Комунальні собаки Рівного: життя, смерть і наші гроші

Кисла каша, гниле м’ясо, байдужість до підопічних та неефективне використання бюджетних коштів. Це головні звинувачення, що вже рік лунають з уст волонтерів-зоозахисників на адресу керівниці Рівненського стерилізаційного центру Наталі Ющук.

Цей центр — частина комунального автотранспортного підприємства 1728, яке здебільшого вивозить сміття — існує з 2012 року. Незабаром міська рада може розглянути створення на його базі окремого комунального підприємства. Але волонтери сумніваються, що депутати за це проголосують. І пропонують простіший шлях: замінити керівника.

Сама ж Наталя Ющук вважає, що волонтери та деякі працівники центру ведуть війну проти неї особисто, а центр працює настільки ефективно, наскільки це можливо за ті гроші, що виділяються на нього з міського бюджету. «Четверта влада» вислухала аргументи сторін і співставила цифри.

Чому безпритульних собак і котів стерилізують

Це гуманніше, ніж убивати вуличних тварин, і ефективніше, ніж відловлювати їх і тримати в притулках. Місце знищених або відловлених тварин на вулиці швидко займають інші. Стерилізовані собаки й коти або знаходять господарів, або повертаються туди, звідки їх забрали, щоб доживати своє життя, не маючи нащадків.

Водночас вони охороняють територію від інших тварин. До того ж, стерилізовані собаки менш агресивні до людей і не мають звички збиватись у зграї, які є найбільшою загрозою. В ідеалі стерилізованими мають бути не лише вуличні, а й свійські собаки та коти, аби їхні цуценята й кошенята не потрапляли на вулицю.

Навіть приблизної кількості безпритульних тварин у Рівному ніхто не знає. Але зоозахисники кажуть, що кількість тварин, яку вдається стерилізувати в комунальному центрі зараз, недостатня. Набагато більше відловлюють і стерилізують власним коштом волонтери, але й цього не досить.

Зазвичай робота у стерилізаційному центрі виглядає так: собаку відловлюють, стерилізують, вакцинують та повертають туди, де взяли, або ж знаходять для неї господарів. У травні 2019-го до Рівного приїздила керівниця львівського комунального підприємства «Лев» Оксана Кошак і розповідала про досвід цього центру.

Вона каже, що головне у зменшенні кількості безпритульних тварин – це саме прилаштування до нових господарів. Тому «Лев» активно й регулярно наповнює сайт – тут можна знайти історії про кожну тварину, яка зараз є в центрі, статистику прилаштованих та стерилізованих; дізнатися, як стати волонтером, та як підтримати роботу підприємства грошима тощо.

Ціна питання

Стерилізаційний центр у Рівному з’явився у травні 2012 року за рішенням Рівнеради.

Тоді депутати затвердили «Програму регулювання чисельності безпритульних тварин у місті Рівному на 2012-2016 роки». Ця програма була потрібна для того, щоб безпритульних тварин у місті ставало менше. Для цього їх мали відловлювати, стерилізувати, вакцинувати та брати на облік. У грудні 2016-го затвердили нову програму на 2017-2021 роки.

За час існування (станом на початок другого кварталу 2019-го року) стерилізаційний центр отримав 2 мільйони 749 тисяч 783 гривні з міського бюджету. Із детальним використанням коштів міського бюджету на утримання центру в період 2012-2018-го років і в перший квартал 2019-го можна ознайомитись тут.

У центрі мають працювати семеро людей: завідувачка, ловець, водій та чотири доглядачі (втім зараз, за словами керівниці центру, ловця немає – мовляв, відловлюють доглядачі та вона сама). Зарплатня у працівників центру невелика. За січень-квітень 2019-го завідувачці центру Наталі Ющук нарахували 18 тисяч 960 гривень – трохи більше чотирьох тисяч щомісяця.

Натомість один доглядач щомісяця отримує три з половиною тисячі гривень. Приблизно стільки ж отримують й інші працівники.

У 2019 році стерилізаційний центр отримав 800 тисяч гривень із міського бюджету. За словами Наталії Ющук, близько 600 тисяч – це зарплата разом із податками.

– П’ять тисяч нам виділили на хімію, відра, швабри та ще 50 тисяч на корм для собак. Це десь 400 кілограмів корму. Цього вистачить на 40-50 днів, але нам пообіцяли, що на корм грошей додадуть, – каже керівниця.

На стерилізацію тварин виділили 82 тисячі 320 гривень. За ці кошти мають стерилізувати 116 собак та 17 котів. Волонтери вважають, що можна було б зробити більше.

Історія конфлікту

Перші шість років стерилізаційний центр очолювала Тамара Лук’янчук.

Зоозахисниця та членкиня правління ГО «Зооварта» Світлана Сидоренко розповідає, що як волонтерка допомагала попередній керівниці. За цей час тут стерилізували 1 тисячу 338 собак.

Тамара Лук'янчук пропрацювала завідувачкою центру шість років. Фото із фейсбук-сторінки Тамари Лук'янчук

Історію звільнення Тамари Лук’янчук ми почули від колишньої працівниці центру Наталі Гуменюк:

– Саша (доглядач, який до вересня 2019-го працював у центрі, – авт.) мені розповідав, що там було будівництво, а ловець напився, прийшов і прямо на робочих справив нужду.

За її словами, тоді Тамара Лук’янчук пішла до начальника КАТП 1728 Ростислава Кралюка та поставила ультиматум: або вона, або ловець.

– Кралюк зробив вибір не на користь Тамари, – каже Наталя. – Він сказав, що завідувача знайде, а такого дурня не знайде ніде.

Тамара Лук’янчук пішла, і центру потрібна була нова керівниця.

Мер Рівного Володимир Хомко провів громадські слухання. Було два кандидати. За одну людину 10 людей проголосували, за іншу 17. Тоді Наталю Ющук і вибрали більшою кількістю голосів. Але більшість  взагалі не голосувала, – розповідає Світлана Сидоренко. – Мер сказав, що через шість місяців ми зустрінемось і знову поговоримо. Але так і не зустрілися.

За два місяці на роботу нової керівниці Наталі Ющук почали скаржитися самі працівники центру. Нарікали на умови утримання тварин та погане харчування.

– Коли ми почали це все ворушити, Хомко нам сказав: створюйте громадську організацію і я вам віддам в оренду землю за гривню. Робіть, що хочете, – розповідає Світлана Сидоренко. Тоді виникла ГО «Зооварта». Окрім Світлани, серед засновників організації – Петро Дикало, Тетяна Алімова, Артем Павлючик та Іннеса Шишкіна.

Світлана Сидоренко розповідає, що в грудні 2018-го волонтери створили громадську організацію «Зооварта», аби їм передали  опіку стерилізаційний центр

– Ми попросили Володимира Хомка передати стерилізаційний центр нам із тим самим фінансуванням. Хомко спочатку погодився, – каже волонтерка.

Аби з’ясувати, чи є проблеми у центрі та чи дає йому раду Наталя Ющук, у березні 2019-го міський голова створив спеціальну комісію. Її голова – депутат Рівнеради Роман Яворський.

У склад комісії також входив голова бюджетної комісії Олег Карп’як, заступник начальника УЖКГ Володимир Лапюк, начальник КАТП 1728 Ростислав Кралюк, сама Наталя Ющук і волонтерки Світлана Сидоренко та Алла Лосік.

Три місяці тому комісія рекомендувала створити на базі центру комунальне підприємство.

– Провели засідання управління житлово-комунального господарства, на якому був мер, – каже Роман Яворський. – Управління має порахувати вартість утримання цього комунального підприємства.

– Приблизно шостого грудня має бути громадське слухання щодо створення цього підприємства, мають представити кошторис. Будуть запрошені волонтери і зоозахисники. Після цього питання створення комунального підприємства винесуть на сесію міськради.

Що пропонують волонтери

– Влада хоче закрити це питання, щоб волонтери їм не набридали. Я вам даю гарантію, що міська рада за це не проголосує, – каже Світлана Сидоренко. – Комунальне підприємство – це затратно для міського бюджету, доцільніше зараз змінити керівника.

За словами Світлани Сидоренко, затверджена програма неефективна:

– Робота не робиться. Кількість собак на вулиці збільшується, багато цуценят.

Волонтери висунули на посаду завідувача Петра Дикала. Раніше він працював у Рівнегазі.

– Він любить тварин та опікується ними, – характеризує Петра Світлана. 

Сам Петро Дикало каже, що погодився, бо тема безпритульних тварин йому дуже близька:

– Мені їх шкода і я підтримую те, що їх потрібно стерилізувати, а не труїти тихцем.

Волонтери-зоозахисники пропонують Петра Дикала напосаду завідувача стерилізаційного центру. Фото з фуйсбук-сторінки Петра Дикала. 

На думку Дикала, стерилізувати в центрі мають і безпритульних, і домашніх тварин. Адже це зменшить ризик потрапляння цуценят на вулиці міста. Що більше собак у місті стерилізовано, то менше буде безпритульних.

Роман Яворський кандидатуру Дикала не підтримує – мовляв, не розуміє, як працює комунальне підприємство:

– Ми ставили йому запитання. Людина плавала і навіть не розуміла, куди вона йде. Це ж не просто громадська організація, якій можна скинути гроші на карточку.

Петро Дикало натомість називає комісію цирком.

– Про виїзну комісію керівника стерилізаційного центру попереджають за місяць. Відповідно, коли на огляд приїжджає комісія, все гарно посипано гравієм, а на територію до вольєрів із собаками нікого не пускають. Комісія депутатів приїжджає за півгодини до того, коли туди  збирають волонтерів.

За його словами, зараз волонтери не можуть потрапити до центру й не знають, що відбувається з собаками всередині.

Завідувачка Наталя Ющук підтверджує, що встановила графік відвідування. Аргументує тим, що деякі з волонтерів поводяться нахабно і агресивно. Крім того, на території стерилізаційного центру будують притулок для тварин, а собаки не лише у вольєрах, але й ходять по території.

–  Звичайно, волонтери не мають доступу, – каже Наталя Ющук. –  Я написала заяву в поліцію на перешкоджання господарській діяльності. Волонтери приходили без дозволу, без графіку, без попереджень. Відкривали двері ногами, бо їх пускав доглядач, який, слава Богу, вже звільнився.

– Вони запускали квадрокоптери, коли нам привезли баки на крупу, а вони розповіли в інтернеті, що привезли баки, в яких виносять сміття. Для чого мені це? В мене люди на мінімальній зарплаті, на яких усе тримається. Я нормально ставлюся до волонтерів, але не до тих, які заходять і все знімають на камеру.

– Самі привозять туди собак і залишають, а потім пишуть, що собаки у концтаборі. А навіщо ви мені їх туди привезли? Це центр стерилізації, а не абонентський відділ. Ми тварин стерилізуємо. За правилами, ми об'єкт незавершеного будівництва. Він в принципі має бути закритим, поки будівництво не здане в експлуатацію, доки не буде збільшено штат і заробітна плата.

Як працює центр

Центр стерилізації розташований на Київській, 100 Г. Його площа – 60 соток. За двометровим парканом — невеликий будинок, 22 вольєри, 50 будок та кілька приміщень для зберігання інвентарю та готування їжі.

Журналістка «Четвертої влади» прийшла відвідати стерилізаційний центр. Фото зі стерилізаційного центру з липня 2019-го 

​Якщо приїдете до воріт центру, вас зустріне ловець Віктор. Він запитає, хто ви і чому приїхали. Ймовірно, не пустить усередину, бо на відвідування відведені години та дні.

У самому будинку кілька кімнат. У двох із них стоять морозильні камери та холодильник, зберігається сухий корм та консерви для тварин.

Морозильні камери

Праворуч від входу в будинок стоять кілька морозильних камер. У них зберігається м'ясо для тварин. Всі камери під замком.

Корм та консерви для собак. У холодильнику раніше зберігалися продукти та ліки. Однак на літо його вимкнули, оскільки у ньому продукти замерзали

Є кімната для доглядачів і санвузол. У морозильних камерах – м’ясо. Наталія Ющук розповідає, що харчі, у яких сплив термін використання, привозять до центру підприємці.

Остання кімната раніше була операційною. Зараз тут перетримують котів і собак після операції.

На післяопераційній перетримці у такій кімнаті мешкають і коти, і собаки

– На стерилізацію ми возимо, бо тут немає де стерилізувати, – каже завідувачка. Зараз у стерилізаційному центрі 85 собак – 50 у вольєрах та 35 на території.

Надовго в центрі лишаються, зі слів Наталі Ющук, старі або хворі собаки. Решту завозять на місце відлову або ж прилаштовують. Нових господарів шукають переважно в інтернеті. За час роботи Наталії Ющук прилаштували понад шість десятків собак.

– Ми хочемо створити сторінку стерилізаційного центру у фейсбуці і виставляти туди тварин, – каже керівниця. – І дублювати це все в інстаграм. Потребуємо допомоги у прилаштуванні, але треба якось це систематизувати, вести облік, а не просто писати в журналі чи в зошитах.

Біля будинку стоять буди та кілька вольєрів. У будах ночують собаки, які вдень бігають по дворі.

Будки на території центру. Липень 2019-го

Одразу за вольєрами котлован. Його викопали для будівництва притулку, але на цьому роботи зупинилися. Влітку тут усе заростає кущами. За словами волонтерки Світлани Сидоренко, одного разу через зсув ґрунту у цей котлован упав порожній вольєр.

Котлован, який вирили, щоб побудувати притулок

Від будиночку веде стежка. Зліва від неї вольєри з постійними мешканцями стерилізаційного центру. Зазвичай в одному вольєрі співмешкають дві-три собаки.

Вольєри на території центру

За вольєрами дві невеликі дерев’яні споруди.

В одній зберігають коробки, в іншій котел, у якому собакам двічі на день варять кашу – за словами доглядача Миколи Долінського, із ячної крупи та м’яса.

Доглядач Микола Долінський показує котел для варіння каші. 

Чому волонтери «приходять і знімають»

Зараз волонтери бувають у центрі рідко. Приходили у квітні, коли їм подзвонив доглядач Олександр Цехмайструк (від вересня 2019-го він уже не працює в центрі) і сказав, що мусить годувати собак скислою кашею. Тоді вони відзняли про це відео й зафіксували, як кілограми м’яса гниють на вулиці.

25-го квітня на сторінці фейсбук однієї із волонтерок Іннеси Шишкіної з’яивлося відео, у якому доглядач Олександр Цехмайструк каже, що скисла каша. 

На відео видно, як каша для собак покрилася піною та бурлить. 

Окрім того, волонтери відзняли на відео, як кілограми м’яса гниють на вулиці у плюсову температуру. 

Наступного разу волонтери приходили до центру 7-го червня. Тоді, за словами Світлани Сидоренко, доглядач повідомив, що Наталя Ющук сказала нагодувати собак зіпсованим м’ясом.

– Каша у нас кисне на зміні Цехмайструка, і відразу камери певних волонтерів це знімають. Я не проти перевірок, але чого вони приїжджають на зміні того самого доглядача? – каже Наталя Ющук і додає: – якби ми годували тварин скислою кашею, вони б усі вже померли.

Олександр Цехмайструк також скаржився, що керівниця центру рідко бувала на роботі. Фото UA:Рівне

Проблеми у керівниці виникали не тільки з Олександром Цехмайструком. Наталя Гуменюк працювала доглядачкою у стерилізаційному центрі рік. Вирішила звільнитися, коли нова керівниця сказала, що під час її чергування собаки стають агресивними.

Наталя Гуменюк звільнилася через конфлікт із керівницею центру Наталею Ющук.
Наталя Гуменюк звільнилася через конфлікт із керівницею стерилізаційного центру

– У нас була кволенька собака, і на неї нападали інші, які бігають у дворі. Я сховала її у вольєр, щоб не загризли, – розповідає жінка. – Коли я наступного разу прийшла на чергування, ця собака знову гуляла. Завідувачка сказала, що собаки агресивні лише в мою зміну – бо мене не люблять.

Тоді доглядачка повідомила керівницю, що допрацює до кінця листопада й піде. Пропрацювала лише півмісяця. Наприкінці зміни Наталя Ющук звинуватила доглядачку у крадіжці м’ясних продуктів і сказала не виходити на наступну зміну.

За роботу в листопаді Наталі Гуменюк не заплатили:

– Коли я запитала, де договір, завідувачка сказала, що я там не працювала, а була волонтеркою.

Після цього Наталя Гуменюк подала до суду про поновлення на роботі.

– Міський суд ми програли, зараз подали до апеляційного. Але всі доглядачі підтвердили, що я ходила на роботу, – додає Наталя. Втім Рівненський апеляційний суд її скаргу не задовольнив

Начальник КАТП ​Ростислав Кралюк говорить, що не бачить проблем у роботі Наталі Ющук і підстав влаштовувати їй перевірки.

Ростислава Кралюка в роботі центру та його керівниці все влаштовує. 

– Собаки – не основне для нас, – каже він. – Нехай керівниця ними займається.

Благодійність і податки

Пожертви доброчинців могли би зробити життя підопічних центру кращим, а його роботу – ефективнішим. Офіційно стерилізаційний центр 2019 року не отримував жодних благодійних пожертв. Втім ми поспілкувалися з трьома людьми, які допомагали центру грішми та харчами.

Рівнянка Наталія Савицька розповідає, що хотіла стерилізувати двох собак із своєї вулиці:

– Ми звернулись у стерилізаційний центр на початку вересня. Нам сказали, що грошей на стерилізацію вже немає, й озвучили суму 1 тисяча 200 гривень. Тоді всією вулицею збирали на стерилізацію. Я дала 300 гривень.

Рівнянка Тамара Чорна складалася коштами зі своєю подругою. За її словами, Наталя Ющук розповіла, що з власної кишені заплатила за стерилізацію собаки 500 гривень.

– Я її була запитала, чи потрібна допомога. А вона каже, що сама платила за стерилізацію і винна гроші. Ми з подругою скинулись і я їй передала 500 гривень. Куди ці гроші пішли, я не знаю, – розповідає Тамара Чорна.

Волонтерка Ніла Смолярова розповідає, що приносила в стерилізаційний центр не лише гроші, а й харчі, повідки та нашийники.

– Купувала м’ясні продукти, якими я годую власних собак, на кількасот гривень. Тисячу гривень дала особисто Ющук, – розповідає Ніла Смолярова. – Я говорила їй, що слід вести облік речей, які приносять до центру.

Натомість завідувачка каже, що з усієї благодійної допомоги, яка йде у КАТП 1728, треба платити двадцять відсотків податку. Харчі, ж які приносять відвідувачі, допомогою не є.

– Всі охочі офіційно надати благодійну допомогу мають приходити з видатковою накладною, тоді ми зможемо сплатити 20% податку, – каже вона. – Якщо приносять готівку, я пропоную купити на ці гроші вакцину чи оплатити послуги ветеринара.

Саме через проблеми з оподаткуванням у лютому вона створила благодійний фонд «Серафим», який може приймати пожертви без податків, проте в останній телефонній розмові в листопаді цього року сказала, що фонд… не має стосунку до стерилізаційного центру.

Звіт вона обіцяє опублікувати в кінці року у фейсбук-групі «Зоопульс», оскільки сайту, на якому можна було б викладати відкриту звітність, фонд не має. Наталя Ющук неохоче відповідає на запитання журналістів, каже – увага преси їй набридла.

Можна було б ефективніше

У Луцьку для стерилізації безпритульних тварин створили комунальне підприємство «Ласка». Його керівниця Наталія Рудь почала працювати 1 серпня 2018 року. До 1 травня 2019-го в центрі стерилізували 400 собак. Стільки ж прилаштували у сім’ї.

Відловлену на вулицях Луцька собаку вакцинують, чіпують, а тоді стерилізують.

– Стерилізуємо своїми силами – в нас є ветеринар і два фельдшери, – розповідає Наталія Рудь.

Наталія Рудь розповідає, що собак відловлюють, вакцинують, ставлять чіп а тоді стерилізують. Фото UA:Рівне

За її словами, на сайті підприємства кожен може обрати собі собаку. Окрім цього на сайті є звіти про діяльність «Ласки», а на головній сторінці можна побачити статистику за місяць: скільки тварин відловили, скільки стерилізували, скільки відпустили, а скільки прилаштували.

Також через сайт підприємства можна пожертвувати гроші.

– Благодійна допомога в нас обліковується вся. У нас є окремий благодійний рахунок, на який можна перерахувати гроші через наш сайт або через «Приват24». Із 1 серпня на благодійному рахунку було близько 78 тисяч гривень, а подарунків для тварин на 96 тисяч, – каже керівниця підприємства.

– Приносячи подарунки, людина пише заяву про те, скільки вона витратила на їжу або речі для тварин, і прикріплює чек: бухгалтер усе це бере на облік. 

Наталія Рудь каже, що за недорогі речі, які підприємство бере на облік, податок не платять – закон це дозволяє. Натомість завідувачка рівненського стерилізаційного центру Наталя Ющук запевняє: не платити податок центр не може, бо не є комунальним підприємством.

Стерилізують дорожче ніж на ринку

Стерилізують безпритульних собак із рівненського центру на Соборній, 446 у клініці «Олтен-вет». Клініка належить ветеринару з Волині Олександру Старикову.

Наталія Ющук говорить, що клініка, яка зараз стерилізує собак, її повністю задовільняє. Липень 2019-го

Цього року планували простерилізувати 116 собак та 17 кішок, та в останній телефонній розмові в листопаді Наталя Ющук сказала нам, що грошей вистачило на 89 собак і 72 кішки. Стерилізація однієї собаки коштує 550 гривень, кішки – 450 гривень. 

Зоозахисниця Світлана Сидоренко каже, що у ветеринарній клініці «Тета» тварин можна стерилізувати дешевше. Керівниця ветклініки Наталія Євсович розповідає, що стерилізація безпритульної собаки коштує 400 гривень, а кішки 250 гривень. За рік її клініка стерилізує від 500 до 800 безпритульних собак і котів, яких приводять волонтери.

– Якщо перераховувати кошти з підприємства на підприємство, потрібно сплатити 5%, це 20 гривень, – говорить вона. Тобто за одну собаку потрібно було б сплатити 420 гривень, за кішку – 260.

– До нас ніхто із стерилізаційного центру не звертався, і віддавати тварин після операції в такі умови, як у стерилізаційному центрі, я б не хотіла, – каже Наталія Євсович. – Після стерилізації ми ставимо кліпси з номером та назвою клініки. За кожну собаку відповідальний певний волонтер.

На думку Наталі Ющук, у «Теті» роблять знижки для волонтерів. Натомість клініка «Олтен-вет», яка зараз стерилізує собак, її влаштовує.

– Поки що жодних претензій у мене до ветеринара немає. Він має змогу оперувати в себе в клініці, добу перетримати в себе, щоб наглянути за тваринами, має необхідне обладнання, УЗД і рентген.

Однак, якщо стерилізувати тварин у ветклініці, де ціна менша, за ці ж самі кошти, можна стерилізувати більше тварин – 151 собаку та 29 кішок. І це без залучення благодійної допомоги.

Із тим, що ціни на стерилізацію завищені, керівник КАТП Ростислав Кралюк не погоджується. Мовляв, провели моніторинг у Луцьку, Житомирі, Києві та Хмельницькому, і всюди було дорожче, ніж у Рівному – навіть у державній ветклініці.

Ми зателефонували в луцьке комунальне підприємство «Ласка»: там собак стерилізують за 400-650 гривень залежно від ваги, котів за 300, а кицьок – за 350.

В київському комунальному підприємстві «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» суку можна стерилізувати за 982-1443 гривні залежно від ваги, кобеля – за 795-902 гривні, кицьку за 520 гривень​.

У житомирському комунальному підприємстві «Центр захисту тварин: собаку можна стерилізувати за 480-690 гривень залежно від ваги, кицьку – за 450.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram або на сторінку у Фейсбук.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)