Онкохворих дітей багато, а священик один: пріоритети квасилівських депутатів

«Мати дитини – прихожанка Московського патріархату, хай той священик поділиться» – батюшка Київського патріархату

Земельний кодекс гарантує надання землі всім за однаковими правилами. Але землі на всіх не вистачає, тому у влади свої пріоритети
Джерело
«Четверта влада», колаж

Сімнадцятирічна Вікторія Струк вже вісім років хворіє на лейкоз. За цей час рідні витратили  десятки тисяч доларів. Мати самотужки шукала кошти на лікування. Бо ж батько з сім'єю не проживає.

Мейн кун Маршал - найкращий друг Вікторії. Дівчинка вірить, що кіт допоможе їй одужати

Два роки тому в Туреччині за державний кошт дівчинці зробили операцію з пересадки кісткового мозку. Проте ще й досі Вікторія знаходиться під спостереженням турецьких медиків і раз на три місяці їздить у Стамбул на консультацію.

Одна така поїздка обходиться родині в дві з половиною тисячі доларів. Тож за рік це 10 тисяч зелених.

Мама Вікторії Наталія Струк розводить руками – такі гроші знайти непросто. Натомість селищна рада за увесь час виділила 5 тисяч гривень. А земельну ділянку в Квасилові, на яку претендувала жінка, депутати віддали місцевому священику.

Худорлява дівчинка зі змарнілим обличчям зустрічає нас втомленою посмішкою. Біля її ніг чорний кіт породи мейн кун.

Вікторія розповідає: півроку тому стала учасницею проекту «Здійсни мрію» на телеканалі 1+1 і там їй подарували кота. Тепер він – найліпший друг.

– Я завжди мріяла про котика. Весь час, коли хворіла, просила в мами: «Купи». Ми якось завели кролика, бо нам здавалося, що він невеличкий. Але мені все одно хотілося кота.

Пізніше я довідалася про породу мейн кун. Багато читала про їхній характер. Дізналася, які вони гарні, великі, розумні. Дуже захопилася цією породою. В інтернеті передивилася багато відео з ними. Виявляється, з мейн куном можна гуляти на вулиці і навіть дресирувати.

Окрім чотирилапого, дівчинка мріє про власний клаптик городу. Каже: неабияк полюбляє полуницю та хоче сама її вирощувати. Проте схоже, цю мрію здійснити не так просто.

Мама дівчинки Наталія Струк два десятки років проживає в Квасилові у квартирі, переробленій з гуртожитку. На підвіконні – грибок.

Наталія Струк каже, що в квартирі постійна волога, тому побороти грибок ніяк не вдається

Жінка каже: тут немає навіть балкону, тож випрані речі ніде сушити. Аби голуби не псували одяг фекаліями, змушена накривати його плівкою. А коридор в квартирі одночасно слугує кухнею.

Жінка сама виховує двох доньок: 17-річну Віку та 4-річну Юлію. Тому майже всі зароблені кошти йдуть на лікування старшої дівчинки.

Наталія Струк каже що коштів на лікування Вікторії катастрофічно не вистачає

Наталія неодноразово зверталася в селищну раду, аби їй надали земельну ділянку під садівництво чи забудову, яку вона планує продати щоб лікувати доньку. Щоправда, зверталася усно. Жінці постійно відмовляли, посилаючись на те, що вільних ділянок наразі немає.

Втім нещодавно Наталія довідалася, що селищна рада відшукала замлю для учасників антитерористичної операції, і, як мати онкохворої дитини, також написала заяву.

– В селищній раді мені сказали, що там вже все розділено. Буде тільки для учасників АТО. В вас шансів нема взагалі ніяких. А я кажу, що я знаю, що маю право.

Будуть шанси, не буде шансів, але я маю право написати цю заяву. Щось мене спонукало. Скільки можна просити? Потрібно діяти.

Втім заяву жінки відхилили ще на земельній комісії, запропонувавши їй звернутися, коли будуть розроблені наступні ділянки.

Степан Горбатюк каже, що всіх онкохворих Квасилова забезпечити земельними ділянками селищна рада не може. А священик у них – один.

Землю ж, на яку претендувала онкохвора дівчинка, тамтешні депутати віддали місцевому священику. Бо, як розповів нам селищний голова Квасилова Степан Горбатюк, настоятель вже більше десяти років їздить на службу з Рівного до Квасилова маршруткою.

Ми теж їхали з Рівного у Квасилів маршруткою, зайняло це близько 15-ти хвилин. Так само, як, наприклад з Боярки чи Північного до центру Рівного.

Селищний голова називає ще іншу причину.

– У нас дуже багато онкохворих і ми кожному не можемо дати земельну ділянку. В нас на виконком по 4-5 заяв пишуть онкохворі: старші, молодші і діти. Розумієте? І ми не можемо кожній онкохворій людині забезпечити земельну діляночку.

А, враховуючи те, що в нас священик вже служить більше 10-ти років і побудував дуже прекрасний храм, депутатський корпус вирішив йому дати земельну ділянку, щоб він тут поселився і далі у нас служив.

Оселиться і служитиме. Депутати селищної ради підтримали рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки священику.

На відео громадського і політичного активіста Зураба Кантарії голосування депутатів Квасилівської селищної ради. Обурювався тим, що комусь дають, а комусь ні лише один депутат.

Настоятель квасилівської Петро-Павлівської Української православної церкви Київського патріархату отець Ігор Кучерук говорить з нами неохоче.

Протоієрей Ігор Кучерук – настоятель храму, який офіційно освячений 9 липня 2017 року в Квасилові. Фото сайту vidomosti.kiev.ua

Нарікає, що в сніг і дощ їздив на службу з Рівного. Тому попросив у влади, щоб йому надали ділянку, аби оселитися в Квасилові.

– А ви знаєте, що на цю ж саму ділянку претендувала онкохвора дитина також? – журналістка.

– На цю ділянку претендувало, напевно, дуже багато. І будуть завжди претендувати. Оця парафіянка, яка має хвору дитину, вона прихожанка Московського патріархату. 

Той священик має двоповерхові хати, декілька. Має машини прекрасні. Хай поділиться. Хай продасть машину і поділиться.

Я скільки можу. Якби вона попросила, я міг би допомогти і своєю громадою, і власним коштом, і громадою всією міг би їй допомогти.

Ну як це так? Ну давайте я віддам своє житло. В мене також діти є. Ми ж не застраховані від онкозахворювань і, взагалі, від будь-якого захворювання. То що мені потрібно віддати свою квартиру, щоб врятувати чуже життя?

Ми кожен день по телебаченню чуємо, що є хворі діти. Вони завжди були і будуть. І помирали завжди люди. Я не маю нічого проти хворих, але життя продовжується, дорогенька, – отець Ігор Кучерук.

– Чому ви не поступилися?

– Чому? Мені також потрібно десь жити. Ви продайте свою квартиру, дорогенька, і живіть де хочете, а врятуйте дитя. Тим більше дитина вже перенесла операцію і вже реабілітація, і все гаразд, сподіваємося, що буде.

Вона має маму, вона має батька ця дитина. Я не бачу в цьому нічого абсолютно проблемного. А взагалі спитайте, будь ласка, депутатів, спитайте громаду, прийдіть до мене до церкви в неділю, запитайте громаду.

Наталія Струк каже: після сесії приходила на службу і намагалася поговорити зі священиком. Втім порозумітися так і не вдалося.

– Він мені відповів, що вже 10 років їздить маршруткою і заслужив цю ділянку. Таку відповідь я, звичайно, не сподівалася почути. Я думала він скаже, що помолиться за моє прохання і так далі.

Я, чесно кажучи, йшла звідти додому, в мене у вухах туман, ноги ватні такі і я зрозуміла, що для декого, можливо, це бізнес.

Рівненська адвокатка Вероніка Кожемякіна вважає, що справа лежить виключно в моральній площині. Законних підстав відмовити священику не було.

Хоча його заява на отримання землі складена з певними порушеннями. Адже Ігор Кучерук графічно не вказав ділянку, на яку претендує. Проте, така ж помилка і у Наталії Струк. Тож оскаржити рішення жінка не може.

В той же час, як повідомили нам у Квасилівській селищній раді, до них звернулося 126 учасників АТО з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на отримання земельної ділянки у власність.

Станом на 1 жовтня 103 атовці вже отримали землю. На черзі ще 23.

Але наступна ділянка (15 соток) дісталася не учаснику АТО і не матері онкохворої дитини. Землю віддали  священику.

У листопаді ж Віка знову їде в Туреччину – стан дівчинки різко погіршився. Як розповіла її мама, у доньки ускладнення і вона терміново потребує дороговартісного лікування.

Нещодавно на тілі у Вікторії з'явилися темні плями. Стан дівчинки погіршився.

Родина звертається до всіх не байдужих до чужого горя з проханням фінансової підтримки. Дівчинка дуже хоче жити.

Банківські реквізити матері Вікторії, на які можна перерахувати кошти:

5168 7422 0980 0923

Приватбанк

Отримувач: Струк Наталія Сергіївна


Матеріал підготовлено в рамках проекту «Підтримка регіональної розслідувальної журналістики», що реалізовується Громадською організацією «Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» за фінансової підтримки NED.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)