Як з вулиць Рівного зникли 74 маршрутки, після дослідження університету
З 1 грудня 2022-го у Рівному закрили вісім міських маршрутів, частину інших скоригували. Рівняни звикають до змін: хтось досі скаржиться, інші навпаки. «Четверта влада» розібралася, чому місто почало змінювати схеми громадського транспорту та які проблеми досі залишаються.
З якими маршрутами попрощалися та чому
Маршрут №42 «ЗОШ №19-Автовокзал», зазначають в управлінні транспорту, закрили через низьку рентабельність.
№51 «Льонокомбінат-Ювілейне» – через те, що він на 90% дублював автобусний маршрут №1 «Льонокомбінат-Ювілейне» та тролейбусний маршрут №12 «Північний-Луцьке кільце».
Маршрут №58 «Рівненська-Тиннівська» дублював маршрути №49 «Енергетиків- Макарова», №66 «Онкодиспансер-Червоногірська», №64 «Рівненська-Залізничний вокзал», а також тролейбусний маршрут №11 «Енергетиків-Торгові центри».
№67 «Волинської Дивізії-Князя Острозького» закрили через часткове дублювання маршруту №39 «Волинської Дивізії–Ювілейне».
№34 «Зоопарк-Ювілейне» – через дублювання на 70% маршруту №53 «Вербова-НВО “Потенціал”». Також від Луцького кільця до зоопарку тепер їздить автобус №7.
Маршрут №30 «Волинської Дивізії-Енергетиків» – через значний відсоток дублювання з маршрутом №57 «Коновальця-ПМК 100».
№65 «Мельника-РЗТО» та №41 (Мельника-Басівщина) закрили, бо стали нерентабельними.
– Розвели маршрут №35 (Волинської Дивізії-Луцьке кільце): половину пустили вулицею Білою, а половину – Соборною, – розповідає про інші зміни начальник управління транспорту і зв’язку Рівного Василь Сливка.
– Хочемо продовжити маршрут №45 до провулка Робітничого, де був м'ясокомбінат. Замість маршруту №58, який з’єднував Тинне з Колоденкою і на якому працювали два автобуси, що їздили один-два рейси на день, ми продовжити маршрут №64 у Колоденку, а №47 розвели на два маршрути. Один (47-й, – ред.) їздить у Вересневе, а інший (47А, – ред.) – у Тинне.
Василь Сливка каже, що знає, що у вечірній час доїзд до Тинного складний, а інколи неможливий.
– Ми не можемо організувати роботу так, щоб вони працювали допізна, щоб возили людей після 20:00. Це пов'язано з нестачею водіїв, – каже начальник управління і додає, що на деякі маршрутки у місті не можуть знайти навіть одного водія.
З ностальгією за 34-ми маршрутками
Ми у фейсбуку запитали рівнян про ці зміни. І отримали у більшості не надто схвальні відгуки.
«У Тинне після 19-ї нічого не їде. Або йди пішки, або на таксі», – написала Тетяна Панасюк.
«Їхала з сервісного центру МВС. Поки дочекалася на єдиний варіант – автобус №7, задубіла», – розповідає рівнянка Юлія Вознюк.
«Згадую з теплом і ностальгією 34-ті маршрутки, які ходили щоп’ять хвилин», – каже Оксана Юрченко.
«47А – треба продовжити маршрут до зупинки "Плодорозсадник"», – вважає містянка Олена Романюк.
«Як можна було закрити 65-й маршрут? Це найважливіший маршрут з Північного був. Тепер людям потрібно робити по дві пересадки», – нарікає Віктор Ярощук.
А от рівнянин Дмитро Стрихарчук каже, що у Рівному нарікати на громадський транспорт ще нічого:
– Якщо брати ціну, то у нас – найкращий громадський транспорт в Європі. Ніде за 30 центів тебе не завезуть з одного кінця міста в інший без пересадок та чекання по пів дня. І їхати треба не на даху, не стоячи на бампері. У машини, яка тебе везе, є вікна, якийсь обігрів салону, через підлогу асфальт не світиться.
– Є сидіння цілі. Так, бувають пошкоджені, але це одиниці. Якщо ви хочете їхати у такому автобусі чи тролейбусі, як у Відні, то готуйтесь платити не 12 гривень за 45-хвилинну поїздку, а 40-50 за 15 хвилин.
Як досліджують транспортну мережу
Зміни, на які нарікають рівняни, робили за рекомендаціями Національного університету водного господарства та природокористування. Він у 2021 році досліджував транспортну інфраструктуру міста.
Досліджував за 198 тисяч гривень з міського бюджету, запитуючи у містян, як вони оцінюють технічний стан транспорту та зупинок, графік руху, якими маршрутами найчастіше користуються тощо.
Детальніше про це дослідження в матеріалі: Платний проїзд пенсіонерам, електронний квиток, автобуси: як житомиряни реформуватимуть громадський транспорт Рівного
Дослідження показало, що багато маршрутів дублюються різними видами громадського транспорту. Відповідно, кількість пасажирів маленька, маршрути стають неприбутковими, а інколи збитковими.
Дослідники університету запропонували коригувати схеми та графіки руху, щоб збільшити попит та наповненість у транспорті. А оновленим транспортом з більшою пасажиромісткістю – зменшити кількість маршруток на вулицях Рівного.
– З дечим були згодні, але не з усім, – каже про дослідження начальник управління транспорту і зв’язку Рівного Василь Сливка. – Ми погодились, що деякі маршрути потрібно закрити. Вони пропонували скоротити транспорт у місті до 120 маршруток. Як ми не рахували, але у нас не виходило. Залишилось 186 з 260. Але натомість ми запустили великі міські автобуси.
Виконувачка обов'язків завідувача кафедри транспортних технологій і технічного сервісу НУВГП Вікторія Никончук, розповідає: дослідження транспортної мережі Рівного проводять постійно. Адже кафедра підписала меморандум та договори про співпрацю з міським управлінням транспорту та зв’язку.
– Метою є дослідження маршрутів, їх перевантаження пасажирами, графіки та інтервали руху міського транспорту Рівного, – розповідає Вікторія Никончук. – Перед тим, як визначитись з маршрутами, що ми будемо обстежувати, ми досліджуємо райони міста. Ділимо місто на 16 транспортних районів, залежно від кількості людей, які проживають в них.
На кафедрі порахували, що для дослідження потрібно опитати до півтори тисячі містян. Рівнян просять заповнити анкету, в якій запитують, чи їздять вони громадським транспортом, якому саме віддають перевагу та чи мають і користуються пільгами.
– В анкеті у нас є дані про вік, роботу, рівень доходів, сферу зайнятості – щоб можна було подивитися, хто куди їде. Анкети, які ми збирали, дали можливість розподілити людей за певними категоріями і визначити відсоткові межі, як вони користуються транспортом безпосередньо, – додає дослідниця.
Далі викладачі зі студентами безпосередньо у транспорті рахують, скільки пасажирів користуються тими чи іншими маршрутками і тролейбусами.
Що дослідники запропонували місту
– Перше – зменшити кількість маршруток. Ми вирахували маршрути, які дублюють один одного, і запропонували маленькі маршрутки замінити на великі автобуси, – розповідає Вікторія Никончук. – Деякі маршрутки уже мають по 15-20 років, вони дуже забруднюють повітря.
– Взагалі інтервал між маршрутками чи автобусами повинен бути 15-20 хвилин. Це б повністю забезпечувало вивіз мешканців. Ще пріоритет – мобільність громадян, швидкість. Ми маємо швидко у певну точку потрапити. Якщо зменшити рівень насичення маршрутної мережі, то тоді автобуси та тролейбуси будуть швидше їхати, – додає Вікторія Никончук.
– Наприклад, автобус №7. Фактично, за тим самим маршрутом їздили дві маршрутки – №53 та №34, – продовжує науковиця. – Вони тільки наприкінці роз’їжджалися (одна повертала на Вербову, а інша заїжджала на Корольова, – ред). Ми запропонували замінити на автобус. Місцева влада пішла нам назустріч.Тепер замість маршрутки маленької (34-ї, – ред.) їздить вісім автобусів з інтервалом 10-15 хвилин.
За словами Вікторії Никончук, управління транспорту дослухається до порад кафедри, але не все реалізували із запропонованого, бо це потребує додаткових фінансових витрат, зокрема і на придбання автобусів.
На перспективу, каже дослідниця, можна б було запровадити єдиний електронний квиток у Рівному. Так пасажири могли б робити кілька пересадок за ціною одного квитка, і можна було б ще змінити міські маршрути на більш оптимальні.
– Тоді не було б ніяких проблем. Електронний квиток дозволяє користуватися будь-яким громадським транспортом. Тобто ви сідаєте на Північному, доїжджаєте до 12-ї школи, пересідаєте на інший транспортний засіб і їдете, наприклад, на Ювілейний, – додає Вікторія Никончук.
Що з єдиним електронним квитком
У 2014 році міська рада підписала угоду з корейською компанією «MST Global inc.» щодо запровадження єдиного електронного квитка у міському громадському транспорті. Але угоду не виконали.
– Це не так просто, – каже Василь Сливка. – По-перше, потрібно закупити валідатори. По-друге, навчити людей. По-третє, треба, щоб містяни мали карточки, якими будуть розраховуватись. Якщо ми запустимо просто так, вони ж будуть свої гроші пхати водію – і на тому все.
– Ми хочемо ввести єдиний квиток, щоб водій виконував функцію кермувальника і не мав ніякого стосунку до грошей. Якщо ми цього доб’ємося, то ми зробимо велику справу. Але сьогодні, як мені сказали у міській раді, на це немає коштів у бюджеті.
До слова, на початку лютого цього року електронний квиток запровадили у Костополі. Для Суспільного мовника заступник міського голови Костополя Юрій Кузюк розповів, що це стало можливим після купівлі комунальних автобусів і відмови від послуг приватних перевізників.
Ще у грудні 2019 року електронну систему оплати за проїзд у громадському транспорті запровадили у трамваях Вінниці.
– Сьогодні у Луцьку працює (електронний квиток, – ред.), – каже Василь Сливка. – Крику було багато, але працює. У Вінниці майже весь транспорт – комунальний. Їм простіше з цим. І ми також будемо починати з комунального транспорту.
Дивіться також: Контроль, в якому зацікавлені лише пасажири: чому в Рівному досі немає системи електронного квитка
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.
Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти