«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user Nazaruk
Кандидатка філологічних наук, викладачка

Рівненські медіа, гендер і еротика: про що і як писали у червні

Еротизовані світлини блогерок, представниць сфери шоу-бізнесу, рекомендації щодо вибору партнера за гороскопом, життєві історії, які транслюють стереотипні моделі поведінки жінок, і водночас зростання кількості фемінітивів у матеріалах – такі особливості помічаємо у публікаціях рівненських медіа.

Із 7 по 13 червня у 24 областях України, серед яких також Рівненщина, відбувся гендерний моніторинг друкованих та інтернет-видань. 
Для дослідження обрали 5 сайтів («Все» ; «ОГО»; Радіо «Трек»; РівнеМедіа; 0362.ua – сайт міста Рівного ) та 5 друкованих ЗМІ («Вісті Рівненщини», «Вільне слово», «Рівне вечірнє», «Рівне Експрес»,  «Сім днів»).

У публікаціях цих видань аналізували, в якому співвідношенні присутні жінки і чоловіки як героїні/герої (ті, про кого журналіст/к/и згадують у матеріалах) та експертки/експерти (ті, кого цитували, хто коментували події), в якій кількості медіа використовували фемінітиви, відстежували наявність стереотипних висловлювань, сексистського контенту в текстах і зображеннях, а також тематичних матеріалів із гендерної проблематики. 

Жінки поступово стають експертками у питаннях місцевої політики та діяльності органів місцевого самоврядування

У червневому моніторингу жінки як героїні публікацій найчастіше фігурують у новинах сайту «ОГО» (42%), а як експертки – сайту «0362.ua» (41%). «Рівне медіа» загалом не надає слова жінкам, а «ОГО» - лише в 14% випадків.

У друкованих виданнях ситуація значно краща: тут жінки і як героїні публікацій, і як експертки присутні в більше ніж третині випадків.

Матеріали газет «Вільне слово» та «Рівне Експрес» за співвідношенням кількості жінок і чоловіків є найбільш гендернозбалансованими. Більше того, контент «Вільного слова» є одним із найбільш гендернозбалансованих серед інших регіональних видань України.   
 


Цікаво, що у квітні та червні жінки частіше починають фігурувати як експертки саме у друкованих виданнях. Натомість у лютневому моніторингу їхня присутність була дещо меншою. 

Найчастіше експертками жінки були у темах культури та релігії, соціальної політики. Рідше, але системніше, й практично у всіх аналізованих медіа жінок залучають для коментарів із теми місцевої політики та влади. Це, ймовірно, пов’язано із загальною тенденцією збільшення участі та посилення ролі жінок у місцевому самоврядуванні. 

Також жінки часто стають експертками у темі охорони здоров’я, коментуючи ситуації, пов’язані із захворюваністю коронавірусом та питаннями народження та здоров’я дітей. 

Зростає частка використання фемінітивів та зменшується кількість маскулінітивів порівняно із моніторинговими періодами у квітні та лютому на онлайнових ресурсах.

Майже у всіх видань високий відсоток вживання фемінітивів.  Це свідчить про те, що вони стають нормою для рівненської журналістики. 

Загалом найчастіше маскулінітиви зберігаються у ситуації, коли жінки є очільницями державних чи приватних структур, освітніх установ, департаментів та відділів органів місцевого самоврядування.

Наприклад, читаємо: «ректор Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Алла Черній», «депутат Рівненської обласної ради Світлана Богатирчук-Кривко», «учитель Дядьковицької школи Ірина Москалюк», «рівненські легкоатлети Катерина Савчук, Яна Кричильська та інші». 

Нагадаємо колегам, що журналістика – це не діловий стиль і не мова офіційних документів, тож цілком прийнятно (і логічно, згідно граматики української мови) писати «ректорка», «депутатка», «учителька» (пам’ятаєте пісню на слова Андрія Малишка – «Вчителько моя, зоре світова…»?).

Інформувати чи розважати аудиторію?

У публікаціях рівненських онлайнових та друкованих ЗМІ стало  більше розважальних публікацій, які підготовані на основі гороскопів, рекомендацій щодо того, як одягатися, яку обирати косметику, що готувати.

Водночас у текстах більшає узагальнень, вони стають коротшими та знеособленішими. Ймовірно, йдеться про намагання посилити роль розважальної складової на сайтах, зокрема, таких матеріалів більшає у вихідні дні. 

Цікаво, що звичайний підрахунок використання фемінітивів у публікаціях видання «Радіо Трек» попередньо наштовхує на думку про високий рівень його гендерної чутливості, однак, аналізуючи сенси, як саме писали про жінок, виявляємо значну кількість гендерних стереотипних думок та об’єктивацію жіночого тіла. 

Також варто звернути увагу на ілюстрації до текстів, на яких бачимо оголені тіла представниць сфери шоу-бізнесу, популярних блогерок. Очевидно, у виданні не розуміють, або не зважають на те, що така сексуалізована подача образу жінки формує стереотипне уявлення про неї та упередження.

Жінки часто фігурують у матеріалах кримінальної тематики, повідомленнях про надзвичайні ситуації. Переважно вони є постраждалими від домашнього насильства, ДТП.

Експертками у згаданій темі фігурують речниці правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування. Це фіксуємо у публікаціях сайтів «ОГО», «Рівне Медіа», «Радіо «Трек», дещо рідше у друкованих ЗМІ – «Рівне Експрес» та «Вільне слово». 

У окремих випадках редакції звертають увагу на виняткову роль жінки у реалізації певного проєкту чи справи, водночас чимало проблем фіксуються у доволі лаконічній формі.

Наприклад, ситуації, коли жінки потерпають від домашнього насильства подані на сайтах «Рівне Медіа», «ВСЕ» лише у форматі кримінальних хронік, ширше тему журналіст/к/и не розкривають.

У топ-10 найбільш гендерночутливих видань України ввійшли у червні друковані видання «Вільне слово» (60%) та «Рівне Експрес» (62%). Серед інтернет-видань найвищий Індекс гендерної чутливості – у рівненського сайту «0362.ua» (56%).

Загалом Індекс гендерної чутливості рівненських регіональних медіа у червні 2021 року склав 52%. Це – друга позиція в Україні (її ще розділили чернівецькі та львівські медіа). Ознайомитися із результатами моніторингу регіональний видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)