Платани замість лип: чому нове планування міської території викликало у Рівному скандал

У Рівному спиляли під корінь дерева біля нового будівництва поряд із автовокзалом. Там зводиться новий торговельно-офісний центр. Будує фірма «Квітковий бульвар», яка належить до групи компаній під торговою маркою «Стоград». Центр уже має адресу: вулиця Київська, 47. 

Рівняни негативно відреагували на появу пеньків замість дерев. Міський голова Олександр Третяк людей заспокоював: усе законно. Депутатка міської ради Оксана Майборода ініціювала обговорення ситуації з посадовцями і представниками забудовника. Зустрічалися у міському департаменті інфраструктури й благоустрою.

Ми поспілкувалися з приводу зрізаних лип із директором з розвитку фірми «Стоград-капітал» Мирославом Чернієм та директором департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради Русланом Гудимою. З’ясували деталі історії і спробували розібратися, чому непоганий задум з оновлення території перетворився на скандал.

Що це за історія

Мова про ряд лип, який росте вздовж тротуару на Київській. Частину з них, навпроти фасаду майбутнього центру, зрізали наприкінці квітня 2022 року.

«Дерева б не вижили»

Директор із розвитку «Стоград-капіталу» Мирослав Черній розповів, що видалення лип запланували у проєкті будівництва.

За словами Мирослава, основна причина видалення – зміна в оформленні території.

– Там є парапет. Дерева висаджені на цьому підвищенні. За затвердженим плануванням території, парапету там не повинно бути. Має бути схил. Коли воно буде вирівнюватися, будуть знімати шар землі. І дерева, частина з яких була хвора, не вижили б. Їх у будь-якому разі довелося б звідти прибирати, – пояснює Мирослав Черній.

Також представник забудовника виправдовує зрізання дерев тим, що насадження в місті треба періодично оновлювати і що сухі гілки лип під час буревіїв могли бути небезпечними для людей та машин.

Мирослав Черній критикує трест зеленого господарства через методи догляду за деревами. Стан дерев – прямий наслідок неправильного догляду. 

– Дерева не можуть рости, як вони собі хочуть, постійно у висоту. Наш трест їх зрізає шматками-обрубками. Так не повинно відбуватися. Періодично, раз на кілька років, дерева треба оновлювати: старі, не в дуже хорошому стані, видаляти, а нові, якісні, висаджувати, і далі вже правильно за ними доглядати, – каже Мирослав.

Обрали швидший і простіший шлях

Депутатка Рівнеради Оксана Майборода до обрання і нині займається озелененням Рівного. За її повідомленням у фейсбуку, забудовник обрав «більш доцільний» для себе варіант: із повним видаленням дерев. Вона ж пропонувала дерева лишити і, за потреби, лікувати.

Крім того, Оксана Майборода повідомила, що план благоустрою території біля центру від фахівців управління архітектури не передбачав знесення лип. Але так і не був погоджений через російське вторгнення.

За її словами, у грудні 2021-го і в січні 2022 року працівники зеленого тресту понівечили дерева обрізкою. Співзасновниця громадської організації «Сад історій» Вікторія Власюк поскаржилася на це в екологічну інспекцію. На початку лютого інспектори підтвердили пошкодження лип, визначили розмір збитку на понад 33 тисячі гривень і передали матеріали в поліцію Рівненського району. Сплата збитку – відповідальність тресту зеленого господарства.

– Зі мною про плани видалення дерев керівник зелентресту не говорив, згадав лише про той штраф за обрізку, коли спілкувались якраз напередодні по робочих питаннях, – написала Оксана Майборода.

У коментарях до того ж повідомлення Оксана Майборода опублікувала фото іншого наказу Руслана Гудими, вже від 19-го квітня. Цей наказ дозволяє генпідряднику будівництва «Квітковому бульвару» спиляти липи на Київській, 47. Тільки їх уже 20. У цьому ж наказі вказана сума відновлюваної вартості – 18 тисяч 545 гривень з копійками. І що утилізацію деревини має забезпечити саме «Квітковий бульвар».

Місто отримало компенсацію

Якщо під час будівництва видаляють чи пошкоджують комунальні зелені насадження, замовник робіт має сплатити до місцевого бюджету їхню відновну вартість – тобто скільки коштували саджанці, скільки коштувало їх посадити, а потім – доглядати за ними і зрештою зрізати. За вимогами спеціальної методики, цю цінність визначає спеціальна комісія з місцевої ради за складними формулами, у які входить навіть зарплата робітників.

Журналістка запитувала про відновну вартість лип у Мирослава Чернія і Руслана Гудими.

Мирослав Черній каже, що цю вартість «Стоград» сплатив. Суму не пригадує, уточнити в бухгалтерії не може: «бухгалтерія, що платила, поїхала за кордон і не виходить на зв’язок». Додає: «сума точно не маленька» і радить запитати у міському департаменті інфраструктури. Там точно мають знати.

Керівник департаменту Руслан Гудима каже: відновна вартість лип – приблизно 18 тисяч 500 гривень, заплачена 20 квітня 2022 року. Тобто наступного дня після підписання дозволу для «Квіткового бульвару». Точну суму Руслан Гудима назвати не може – чоловік із бухгалтерії, який знає цифру, у відпустці.

Платани та інші дерева

Замість лип уздовж вулиці планують посадити платани. Платани – швидкорослі, невибагливі, високі й із широкою кроною листяні дерева. Ще їх називають чинарами і сикаморами. Листя платанів широке і схоже на кленове. У висоту платан може сягати 60 метрів, ширина стовбура – до 20 метрів. 

Платани живуть довго: ніби до тисячі років (в умовах природного середовища). Але люблять вологу й тепло: температура у мінус двадцять градусів за Цельсієм для них уже згубна. У Вікіпедії пишуть: «Через декоративну цінність і витривалість в умовах атмосферного забруднення їх часто використовують для оздоблення вулиць міст, замінюючи ними менш витривалі породи дерев, такі як тополі, каштани, липи, клени та інші».

Журналістка запитала у Мирослава Чернія, чи лишаться перед будівлею тамтешні кущі. Мирослав каже: їх мають пересадити десь у Рівному на інше, заздалегідь підготовлене, місце.

– Ми домовилися із департаментом благоустрою, що трест приїде, їх звідти забере й одразу пересадить в інше місце. Бо їх треба одразу посадити, – пояснює Мирослав Черній.

Доглядатимуть за деревами самі

Мирослав Черній каже, що у «Стограді» планують купувати дорослі саджанці висотою 4-5 метрів. Висадити їх збираються восени 2022 року і доглядатимуть за ними самостійно.

– За тими, що біля нашої будівлі, ми будемо доглядати своїми силами. Бо ми розуміємо: доглядати за ними так, як нам би хотілося, місто не буде, – каже чоловік.

За словами Мирослава, тресту зеленого господарства треба ще навчити своїх працівників правильному догляду за деревами. Натомість у «Стограді» зараз спілкуються «із активістами, які зголосилися взяти участь у плануванні цієї території. Вони, зокрема, вибирають деякі дерева і кущі». 

Скільки коштуватиме нове озеленення

Мирослав Черній каже: один платан коштує приблизно 5 тисяч гривень. Їх має бути не менше двадцяти – отже, «Стоград» витратить приблизно 100 тисяч гривень.

– Це ми говоримо тільки про вартість самих саджанців без урахування робіт. Загалом може бути понад 200 тисяч гривень або й більше, – міркує Мирослав.

Чоловік розповідає: ділянка під будівлею у приватній власності, поряд – частково міська. Тому, за його словами, забудовник робить добру справу для громади, оформлюючи за свої кошти спільний простір для прогулянок і відпочинку.

– У нас же насправді маленьке місто і якісного простору для будь-чого – небагато. Так само небагато якісних торгових чи бізнес-центрів. На пальцях однієї руки можна перерахувати. І коли створюються такі місця – це ж добре для міста, – каже Мирослав Черній.

Причина скандалу – у поганій комунікації

Видалення лип на Київській викликало резонанс у соцмережах і серед місцевих медіа. Відгукнувся навіть міський голова Олександр Третяк. Заспокоював рівнян: мовляв, рішення про видалення приймала комісія за визначеними правилами, а забудовник посадить нові дерева.

Мирослав Черній вважає, що причина негативної реакції людей у їхній непоінформованості. Журналістка в розмові припустила: можливо, треба публічно повідомляти людей про майбутні зміни і розказувати, що у певному місці щось зріжуть і щось посадять. Можливо, було б менше скандалів, якби люди знали, що дерева будуть.

– Так. Але це не ми (забудовники, очевидно – авт.) маємо ходити з транспарантами і кричати: люди, тут будуть різати дерева, потім будуть садити нові. Хтось повинен про це інформувати, але це має бути якось консолідовано, – каже Мирослав Черній.

Оксана Майборода теж звернула увагу на «неналежну комунікацію із громадою».

– Під час зустрічі піднімала питання неналежної комунікації..., але досі ні на сторінці тресту зеленого господарства, ні на сторінці «Стограду» (мається на увазі у фейсбуку – авт.) ніхто нічого не написав. Наскільки зможу, буду слідкувати, щоб оновлене озеленення було якісним, та інформуватиму про подальші кроки, – так закінчила своє повідомлення від 28 квітня 2022 року Оксана Майборода.

Станом на 5 травня ніяких повідомлень у фейсбуку від згаданих учасників історії не було. Ні про вже зрізані липи, ні про інші заплановані видалення.

Продовження: Як забудовник виконує обіцянку створити нову зелену зону на Київській замість зрізаних лип (фото)

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»