Не такі вікна: директорові райлікарні на Рівненщині оголосили про підозру та присудили нічний домашній арешт

Генеральному директорові Сарненської центральної районної лікарні Олександру Нестеренку оголосили про підозру у службовій недбалості. Про це 22 жовтня повідомили поліція та Рівненська обласна прокуратура. Нестеренка спочатку відсторонили від посади та відправили під нічний домашній арешт. Але з 4 листопада він вийшов на роботу. Бо термін його відсторонення закінчився. Детальніше – у матеріалі «Четвертої влади».

На вікна поскаржилися місцеві жителі

Олександрові Нестеренку оголосили про підозру за першою та другою частинами статті 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України. Причина – закупівля вікон, замість вибитих внаслідок російської війни проти України. Якщо його визнають винним, йому максимально загрожує позбавлення волі до п'яти років.

Наприкінці серпня 2022 року по Сарненській територіальній громаді влучили 4 російські ракети. Серед пошкоджених тоді об’єктів – Сарненська центральна районна лікарня, в якій вибило понад 80 вікон.

У жовтні того ж року Сарненська міська рада виділила гроші, і лікарня зробила дві закупівлі на загальну суму 1 мільйон 192 тисячі 815 гривень.

Спершу купили 20 вікон, які коштували 193 тисячі 196 гривень. Потім придбали ще 87 віконних рам та 22 одиниці комплектовання до них на 999 тисяч 619 гривень.

– Пізніше у Сарненську окружну прокуратуру на якість нововстановлених вікон поскаржилися місцеві жителі. Прокуратура скерувала відповідні запити до Сарненської міської ради, яка є власницею медичного закладу. А також промоніторила грошові перекази лікарні за оплату вікон та комплектовання до них, – повідомила «Четвертій владі» керівниця пресслужби Головного управління Національної поліції у Рівненській області Марія Юстицька.

Чого саме стосувалися зауваження мешканців щодо вікон у лікарні – Юстицька не уточнила. Мовляв, люди скаржилися у Сарненську окружну прокуратуру, тож там і треба запитувати.

Журналістка «Четвертої влади» не дотелефонувалася у Сарненську окружну прокуратуру, бо номер телефону, вказаний на їхньому сайті – поза мережею.

Речниця Рівненської обласної прокуратури Оксана Жужельська відповіла, що у Сарненській окружній прокуратурі їй цю інформацію не надали.

Також у поліції області повідомляють, що лікарня купувала, не використовуючи електронну систему закупівель.

Рівненська обласна прокуратура зазначила, що генеральний директор лікарні не призначив відповідальну особу, яка б належно контролювала виконання договорів. І це, за словами прокурорів, призвело до того, що вікна та комплектовання виявилися неналежної якості і без потрібної технічної документації.

Ми звернулися у пресслужби поліції та прокуратури, щоб дізнатися, у чому полягала неналежна якість і якої технічної документації бракувало.

– Наразі не можемо [коментувати]. Адже слідство ще триває, тому – щоб не нашкодити, – відповіла керівниця пресслужби ГУНП у Рівненській області Марія Юстицька.

Речниця прокуратури Оксана Жужельська надіслала журналістці перелік норм ДСТУ (Державний стандарт України) та ДБН (Державні будівельні норми), яким, за даними органів правопорядку, не відповідають встановлені у Сарненській лікарні вікна.

Проте в кожній із цих норм – безліч вимог. Яким саме із них не відповідали вікна, Жужельська пояснити не змогла, бо, за її словами, у підозрі цього не розписали.

Що не так з вікнами

Генеральний директор Сарненської районної лікарні Олександр Нестеренко каже, що претензії у поліції та прокуратури – щодо теплопровідності та енергозбереження вікон.

На енергозбереження вікон впливають чотири основні фактори, розповідає координатор напрямку центрального теплопостачання ГО «Екоклуб» Михайло Лук'яник, до якого журналістка «Четвертої влади» звернулася за консультацією.

Це тип склопакета, тип профілю (пластик, дерево, алюміній), монтаж вікна та ущільнювачі і фурнітура.

Наскільки вікно енергоефективне, визначається коефіцієнтом опору теплопередачі. Він повинен бути вказаний в паспорті, який виробник видає на кожну конструкцію у замовленні.

Тільки проаналізувавши характеристики вікон, можна говорити щось напевне, каже Лук’яник.

Директор Сарненської лікарні Нестеренко стверджує, що, згідно із договором, за якість відповідають постачальники, а вони надали лікарні сертифікати відповідності, якості та випробування. Проте журналістці надати їхні копії Нестеренко відмовився, додав, що оригінали – у матеріалах кримінального провадження.

Керівниця Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак каже:

– При прийомі вікон, як мінімум, їх візуально мали оглянути (пошкодження, дефекти тощо) та перерахувати. Звірити, чи це товар з тими характеристиками, що замовляли. Далі, якщо все добре, складається акт про прийому-передачі товару. Припускаю, що лікарня має чи господарський відділ, чи завгоспа, який і приймав ті вікна.

Журналістка «Четвертої влади» намагалася поспілкуватися із відповідальним за господарську частину у лікарні, проте працівниця у приймальні генерального директора нам відповіла, що робочих контактів завгоспа Юрія немає і його прізвища вона не пам’ятає. А також, що він навряд чи зможе відповісти на наші запитання, оскільки він у той час, коли купували вікна, не працював. І, моляв, з того часу у лікарні змінилося кілька завгоспів.

– Якщо вікна не відповідають ДБН і це візуально можна було побачити, то, можливо, недбалість є. Але якщо це можна виявити лише провівши експертизу, то я не вбачаю вини лікарні. Всі претензії до продавця та виробника вікон, які може пред'явити покупець – лікарня, – каже керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак.

Керівник лікарні вважає справу «замовною»

Генеральний директор райлікарні Олександр Нестеренко каже, що самостійно перевіряти якість вікон та фурнітури лікарня не може, бо не має ні фахівців, ні обладнання, щоб «зробити дослідження в лабораторних умовах». А проводити тендер – довго і не обов’язково.

– Треба враховувати, що це була не термомодернізація, а екстремальна ситуація: осінь, холодно, вікна потрібно було вставляти дуже швидко. На той момент і зараз діє постанова, згідно з якою під час воєнного стану у таких випадках можна проводити прямі закупівлі (договір між покупцем і продавцем без проведення тендера. – Авт.). Що ми і зробили. Навіть якщо прокрутити цю історію назад, то оголошувати тендер… Більша частина вікон була вибита у пологовому відділенні. А жінки, діти мали мерзнути, виходить.

Нестеренко вважає, що справу щодо нього «замовили». На запитання, хто це зробив, відповідає так: 

– Вважаючи, що всі ці речі «висмоктані з пальця», то треба шукати, хто замовив.

Нестеренко додає, що через історію із вікнами в Сарненській лікарні може ускладнитися робота й для інших лікарень:

– Війна не завершилася. Куди прилетять ракети і шахеди наступного разу, не знає ніхто. Тепер на моєму прикладі всі головні лікарі, директори будуть обов’язково в таких випадках проводити тендер. Вікна будуть вибиті або клейонкою заклеєні. Тоді будуть замовляти експертизу, стояти в черзі на цю експертизу і чекати на результати. А хворі будуть страждати.

Ми звернулися за коментарем до Сарненського міського голови Руслана Серпенінова, щоб з’ясувати його позицію і які заходи вживатиме міська рада як власниця лікарні. Проте він сказав, що коментувати особисто не буде, відповідь підготує пресслужба.

Прессекретарка Сарненської міської ради Анна Маковецька відповіла так:

«Генеральний директор лікарні, який здійснює загальне керівництво закладом, не міг перевірити якість вікон, оскільки господарськими питаннями займаються інші особи. Правоохоронні органи витратили понад рік часу на встановлення можливого факту неякісного виготовлення вікон, а експертиза, яка підтвердила їх невідповідність чинним ДБН, тривала понад 13 місяців.

Це звичайний господарський спір, який вирішується у господарському суді між двома суб’єктами господарювання – лікарнею та постачальником вікон».

За словами гендиректора Сарненської лікарні Олександра Нестеренка, лікарня написала претензійні листи до підприємиць, але вони на них не зреагували. Тому лікарня подала на них до суду, щоб там з’ясували, чи якісними були вікна та комплектування до них.

Розгляд позовів проти підприємиць Оксани Кіркової та Карини Цуман, які постачали вікна лікарні, відбуватиметься у Господарському суді Рівненської області. Перше засідання заплановано на 26 листопада.

Карина Цуман відповіла журналістці «Четвертої влади», що знає про кримінальне провадження, але коментувати нічого не буде.

Оксана Кіркова слухавку не взяла.

«Ліхтариками світять»

Претензійні листи та позов до суду лікарня складала на основі експертиз, які провела поліція. Але водночас гендиректор лікарні ставить ці експертизи під сумнів.

– Експертизу мали робити у лабораторії, а не люди, які приїжджають і якимись ліхтариками світять. Експерти, може, і компетентні, але вони не можуть адекватно оцінити на місці якість, – каже Олександр Нестеренко.

«Четверта влада» звернулася в поліцію, щоб з’ясувати, які експертизи проводили та яка установа їх робила. Керівниця пресслужби ГУНП у Рівненській області Марія Юстицька відповіла, що спочатку поліція провела кілька слідчих дій, до яких залучила спеціалістів у галузі будівництва та вимірювання теплозбереження вікон.

– Для цього експерти застосували спеціальні прилади. Потім призначили кілька експертиз, які провели у Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Кожен експерт цього центру має свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, – каже Юстицька.

Дивіться також: Райлікарня на Рівненщині повертає 11 мільйонів у держбюджет, але судитися з колишнім директором не будуть

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 25 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші для ініціативи «Рівненський дрон», яка складає FPV-дрони для бійців на передовій. Долучайтеся, будь ласка.

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу» 15-ма гривнями.

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці, вотсапі. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалів.