Сміття на купи: чому у Рівному досі не налагодили правильний збір відходів

Рівне не виконувало закон про сортування сміття. Громадський діяч змусив чиновників це робити. В результаті є три різні схеми поводження з відходами, є купи великогабаритного сміття, немає системи сортування і немає порядку із вивезенням відходів. Але гроші рівнян витрачаються.

Чому так відбувається – у розслідуванні «Четвертої влади». 

710 тисяч кубометрів – стільки сміття минулоріч, за даними Управління житлово-комунального господарства, зібрали у Рівному. Це – приблизно 57 багатоповерхівок, як та, що на фото нижче.

Якщо в розвинених країнах поводження зі сміттям – це бізнес, то у Рівному це клопіт.

Підвищувати вартість вивезення сміття до ринкового міська влада не хоче. Тому приватна фірма пішла з міста. А налагодити якісну систему роздільного збору комунальному підприємству, за кошти рівненських платників податків, теж не вдається. Грошей завжди не вистачає.

Тому, замість системи роздільного збору маємо бутафорію. Про неї ми писали в матеріалі: «Сміттєвий обман: для чого у Рівному 18 кольорових контейнерів для відходів».

Щорічно комунальники вивозять відходи на полігон на північний схід від міста. Цей об'єм можна зменшити і на його зменшенні ще й заробити. Якщо впровадити роздільний збір. Але місцеві чиновники цього не роблять. І далі ви дізнаєтесь в чому проблема.

Відсутність системи збору

Рівнянка Ірена Боровець працює у Рівненському драмтеатрі. Вона живе біля перехрестя вулиць Чорновола та Котляревського. Її турбує те, що вона не може викидати відсортоване сміття у окремі контейнери.

– Важливо, щоб контейнер для пет-пляшки стояв, тому що величезна кількість мешканців кварталу приносить туди сміття. І немає можливості викинути пластикові відходи окремо. Мене кожного разу це мучить, коли викидаю все разом. Чому біля інших будинків є така можливість, а тут нема? – каже Ірена Боровець.

Раніше, за її словами, сітчастий контейнер для пет-пляшки був. Але, коли за збір та вивіз сміття взялося Комунальне автотранспортне підприємство (КАТП-1728), його прибрали.

Схожа історія у маркетологині Еліни Кац. Жінка живе у приватному секторі. Розповідає – великий контейнер на вулиці Дворецькій стояв з 90-х років. Але зник, коли за вивіз сміття взялось КАТП-1728.

– Біля будинку моїх сусідів щотижня збирається купа під 2 метри висотою. Бо всі жителі навколишніх будинків скидають в одному місці. Контейнер забрали через скарги  жителів будинку на Дворецькій. Це факт. Але люди далі на те місце скидають сміття.

Тобто, це не вирішило проблему цих жителів, тільки зіпсувало життя іншим. В той час, коли людям не вистачає сортування... Я не проти сортування, я обома руками «за». Але в той час, коли людям не вистачає ще одного цього (сітчастого – ред.), то в нас немає елементарних санітарних норм, – каже Еліна Кац.

За Схемою санітарного вивезення сміття, про яку буде мова нижче, на місці, про яке розповідає Еліна Кац, має стояти контейнер для великогабаритних відходів. І раніше він тут був.

Після скарги Еліни на своїй Фейсбук-сторінці про відсутність контейнера і купи сміття, на це звернув увагу міський голова Рівного.

Володимир Хомко разом із начальником КАТП-1728 Ростиславом Кралюком приїхали до Еліни особисто. Згодом встановили і контейнер.

Еліна Кац цьому зраділа: 

– Чому я цьому радію? Тому, що я бачу, що влада реагує на звернення простих громадян і визнає свої помилки. Більше не буде сміттєвих куп в очікуванні вивезення. Звичайно, підтримка чистоти і дотримання норм вже на нас – жителях, – поділилась Еліна Кац на своїй Фейсбук-сторінці. 

Жінка також додала, що «наші люди цим рішенням не задоволені». 

«Чарівний копняк» від громадянина

Експерт з питань ЖКГ Сергій Пінчук каже, що випадки Ірени та Еліни – це відсутність системи поводження з відходами у Рівному.

– Місто – живий організм, який постійно змінюється і розвивається. Будь які системи, створені для обслуговування міста, мають розвиватися разом з ним. Але якщо системи немає – ми маємо повне ручне управління, при якому точково  вирішуються проблеми, які є однаковими для всіх.

Це постійний процес який не призводить до покращення життя в громаді: сьогодні поставили контейнер бо комусь це треба, завтра його забрали, бо він комусь заважає... і так до безкінечності.

– Постійна героїчна боротьба, яка насправді не призводить до жодних системних змін.

Сергій Пінчук 25 років живе у Рівному. Він – громадський діяч та відомий у місті експерт з питань житлово-комунального господарства. З лютого 2018-го року Сергій працює у Києві – експертом Офісу підтримки та впровадження реформ при Мінрегіонрозвитку.

Одного разу він зіткнувся з проблемою утилізації сміття:

– Банальна історія. Коли вдома згоріло дві лампочки, які містять ртуть, я розумів, що просто викидати їх на смітник не можна. Коли вони потрапляють в смітник, то пари ртуті там збираються і випаровуються – це шкідливо.

Відповідно, почав шукати можливості, яким чином лампочки можна утилізувати. Можливості не було, – каже Сергій Пінчук.

Спочатку, розповідає Сергій, вони разом з дружиною та громадською організацією «Екоклуб» проводили акції біля супермаркетів – збирали ртутні лампочки та батарейки і віддавали їх на утилізацію.

Потім замовили дослідження, щоб дізнатись скільки енергозберігаючих ламп у рівнян. За результатами, тоді у місті використовували майже 88-ми тисяч енергозберігаючих ламп і більше 26-ти тисяч викидали у смітники щороку.

Напрацювання Сергій презентував рівненським депутатам та меру. Проте проблему поводження із небезпечними відходами не вирішували.

– Тоді я вирішив, що можливості конструктивно говорити з міською владою про цю проблему вичерпані. І я зрозумів, що немає іншого варіанту, як зобов'язати їх налагодити систему окремого збирання небезпечних побутових відходів через суд.

Так, як я колись у 2011-му році, через суд зобов'язав перерахувати всі тарифи, – каже Сергій Пінчук.

У 2014-му році за позовом Сергія Пінчука проти міськвиконкому Рівненський міський суд постановив:

«Зобов’язати виконавчий комітет Рівненської міської ради розробити та затвердити «Схему санітарного очищення», розробити технологічну схему роздільного збирання побутових відходів».

Та це не змусило міську владу працювати над очищенням міста, розповідає Сергій Пінчук. А оскільки за невиконання рішення суду передбачена кримінальна відповідальність, то Сергію довелося писати заяву у міліцію.

– Я не знаю, що вплинуло, але після заяви почалися рухи в цій сфері.

Прийняли рішення, що цю схему треба розробити, потім винесли проект рішення на сесію. Сесія погодилась, виділили гроші. Далі оголосили тендер на виконавця, який розробить схему, – розповідає Сергій Пінчук.

309 тисяч на схему вивезення сміття, яка не працює

Схему санітарного очищення Рівного розробляв «Український науково-дослідний інститут з розробки та впровадження комунальних програм та проектів».

Схема – це 4 томи, обсягом 688 сторінок. Коштувала вона платникам податків 309 тисяч 600 гривень.

Схему розбили відповідно до Закону України «Про відходи» та Методики Мінрегіонрозвитку. Цей документ передбачає, що Рівному має бути роздільний збір сміття, каже Сергій Пінчук:

– Схема саночистки передбачає всю систему роздільного збирання побутових відходів, як це передбачено чинним законодавством.

Інститут запропонував таку систему для Рівного: окремо скло; окремо все сухе, що йде на переробку; окремо органіка, змішана з усім іншим. І окремим розділом схеми саночистки вказано, що має бути відокремлене збирання небезпечних відходів.

Тобто на майданчику біля будинку Ірени має бути три контейнери для роздільного збору сміття. Призначені для того, що описав Сергій.

Один контейнер – для сухої фракції (папір, пластик, метал тощо). Другий – для органічних відходів (мокра фракція) – переважно відходи від їжі. Третій контейнер має бути призначений для скла. За даними розробників Схеми, його у Рівному викидають найбільше.

У приватному секторі, де живе Еліна, мусить стояти контейнер для великогабаритного сміття. Такий, як і був там з 90-х років. 

Це ми дізнались із карти Схеми. На ній позначено, скільки контейнерів має бути у Рівному та де.

Сітчастий контейнер, якого немає на майданчику поблизу будинку Ірени, відсутній також і в інших районах. Теж саме, із великогабаритним контейнером у секторі Еліни.

Це ми дізнались, коли перевірили, як виконується Схема санітарного очищення, а разом з нею норми Закону України «Про відходи».

Ми обійшли шість мікрорайонів: Північний, Центр, Басів Кут, Автовокзал, Ювілейний, Боярка. У кожному – перевіряли три майданчики для відходів різного типу, які були на карті з цієї Схеми.

За Схемою на майданчиках мало би бути по три контейнери: для органічних відходів, для вторсировини та для скла. Утім, нам не вдалося побачити жодного майданчика облаштованого таким чином.

Баки для скла відсутні. У деяких місцях встановлені сітчасті контейнери для пет-пляшки, але не всюди.

Для великогабаритного сміття контейнерів немає ні на одному із перевірених місць, що розробники позначили на карті Схеми.

Контейнер для небезпечних відходів, куди міг би викинути ртутні лампи Сергій Пінчук, існує.

Якщо ви хочете викинути ртутну лампочку – маєте їхати на сміттєвий полігон. Там, при в'їзді, стоїть бак. Він один.

Рівненська міська рада затвердила цю Схему та пропозиції так збирати відходи на сесії 23-го червня 2015 року. Але Сергій Пінчук каже, що прийнятий документ не діє. Його слова підтвердила наша перевірка.

– Я не бачу того, що за цей рік вжито заходи, які б наблизили нас до виконання цієї схеми. Окрім, оцих контейнерів, які поставили у місті невідомо де. І вони не такі як треба. По Схемі передбачено, де мають стояти контейнери, якого обсягу, якого кольору, – каже Сергій Пінчук.

Затвердили Схему одну, але є три різні варіанти

Відповідає за виконання Схеми – Управління ЖКГ. Керівник управління Ярослав Сахнюк скерував нас до підлеглого, який переконує, що рекомендації зі збору відходів, які є у Схеми можна не виконувати.

Справа у тому, що розробники запропонували Рівному три варіанти поводження із сміттям.

Перший варіант передбачає збір сміття у два контейнери: один для для всього, що не можна відсортувати, інший – для вторсировини (папір, пластик, метал тощо). Зібрану сировину повинні віддавати на сортування.

Другий варіант передбачає такий же розподіл контейнерів, але усе сміття мають захоронювати на полігоні.

Третій варіант – збирати сміття у три контейнери. Один для вторсировини, другий – для скла, третій – для всього іншого. Вторсировину – віддавати на сортування.

– За схемою в нас є три варіанти з організації збирання та вивезення побутових відходів. Ми обрали перший варіант, оскільки він для нас економічно сприятливий.

Тобто, це не буде тиску на мешканців і не буде збільшуватись тариф, і ми так працюємо п'ятий рік уже, – каже заступник начальника відділу благоустрою УЖКГ Олександр Даюк.

Однак Рівненська міська рада прийняла рішенням сесії рекомендації виконувати ТРЕТІЙ варіант Схеми.

Та комунальники його не виконують. Кажуть, що діють за першим варіантом.

Але «перших варіантів» ми знайшли два різних.

Як паперовий документ, Схема існує у двох примірниках. Один знаходиться у Рівненській міській раді, інший – в УЖКГ. Ми надіслали запит і нам показали примірник, на підставі якого збирають сміття. Ми порівняли цей документ з примірником Рівнеради.

На перший погляд, документи ідентичні.

Та попри однакову назву, реквізити та штамп ми виявили відмінності.  

У примірнику, що знаходиться у Рівнераді, вказано – збір великогабаритного та будівельного сміття проводиться за контейнерною системою.

У примірнику УЖКГ – збір великогабаритного та будівельного сміття проводиться за безконтейнерною системою – насипом.

Тобто, по всьому місту, в приватному секторі, сміття – гіляччя, старий шифер, меблі абощо скидають на купи.

Вказана ця інформація на сторінках під різними номерами. В примірнику УЖКГ на 57-й сторінці, а у примірнику міськради – на 69-й.

У ці великогабаритні контейнери у приватному секторі, де живе Еліна, збирали різні види відходів.

Контейнер ємністю 8 кубометрів забрали тоді, як приватна фірма «Санком» програла у конкурсі на вивезення побутових відходів у місті. Виграло конкурс комунальне КАТП-1728. З того часу жителі сектору скидають сміття на купу.

Управління житлово-комунального господарства Рівного каже, що Схема санітарного очищення Рівного затверджена рішенням Рівненської міської ради. І що зміни у це рішення не вносилися.

Ми попросили показати будь-який документ, яким було затверджене рішення виконувати перший варіант. Немає такого.

Сергій Пінчук вважає, що чиновники мали б надати будь-який розпорядчий документ.

– Це може бути наказ начальника управління, розпорядження міського голови, рішення виконкому. Будь-який розпорядчий документ, він містить мотивувальну частину. В якій пояснюється, чому саме приймається таке рішення.

Мер Рівного Володимир Хомко про відмінності у примірниках Схеми не знав. Поки ми в нього не запитали.

– Ситуація така: Схема дійсно була розроблена, але виконання тієї схеми потягнуло б за собою витрачання кілька мільйонів коштів на придбання цих кузовів для будівельного сміття. Тому депутати внесли зміни і проголосували із змінами.

В двох екземплярах ці зміни є, а в третій Інститут внесе. А в тих екземплярах, що є в роботі і в стенограмі записано – так, як є. Тому ніякої різниці між ними немає, – запевняє нас Володимир Хомко.

Ще раз – варіантів Схеми – три. Одна у міській раді, друга – в УЖКГ, а третя – в архіві у розробників, детальніше розповів заступник начальника УЖКГ Володимир Лапюк. До нього нас відіслав міський голова. 

– Проектний Інститут, харківський, розробив три екземпляри. Після затвердження Схеми, нам Інститут роздрукував і надав два екземпляри. Один в нас, один у міській раді. В екземплярах тих, що ми використовуємо в роботі і той, що в архіві в Харкові Схеми із внесеними змінами, за які проголосували депутати.

А одну Харківський Інститут чи то через халатність, чи то чому, забув викреслити ті речення, які були відхилені в процесі перемовин, – каже Володимир Лапюк.

– Ми буквально на днях це самі вияснили. Бо, чесно кажучи, не думали, що таке може бути. Там великі томи сторінок. Це чисто фізично неможливо було вияснити. Зв‘язалися із Харковом і вони нам по пошті мають прислати один екземпляр без помилки тієї, яку вони допустили, – каже Лапюк.

Заступник начальника УЖКГ каже, що все ж правильний варіант Схеми санітарного очищення знаходиться в УЖКГ – він оригінальний, а той документ, який приймала міська рада містить помилки.

– З розробниками говорили і вони признали свою вину і вони нам мають вислати екземпляр той, що в них – правильний. Такий, як в нас (УЖКГ). І виправити цей, що в міській раді. 

– Тобто у вас (УЖКГ) не копія, а оригінал? – журналістка.

– В нас оригінал прийнятого, ми його використовуємо в роботі. І у Харкові в архівах також правильний екземпляр. 

– А в міській раді? 

– Ми з ними говорили (ТОВ «Укрндікомунпроект»), вони признають, що допустили помилку. Бо перечитати кожне речення це ж нереально, а коли вже торкнулись його... То на днях має прийти нам екземпляр.

Архіви зникли. Яка схема правильна – невідомо

Через місяць після нашого спілкування з міським головою та заступником начальника УЖКГ ми поцікавились, чи прийшов обіцяний від розробників примірник.

Від помічника Володимира Хомка ми отримали копію листа від ТОВ «УКРНДІКОМУНПРОЕКТ» начальнику УЖКГ Ярославу Сахнюку. У ньому розробник відповідає: 

– В процесі виконання Договору Виконавець на адресу Замовника надсилав проміжні матеріали як в електронному, так і в паперовому вигляді. Цим пояснюється наявність у Вас двох різних примірників тому три Схеми, вірогідно, надруковані з різних файлів.

На даний час визначити який з наявних у Вас примірників є вірним, Товариство не має технічної можливості. У зв'язку з тим, що в 2015-му році, через збій на сервері Товариства, втрачено всі електронні документи, в тому числі звіт з розробки Схеми санітарного очищення Рівного. 

З'ясувати, чому два документи під однаковими реквізитами різні, міська влада не змогла. У розробника в архіві документів немає.

Коли у Рівному сортуватимуть сміття як слід

Але все ж розділяти сміття у три контейнери у Рівному планують, розповів нам Володимир Лапюк.

– На 2020-й рік, і вже в керівника КАТП-1728 є погодження з головами ОСББ, на розміщення порядка 10-ти майданчиків (із понад сотні потрібних у місті – ред.) для встановлення відповідних контейнерів. І буде проводитись також сортування.

Ці десять майданчиків мають облаштувати так, як йдеться у третьому варіанті Схеми. На них має бути три контейнери: для сухого, мокрого та скла.

Володимир Лапюк також каже, що у Рівному сортування відходів вже розпочалося.

Нещодавно КАТП-1728 придбало більше сотні контейнерів і планує купити ще. На це з бюджету Рівного їм виділили 810 тисяч гривень.

Окрім цього, міська влада розробляє спільний проект із ГО «Країна зелених змін» щодо облаштування сортувальної станції. У КАТП-1728 підписані угоди із підприємцями, які сортують пет-пляшку.

– Оці всі етапи і є складовою організації Схеми санітарного прибирання міста. Сказати, що через рік, через два буде завершено... Воно на постійному етапі, воно буде продовжуватись. Все буде залежати ще, як будуть кошти виділятись і тому подібне, – каже заступник начальника УЖКГ Володимир Лапюк.  

Ці всі етапи тривають 5 років. Із часу, коли прийняли Схему. За ці 5 років у Вінниці налагодили роздільний збір. Розпочинали із такої системи, як на фото нижче. Цьогоріч там встановлюють підземні контейнери для сортування.

Збирати у два таких контейнери мали б і Рівному. Якби міська влада виконала той перший варіант зі Схеми, який прийняла.

–  Міська влада у ситуації із неналагодженням роздільного збирання розписалася у своїй неспроможності, або просто демонструє своє небажання налагодити у місті нормальне поводження з відходами, як це передбачено чинним законодавством, як це передбачено рішенням міської ради, – вважає Сергій Пінчук. І додає:

– Хтось це просто не хоче це робити, або неспроможний.