«Саботаж змін на краще»: що не так із дослідженням від Управління транспорту і зв'язку Рівного

На публічній сторінці міського голови Олександра Третяка у фейсбуку 14 липня оприлюднили опитування, яке мало б дослідити думку жителів Рівного та Квасилова стосовно їхньої задоволеності громадським транспортом та з'ясувати транспортну поведінку і переміщення пасажирів у межах громади.

З міського бюджету наразі заплатили за дослідження майже 200 тисяч гривень. Соціологи вважають це опитування нерепрезентативним (таким, що не відображатиме думку мешканців громади) і кажуть, що воно схоже на «розпил» бюджету.

«Четверта влада» розібралася, для чого таке дослідження і що з ним не так.

Що питають

Політолог та колишній учасник Школи політичної аналітики «Поліс» Національного університету «Острозька академія» Дмитро Павлов помітив на сторінці міського голови допис про те, що міська влада хоче зібрати думку рівнян та квасилівчан про міський громадський транспорт. Рівнянин каже, що чув про такі плани міської ради зі ЗМІ.

– Дуже здивувався, коли побачив допис міського голови з посиланням на опитування в ґуґлформах. Мабуть, усі, хто не прогулював загальний курс соціології в університеті, розуміють, що таким методом якісне дослідження побудувати практично нереально, – каже Дмитро Павлов.

Зокрема для підтвердження своєї думки, наводить такий аргумент:

– Вже на етапі підготовки дослідник має розуміти, скільки, наприклад, жінок віком від 18 до 25 років, які проживають в конкретному районі міста, він опитає. При цьому, відібрані «на папері» повинні відтворювати характеристики генеральної сукупності, адже дослідник фактично буде прирівнювати думку цієї тисячі (вибіркова сукупність) до думки усіх жителів громади (генеральна сукупність). Таке статистичне спостереження онлайн зробити практично неможливо.

Дані з ґуґл-анкети, посилання на яку міститься у дописі міського голови, мали би допомогти «скласти карту поїздок та оптимізувати систему транспортної мережі міста».

Окрім цього, вказано, що дослідження проводить Центр сталих транспортних систем кафедри транспортних технологій і технічного сервісу Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП).

Поділене дослідження на три блоки. У першому – респондента просять вказати адресу, вік, стать, рід занять, сферу роботи та оцінити соціально-економічне становище своєї сім'ї.

У другому – цікавляться, як карантин вплинув на користування громадським транспортом.

У третьому блоці запитують про відправні та кінцеві точки маршруту протягом дня.

Що саме насправді мають з'ясувати читайте далі.

Скільки і за що платять

На початку липня Управління транспорту та зв'язку міської ради оприлюднило міні-тендер на Рrozorro. На послуги щодо «Дослідження рівня задоволеності громадським транспортом, транспортної поведінки мешканців міста Рівне та формування пасажиропотоків у громадському транспорті» провели без конкуренції, за спрощеною закупівлею. Тобто, один учасник прийшов і переміг, бо інших не було. 

У технічному завданні, яке додали до договору, зокрема вказано, що опитування повинне визначити:

• наскільки рівняни задоволені громадським транспортом;

• визначити рівень задоволеності роботою громадського транспорту та транспортною інфраструктурою мешканців міста Рівне;

• коли, як часто і за якими маршрутами вони їздять;

• побудувати графіки пасажиропотоків залежно від часу доби.

Окрім цього, у завданні йдеться, що дослідження потрібно провести методом соцопитування та візуальним методом. Тобто, вочевидь, мають проводити польові роботи: досліджувати пасажиропотік наочно та опитувати людей безпосередньо.

«Для забезпечення репрезентативності вибірки соціологічних опитувань, кількість респондентів повинна бути не менше 1000 осіб з розподілом за статево-віковою структурою та за районами проведення опитування, з урахуванням загальної чисельності мешканців відповідно до районування», вказано в технічному завданні.

Там же пише: «обстеження пасажиропотоків здійснити у будні дні в пікові періоди навантаження на транспортну мережу візуальним методом. Облік заповнення транспортних засобів здійснювати з вказанням часових періодів обстеження. Передбачити розподіл годин обстеження на 15-хвилинні інтервали».

За це все з міського бюджету заплатять 198 тисяч гривень.

Дмитро Павлов вважає, що сума – не випадкова. Адже тендери щодо замовлення послуг вартістю менше 200 тисяч можна укладати без конкуренції.

Хоча новий керівник управління транспорту Рівного Іван Фурлет у ефірі Суспільного каже, що тендер НУВГП виграв. 

Спрощена – це конкурентна закупівля, але якщо не було конкурента, то можна обрати єдиного учасника, що з'явився якщо він відповідає вимогам, каже юристка громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак.

– Управління оголосило спрощену закупівлю, бо вартість послуги – до 200 тисяч гривень. Тільки один учасник подався, його могли визнати переможцем без аукціону, бо це дозволяє закон, – пояснює Примак.

На що підуть 198 тисяч, вказали у калькуляції, яка додана до договору із НУВГП:

Але Дмитро Павлов вважає, що у калькуляції не вистачає деталей:

– Для обстеження пасажиропотоків візуальним методом, для НУВГП потрібно обладнання та матеріали на 68 тисяч гривень, – декламує Дмитро Павлов. –При цьому ніде не зазначають, яке обладнання їм потрібне. Щоб нікого не звинувачувати у зраді передчасно, вирішив відправити запити на інформацію.

У відповіді на запит Дмитра Павлова до НУВГП пояснили, що соціальні заходи – це єдиний соціальний внесок, який становить 22% від суми, яку отримає виконавець.

В університеті не змогли пояснити, яке обладнання за 68 тисяч будуть купувати. Його «специфікація буде уточнена у ході виконання робіт», йдеться у відповіді від університету.

Роботи, які виконуватиме кафедра, у відповіді є. Це відеофіксація транспортних і пасажирських потоків, їх моніторинг в режимі реального часу і проведення камеральних робіт (комплекс робіт, що полягає в обробці й оцінці точності польових вимірювань та складанні графічної документації – авт.). 

Тобто гроші на обладнання якось порахували, а що саме куплять за них – невідомо.

Окрім цього, Дмитро запитував кваліфікацію викладачів кафедри, які залучені до проведення дослідження.

Як виявилось, соціологів там немає.

Серед чотирьох виконавців два кандидати технічних наук, один економічних та магістр за спеціальністю «організація перевезень та управління на автомобільному транспорті».

Що не так із опитуванням

Таке опитування соціологи називають дослідженням громадської думки. Для його репрезентативності треба визначити вибірку та врахувати похибку – діапазон, в якому отримані дані на практиці можуть коливатися.

Рівненський соціолог Роман Микитюк, який має досвід співпраці з низкою всеукраїнських соціологічних структур з хорошою репутацією, таких як Група «Рейтинг», «Социс», TNS, Інститут Яременка, вважає, що опитування, яке розповсюджують зі сторінки міського голови – нерепрезентативне. Тобто його результат не можна вважати таким, що показує думку всіх рівнян.

– В нинішньому варіанті опитування може бути за умови, що потім будуть проводити ще особисті інтерв'ю з респондентами.

Але щоб досягти репрезентативності, варто опитувати пасажирів окремо у вихідні, і окремо у будні дні, вважає Роман Микитюк.

– Окрім цього, я б питав, не «які у вас зазвичай переміщення» (питання третього блоку опитування про переміщення протягом дня – авт.), а «які у вас були вчора переміщення». Також опитував би і школярів, і осіб з інвалідністю.

Варто також збільшити кількість респондентів. Оптимально для такого опитування дві тисячі людей, вважає експерт. На його думку, досягти результатів технічного завдання у договорі, зокрема, оцінити пасажиропотік – можна. Якщо сформувати чітку вибірку, то можна було б і опитуванням зібрати таку статистику. І таким чином, скласти карти маршрутів з відміткою про найбільш завантажені, каже соціолог.

– Як на мене, то це опитування (на сторінці мера у фейсбук, –ред.) не дає потрібної інформації, – стверджує соціолог. – Це дослідження думки рівнян, які захотіли відповісти в інтернеті. Це не є класичне дослідження з похибкою і таким іншим.

Ми запитали соціолога, скільки може коштувати таке опитування. Він каже, що опитування у професійних центрах в середньому коштує 60 гривень за анкету. Тобто якщо планують опитати не менше тисячі осіб, це коштуватиме від 60 тисяч гривень.

Директор аналітичного центру Школа політичної аналітики «Поліс», який проводить соціологічні дослідження, Віталій Лебедюк підтверджує такі суми за проведення дослідження, а інтернет-опитування вважає невдалим.

На його думку, дослідження посажиропотоків не проводиться за допомогою соцопитування. Для цього в управлінні мають бути статистичні дані із GPS-трекерів, камер спостереження, або від самих перевізників, які мали би бути в публічному доступі.

– У всьому світі транспортний потік досліджують через GPS-трекінг. Для дослідження пасажиропотоку має бути електронний квиток. Так буде зрозуміло скільки людей, їх вік, хто звідки їде, зайнятість і так далі. Бо ці дані збирають про людину, коли видають електронний квиток.

Або дані про пасажиропотік можуть давати перевізники, вважає він. Але для цього вони повинні видавати квитки. У Рівному їх видають тільки в тролейбусах. Це принаймні покаже навантаженість на маршрутах. А збирати такі дані опитуванням – непрофесійно, вважає директор аналітичного центру.

Віталій Лебедюк також звертає увагу, що на кафедрі, яка проводить опитування, немає соціологів. Тому припускає, що міська влада взагалі не мала на думці дослідити реальні проблеми, а просто «розпилила гроші». Тим паче, що закупівля без конкуренції, а ціна завищена.

Із соціологами не радились

Завідувач кафедри транспортних технологій і технічного сервісу НУВГП Михайло Кристопчук відповів на наші запитання стосовно договору і опитування.

За його словами, анкету складали залучені до виконання договору люди. Вона є «типовою для сфери». Питання у ній формували на основі роботи колег із інших міст: Житомира, Львова та інших.

– Це не соціологічне опитування. Одна справа соціологія, друга – транспортне планування. Ми маємо отримати ту інформацію, яка допоможе зробити кращим громадський транспорт, – каже Михайло Кристопчук.

Проводять опитування дослідники і офлайн. Із того, що пояснив Михайло Кристопчук, працівники університету, студенти, практиканти ходять районами і опитують респондентів із такими ж запитаннями, як і в інтернет-анкеті. Це, він каже, робили паралельно із онлайн-опитуванням.

Ми уточнили у науковця, для чого проводити два опитування: онлайн і офлайн, і скільки людей має відповісти на питання у ґуґлформі.

Спочатку він казав, що дані з обох форм будуть зводити. А згодом відповів, що взагалі закриє ґуґлформу і працювати будуть тільки із інформацією із «живих» анкет.

Де можна побачити цих людей, які проводять офлайн-опитування, завкафедри не зміг пояснити. Бо вони «ходять по районах» в різні дні, і, взагалі, «зараз вони вивчають зібрані дані і може доведеться допрацьовувати».

– Як тоді мені перевірити, чи справді хтось проводить опитування офлайн? – журналістка.

– Ну, запустіть квадракоптер. Як я вам можу це сказати?

– От я можу завтра піти в якийсь район і побачити, як там збирають інформацію для опитування?

– Як я можу вам сказати? Я не можу. Ми зараз систематизуємо матеріал, який є. Ми зараз уточняємо інформацію, з яких районів нам треба додатково збір анкет.

Опитувати будуть у 20 мікрорайонах, список яких їм дали в управлінні транспорту. Вибірку чоловік пояснює отак:

– Вибірка із тисячі людей на населення 250 тисяч. Респондентів вибрали за гендерно-віковою структурою. Вік від 16 до 60+ по категоріях.

– Які категорії? 

– Ви ж бачили анкету: рівень доходу, зайнятість... 

Із соціологами при формуванні анкети не радились:

– Коли соціологи дають якісь консультації, вони ж з нами не радяться, – каже завкафедри.

Більше того, похибку ще не рахували:

– Ми порахуємо похибку. Все буде оприлюднено.

За словами експерта Віталія Лебедюка, похибка в опитуванні завжди рахується наперед. Це математична формула. На тисячу респондентів у Рівному приблизно складає 3,2%. Тобто в таких межах результати дослідження можуть відрізнятися від реальної ситуації.

– Вибірка 1000 осіб з імовірністю 0.9545 складатиме 3,2%, а з імовірністю 0.95 – 3,1%. Але вони не зазначили навіть відсоток достовірності результатів.

– Наприклад, Центр Разумкова, коли проводить опитування, то пише преамбулу. У ній зазначають похибку, вибірку, період та інше. У цьому опитуванні пише просто – тисяча осіб. З такими грошима, які на це виділили, можна було зробити супердослідження, але не та мета ставилась, очевидно, – вважає Віталій Лебедюк.

Михайло Кристопчук каже, що дослідники будуть фіксувати, наскільки заповнений транспортний засіб на маршруті. Це будуть робити у пікові години на визначених точках. На основі цих даних побудують графіки – це і є той візуальний метод, який згаданий в технічному завданні.

Ми також запитали, для чого і яке обладнання будуть купувати. Михайло Кристопчук не зміг сказати точно.

Але ймовірно, це будуть комп'ютери, щоб зробити графіки, та квадрокоптери, щоб зафіксувати навантаженість на зупинках.

Науковець дивується, що ми так цікавимось цим опитуванням і бюджетними грошима, які університет буде витрачати. Вважає, що наші запитання – це саботаж змін на краще.

– Дуже велика зацікавленість до цього проєкту. Таке враження, що краще жалітися, що з транспортом все погано. А коли є шляхи виявити, що погано, то відразу спротив від громадян і журналістів.

У замовника зауважень немає

Голова комісії з реорганізації Управління транспорту та зв'язку Рівного Дмитро Царук підписував договір про співпрацю із НУВГП. Він каже, що тендер був конкурентним, просто прийшов один учасник, якого і вибрали для співпраці. Каже, що домовленості з конкретним виконавцем і лобіювання не було.

Запитання для опитування затверджували працівники управління, каже Дмитро Царук. На запитання журналістки, чи дають управлінню дані про пасажиропотік перевізники, він відповів ствердно.

– GPS-трекери не показують, скільки людей переміщується. Перевізники таке надають, але те, що вони надають – фігня. Справа не втому, чи вони надають. Треба конкретно побачити, скільки людей переміщуються, звідки і куди, коли. Це для того, щоб змінити ту мережу транспорту, яка зараз є.

За словами Дмитра Царука, це не єдиний тендер стосовно такого дослідження. Будуть й інші. Він також порадив звернутися до начальника Управління, бо сам у відпустці.

Іван Фурлет – новопризначений керівник управління транспорту. Він каже, що долучався до складання технічного завдання. І зауважень до опитування у ґуґлформі у нього немає.

Ґуґлформа, за його твердженням, це додаткове джерело інформації для даних, які будуть зібрані в результаті польових досліджень.

– Проведуть опитування, дадуть параметри похибки. Ми так визначились, що тисячу людей по мікрорайонах має бути опитано. Науковці компетентні, вони знають, що роблять. Якщо хтось готовий управління проконсультувати, чи допомогти «воднику», то ми відкриті до комунікації і роботи. Є обмежений час і ресурс, і все робиться з тими потужностями і людьми, які є.

Соціологів не залучили відразу, бо спеціалісти кафедри підтвердили, що мають відповідний досвід і готові залучати відповідний персонал, пояснює Фурлет.

Стосовно вартості опитування, яке соціологи вважають завищеним, посадовець закликає спеціалістів йти до нього і пояснювати, що не так, а результати закупівлі і взагалі можна було оскаржувати, каже він.

Начальник управління наголошує, що якщо виконавці не підтвердять відповідними документами витрати на обладнання, або збільшать суму за них, то їм не заплатять.

Дивіться продовження: Платний проїзд пенсіонерам, електронний квиток, автобуси: як житомиряни реформуватимуть громадський транспорт Рівного

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.