Криза вихованості і взаємоповаги або досить підгодовувати популізм

Нові технології – це не тільки нові можливості, а й нова відповідальність. Важкі часи в історії України  – не привід перетворюватися в агресивний, некерований натовп.

На жаль, від баталій і сварок в Facebook, від виступів деяких політиків у телеефірах та радах – волосся стає дибки.

Ніби правильно нас виховували батьки – треба бути чемними, стриманими і вихованими, поважати думку інших, не лихословити, не вдаватися до брудних образ, не ображати жінок.

Це принципи нормального виховання людини. І не тільки як кажуть тих, що зі «старої школи». Це ж і європейські цінності – дотримуватися  яких ми всі так прагнемо під час руху в Європу.

Чому ж не виконуємо те, що декларуємо? Який результат дає вир емоцій та образ, який приклад ми показуємо для наших дітей, який слід ми залишимо для нащадків? Що робили ми в найскладніші для України часи?

Мірялися майстерністю маніпуляцій та перекручувань, вправлялися в вигадуванні образливих прізвиськ і ярликів, вимальовували образливі фотожаби?

Це ж не тільки політиків стосується та їхньої культури поведінки.

Політики роблять те, що хочуть їхні виборці, виступають і говорять те, що хочуть почути їхні виборці. Саме у такій формі.

Люди, це ж вас з нами стосується. Чому ми самі такі стаємо? Чому ми судимо про людей навіть не розібравшись в їхніх справах, чому не слухаємо іншу думку, чому «банимо» і ображаємо у відповідь на зауваження? Звідки береться ця ілюзія безкарності в соцмережах і не тільки?

Давайте станемо іншими, спробуємо вести себе так, як нас виховували батьки, як того вимагають справжні європейські цінності цивілізованої країни. Щоб діалог не закінчувався – ще не почавшись, щоб не множилась агресія, невігластво і безвідповідальність. 

Це всіх стосується, і громадян, і громадських активістів, і депутатів, і чиновників, і політиків.

Ми так боїмося популізму, але він живиться ненавистю, невіглаством і образами. Давайте не будемо підгодовувати цього «звіра», а терпляче слухати одне одного, цивілізовано дискутувати, шукати рішення. Показувати приклад всім.

Пошук складних, але таких необхідних рішень починається якраз у ввічливому діалозі. Давайте починати з себе.

Хочемо, щоб наші політики були ввічливим, як англійські лорди в парламенті, давайте й самі будемо вихованими і зваженими як англійці, як всі цивілізовані люди.

Давайте мислити державницьким категоріями! Брати на себе відповідальність за долю країни.

Робіть добро!