Менше косити: як доглядати за травою дешевше і з користю для довкілля

Щороку трава у скверах, прогулянкових зонах та обабіч тротуарів Рівного вигорає і сохне. Через посуху та непродумане косіння. Частина її відновлюється, частина – гине, утворюючи прогалині в трав’яному покрові. Це не лише негарно, але й шкідливо для довкілля. Розповідаємо, чи треба косити траву в місті і як це робити без шкоди для середовища.

Трава має значення

Трав’яний покрив у місті має велике значення для створення здорової екосистеми.

Координаторка громадської ініціативи «Сад історій» Оксана Майборода каже, що зараз багато розвинених міст зважають на кліматичні зміни й перевагу в озелененні надають не газонам, а лучним травам. Щоб адаптувати місто до змін клімату.

Львівські екологи з організації «Плато» перелічують основні переваги різнотрав'я:

• Просто доглядати. Газонну траву треба косити 20 разів на сезон, а різнотрав'я 3-4 рази. Лучні рослини можна косити ручною косою і не треба обробляти хімікатами.

• Менше поливати. У лучних рослин розгалуджене коріння, тому вони затримують більше води і потребують менш частого поливу.

• Корисні для комах. Лучні рослини дають запилювачам корисний пилок і нектар, місце для розмноження і зимовий прихисток.

• Ліпше для повітря. Лучні рослини вищі, ніж газон, тому ліпше затримують пил та шкідливи речовини з повітря.

• Приємно дивитися.

Оксана Майборода додає ще кілька переваг: наприклад, висока трава ліпше захищає ґрунт від вивітрювання та працює, як кондиціонер, охолоджуючи середовище навколо. Крім того, це екосистема зі своїми мешканцями.

– Знищуючи траву, ми знищуємо і ті живі організми, які у ній живуть, – пояснює Оксана Майборода.

«Рослинний покрив формує структуру ґрунту, надійно закріплює поверхню ґрунту та оберігає її від ерозії», пише «Українська правда». Одним із наслідків пересихання ґрунту є пилові бурі. Цьогоріч одна з таких накрила Київ у квітні.

Пообіцяли, але не зробили

У 2019 році рівняни підтримали петицію Оксани Майбороди про те, що дерева треба підливати, а траву треба менше косити під час спеки. Петицію розглянув міський голова Володимир Хомко.

У відповіді мер обіцяв, що «Рівненський міський трест зеленого господарства у посушливі періоди обмежить косіння газонів ручними мотокосами, застосовуючи газонокосарки з дотриманням відповідної висоти покосу».

Але, за словами Оксани Майбороди, працівники тресту не виконують цю обіцянку.

Тому у місті в спекотні періоди можна побачити  не лише «лисі» місця обабіч тротуарів, а ще й понівечені стовбури дерев.

Журналістка «Четвертої влади» намагалася поговорити про скошування трави із керівницею Рівненського тресту зеленого господарства Іриною Савчук.

– Ну, то ж не всю траву наша установа скошує, є різні території, – каже посадовиця.

Додала, що в неї зараз нарада, тому говорити не може. Сказала телефонувати до секретаря й узгоджувати час інтерв'ю. На питання, чи може вона сама призначити час для зустрічі чи телефонного дзвінка, посадовиця подякувала і обірвала розмову. А за телефоном секретаря або було зайнято, або вмикався факс.

«Четверта влада» вже повідомляла, що посадовці не виконують міську програму з озеленення, хоча температура поверхні міста щоліта все вища й вища і рівняни потерпають від спеки.

Змінити підхід до догляду за трав’яними зонами просять у петиціях також екологічні активісти Києва і Львова.

Мотокоси – зло

На думку Оксани Майбороди, найбільша шкода для трав’яних насаджень від використання мотокіс.

– Мотокоси часто виривають траву з корінням, бо люди косять під нуль, – каже координаторка «Саду історій».

Докладніше про шкоду від мотокіс та переваги різнотрав’я можна прочитати в публікації львівського еколога й голови організації «Плато» Миколи Рябика.

За словами Оксани Майбороди, у Рівному цього року вже двічі косили траву.

– Мабуть, думають, що поки посухи немає, то можна, – припускає вона.

З її слів, на цю роботу, а також на висадку однорічних квітів міська влада виділяє тресту зеленого господарства в середньому по два мільйони гривень щорічно. Ці гроші можна було б зекономити і використати на догляд за деревами, кущами та багаторічними рослинами – на це виділяється в десятки разів менше.

Не всяка трава – газон

На думку Оксани Майбороди, комунальники не дуже розуміють, що таке газон і що таке трав’яний покрив. Газон у класичному розумінні – це ділянка зі штучно насіяною чи вирощеною специфічною травою. Ця трава має бути однорідна, густа, без моху і бур'янів.

– Газони для того, щоб люди відпочивали, сиділи, гралися, влаштовували пікніки… Це може бути галявина в парку чи відкритий міський простір. Або це простір біля представницьких будівель, як місцеві адміністрації, – пояснює Оксана Майборода.

У Рівному газон є перед будівлею Рівненської обласної державної адміністрації та обласної ради на майдані Просвіти, 1.

Натомість те, що ми здебільшого маємо у Рівному, – не газони, а просто трава. Ще й занедбана.

На думку Оксани Майбороди, газони треба косити тільки газонокосарками. А високу траву скошувати не більше ніж на третину висоти: якщо виросла до 30 сантиметрів, то скошується лише 10, а не до землі, як у нас звикли.

А досвід німецьких та польських урбаністів показує: якщо засіяти узбіччя й трав’яні зони правильно підібраними сумішами диких і квітучих трав, можна і не поливати, і не косити.

Узбіччя берлінських вулиць та інші зелені зони засівають медоносними й злаковими травами. Суміші підбирають біологи, ботаніки, ландшафтні дизайнери і садівники.

Якщо наша робота вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна за цим посиланням.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.