Протест лікаря: кого відсторонюватимуть від роботи через відсутність ковід-сертифікату

Як суди вирішують такі спори

«Ні, я не є категоричним проти щеплень. Нікого не відмовляв і не відмовляю досі. Навпаки, рекомендую щеплюватися, коли це відповідає логіці і здоровому глузду»
Джерело
Фейсбук-сторінка Павла Сільковського

Ще на початку жовтня Міністерство охорони здоров’я затвердило перелік професій, працівники яких мають обов’язково щепитися від Covid-19. Якщо вони цього не робили – їх відсторонювали від роботи.

Тоді це стосувалося працівників центральних органів влади та їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів і закладів освіти.

30-го листопада МОЗ цей список доповнив. До нього увійшли органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, установи, організації, а також державні та комунальні заклади охорони здоров’я.

Тож від роботи відсторонюватимуть не лише вчителів та представників влади, а й лікарів. Офіційна публікація Наказу МОЗ № 2664 планується в «Офіційному віснику України» 31 грудня 2021 року. Набрання чинності з 31-го січня 2022 року.

«Моя відмова – це мій персональний протест проти примусу і неправди»

Нещодавно про своє ставлення до цієї ситуації на власній сторінці у фейсбуку написав дитячий лікар-анестезіолог Рівненської обласної дитячої лікарні Павло Сільковський. Він розповів, що невакцинований, оскільки перехворів, але через наказ МОЗ цього не робитиме, хоча наміри такі мав.

«Я теж належу до тих, кого, ймовірно, можуть відсторонити. Адже досі не отримав відповідного щеплення. Що ж, так то й так, значить на певний час потрібно буде переорієнтувати свою діяльність.

Ні, я не є категоричним проти щеплень. Нікого не відмовляв і не відмовляю досі. Навпаки, рекомендую щеплюватися, коли це відповідає логіці і здоровому глузду. Сам щеплений відповідно до календаря, як і усі мої п’ятеро дітей.

Сім'я лікаря-анастезіолога. Фото надав Павло Сільковський

Але я не хотів щепитися від ковіду в тому числі тому, що перехворів раніше і отримав природній імунітет. Після того багато разів контактував з важкими ковідними пацієнтами в реанімації, з амбулаторними, яких потрібно було оглянути. І протягом усього цього часу імунітет, слава Богу, не потребував підсилення.

За цей час подумував про щеплення заради того, щоб подорожувати за кордон. Але поки це не було актуально, не поспішав. Проте, тепер моя відмова – це мій персональний протест проти примусу і неправди, яку нам озвучують досі.

Як і кожен медик, який має багато знайомих медиків, я маю 100 плюс варіантів просто отримати сертифікат, але не роблю цього, намагаючись показати, що з людьми потрібно говорити не так.

1. Прем’єр-міністр Шмигаль заявляв про те, що вакцинація в Україні є і буде добровільною. Але по факту це неправда. І я не можу це підтримувати.

2. Чиновники різних рівнів заявляли про те, що вакцинація є єдиним способом повернутися до нормального життя, але по факту це теж неправда. Інакше, чому зачинив свої кордони тричі вакцинований Ізраїль, а більше, ніж на 90% вакциновані Нідерланди знову пішли на жорсткий локдаун? Чому ряд країн перестали пускати до себе вакцинованих, а ті, що пропускають, вимагають від них ще додатково і тести?

3. Враховуючи те, що з нового року моя лікарська зарплата має складати більше 20 тисяч гривень, я міг би собі дозволити робити тести кожного разу, коли йтиму на чергування в лікарню. І таким чином довести свою безпечність.

Але навіть такої опції в наказі немає. Лише вакцинація, ефективність якої в умовах нових штамів є сумнівною. Але яка все одно стає обов’язковою для все нових категорій громадян. То ж чи справді головна мотивація таких заходів – це безпека?».

Аргументи судів, що відсторонення через відсутність щеплень – законні

У Івано-Франківському міському суді розглядали справу за позовом виховательки Дошкільного навчального закладу №6 «Колобок». Її відсторонили від роботи, бо не щепилася від ковіду. Вона просила скасувати наказ про відсторонення, поновити на посаду та стягнути зарплату за час, що вона не була на роботі.

Проте суд позовні вимоги не задовольнив. Суддя послався на Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Там вказано, що «в Україні обов'язковими є профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця та кору». 

Водночас у першому законі йдеться, що працівники окремих професій, «діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб».

Якщо вони ухилятумуться або не робитимуть щеплення – їх можуть відсторонити.

Також зазначено, що перелік цих професій має встановлювати МОЗ, що воно й зробило від 4 жовтня 2021 року у своєму наказі. У тому списку є працівники закладів освіти. 

Також аргументом було те, що у Мін’юсті зробили висновок, у якому визнали, що наказ МОЗ відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Далі суддя звертався до рішень ЄСПЛ та Верховного суду і підсумував, що «втручання у вигляді обов’язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та є цілком необхідним у демократичному суспільстві».

Схоже рішення, але без посилань на ЄСПЛ, ухвалив і Якимівський районний суд Запорізької області. Стосувалося воно викладачки Якимівського професійного аграрного ліцею. Суд не задовольнив її вимоги щодо скасування наказу про відсторонення, поновлення на посаді та повернення невиплаченої зарплати.

Аргументи судів, що відсторонення – незаконне

На противагу цим справам, у Деснянському районному суді міста Чернігова прийняли інше рішення. До суду звернулася викладачка хореографії Чернігівського фахового музичного коледжу імені Лева Ревуцького. Її відсторонили від роботи, бо відмовилася щепитися від коронавірусної хвороби.

У суді просила скасувати наказ про її відсторонення, поновити на роботі й виплатити зарплату за час, що вона не працювала. Просила й відшкодувати 6 тисяч гривень витрат на адвоката. Суд став на сторону позивачки і навів такі ключові аргументи:

Статтею 12 Закону до обов'язкових віднесено щеплення лише проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця та туберкульозу; щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону не є обов'язковим. Нормами цієї статті також передбачено запровадженні інших обов’язкових щеплень, проте лише у встановленому законом порядку.

– Ухвалення рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень на відповідних територіях віднесено до виключної компетенції головного державного санітарного лікаря України, головного державного санітарного лікаря Автономної Республіки Крим, а також головних державних санітарних лікарів областей, міст Києва та Севастополя та за умови наявності відповідних епідемічних показань.

– Відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ і Наказ МОЗ.

Так, Деснянський районний суд дійшов висновку, «що в Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти COVID-19».

Такий висновок зробив й Ізяславський районний суд Хмельницької області. Там до Михнівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ізяславської міської ради позивався вчитель фізкультури.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)