Менше косити: як доглядати за травою дешевше і з користю для довкілля
![](/sites/default/files/styles/watermark/public/2020-06/%D0%A4%D0%9E%D0%A2%D0%9E%20%D0%93%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%95%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0.jpg?itok=rSzIwj7T)
Щороку трава у скверах, прогулянкових зонах та обабіч тротуарів Рівного вигорає і сохне. Через посуху та непродумане косіння. Частина її відновлюється, частина – гине, утворюючи прогалині в трав’яному покрові. Це не лише негарно, але й шкідливо для довкілля. Розповідаємо, чи треба косити траву в місті і як це робити без шкоди для середовища.
Трава має значення
Трав’яний покрив у місті має велике значення для створення здорової екосистеми.
Координаторка громадської ініціативи «Сад історій» Оксана Майборода каже, що зараз багато розвинених міст зважають на кліматичні зміни й перевагу в озелененні надають не газонам, а лучним травам. Щоб адаптувати місто до змін клімату.
Львівські екологи з організації «Плато» перелічують основні переваги різнотрав'я:
- Просто доглядати. Газонну траву треба косити 20 разів на сезон, а різнотрав'я 3-4 рази. Лучні рослини можна косити ручною косою і не треба обробляти хімікатами.
- Менше поливати. У лучних рослин розгалуджене коріння, тому вони затримують більше води і потребують менш частого поливу.
- Корисні для комах. Лучні рослини дають запилювачам корисний пилок і нектар, місце для розмноження і зимовий прихисток.
- Ліпше для повітря. Лучні рослини вищі, ніж газон, тому ліпше затримують пил та шкідливи речовини з повітря.
- Приємно дивитися.
Оксана Майборода додає ще кілька переваг: наприклад, висока трава ліпше захищає ґрунт від вивітрювання та працює, як кондиціонер, охолоджуючи середовище навколо. Крім того, це екосистема зі своїми мешканцями.
– Знищуючи траву, ми знищуємо і ті живі організми, які у ній живуть, – пояснює Оксана Майборода.
![](/sites/default/files/inline-images/2%20%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD.jpg)
«Рослинний покрив формує структуру ґрунту, надійно закріплює поверхню ґрунту та оберігає її від ерозії», пише «Українська правда». Одним із наслідків пересихання ґрунту є пилові бурі. Цьогоріч одна з таких накрила Київ у квітні.
Пообіцяли, але не зробили
У 2019 році рівняни підтримали петицію Оксани Майбороди про те, що дерева треба підливати, а траву треба менше косити під час спеки. Петицію розглянув міський голова Володимир Хомко.
У відповіді мер обіцяв, що «Рівненський міський трест зеленого господарства у посушливі періоди обмежить косіння газонів ручними мотокосами, застосовуючи газонокосарки з дотриманням відповідної висоти покосу».
Але, за словами Оксани Майбороди, працівники тресту не виконують цю обіцянку.
Тому у місті в спекотні періоди можна побачити не лише «лисі» місця обабіч тротуарів, а ще й понівечені стовбури дерев.
![](/sites/default/files/inline-images/3%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE.jpg)
Журналістка «Четвертої влади» намагалася поговорити про скошування трави із керівницею Рівненського тресту зеленого господарства Іриною Савчук.
– Ну, то ж не всю траву наша установа скошує, є різні території, – каже посадовиця.
Додала, що в неї зараз нарада, тому говорити не може. Сказала телефонувати до секретаря й узгоджувати час інтерв'ю. На питання, чи може вона сама призначити час для зустрічі чи телефонного дзвінка, посадовиця подякувала і обірвала розмову. А за телефоном секретаря або було зайнято, або вмикався факс.
«Четверта влада» вже повідомляла, що посадовці не виконують міську програму з озеленення, хоча температура поверхні міста щоліта все вища й вища і рівняни потерпають від спеки.
Змінити підхід до догляду за трав’яними зонами просять у петиціях також екологічні активісти Києва і Львова.
Мотокоси – зло
На думку Оксани Майбороди, найбільша шкода для трав’яних насаджень від використання мотокіс.
– Мотокоси часто виривають траву з корінням, бо люди косять під нуль, – каже координаторка «Саду історій».
Докладніше про шкоду від мотокіс та переваги різнотрав’я можна прочитати в публікації львівського еколога й голови організації «Плато» Миколи Рябика.
За словами Оксани Майбороди, у Рівному цього року вже двічі косили траву.
– Мабуть, думають, що поки посухи немає, то можна, – припускає вона.
З її слів, на цю роботу, а також на висадку однорічних квітів міська влада виділяє тресту зеленого господарства в середньому по два мільйони гривень щорічно. Ці гроші можна було б зекономити і використати на догляд за деревами, кущами та багаторічними рослинами – на це виділяється в десятки разів менше.
![](/sites/default/files/inline-images/4%20%D0%A7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%2020200528_142441.jpg)
![](/sites/default/files/inline-images/%21photo_2020-06-09_16-44-52.jpg)
Не всяка трава – газон
На думку Оксани Майбороди, комунальники не дуже розуміють, що таке газон і що таке трав’яний покрив. Газон у класичному розумінні – це ділянка зі штучно насіяною чи вирощеною специфічною травою. Ця трава має бути однорідна, густа, без моху і бур'янів.
– Газони для того, щоб люди відпочивали, сиділи, гралися, влаштовували пікніки… Це може бути галявина в парку чи відкритий міський простір. Або це простір біля представницьких будівель, як місцеві адміністрації, – пояснює Оксана Майборода.
У Рівному газон є перед будівлею Рівненської обласної державної адміністрації та обласної ради на майдані Просвіти, 1.
![](/sites/default/files/inline-images/5%20%D0%93%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%20%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%90.jpg)
![](/sites/default/files/inline-images/6%20%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B7%D1%8C%20%D1%81%D0%B0%D0%B4.jpg)
Натомість те, що ми здебільшого маємо у Рівному, – не газони, а просто трава. Ще й занедбана.
На думку Оксани Майбороди, газони треба косити тільки газонокосарками. А високу траву скошувати не більше ніж на третину висоти: якщо виросла до 30 сантиметрів, то скошується лише 10, а не до землі, як у нас звикли.
А досвід німецьких та польських урбаністів показує: якщо засіяти узбіччя й трав’яні зони правильно підібраними сумішами диких і квітучих трав, можна і не поливати, і не косити.
![](/sites/default/files/inline-images/7%20%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD.jpg)
Узбіччя берлінських вулиць та інші зелені зони засівають медоносними й злаковими травами. Суміші підбирають біологи, ботаніки, ландшафтні дизайнери і садівники.
Якщо наша робота вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна за цим посиланням.
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти