Поселення, харчування, відправка за кордон: де і як на Рівненщині допомагають біженцям

Рівненська область, станом на 6 березня 2022 року, прихистила 2 тисячі 717 внутрішніх переселенців. Люди тікають від війни. Тікають переважно із Сумської, Київської, Харківської, Житомирської, Луганської та Донецької областей.

Хтось – через Рівне транзитом, хтось – лишається на більш тривале поселення. Усім допомагають зусиллями влади і волонтерів.

Журналістка «Четвертої влади» побувала в міському волонтерському штабі, де збирають і розподіляють благодійну допомогу. Зокрема, і для біженців. Поспілкувалася зі співкоординаторами штабу: заступницею рівненського міського голови Мариною Кузмічовою та директором Українського християнського місіонерського товариства «Обітниця миру» Олегом Абатуровим.

Місцеві волонтерки провели екскурсію по робочих залах. Про організацію роботи з біженцями розповів київський бізнесмен, рівнянин Сергій Павленко – це його зона відповідальності.

Як отримати допомогу у Рівному й у чому вона полягає, читайте у цій публікації.

Розселяє обласний центр для вимушено переміщених

У Рівненській області працює цілодобова гаряча лінія для переселенців, які шукають житло на території області. На цей же номер можуть телефонувати люди з пропозиціями такого житла.

Гаряча цілодобова лінія – (0362) 400-100 (дві телефонні лінії), (098) 505-83-25.

Центр для переселенців – загальнообласний і цілодобовий. Якщо неможливо дотелефонуватися, можна звернутися одразу за адресою: м. Рівне, вулиця Словацького, 1 (2 поверх).

Це приміщення Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Рівненській області. Воно знаходиться у центральній частині Рівного. Навіть якщо двері у будівлю закриті, стукайте: є охорона і чергові.

– Вони розселяють біженців по всій області і роблять усю координаційну роботу. Видають посвідку внутрішньо переміщених осіб. Направляють людей у потрібні інстанції, якщо треба соціальна допомога. Усе робиться централізовано, – розповідає заступниця рівненського міського голови Марина Кузмічова.

– Міської філії центру не існує. Є контактні особи й адреси, куди розселяти людей по місту, але розселення і надання потрібної допомоги відбувається тільки після звернення на кол-центр, – каже Марина Кузмічова.

Ми запитали, як людям убезпечитися від шахраїв, які захочуть вклинитися у ці послуги.

– Єдиний кол-центр існує саме для того, щоб не було шахрайства: ми ж не розуміємо, хто до нас їде. Звертаюся офіційно до всіх, щоб без перевірки незнайомих людей не приймали. Лише якщо це ваші знайомі. Якщо незнайомі – давайте телефон кол-центру. Усе має бути централізовано, – застерігає Марина Кузмічова.

Допомагають обласному центру для переселенців волонтерські штаби. Ми розкажемо про два з них. У першому дозволили фотографувати.

Міський волонтерський штаб

Цей штаб знаходиться у центрі міста на вулиці Симона Петлюри, 1 (так званий Народний дім) і працює з 10:00 до 18:00. Тамтешні волонтери мають перепустки. З повідомлення Марини Кузмічової, для тих, хто потребує допомоги, викликатимуть людей з перепустками у будь-яку пору доби.

Координаторка міського волонтерського штабу – Наталія Лозовська. Це начальниця управління культури і туризму Рівненської міської ради. Контактий номер штабу  – (096) 097-08-68.

Як людей зустрічають

У перший тиждень-півтора великої війни було мало інформації, де у Рівному шукати прихисток. Тому, за словами бізнесмена-волонтера Сергія Павленка, штаб розмістив на в’їзді в місто з київського напрямку свій пост.

– На в’їзді до міста поставили пост волонтерів з плакатами. На плакатах написано «Інформація про розміщення, харчування і тимчасове перебування знаходиться тут». Один плакат знаходиться на блокпосту. За кількадесят метрів стоїть машина чи намет із другим плакатом. Там цілодобово є люди, які чекають машини, що заїжджатимуть, і яким треба допомогти, – розповідає Сергій Павленко.

За словами Сергія Павленка, якщо людина не хоче бути там, де їй пропонують волонтери, вона може їхати ще кудись. Наприклад, у готель. Якщо людина попросить допомогти із засобами гігієни чи «ще чимось» – їй допоможуть.

Якщо у перший тиждень повномасштабної війни робота була трохи хаотичною, то станом на 6 березня усе максимально злагоджене.

– На сьогодні усе стало, як я кажу, на промислові рейки. Як ми намітили – усе виходить і все працює: людей зустрічаємо, харчуємо, розміщаємо, наступного дня, за потреби, відправляємо на кордон. За кордоном їх зустрічають і розвозять на місця розміщення, – каже Сергій Павленко.

За словами співкоординатора штабу Олега Абатурова, нині багато інформації про допомогу біженцям. Проте волонтери штабу приходять і на залізничний вокзал.

– Коли вночі приїжджають поїзди, треба розвозити і розселяти людей, – каже Олег Абатуров.

Сергій Павленко каже: із волонтерами на вокзал приїжджають представники соціальної служби із кол-центру і надзвичайники. На місці надається допомога за потребами, соцслужба з’ясовує, хто лишається, а хто їде далі. За словами Сергія, автобуси виїжджають щодня о 10 ранку.

Олег Абатуров наголошує: реєстрація через кол-центр – обов’язкова.

– Люди спочатку мають зареєструватися, а після того їдуть у гуртожиток. Буває і навпаки: приїхали, поселили, а тоді – на реєстрацію. Але реєстрація обов’язкова. Є порядок, і ми його дотримуємося, – каже Олег Абатуров.

З його слів, гуртожитків достатньо. Гуртожитки – комунальні.

– От, наприклад, є гуртожиток на двісті місць. І він заселяється, поки не набереться двісті людей. Потім береться інший об’єкт, – каже Олег Абатуров.

– Величезний шмат роботи узяла на себе Міжцерковна рада Рівненщини і волонтери від неї. Пастори розвозять їжу. Є спеціальні люди. Ми маємо їм довіряти. Бо це безпека, – зауважує Олег Абатуров.

Окрім цього, каже Олег Абатуров, міський волонтерський штаб щодня вивозить із Києва до Рівного по два автобуси людей. Цих людей теж перевіряють і розселяють.

Чим саме допомагають біженцям

У міському волонтерському штабі переважно надають допомогу не персональну, а на замовлення закладів, які поселили у себе людей.

– Ми не надаємо адресну допомогу. Ми чітко знаємо, де поселені люди, і комунікуємо із керівниками гуртожитків щодо потреб. Якщо ми знаємо, що є лише ліжка, матраци і подушки, ми відвантажуємо постільну білизну, рушники, засоби гігієни і їжу тривалого зберігання, – розповідає Наталія Лозовська.

За словами Наталії Лозовської, є люди, які просяться переночувати і потім їдуть далі. І щоб для таких людей були речі першої необхідності, штаб надає централізовану допомогу.

Речі і їжу жертвують рівняни

– Ми приймаємо допомогу і забезпечуємо біженців. Постільна білизна, гігієнічні набори, аптечки, одяг. Люди приїхали без нічого, вони в шоці… От приїхав знайомий із Дніпра… Нема ні зубної щітки, ні шампуню, ні рушника, – розповідає співкоординатор штабу Олег Абатуров.

– Закрутки можуть брати. Отам фасується весь одяг. Дитяча канцелярія, постіль, дитяча постіль, рушники. Якщо люди приїдуть, то їм дадуть, – розповідає шеф-редакторка розслідувань на «Суспільному», волонтерка Інна Білецька, яка була у штабі.

За її словами, місто забезпечує біженців спальними місцями без постільної білизни. Є подушки, матраци і ковдри. А постіль і посуд можна отримати від волонтерів.

Інна Білецька каже, що рівняни приносять багато одягу. Речі – різної міри вживаності. Але «що вже зовсім недобре, то, звісно, відкладали».

– Одяг зимовий, літній, дитячий, чоловічий, жіночий. Особливо багато хороших дитячих речей, – каже Інна Білецька.

Штаб також має склади і в інших будівлях міста. За словами Сергія Павленка, це – стратегічний запас для міста і для людей з інших міст, яким треба допомога.

– Чітко розписано, де і що. Є вже порядок, – каже Олег Абатуров.

За його словами, штаб отримує від влади інформацію про кількість приїжджих та їхні потреби.

– Ми комплектуємо пакети – і їм уже є на перший час. Було узгоджено по сухпайках. Щоб людина, якщо приїхала вночі, мала що поїсти. Але влада організувала централізоване харчування. Рівняни приносять навіть корми для тварин, якщо людина приїхала із собакою, наприклад, – розповідає Олег Абатуров.

Волонтерка, яку Інна Білецька перехопила на бігу, розповіла, що харчують біженців тричі на добу.

– Управління економіки Рівнеради підключає підприємства і місцевих підприємців. Перша страва, друга, третя, – розповіла жінка і побігла далі.

Олег Абатуров каже, що зараз також готують своєрідні «стартові пакети» із продуктами харчування і засобами гігієни. За його словами, «це окремий склад дороблюють хлопці, і, мабуть, з понеділка, це почне працювати» і «не для організацій, а для конкретного переселенця».

Олег Абатуров тішиться, що у штабі «працює дружна команда, атмосфера дуже хороша і є результат». Також він дякує рівнянам за допомогу у забезпеченні біженців.

Волонтерський штаб підтримки у драматичному театрі

Із суботи 26 лютого у будівлі Рівненського обласного музично-драматичного театру (площа Театральна, 1) запрацював волонтерський штаб підтримки.

Штаб не займається розселенням, але надає допомогу. Координують роботу волонтерського штабу Марина Павлюченко, Ірена Боровець (067-328-15-15) та Ольга Яковлєва (067-793-46-11).

За інформацією Рівненської обласної ради, там приймають від благодійників і видають переселенцям наступне:

• продукти тривалого зберігання (картопля, морква, цибуля, сіль, перець, олія, смалець, м'ясо, паста томатна, хліб);
• постіль, ковдри, подушки, рушники;
• посуд;
• миючі засоби, предмети гігієни, памперси;
• медикаменти першої допомоги.

Повний перелік потреб дивіться на сторінці волонтерського штабу на сайті драмтеатру. Наразі просять не нести антисептики, продукти, що швидко псуються, будь-які закрутки, а також гриби і варення.

– До нас приходять люди і кажуть, що вони готові прийняти переселенців, залишають свої контакти. Так ми долучаємося до допомоги. Але ми не розселяємо, – каже координаторка штабу від театру Ірена Боровець.

Жінка розповідає: якщо переселенцям щось потрібно, вони попередньо мають подзвонити за вказаними контактними номерами і описати потреби. Волонтери готують набори і видають.

Люди, які хочуть отримати таку допомогу, повинні мати посвідку переселенця. Ця вимога має, зокрема, запобігти шахрайству.

Поради переселенцям на різні випадки

Рівненська обласна державна адміністрація також радить біженцям телефонувати на 101 або на гарячу лінію Рівненського обласного контактного центру 0 (800) 500-078. Для людей, що прибули у Рівненську область, розробили Дорожню карту для вирішення питань соціального захисту і забезпечення першочергових потреб (якщо перейти за посиланням, побачимо її у кінці списку – це вордівський файл для завантаження).

У Дорожній карті можна знайти телефони гарячих ліній, телефони установ з усієї області й інструкції, як діяти у випадках:

• якщо треба стати на облік і отримати всі види соцдопомог і пенсію;
• якщо документи втрачені чи знищені;
• якщо треба працевлаштуватися;
• якщо потрібна підтримка для людей похилого віку та з інвалідністю;
• якщо треба записати дитину до садочка, школи чи вступити на навчання до інших закладів;
• якщо треба допомога служби у справах дітей;
• якщо треба скористатися допомогою місцевих представництв «Червоного хреста».

Куди іще можна звертатися

В Україні почав діяти портал обміну даними для біженців та охочих надати житло «Прихисток». На його сторінці вгорі праворуч є дві кнопки: «Знайти житло» і «Надати житло». 

Натиснувши «Знайти житло», можна побачити пропозиції не лише з України, а й з-за кордону. Наприклад, Туреччини, Німеччини, Італії, Нідерландів, Франції, Албанії, Литви і навіть із Білорусі.

Якщо з вами є тварина

Якщо ви евакуювалися разом із домашнім улюбленцем, то телеграм-канал «ЗООпоміч. Допомога тваринам під час війни» допоможе вам із порадами і контактами. У Рівному безкоштовну допомогу тваринам біженців надає клініка «Лаккі»: вулиця Фабрична, 8, т. (097) 61-78-221.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі – там оперативна стрічка новин про події російсько-української війни