіть документальний фільм-розслідування «Дрогобич 101/1» на телеканалі UA:Перший. Прем’єра відбудеться цієї середи, 25 березня, о 21:30.

«Четверта влада» поставила кілька запитань шеф-редакторці Творчого об'єднання «Розслідування» Національної суспільної телерадіокомпанії України Інні Білецькій.

– Скільки часу і скільки людей працювали над цим фільмом?

– Над цим розслідуванням три місяці працювало четверо людей, ми і знімали, і монтували, і поспродакшн робили. Як журналісти ми працювали втрьох, я, Дмитро і Алла, Дмитро разом з Сашею ще знімали, Саша робив графіку, монтував, ми всі досить багатозадачні в команді.

– Тобто команда розслідувачів Суспільного повністю рівненська?

– На Шведському Суспільному розслідування теж роблять в Гьотебурзі, а не в Стокгольмі. Те, що ми живемо у Рівному ніяк не заважає нам вивчати загальнодержавні проблеми. Переживемо карантин, вийдемо з економічної кризи дружно усією державою і будемо думати про розширення. Насправді уже в цьому році команда мала поповнитися групою в столиці. Будемо вірити, що це вдасться.

– А що найбільше вас вразило під час роботи над цим фільмом?

– Маштаби загроз і відсутністю у держави будь-якого системного бачення як їх уникнути. А ще радянський підхід власників до безпеки житла: нам повинні, нам не зробили...

– А взагалі є якийсь реальний вихід із цієї ситуації, коли чимало старих житлових будинків у країні небезпечні для людей? Є відповідь що і кому робити в такій ситуації?

– Є досвіди інших країн з повоєнною масовою забудовою: поступова реновація коштом державним і коштом власників, знесення і відселення, створення органу, який реально контролюватиме утримання, зможе попереджати про загрози. Тут принаймні законодавство треба привести до сучасних реалій, а не жити з житловим кодексом 1983 року.

Враження від роботи над фільмом від режисера проєкту Олександра Стратонова:

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.