«Кримінальний вінегрет» для Пустого: судова історія рівненського підпалювача з арсеналом зброї

Віктора Путсинського звинувачують у замаху на вбивство голови Рівненського міського суду Петра Денисюка, але прокурори не змогли довести його вини
Джерело
Суспільне.Рівне

У грудні 2019-го поліція затримала підозрюваного у підпалі машини ексдепутату Рівнеради від ВО «Свобода». Затриманий – раніше судимий рівнянин Віктор Пустинський на прізвисько Пустий.

Після затримання правоохоронці знайшли у Пустинського склад боєприпасів, який він зберігав у гаражі. Тож до обвинувачення у підпалі авта долучили обвинувачення у незаконному поводженню зі зброєю та боєприпасами.

Згодом до справи прив'язали ще замах на вбивство голови Рівненського міського суду Петра Денисюка, гранату на даху будинку депутата Рівнеради, свободівця Юрія Осіпчука та бійку у ресторані з рівнянином Андрієм Гладуном.

За цими п'ятьма складовими «кримінального вінегрету» у липні цього року Сарненський райсуд оголосив вирок Віктору Пустинському. Він здався прокурорам м'яким, тому ті подали апеляцію.

«Четверта влада» склала всю історію обвинувачень Пустого, дослідила вирок і дізналася, чому чоловік може опинитися на волі найближчим часом.

Хто такий Віктор Пустинський

Віктор Пустинський на прізвисько Пустий – мешканець Рівного, неодружений, дітей не має.

Зареєстрований підприємцем, надає майно в оренду. Був директором приватного підприємства «Корець гранітний», яке добуває декоративне та будівельне каміння. Після затримання у грудні 2019-го перестав керувати фірмою. Значиться у реєстрі боржників.

Віктора Пустинського затримали у грудні 2019-го після підпалу авто у центрі Рівного. У гаражі, яким він користувався, під час обшуку знайшли зброю та боєприпаси. Тоді суд відправив його під варту на час слідства без права внесення застави.

До підпалу та зберігання зброї слідство долучило замах на голову Рівненського міського суду Петра Денисюка, який трапився того ж року у лютому. Згодом слідчі інкримінували ще два інші злочини.

При обшуку у гаражі правоохоронці також знайшли список людей, яким Пустинський нібито мав нашкодити у майбутньому.

Під час першого засідання суду Віктор Пустинський у коментарі журналістам казав, що «палив [авто] поганим людям», із якими не могла впоратись правоохоронна система. Заявляв, що він сам є «і замовник, і виконавець» злочинів. 

Також розповідав, що у 90-х він був бійцем французького «Іноземного легіону» (спецпідрозділ у складі французької армії, куди дозволено набирати громадян інших держав – авт.).

Зброя у гаражі, казав «для самооборони».

Гранатомети і гранати – зброя «для самооборони», за версією підсудного

Від грудня 2019-го Пустинського тримали під вартою в поліції у ізоляторі тимчасового тримання. А після того, як його перевели у слідчий ізолятор – він травмувався нібито із власної необережності: впав і зламав передпліччя та гомілку.

Звідтоді він був за ґратами, кажуть у прокуратурі. Влітку цього року Пустинський отримав вирок, але незабаром апеляція.

Епізод 1: бійка

У вироку Сарненського райсуду описані п'ять епізодів, у яких обвинувачують Віктора Пустинського. Перший трапився ще у 2015 році.

Тоді 31 грудня приблизно о 12 годині у ресторані Jazz & Blues, що на вулиці 16-го Липня у Рівному, Пустинський напав на рівнянина Андрія Гладуна. Наніс йому не менше трьох ударів руками та ногами по голові. Гладун отримав закриту черепно-мозкову травму, струсу мозку, забій губи та синці на обличчі.

Віктор Пустинський свою вину визнав частково. Розповів суду, що із потерпілим був знайомий та приятелював. Напередодні в чоловіків виник конфлікт, тому вони побилися. Гроші на лікування Гладуну Пустинський готовий був відшкодувати. Натомість Гладун казав, що з Пустинським «не дружив і не спілкувався». 

Цей епізод кваліфікований судом за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство. 

Санкція статті передбачає покарання штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.

Епізод 2: граната Осіпчуку

Наступний епізод у справі трапився 10 жовтня 2019 року приблизно о 2 годині ночі. Тоді депутат Рівнеради від фракції «Свобода» та небідний ексначальник обласного управління охорони здоров'я Юрій Осіпчук прокинувся від вибуху.

Юрій Осіпчук збудував будинок та дачу поряд, поки був на посаді начальника управління. Детально можна прочитати про статки його та родини у досьє

Пішов на подвір’я свого будинку перевірити, що сталося. Нічого не виявив і повернувся  досипати.

Наступного дня дізнався від дружини, що на даху їхнього будинку є пошкоджене вибухом місце, та викликав поліцію.

Очевидно, на дах цього будинку поцілила граната

Звук, який чув Осіпчук, ймовірно, був від вибуху гранати РГД-5. За версією прокурора, Віктор Пустинський метнув її на дах будинку депутата.

Наслідок вибуху гранати на даху будинку Юрія Осіпчука

Пустинському інкримінували хуліганство раніше судимого із застосуванням вогнепальної, холодної зброї чи іншого заготовленого предмету (частини 4 статті 296 кримінального кодексу. Покарання у кодексі за такий злочин: позбавлення волі від 3 до 7 років.

У суді Пустинський заперечив свою участь у цьому злочині. Він розповів, що мав алібі, яке слідство не перевірило.

Епізод 3: підпал

Ще один фрагмент справи стосується ексдепутата Рівнеради від «Свободи» та підприємця Андрія Остапчука.

Той 16 грудня 2019 року прокинувся вночі, почувши звук, схожий на салют. Підійшов до вікна і побачив, як горить авто Toyota Camry, яким  він користувався і яке належало фірмі «Алком». Біля машини нікого не побачив. Пов’язав підпал із погрозами від невідомих людей напередодні у зв’язку з боргами компаньйона.

Згоріле авто, яким користувався Андрій Остапчук

Вочевидь, компаньйонкою була Ольга Хлевна. Вона на перших засіданнях розповідала журналістам про борги.

– Підозрюю я Пустинського Віктора, але за замовленням зовсім іншої людини. Якщо Віктор почне говорити, у місті багато людей матимуть великі проблеми. 

Віктор Пустинський у суді визнав, що підпалив авто. Пояснював, що хотів пошкодити схожий автомобіль іншій людині, проте сплутав номери. За це готовий відшкодувати витрати.

Суд кваліфікував це як умисне пошкодження майна шляхом підпалу (частина 2 статті 194 ККУ) із позбавленням волі від 3 до 10 років.

Епізод 4: зброя

Ловлячи Пустинського після підпалу, поліція виявила арсенал зброї та боєприпасів, які йому належали та які він зберігав у гаражі кооперативу «Автолюбитель» на Курчатова у Рівному.

Частина з того, що було у гаражі

З гаража поліція вилучила: 70 корпусів гранат і запалів до них, 27 електродетонаторів, 6 тротилових шашок, 4,5 кілограми тротилу, 2 кілограми пластиду, один саморобний радіокерований вибуховий пристрій, 11 ручних протитанкових гранатометів (РПГ), 28 гранатометних осколкових пострілів, один підствольний гранатомет, 16 пістолетів, 5 револьверів, 4 пістолети-кулемети, 8 автоматів Калашникова, 5 гвинтівок, одна снайперська гвинтівка Драгунова, одна гладкоствольна рушниця та понад 10 тисяч набоїв різних калібрів. Більше фото тут.

Крім того, поліцейські знайшли і чорнові записи із прізвищами людей, відносно яких вчинялися і планувалися злочини. 

У суді Пустинський пояснив, що гараж йому не належить, він лише ним користувався. Іще до обшуку він нібито побачив там припаси, зброю та набої та попросив власника їх прибрати. Той нібито не прибрав.

У суді Пустинський сказав, що зброя не його і що він нею ніколи не користувався.

Гранату, яку кинули на дах будинку Осіпчука, Пустинський, за версією прокурора, носив при собі, допоки не вирішив її використати. Боєприпас він придбав незаконно і не мав на нього дозволу.

За ці факти Віктору Пустинському інкримінували носіння, зберігання, придбання, вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу – частина 1 статті 263 Кримінального кодексу. За це можна сісти за ґрати від трьох до семи років.

Окрім цього, як встановило слідство, у 2014-му році Пустинський отримав дозвіл на носіння та використання пістолету ФОРТ 12R 45-го калібру. Для зброї він незаконно придбав 44 патрони, перероблені із травматичних у бойові. Їх він зберігав у себе вдома, поки у 2019 році їх там під час обшуку не виявили працівники СБУ.

Епізод 5: замах на вбивство

Окрім Осіпчука, гранату від Пустинського отримав голова Рівненського міського суду Петро Денисюк, вважає прокуратура.

У вироку суду йдеться, що Петро Денисюк був у вбиральні, коли його будинок обстріляли. Фото з архіву

25 лютого 2019 року близько 2-ї години Петро Денисюк був один у будинку. Зі спальної кімнати він вийшов у вбиральню. Почув постріли. Поки вони лунали, сидів у ванній кімнаті. Повернувшись до кімнати, побачив пошкоджене вікно, а в стіні на рівні голови, де суддя піднімається зі спального місця, отвори від куль. 

Будинок Петра Денисюка

Як розповів Денисюк у суді, тоді він автоматично, не усвідомлюючи своїх дій, вирішив вийти на вулицю. Прямуючи до вхідних дверей, почув вибух. Коли вийшов із будинку, на подвір’ї побачив чеку від гранати та воронку від вибуху.

На фото праворуч видно сліди від куль на вікні

На території будинку були камери, одна з них знімала місце, з якого, ймовірно, стріляли. Інша камера була пошкоджена. Також суддя помітив сліди від прицільних пострілів у вікна будинку. Після цього викликав поліцію.

Конфліктних ситуацій з сусідами, близькими, родичами і на роботі не було, казав Денисюк. Тому мета та мотив злочину йому не відомі.

За версією прокурора, обвинувачений спочатку обстріляв фасад та вікна будинку судді (зробив принаймні 10 пострілів) із автомату Zastava M70AB2 (який також він отримав незаконно), а потім кинув на подвір'я гранату РГД-5.

Граната, яку кинув на подвір'я, підірвалася неподалік вхідних дверей у будинок, пошкодивши бруківку та фасад прибудинкової території. Після того злочинець втік.

Через замах Пустинського звинувачували за частиною 2 статті 15 та підпунктами 5 і 7, частини 2 статті 115 Кримінального кодексу – закінчений замах на умисне вбивство з хуліганських мотивів, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. За це можна сісти від 10 до 15 років або на довічне, з можливою конфіскацією майна.

Свою причетність до цього злочину Віктор Пустинський заперечив у суді. Казав, що має алібі, але слідство його не перевірило, як і у випадку з Осіпчуком.

Покарання 

Отже, є п’ять епізодів, які прокурори приписують Пустинському. Але винним суд його визнав лише у трьох: у підпалі авта, зберіганні зброї та бійці у кафе.

За підпал він отримав 4 роки позбавлення волі і 3 роки за незаконну зброю. Ще рік обмеження волі йому присудили за бійку у кафе, але звільнили від покарання, бо сплив термін притягнення до відповідальності.

За гранату Осіпчуку та замах на вбивство судді Пустинського виправдали «за недоведеністю вини».

Загалом покарання, яке отримав Пустинський за сукупністю злочинів – позбавлення волі на 4 роки. Адже коли людину судять за кілька злочинів одночасно, остаточне покарання суд визначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим (стаття 70 Кримінального кодексу). Для прикладу, в США строки злочинів додаються, а в Україні поглинаються.

Загальний термін, який Пустинський має відбути за ґратами, – 4 роки і 2 місяці, враховуючи вирок Рівненського міського суду за 2020 рік за незаконне поводження зі зброєю.

Окрім позбавлення волі, Пустинський повинен відшкодувати більше 10 тисяч гривень за судові експертизи та більше 15 тисяч на користь потерпілого Андрія Гладуна як матеріальну та моральну шкоду.

Але за законом, Пустинському порахували один день вже відбутого ув'язнення (в слідчому ізоляторі та ізоляторі тимчасового тримання) за два дні позбавлення волі. Тобто навіть якби він сів за ґрати зараз, вийшов би у травні 2022-го року, за словами речниці Рівненської обласної прокуратури Оксани Жужельської.

Але не сяде в колонію, буде й надалі в СІЗО. Бо прокуратура подала апеляцію.

Відкладена апеляція

Прокурори не погодились із м'яким покаранням. Оксана Жужельська пояснила, що прокуратура хоче повторного дослідження обставин справи Пустинського, що стосувалися злочинів проти Осіпчука та Денисюка.

Тож через апеляційну скаргу Пустинський пробуде у слідчому ізоляторі мінімум до середини січня 2022-го. Якщо до того часу розгляд не закінчать, обвинувачений може й далі бути під вартою – аж до остаточного рішення апеляційного суду.

Ми хотіли запитати Віктора Пустинського, чи погоджується він із вироком та кого він раніше називав «негідниками, які уникають покарань», якщо епізоди по Осіпчуку та Денисюку він заперечує. Але із ним контакту немає, бо він в ізоляторі.

Ми зателефонували до його адвокатів. Сергій Полячук та Анатолій Петрушин відмовились говорити про справу клієнта, допоки вирок не набрав законної сили. Зокрема, аби уникнути тиску на суд. Вони запрошували журналістку побачитись у суді, бо не довіряють спілкуванню телефоном.

Трійка суддів не хоче розглядати справу Пустинського через зв'язки із потерпілим колегою

1 листопада Рівненський апеляційний суд повинен був розглянути скаргу прокуратури на вирок Віктору Пустинському.

Однак адвокати обвинуваченого на засідання не з'явилися та подали клопотання про відкладення, а судді заявили відвід у справі.

1 листопада на розгляд не прийшли адвокати Віктора Пустинського: Сергій Полячук, Анатолій Петрушин та Олександр Тарасенко. Вони надіслали суду клопотання про відкладення розгляду. Причину клопотання у залі не оголошували.

На засіданні трійка суддів Рівненського апеляційного: Олег Полюхович, Святослав Гладкий, Сергій Боймиструк, – оголосили самовідвід.

Як пояснив головуючий Святослав Гладкий, таке рішення трійка прийняла через «службові стосунки» із потерпілим у справі Пустинського головою міського суду – Петром Денисюком.

Суддя Олег Полюхович на засіданні додав:

– Враховуючи, що потерпілим є суддя Рівненського міського суду, яке б рішення ми, судді Рівненського апеляційного суду, не винесли, дехто зі сторін може сказати, що таке рішення може бути упередженим. Тому я заявляю самовідвід, такі самі причини у колег.

На засідання прийшов потерпілий Андрій Гладун (праворуч). У його побитті суд раніше визнав винним Пустинського

Тож наразі невідомо, чи продовжиться апеляція у Рівному. У місцевому апеляційному суді немає іншої трійки суддів, які розглядають кримінальні справи, обмовилась після засідання прессекретарка Рівненського апеляційного суду Олена Кузьменко. Хоча інколи у кримінальні можуть залучати і колег із розгляду цивільних справ, додала вона.

Ми запитали в експерта із кримінального судочинства, адвоката Олександра Бражнікова про процес розподілу справ у апеляції після відводу суддів.

– Якщо колегію сформувати не можна, то тоді вона звертається до Верховного суду і він визначає територіальну підслідність на тому самому рівні. Тобто це буде або Волинський апеляційний суд, або Житомирський, наприклад, – пояснює адвокат.

Він також сказав, що перерозподіл справи може зайняти місяць. А поки новообраний суд призначить справу до розгляду, можуть минути ще місяці. Тож за прогнозами Олександра Бражнікова, розгляд апеляції по справі Віктора Пустинського може і не отримати закінчення навіть у 2022-му році.

Сторону обвинувачення на суді представляв прокурор Рівненської обласної прокуратури Андрій Войтюк. Він раніше не мав стосунку до справи Віктора Пустинського і зізнався журналістці перед засіданням, що його нещодавно призначили і він один із групи прокурорів.

Андрій Войтюк поки що мало знає про справу, яка може не завершитися ще й у 2022 році

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте