«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user dyrektorka
Заступниця головного редактора АЖР «Четверта влада»

Майже половина публікацій в районних медіа Рівненщини стосується коронавірусної інфекції

Опрацьовуючи коронавірусну тематику, медіа писали переважно про медичні питання, релігійні аспекти, політичні рішення та соціалку. Про жінок у цій тематиці згадували переважно як про пацієнток. А кількість використання фемінітивів суттєво зросла.

Такими є результати моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних медіа Рівненщини, проведеного з 11 по 17 квітня 2020 року експертками Рівненського пресклубу.

Для моніторингу обрали 5 інтернет-видань:

  • 03656.com.ua - Інформаційний портал м. Дубно
  • Район.Острог
  • Район.Демидівка 
  • Володимирець.Сity
  • СарниNews.City

та 5 друкованих ЗМІ:

  • Вісник Кореччини
  • Дубровицький вісник
  • Новини Рокитнівщини
  • Полісся
  • Рідний край

Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями:

  • дотриманням гендерного балансу (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують), героїв/героїнь),
  • кількістю фемінітивів,
  • наявністю стереотипних образів та сексизму в журналістських матеріалах,
  • наявністю публікацій на гендерну тематику. 
  • наявністю публікацій на коронавірусну тематику

Пишуть про коронавірусну медицину, релігію, політику та соціалку

На квітневу тематику, звісно ж, дуже вплинула ситуація із захворюванням на COVID-19. 46% усіх публікацій у ЗМІ, які ми моніторили, стосувалося цієї теми. Інтернет-видання найбільше уваги приділили у цій темі питанням:

  • медицини (зокрема, скільки людей захворіли і як одужують), 
  • релігії (як організовуватимуть святкування релігійних свят в умовах карантину) 
  • політичним питанням: рішенням щодо карантинних обмежень тощо.

Друковані ЗМІ приділили також суттєву увагу соціальним питанням. Писали, наприклад, хто може розраховувати на соціальну допомогу в час карантину. 

Жінки як експертки в коронавірусній тематиці були представлені лише у 18% від усіх експертів в інтернет-виданнях. Натомість як героїні – у 51%, значною мірою в ролі пацієнток, які захворіли.

Така перевага над кількістю чоловіків серед героїв коронавірусної тематики, можливо, зумовлена тим, що загалом жінки хворіють на COVID-19 дещо більше, ніж чоловіки. За інформацією від головного санітарного лікаря України Ляшка на COVID-19 хворіють:

  • жінки – 52% від загальної кількості інфікованих, 
  • чоловіки – 48%.

Однак, якби ситуація була зумовлена лише кількістю хворих, то вона була б аналогічною і в друкованих ЗМІ. Натомість у їх матеріалах жінки коментували коронавірусну тематику у 64%  випадків. 

«Втриматись від пологів»: порада директора пологового будинку

А яку увагу приділяють гіперлокальні медіа жінкам загалом у різних тематиках? 

В інтернет-виданнях лише жінки представлені в публікаціях на освітню тематику та повідомленнях на тему дозвілля/розваг, в 60% вони були експертками в новинах про соціальну політику, однак у 100% випадків героями таких повідомлень були чоловіки.

При цьому дозвілля – це переважно публікації про те, якими рецептами пасок діляться жінки, а матеріали про освіту - це, зокрема, розмова видання «Володимирець.Сіті» з двома студентками-володимирчанками, які розповіли про свій досвід навчання у Польщі. 

Жінки в тематиці медицини в понад 50% згадуються як героїні. Значною мірою як пацієнтки з коронавірусною інфекцією.

Серед публікацій в інтернет-виданнях, які стосуються жіночих питань, звернула увагу стаття в «03656» стосовно ситуації в дубенському пологовому будинку, який закрили на карантин через те що там народила жінка з COVID-19.

«За хорошими прогнозами, з понеділка ми зможемо приймати фізіологічних жінок, а за поганими – в середу, – каже директор закладу Ростислав Андрощук. – Дубенчанкам бажаю в ці дні втриматись від пологів (виділено мною – авт.). Хай налаштують себе так».

Так і уявила собі як породіллі в ці дні втримували себе від пологів.

Зрештою, пологовий будинок у Дубно зробили опорним для породілль, інфікованих на COVID-19. Тут нещодавно вчергове народила інфікована пацієнтка. 
А газета «Полісся», публікуючи історію жінки-заробітчанки, зазначає стереотипне розділення видів роботи на чоловічі та жіночі.

Копія публікації з газети «Полісся»

В друкованих медіа найбільший відсоток жінок – у публікаціях про дозвілля, освіту та бізнес.

Експертки в тематиці дозвілля – це, як і в інтернет-ЗМІ,  переважно жінки, котрі діляться рецептами пасок до Великодня.

Про освіту, як і в інтернет-ЗМІ, в друкованих медіа запитують думку переважно в жінок. Наприклад, газета «Полісся» опитує про підготовку до ЗНО лише дівчат. 

Копія публікації газети «Полісся»

Про жінок у бізнесі писала, зокрема, газета «Полісся». В одному з матеріалів ішлося про проблеми, з якими зіткнулась у зв’язку з карантином зарічненчанка, яка займалася вирощуванням декоративних квітів. В іншому видання розповідало про сім’ю фермерів.

Заступниця, очільниця, міністерка: фемінітиви до керівних посад стали системними

Гіперлокальні інтернет-медіа почали сміливіше використовувати фемінітиви, порівняно з попереднім моніторинговим періодом (який тривав у лютому 2020-го року). Чотири з п’яти медіа, яке ми моніторили, використовували виключно фемінітиви на позначення жіночих посад. 

Якщо в минулому періоді інтернет-медіа фемінітиви використовували у 40%, то в цьому періоді середній показник у цих медіа зріс до 70%. Для друкованих видань він лишився орієнтовно на тому ж рівні.

Зокрема, медіа використовували фемінітиви для означення керівних посад. Таких як заступниця, очільниця, міністерка.

Якщо ви не знаєте, для чого використовувати слова жіночого роду на позначення жіночих посад, можна почитати про це в публікації Три причини, чому варто вживати фемінітиви

Гендерна чутливість гіперлокальних медіа

Ідеально гендерночутливе видання - це коли 50\50 експертів і експерток + 50\50 героїнь і героїв +100% фемінітиви. Середній показник за такими даними складає 66,7%.

Цього показника вдалося досягнути під час моніторингового періоду газеті «Полісся».

Не кожен показник був ідеальним у цьому виданні, але разом вони врівноважили один одного. Загалом же, розбивка за кожним з показників виглядає для друкованих ЗМІ таким чином:

Серед інтернет-видань найбільш гендерночутливими під час моніторингового періоду виявилося видання «Район.Демидівка» (53%), на другому місці – «СарниNews.City» (50,7%).

Розбивка за окремими показниками гендерної чутливості у цих виданнях виглядає так:


Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. 

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)