«Найбільший ворог пропаганди – інтелектуалізм»: медіаекспертка розповіла як не стати жертвою дезінформації

Як працює російська пропаганда і що треба робити аби не стати її жертвою. Та й загалом – жертвою будь-якої дезінформації. Про це розповіла медіаекспертка і фактчекерка родом з Рівненщини, яка викладає в київських університетах і на практиці розвінчує брехню в публічному просторі.

Минулої суботи в рівненській «ОПОРІ» була зустріч із Альоною Романюк. Альона – відома медіаекспертка і фактчекерка. Веде багато проєктів, пов'язаних із інформацією та викриттям пропаганди, викладає в університеті Тараса Шевченка та Києво-Могилянській академії.

Коло присутніх було доволі тісним – близько десятка людей. Проте завдяки цьому зустріч вийшла «теплою і ламповою». «ОПОРА» організувала її в рамках нового проєкту «Діалоги свідомості».

Захід відвідали й журналісти та журналістки «Четвертої влади».

Склянка наполовину повна чи наполовину порожня?

На екрані проєктора – склянка з рідиною.

– Вона наполовину повна чи наполовину порожня? – питає Альона.

Авдиторія розділяється на «оптимістів» і «песимістів», але Альона пропонує інший кут зору:

– Те, чи склянка наполовину повна, чи наполовину порожня – це наше сприйняття, тобто судження. Факт полягає в тому, що у склянці – приблизно 50% рідини. До того ж, ми не знаємо, що це: вода, горілка, спирт, перекис водню.

Додає, що видавання суджень за факти – це база дезінформації. А дезінформація – інструмент пропаганди.

Про наші упередження щодо інформації

– Люди не люблять помилятися, – каже спікерка.

Розповідає, що нам завше заважають наші упередження – як позитивні, так і негативні. Певну інформацію – навіть правдиву – ми будемо відкидати, бо вона не відповідає нашим поглядам. Іншу ж – сприймати некритично, оскільки поділяємо подібні думки.

Як приклад негативного упередження спікерка розповідає історію угорського лікаря Земмельвейса.

В одному місті було два пологових. Одним із них керував доктор Ігнац Земмельвейс.

В обох пологових смертність породілль була дуже високою: близько 18% – чи не вдвічі більшою, ніж під час домашніх пологів. Доктор Земмельвейс почав думати над причинами.

І звернув увагу на те, що перед акушерською роботою лікарі працюють у морзі. Він припустив, що є якісь трупні отрути, і змусив персонал мити руки.

В пологовому, який очолював Земмельвейс, смертність упала в 7 разів. Проте лікарська спільнота не сприйняла нововведення.

Його вважали несповна розуму. Зрештою запроторили до психіатричного закладу, де він помер після жорстокого побиття. За іронією долі, причиною був сепсис – саме те, від чого він рятував жінок. Це трапилося в 1869 році.

«Це чітко підкріплює мої погляди. Копну-но я глибше»

Якщо нам надто подобається якийсь меседж, каже Альона, потрібно бути ще обережнішими:

– Це чітко підкріплює мої погляди. Копну-но я глибше.

Альона розповідає, що багато років була «антиваксеркою»: в дитинстві мала досвід важкої хвороби, яка почалася після щеплення.

Поспілкувавшись із імунологами й кілька місяців «покопавшись» у темі, вона зробила висновок, що причиною тієї хвороби було зараження через непрофесійну роботу медсестри. Тепер вакцинується сама й вакцинує свою доньку.

Як працює пропаганда: російська й не лише

Країна-ворог, каже експертка, витрачає мільярди доларів на пропагандистську роботу.

Найкраще ж фейки розповсюджуються в інформаційному вакуумі: коли в нас недостатньо знань із якоїсь теми або не вистачає ресурсу знайти й проаналізувати інформацію.

При цьому люди найбільше вірять у те, що почули/побачили першим. А чим простіший посил, тим краще він розповсюдиться мережею.

Пропаганда, розповідає Альона, має чотири правила:

1. Опиратися на емоції й не дискутувати.
2. Сформувати поділ на «ми» і «вони».
3. Працювати і з групами, і з окремими людьми.
4. Приховувати пропагандиста/джерело, наскільки це можливо.

– Я від природи дуже емоційна. Тому на емоціях часто хочу на щось відреагувати, розповсюдити. Тому придумала «спосіб чашки чаю». В таких випадках я йду на кухню, кип'ячу воду, заварюю чай і п'ю. А тоді заново повертаюся до цієї інформації.

Про тіктоки та інші відеоролики

Окрему увагу Альона приділяє «зрадолюбським» відеороликам про різні проблеми: армійські, соціальні, мобілізаційні. Частину з них, каже, знімають самі росіяни – часто з допомогою штучного інтелекту. Ще частина – це шматки зі справжніх відео. Проте вони вирвані із контексту й мають провокативні підписи, які тиснуть на емоції.

Щоб не розповсюдити пропаганду, каже експертка, потрібно задати собі чотири питання: хто? що? де? коли?

Тобто потрібно зрозуміти, хто конкретно на відео; що саме відбувається і хто це знімає; де й коли проводилася зйомка. Якщо ми не можемо відповісти на «хто? що? де? коли?», то, найімовірніше, бачимо фейк.

Під кінець зустрічі Альона цитує Геббельса:

– «Найбільший ворог пропаганди, – казав він, – інтелектуалізм». Тому чим більше ми знаємо, тим менше в нас шансів потрапити на гачок.

Дивіться також: Як нас дурять: фейки з мережі, які нещодавно могли ввести вас в оману

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20 гривень:

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.