Чому нардепи з Рівненщини не проголосували за зняття реальної депутатської недоторканості

Обіцяли підтримати закон про зняття депутатської недоторканості, а в результаті – провалюють голосування. Серед них – і нардепи від Рівненщини.

«Четверта влада» дізналася у народних обранців, які напередодні виборів висловлювали готовність позбутися недоторканості, а тепер утрималися або ж взагалі не голосували. 

– Частина депутатів переконують, ніби заплуталися і повірили, що прослуховувати їх будуть без рішення суду. Більшої дурниці важко і уявити. Прослушка можлива ЛИШЕ з дозволу суду! – обурюється на своїй сторінці у Фейсбук голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

– Шановні слуги народу, по-перше, читайте законопроекти, по-друге, слухайте доповідача, а не чортів, втому числі від Баканова (і це не жарт), які вас як кошенят розвели.

– До речі, кидал, які парили вам про прослушку без рішення суду, треба прямо в Раді по губах набити. Сильно набити. Так сильно, як вони виставили вас ідіотами перед цілою країною, – пише Віталій Шабунін.

На початку вересня Верховна Рада України більшістю голосів підтримала законопроект про зняття депутатської недоторканості. Тоді із 373 голосів «за» було 252 із пропрезидентської партії «Слуга народу». Згодом президент підписує цей закон, який має запрацювати із січня 2020 року. Перший етап пройдено.

19-го вересня у Верховній раді у другому читанні голосують законопроект №1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства».

Його вносить президент Володимир Зеленський і містить він важливі зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема, він мав би скасувати «правки Лозового», ухвалені у 2017-му і які призвели до скорочення термінів досудового розслідування.

Строк почав обчислюватися не з моменту повідомлення про підозру, а з моменту внесення справи про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

• До двох місяців за цими поправками мало тривати досудове розслідування у разі кримінального правопорушення (легкого злочину).
• У випадку злочину середньої важкості цей термін становив до трьох місяців.
• До півроку відводилося для тяжких та особливо тяжких злочинів.

І за цей час правоохоронні та антикорупційні структури мали назбирати достатньо доказів, аби оголосити про підозру та встигнути звернутися до суду із обвинувальним актом, поки не вийшов термін. При цьому той, кому підозру вручили, мав право оскаржити її у суді.

Новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» мав би скасувати ці поправки.

А також дозволити Національному актикорупційному бюро України мати право на таку негласну слідчо-розшукову дію як прослуховування. Наразі право на прослуховування має лише СБУ.

Та 19-го вересня «за» проголосувало лише 196 нардепів, при необхідних 226 голосів.

– До чого тут недоторканість, спитаєте ви, її ж депутати вже ніби скасували? – пише на своїй сторінці у Фейсбук Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

– Так то воно так, але ні. Рада дійсно виключила норму про імунітет з Конституції. Проте в Кримінальному процесуальному кодексі та законі Про статус нардепа є норми, які вимагають дозволу Верховної Ради для, наприклад, прослуховування чи обшуку депутата.

– Якщо ці норми не прибрати, то навіть після вступу в силу змін в Конституцію, розслідувати депутатів буде майже неможливо. А як їх розслідувати, якщо для слідчих дій по них все одно треба дозвіл Ради?

– А якщо не можна нормально розслідувати, то до вручення підозри та затримання навіть не дійде. І що толку, що підозру тепер можна без дозволу Ради вручити, якщо зібрати для неї докази і далі буде майже не можливо?!

– Так от, схоже, що частина «слуг народу» дуже хоче зберегти свою депутатську недоторканність. Це при тому, що і вони, і Зеленський обіцяли її скасувати. Так само вони обіцяли дозволити НАБУ самостійну прослушку і скасувати «правку Лозового», – обурюється громадський діяч.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков двічі зупиняв голосування за законопроект №1009 у другому читанні. А депутати-опозиціонери говорили про те, що система «Рада» зафіксувала результат, який можна вважати відхиленим. У свою чергу спікер заявив – голосування зупинив ще до закінчення відліку.

Після цього законопроект відправили на повторне друге читання. 184 – партійці «Слуги народу» (із 251-го зареєстрованого депутата).

44 із присутніх «слуг» або взагалі не голосували, або ж вирішили утриматися. Із них – четверо рівненських нардепів.

• Олександр Аліксійчук, депутат по 154 округу (місто Дубно, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Млинівський, Радивилівський райони) – не голосував.

Як написав у Фейсбук Олександр Аліксійчук, не голосував, бо не встиг ознайомитися з усіма поданими правками.

– Крім того, у колег по фракції виникли професійні питання, про що наразі готуються поправки. Законопроект має і буде прийнятий.

Що це мають бути за правки і що саме нардепа від Рівненщини не влаштовує у законопроекті Президента, Аліксійчук спочатку не відповів.

Пізніше Олександр Аліксійчук зателефонував з уточненнями.

– Правок порядка 153-х. Вони будуть найближчим часом озвучені. Можливо тому, що зараз так званий турборежим, депутати не підтримали даний законопроект. Можливо, ми неправильно зрозуміли ту чи іншу статтю законопроекту. 

– Тому відбулася нормальна дискусія. Ми сіли сьогодні, поговорили на зібранні фракції, домовились, що ми найближчим часом напрацюємо, по кожній правці пройдемося. Така сталася ситуація через швидке прийняття рішень, не до кінця зрозуміли один одного.

– Стосовно «правок Лозового», ми їх однозначно скасуємо. Стосовно прослушки. Треба дивитися, чи це за рішенням суду, чи це за рішенням слідчого, чи за рішенням Генерального прокурора. Там також є ряд вимог, як трактувати ту чи іншу норму закону. Воно було написано, але не всі зрозуміли значення: хто насправді дає дозвіл на всі ці речі.

– Так само, хто надає дозвіл на обшук житла, де мешкає сім’я чи родина особи: чи можна за дозволом слідчого, чи потрібно рішення суду. Не до кінця опрацювали, бо дуже стислі терміни.

– Розумієте, кожний день робота з 8-ї по десяту. Реально часто сидиш до другої, до третьої – вичитуєш законопроекти. Я не є юристом, я спілкуюся зі своїми помічниками, які мені роз’яснюють ту чи іншу норму законопроекту. Все це забирає купу часу. Банально його не вистачило.

• Олександр Ковальчук, депутат по 152 округу (більша частина міста Рівного) – не голосував.

Не хоче пояснювати і депутат Олександр Ковальчук. І після цього поспішає завершити розмову, бо знаходиться на пленарному засіданні.

– Давайте ці правки спочатку розроблять, вони з’являться у цьому законопроекті тоді, звичайно, можна буде говорити. Ви побачите.

– Категоричної позиції, щоб не голосувати за цей законопроект – нема. Його повернули на повторне читання і він обов’язково буде проголосований. У групи юристів виникли запитання в останній момент, які не були узгоджені. 

• Роман Іванісов, депутат по 153 округу (місто Острог, частина міста Рівного (виборчі дільниці № 560975 – 560983), Гощанський, Корецький, Острозький, Рівненський райони) – не голосував.

Нардеп Роман Іванісов по телефону сказав, що дуже хоче поспілкуватися на цю тему, та не має часу, оскільки знаходиться на пленарному засіданні.

Коротко розповідає про свою позицію:

– Я повністю підтримую законопроекти, які подає Президент. Вчора я не голосував тому, що багато правок, і я їх не читав. Не хочу голосувати за то, шо я не читаю. Тому ми на засіданні фракції розглядали це питання, зараз нам всім надали матеріали, ми вивчимо і будемо голосувати.

• Дмитро Соломчук, керівник виборчого штабу «Слуги народу» на Рівненщині під час виборів президента України-2019, та депутат-списочник (№33) від цієї партії – від голосування утримався.

«Четверта влада» написала народному депутату Дмитру Соломчуку повідомлення у Фейсбук, проте він на нього не відповів.

Також ми намагалися зв’язатися із Соломчуком, аби з’ясувати його позицію, через його позаштатного радника Максима Безеку. Той спочатку пообіцяв дізнатися коли у його керівника буде час на розмову та обіцяв перетелефонувати. Не перетелефонував. Слухавку більше не брав.

Голосувала «проти» законопроекту №1009 уродженка Рівного, медик добровольчого батальйону і сьомий номер у списку «Європейської солідарності» Яна Зінкевич.

Позицію депутатки почути не вдалося, на повідомлення вона не відповідає.

Самовисуванець, член депутатської групи «За майбутнє» Віктор М’ялик, який висувався по 155-му округу (місто Вараш, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський райони) утримався від голосування за законопроект.

Позицію нардепа дізнатися не вдалося. На повідомлення не відписує ні він, ні його штатна помічниця і племінниця Юлія Базака. 

Довірена особа на виборах Наталія Климець не дає номеру телефону до Віктора М’ялика і каже, що не знає телефону Юлії Базаки.

«Технічною деталлю» називає те, що не брала участь у голосуванні рівнянка, 9-та у списку партії «Голос», депутатка Соломія Бобровська.

– Голосування було зупинено, а не проведено до кінця. Тому це технічна деталь. Буде ж повернено знову в зал цей законопроект, – повідомила в смс-повідомлені Соломія Бобровська.