«Ну не шмогла я, не шмогла»: депутати не дозволили себе прослуховувати та обшуковувати

Верховна Рада ухвалила закон про зміни до Кримінального процесуального кодексу, які мали би остаточно зняти депутатську недоторканість. Вони давно напрошувалися, і законопроект виглядав доволі пристойно ще два тижні тому, але тоді його провалили 44 «слуги». 

Закон прийняли, але прибрали з нього важливі норми.

Про це повідомляє Центр протидії корупції у своєму Telegram-каналі.

Нагадуємо, на початку вересня Верховна Рада України більшістю голосів підтримала законопроект про зняття депутатської недоторканості.

Тоді із 373 голосів «за» було 252 із пропрезидентської партії «Слуга народу». Згодом президент підписує цей закон, який має запрацювати із січня 2020 року. Перший етап пройдено.

Але цього, для повного зняття недоторканості з народних депутатів – недостатньо.

Адже у Кримінальному процесуальному кодексі та законі Про статус нардепа є норми, які вимагають дозволу Верховної Ради для, наприклад, прослуховування чи обшуку депутата.

– Якщо ці норми не прибрати, то навіть після вступу в силу змін в Конституцію, розслідувати депутатів буде майже неможливо. А як їх розслідувати, якщо для слідчих дій по них все одно треба дозвіл Ради? – коментував на своїй сторінці у Фейсбук голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

19-го вересня у Верховній раді у другому читанні голосують законопроект №1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства».

Його вносить президент Володимир Зеленський і містить він важливі зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема, він мав би скасувати «правки Лозового», ухвалені у 2017-му і які призвели до скорочення термінів досудового розслідування.

Строк почав обчислюватися не з моменту повідомлення про підозру, а з моменту внесення справи про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

• До двох місяців за цими поправками мало тривати досудове розслідування у разі кримінального правопорушення (легкого злочину).
• У випадку злочину середньої важкості цей термін становив до трьох місяців.
• До півроку відводилося для тяжких та особливо тяжких злочинів.

І за цей час правоохоронні та антикорупційні структури мали назбирати достатньо доказів, аби оголосити про підозру та встигнути звернутися до суду із обвинувальним актом, поки не вийшов термін. При цьому той, кому підозру вручили, мав право оскаржити її у суді.

Новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» мав би скасувати ці поправки.

А також дозволити Національному актикорупційному бюро України мати право на таку негласну слідчо-розшукову дію як прослуховування. Наразі право на прослуховування має лише СБУ.

Також законопроект мав прибрати норму із законодавства, згідно з якою депутатів не можна прослуховувати і обшукувати без згоди Верховної Ради.

Абсурдність цієї норми очевидна – не можливо прослухати чи обшукати депутата, який знає, що його прослуховують, чи збираються обшукати.

Та 19-го вересня «за» проголосувало лише 196 нардепів, при необхідних 226 голосів.

Тоді не проголосували рівненські нардепи Олександр Аліксійчук, Олександр Ковальчук, Роман Іванісов, Дмитро Соломчук від «Слуги народу». Яна Зінкевич, від «Європейської солідарності» проголосувала проти. Самовисуванець від поліських районів Рівненщини Віктор М'ялик утримався. Не голосувала також Соломія Бобровська з «Голосу».

Сьогодні, 4-го жовтня законопроект проголосували. Його підтримали 330 депутатів. 

В Центрі протидії корупції вважають, що те, що ухвалили сьогодні, НЕ радує. Після внесення правок отримали таке:

•  депутатська недоторканність знята не повністю;
•  депутатів не можна прослуховувати і обшукувати без згоди Верховної Ради;
•  частина «правок Лозового», які обмежують термін розслідування до 1,5 року перед оголошенням підозри, лишається чинною.

Є кілька позитивних моментів: 

• НАБУ отримало право на самостійну прослушку (до цього це робилося через СБУ);
• частину «правок Лозового» все ж скасували.

Народний депутат від «Голосу», екс-голова правління антикорупційної Громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Ярослав Юрчишин на своїй Фейсбук-сторінці розповідає як вдалося врятувати можливість прослуховувати для НАБУ.

– Ледь не примусили НАБУ погоджувати регуляторні документи про прослушку з тією ж СБУ, – пише нардеп.

– Останнє, завдяки співпраці з «Трансперенсі Інтернешнл Україна», «Центром Протидії Корупції», міжнародним партнерам, колегам з «Голосу» та частині «Слуги Народу» вдалося виправити.

– Вважаю це особистим досягненням, втіленим в життя в статусі народного депутата.

Разом з тим, глава Комітету парламенту з правоохоронної діяльності Денис Монастирський розповів журналістам, що порядок затримання, обшуку і прослуховування народних депутатів буде внесено до Верховної Ради окремим законопроектом від фракції Слуга народу, пише liga.net.

– Саме ця позиція розділила зал і було багато зауважень до того, яким саме чином це має відбуватися, ми сьогодні реєструємо законопроект, де винесли ті норми, які стосуватимуться реалізації можливості обшуку, проведення негласних слідчих розшукових дій та затримання народних депутатів, – каже депутат.

Нардеп повідомив, що фракція Слуги Народу підпише законопроект, і поділився, що, в загальних рисах, буде в ньому запропоновано:

– Мова йде про те, що як і будь-який спеціальний суб'єкт, мова про адвокатів, наприклад, що узгоджувати подібні клопотання повинен генеральний прокурор, а рішення приймати суддя апеляційного суду.

Усі нардепи з Рівненщини підтримали цей законопроект.

«Четверта влада» звернулася до рівненських депутатів з проханням прокоментувати яке їхнє ставлення до того що у прийнятому законопроекті вилучили важливі норми, необхідні для повного зняття недоторканості.

Оперативно відповів нардеп від Рівного Олександр Ковальчук зі «Слуги народу».

– В цілому це прорив, – каже нардеп. – І злагоджена робота нового парламенту. Вміння шукати компроміс і головне рухатись вперед. Ставлю всім плюс.