Про вину, невинуватість і травми: суддя не змогла винести вирок у справі рівненського таксиста про смертельну аварію

«Вина обвинуваченого доведена повністю», – каже прокурорка. 

«Досудове слідство було проведено поверхнево, однобічно, необ’єктивно», – парирує адвокат.

«Я правила дорожнього руху не порушував», – вважає обвинувачений таксист.

«Мені пощастило вижити», – каже потерпіла.

Це ключові тези сторін у судових дебатах, які відбулися 5 червня 2023 року у Рівненському міському суді у справі водія таксі Едуарда Голюха. Його обвинувачують у порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого 1 червня 2018 року загинув оператор «Четвертої влади» Валерій Мартинюк і постраждала тодішня журналістка «Четвертої влади» Анна Калаур.

Що розповів обвинувачений Едуард Голюх на допиті в суді, читайте у публікації «5 років від загибелі оператора: як у Рівному судять таксиста за смертельну ДТП».

У цій публікації ми розповідаємо, як минули судові дебати, що сказав обвинувачений в останньому слові перед оголошенням вироку і чому вироку наразі немає.

У чому обвинувачують таксиста

Справу таксиста веде суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова. 

Судові дебати – це етап у судовому розгляді, коли усі сторони справи оголошують промови, щоб переконати суд винести певне рішення.

На засіданні 5 червня виступали прокурорка Олеся Маркова, адвокат обвинуваченого Олег Чехомський, потерпіла Анна Калаур, батько загиблого Валерій Мартинюк-старший, багатодітна вдова Оксана Мартинюк, захисник інтересів вдови Борис Нікольченко та сам обвинувачений Едуард Голюх.

Суддя Оксана Крижова надала слово спочатку прокурорці Олесі Марковій.

Прокурорка нагадала, що Едуарда Голюха обвинувачують за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу: порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

За це передбачене позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Прокурорка нагадала і про обставини трагедії.

1 червня 2018 року Едуард Голюх, працюючи таксистом, приблизно о восьмій годині вечора на власному авто «Рено Меган» їхав по правій смузі на вулиці Дубенській у Рівному. Їхав у напрямку Дубна. Дорога на тій ділянці має по дві смуги у кожному напрямку.

Навпроти виїзду з вулиці Калинової таксист порушив правила дорожнього руху: не зайнявши потрібного положення на дорозі, розвернув авто з правої смуги ліворуч. «Викликав небезпечну дорожню ситуацію, результатом якої було зіткнення з рейсовим автобусом "Сетра"», – йшлося у виступі прокурорки.

Автобус, яким керував житель Тернопільщини Іван Антонюк, їхав лівою смугою у тому ж напрямку, що і таксі.

У вихідних даних технічної експертизи, яку проводили у справі, написано, що в автобусі їхали два водії та сорок два пасажири. Експерт обрахував швидкість руху транспорту: не менше 71-го км/год при дозволених 50-ти.

У таксі їхали два пасажири: тодішня журналістка «Четвертої влади» Анна Калаур та оператор Валерій Мартинюк. Швидкість таксі в експертизі не вказана. Його водій Едуард Голюх каже, що перед розворотом сповільнився.

Унаслідок зіткнення Анна Калаур отримала травми середньої тяжкості, а Валерій Мартинюк – тяжкі ушкодження. Він помер за кілька годин після аварії – лікарі не змогли його врятувати. Водій таксі Едуард Голюх отримав політравму.

Прокурорка каже, що вину таксиста довели

– Вважаємо, що правова кваліфікація на стадії досудового розслідування була встановлена правильно. Вина обвинуваченого Едуарда Голюха доведена повністю сукупністю зібраних та досліджених доказів, а також свідченнями, отриманими у ході допитів учасників судового процесу, – сказала Олеся Маркова.

Далі перерахувала всі документи, долучені до справи: витяги, ухвали, постанови, протоколи, довіреності, інформаційні довідки, висновки медичної та технічної експертиз тощо. Зокрема, і про те, що Едуард Голюх на час ДТП був тверезим.

Прокурорка повідомила, що Едуард Голюх розповів правоохоронцям, що розвертався у місці навпроти вулиці Калинової, бо вважав, що «дорожня розмітка дозволяє вказаний маневр, оскільки це Т-подібне перехрестя». І що він не бачив автобус у дзеркалах заднього виду.

Зі слів прокурорки, Голюх казав правоохоронцям, що автобус рухався зустрічною смугою, і ніхто не заважав йому, як водію, керувати транспортним засобом.

– Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення Едуард Голюх визнає частково, – додала Олеся Маркова.

Прокурорка повторила фрагмент висновку технічної експертизи, у якому написано: дії таксиста порушили правила дорожнього руху і стали «необхідною умовою виникнення ДТП», бо призвели «до небезпечної дорожньої ситуації».

Прокурорка каже, що експертові надали достатньо матеріалів для експертизи і він не просив додаткових.

– Експерт зазначив, що аварійної ситуації не виникло б від перевищення швидкості автобуса, якби «Рено» не створив перешкоду (під час розвороту. – Авт.), – каже Олеся Маркова.

Просять п’ять років ув’язнення

Прокуратура просить визнати Едуарда Голюха винним у порушенні правил дорожнього руху зі смертельним наслідком і призначити йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, позбавити права керувати транспортом на два роки, стягнути 9 тисяч 884 гривні на оплату експертиз, стягнути гроші на лікування потерпілих і до набрання вироком законної сили обрати Голюху запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

При особистому зобов’язанні обвинувачена людина перебуває вдома, але повинна дотримуватися певних вимог, зокрема періодично прибувати до визначеної службової особи, не відлучатися з місця проживання без дозволу правоохоронців чи суду, здати на зберігання правоохоронцям закордонний паспорт тощо.

Ці вимоги діють не більше двох місяців і можуть бути продовжені. Контролює виконання вимог прокурор. Якщо людина їх порушує, суд може застосувати більш жорсткий запобіжний захід і штраф.

Батько: п’ять років – це справедливо

Батько загиблого оператора Валерій Мартинюк-старший підтримує позицію прокуратури. Виступаючи, він хвилюється і часто зітхає – йому бракує повітря.

– Я вважаю, що озвучене прокуроркою, – це дуже правильно. Немає пом’якшувальних обставин, щоб ця людина не відповіла за свій злочин. Я вважаю, що п’ять років і той цивільний позов, який ми подали, – це справедливо, чесно і правильно, – каже чоловік.

– П’ять років ходити сюди і дивитися на людину, яка винна у смерті нашого сина. Моя дружина не може приходити сюди. Валерій був нашим єдиним сином. У нас більше немає дітей. Залишилися сиротами його троє дітей, – каже батько загиблого.

«Він був моїм всесвітом»

Вдова загиблого Валерія Оксана Мартинюк розповідала про втрачені мрії і нездійснені плани.

– Коли сталася трагедія, моє життя отак просто взяло й обвалилося. Він показав мені море – я хотіла показати йому гори, завезти у Карпати. Але цього ніколи вже не станеться. Я мріяла, щоб моя старість була з ним. Він був дуже хорошим татом, дітей на руках носив, – каже Оксана Мартинюк.

– Він мріяв відкрити власну справу, купити авто – і цього вже ніколи не буде. Ніщо мені не зможе замінити чоловіка, якого я любила, а дітям моїм – тата, – додає жінка.

– Я бачила, як його везли на операцію, як він усміхався… Коли його не стало, я впала у глибоку депресію. У мене був просто розбитий всесвіт, розбите серце. Він був моїм всесвітом. Я не могла піти кудись і сховатися, бо у мене троє дітей. Діти лягали спати, плакали і просили, щоб до них вернувся тато, – розповіла Оксана Мартинюк.

«Є важливим встановлення справедливості»

Адвокат Борис Нікольченко представляє інтереси Оксани Мартинюк. Він підтримує клопотання прокуратури і просить суд його задовольнити.

– Вважаємо, що вина обвинуваченого доведена у повному обсязі як доказами, зібраними під час досудового розслідування, так і під час дослідження у судовому розгляді.

Покарання, яке озвучувала прокурорка, вважаю адекватними вчиненому злочину. Вважаю, з урахуванням душевних страждань, завданих Оксані Мартинюк як дружині і матері, сума відшкодування цих страждань є цілком адекватною. Для потерпілих є важливим встановлення справедливості, – сказав Борис Нікольченко.

«Мені пощастило вижити» 

Потерпіла журналістка Анна Калаур говорила про наслідки пережитої аварії, які обернулися для неї фізичними й емоційними травмами.

– Мені пощастило вижити. Але я досі відчуваю цю травму… Я багато років не могла їхати в автомобілі, переходити дорогу. Зараз я потрохи реабілітуюся. Стосовно Валерія… Сказати, що це було важко пережити – нічого не сказати… Я довго відчувала вину, що я вижила, а Валерій – ні, – розповіла Анна.

– На мою думку, причина такої поведінки водія – це звичайна недбалість. Ця недбалість є небезпечною, – підсумувала журналістка.

Перепрошує, але не за себе

Після виступу Анни суддя Оксана Крижова надала слово обвинуваченому Едуарду Голюху.

Чоловік почав із вибачень – за водія рейсового автобуса. Каже, що це той водій порушив правила дорожнього руху. А він, Едуард Голюх, нічого не порушив. Хоча прокурорка сказала, що обвинувачений вину визнає частково, і на судовому допиті 22 травня він це підтвердив.

Едуард Голюх говорить повільно і з паузами:

– Місце для розвороту… Вказано навіть експертом, що там витерта лінія розмежування смуг, що я сприйняв як місце для розвороту і що я маю право там розвертатися. Правила дорожнього руху мені дозволяють розворот з правої смуги (а зі слів прокурорки, Едуард Голюх на слідчому експерименті показав, що робив розворот із лівої смуги. – Авт.).

– Я правил дорожнього руху не порушував. А оскільки я автобуса не бачив, шановний суде, я прошу мене не карати. На розсуд суду. Прошу вибачення ще раз у всіх … – Голюх не закінчив речення, бо його перебив батько загиблого.

– А кого має суд карати? За смерть людини! – вигукнув Валерій Мартинюк-старший.

Едуард Голюх продовжив свою промову і сказав, що «надалі не відмовляється допомагати Оксаниним дітям по можливості». Але суми цивільних позовів від потерпілих назвав «нереальними».

– Вибачайте, що це сталося за моєї участі, – завершив промову Едуард Голюх.

Нагадаємо, Анна Калаур у цивільному позові просить про відшкодування 5 тисяч 428 гривень матеріальної шкоди за лікування після аварії та 40 тисяч за моральну шкоду. Валерій Мартинюк-старший просить 500 тисяч відшкодування морального збитку, багатодітна вдова загиблого Оксана Мартинюк – 1 мільйон гривень моральної шкоди.

Загалом заявлена сума відшкодування становить 15 тисяч гривень матеріальних збитків і понад півтора мільйона моральних.

Адвокат піддає сумніву розслідування

Адвокат обвинуваченого Олег Чехомський говорив довше за всіх.

Казав, що Едуард Голюх не бачив автобус у дзеркалах заднього виду. На його думку, це означає, що автобус рухався таки по зустрічній смузі у напрямку Дубна. Це нібито підтверджено протоколом огляду місця події, слідами гальмування автобуса і розміщенням транспортних засобів після зіткнення.

Адвокат каже, що журналісти, які прибули на місце події, фотографували транспорти, брали коментарі про аварію, писали, що «за попередньою інформацією, в автобусі заклинило кермо». І нібито тоді свідки події вважали, що «винуватим був водій автобуса».

– Досудове слідство було проведено поверхнево, однобічно, необ’єктивно, – каже адвокат Олег Чехомський.

Пояснює: вихідні дані для технічної експертизи були отримані, зокрема, зі слідчого експерименту, який був за участі лише водія автобуса. Едуард Голюх у цей час був у лікарні з політравмою після цієї ДТП.

Також адвокат каже, що спочатку водій автобуса Іван Антонюк відмовився давати свідчення, посилаючись на статтю 63 Конституції України, яка дозволяє не свідчити проти себе.

Пізніше прибув на виклик до слідчого разом із адвокатом і сказав, що їхав зі швидкістю 60 км/год і виїхав на зустрічну, щоб уникнути ДТП. Тобто Олег Чехомський припускає неправдивість свідчень Івана Антонюка. Відтак називає його «зацікавленою особою», бо «він – учасник ДТП».

– Не буде ж на себе брати вину, – пояснив адвокат в коментарі журналістці.

Кримінальне провадження щодо Івана Антонюка закрили у січні 2019 року. З відповідної постанови слідчого Головного управління Нацполіції у Рівненській області виходить, що водій автобуса порушив правила вимушено. Його притягнули до відповідальності лише за перевищення швидкості.

При цьому слідчий керувався постановою №14 від 23 грудня 2005 року Пленуму Верховного Суду. Ця постанова пояснює: якщо обидва водії порушили правила, то потрібно дослідити обставини і визначити, чиє порушення стало першопричиною. Із водія, який порушив правила через дії іншого, кримінальна відповідальність знімається.

Зараз Іван Антонюк перебуває за кордоном, на зв’язок із прокуроркою у справі не виходить, тому допитати його як свідка в суді не вийшло. Хоча того хотіли як сторона обвинувачення, так і сторона захисту.

Олег Чехомський вважає його основним свідком, а постанову про закриття провадження щодо нього «невмотивованою і незаконною».

– Не зрозуміло, що могло змусити водія автобуса, який везе сорок два пасажири, порушити правила дорожнього руху: перевищити більш ніж на двадцять пунктів швидкість руху, виїхати на смугу зустрічного руху та зіткнутися з іншим транспортним засобом, – каже адвокат обвинуваченого.

Також Олег Чехомський каже, що зіткнення автобуса й таксі насправді «було не поперечне, а поздовжнє» і що «Голюх на той час уже завершив маневр розвороту». Про це, зокрема, свідчить рух камери уперед під час удару автобуса в таксі (оператор Валерій Мартинюк до останнього вів зйомку. – Авт.).

– Ці всі відтворення, слідчий експеримент були проведені формально і не мали ніякої доказової бази, але згодом лягли в основу технічної експертизи, – каже адвокат таксиста Олег Чехомський.

Загалом, вважає Олег Чехомський, досудове слідство не дало переконливих відповідей на багато питань, і в суді вони також не були досліджені. Наприклад, де саме перебували автобус і таксі на момент зіткнення.

Ще Олег Чехомський процитував відповідь зі Служби автомобільних доріг у Рівненській області на запит слідчого. У відповіді написано, що на місці ДТП «лінія (розмітки. – Авт.) була переривчаста». Адвокат додає, що на тій ділянці дороги «будь-яких обмежень щодо маневру розвороту не було».

Щодо Голюха Олег Чехомський сказав наступне:

– Мій підзахисний на цей час отримує пенсію по інвалідності і підробляє таксуванням. Він повністю усвідомлює заподіяну шкоду Анні Калаур, батькам, дружині і дітям загиблого Валерія Мартинюка і зобов’язується надавати їм матеріальну допомогу в подальшому.

Слідство називає недбалим і каже, що «сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом вину Голюха».

– Вважаю, що є певні сумніви у доведеності вини Едуарда Голюха. Слідство було проведено дійсно необ’єктивно, поверхнево і, по суті, переклало відповідальність за цю ДТП на одну особу. Тому прошу суд встановити моєму підзахисному відповідне покарання, – так завершив промову Олег Чехомський.

Прокурорка має заперечення

Під час виступу Олега Чехомського прокурорка Олеся Маркова робила замітки. Вони лягли в основу її заперечень, які вона озвучила на більшість тверджень адвоката, а саме:

• під час дебатів сторони можуть посилатися тільки на ті документи, які були досліджені в суді. Скриншоти новин до таких не належать;

• сторона захисту повідомляє те, що не відповідає дійсності. Едуарда Голюха обвинувачують не у порушенні вимог перетину дорожньої суцільної розмітки, а в порушенні правил розвороту ліворуч. Такий маневр має виконуватися з крайньої лівої смуги проїзної частини. А Голюх виконував його із крайньої правої;

• сторона захисту ні на стадії досудового розслідування, ні на стадії судового слідства не залучила жодних свідків, які б підтвердили чи спростували події щодо тієї ДТП;

• сторона захисту не вживала жодних заходів для надання своїх доказів – лише словесні спростування доказів сторони обвинувачення, не підкріплені жодними експертизами;

• постанова про закриття провадження щодо водія автобуса не оскаржувалася, в тому числі і самим Голюхом. Тому немає підстав вказувати, що вона незаконна.

– Ми вважаємо, що було достатньо зібраних доказів, – завершила Олеся Маркова.

«Вину свою визнаю. Цього ніхто не хотів»

12 червня відбулося засідання, на якому Едуард Голюх виголосив останнє слово обвинуваченого. Говорив із тривалими паузами.

– Насамперед хочу вибачитися перед батьками, перед дружиною, перед Анною, що так сталося. Вину свою визнаю. Цього ні я не хотів, ніхто. Загинула людина. Це дуже погано. Вибачте, що так сталося за моєї участі.

Шановний суде, прошу не позбавляти мене волі, так як я не буду мати змоги ніяк відшкодовувати.

Я під спостереженням у лікаря-травматолога. Якщо позбавлять мене волі, не буде надана медична допомога. Але насамперед я не зможу хоч якось компенсувати дітям загиблого Валерія. По змозі я буду їм допомагати. Ще раз прошу вибачення, що так сталося, – сказав Едуард Голюх.

Після цього суддя Оксана Крижова повідомила, що йде у нарадчу кімнату і що вирок оголосить наступного дня, 13 червня.

Замість вироку – поновлення розгляду

Однак наступного дня суддя Оксана Крижова не оголосила вирок, а зачитала ухвалу про поновлення судового розгляду. Ухвалу не можна оскаржити.

– Під час перебування по кримінальному провадженню у нарадчій кімнаті з приводу постановлення по справі вироку, було встановлено, що винесення законного та обґрунтованого судового рішення на даний час неможливе без поновлення з’ясування обставин та перевірки їх доказами, – йдеться в ухвалі.

З її змісту виходить, що у доказах, досліджених у справі, є «об’єктивні суперечності, які впливають на вирішення питання винуватості особи, їх усунути можливо лише в результаті відновлення судового розгляду».

Наступне засідання призначене на 29 червня.

Реакція сторін на рішення судді

Після того, як суддя вийшла, у залі почався шум. Як потерпілі, їхні адвокати, так і прокурорка з адвокатом обвинуваченого були розгублені і почали шукати пояснення такому рішенню судді. Бо конкретну причину, що не так із доказами, суддя не назвала.

– Суддя оголосила про необхідність повернення до судового розгляду, але не зазначила, що саме треба дослідити, – каже прокурорка Олеся Маркова.

Пізніше, згадуючи судовий розгляд, Олеся Маркова сказала, що сторона обвинувачення представила і зачитала в суді всі документи, які долучені до справи.

– Виявлені якісь суперечності. Суддя поновила судовий розгляд. Не все буде по-новому досліджувати, але я не зрозумів, що саме. Зрозуміло, що суддя не може зараз ухвалити рішення, бо є якісь сумніви, – пояснює адвокат обвинуваченого Олег Чехомський.

– Суддя була в нарадчій кімнаті, досліджувала матеріали справи, якісь докази, писала вирок і виявила щось суперечливе. Але ми не знаємо причини. Я не допускав, що буде без вироку, я до такого не був готовий, – каже захисник батька Ярослав Коноплястий.

– Я не можу зрозуміти, що це означає. Я не знаю, що думати, – каже потерпілий Валерій Мартинюк-старший.

– Я не очікувала такого. Зовсім. Я думала, що буде те, на що я розраховувала: максимальне покарання або якийсь мінімум. І тоді можна було б на апеляцію подати. Але таке, що на нове коло розгляду, зовсім не розраховувала. Я просто в шоці, – каже потерпіла Оксана Мартинюк.

– Скоріше за все, суддя побачила, що якийсь доказ недоведений, і захотіла його дослідити. Але, я думаю, що всім тут емоційно не дуже просто перебувати, – каже потерпіла Анна Калаур і додає, що «упродовж п’яти років у суду було достатньо часу, щоб встановити всі докази».

Зі слів Олега Чехомського, його підзахисний Едуард Голюх «погоджується з рішенням суду. Тому що його версія подій відрізняється від версії слідства. А він найбільшою мірою зацікавлений в об'єктивному дослідженні всіх обставин».

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»