Складна експертиза «жирного мільйона» у справі про розтрату коштів рівненських платників податків

Рівненський апеляційний суд визнав правоту дій слідства у справі про «жирний мільйон»
Джерело
Колаж «Четвертої влади», Влад Мартинчук

18 травня Рівненський апеляційний суд, а перед тим і Рівненський міський не задовольнили скаргу підприємця Сергія Омельчака та залишили під арештом його ноутбук та телефон. Техніку вилучили правоохоронці, в рамках відкритого кримінального провадження, під час обшуку у його будинку.

Сергій Омельчак – це підприємець, який у грудні 2022 року продав департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради тваринний жир, яким мали годувати рівнян у пунктах незламності – у випадку нападу з Білорусі чи довготривалого блекауту.

Ми побували на останньому судовому засіданні та послухали аргументи обох сторін і дізналися деякі подробиці справи.

Поліція засумнівалася у якості жиру і почала досудове розслідування: 14 березня відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Арешт на ноутбук та телефон підприємця Омельчака наклали 30 березня.

Суд за телефон і ноутбук

У Рівненському апеляційному суді справу щодо скасування арешту на телефон і ноутбук розглянули з другої спроби. Перше засідання мало відбутися 11 травня. На нього з’явився лише прокурор Олександр Станкевич. Телефоном адвокат Сергія Омельчака Вадим Войцешук сказав суддям, що його не повідомили про дату розгляду справи.

Засідання перенесли на 18 травня. Однак і на нього прийшов лише прокурор Станкевич.

– Ні власник майна, ні його представник у судове засідання не з’явились, хоча на електронну адресу адвоката Войцешука було повідомлено [про розгляд справи], – зазначив суддя Святослав Гладкий.

Колегія суддів вирішила проводити апеляційний розгляд без представника Омельчака.

Що в апеляційній скарзі

Адвокат Вадим Войцешук в апеляційній скарзі вказав на те, що слідчий суддя Рівненського міського суду не врахував вимоги частини 3 статті 170 Кримінально-процесуального кодексу України. Зазначив, що суддя  в ухвалі не вказав підстави для накладення арешту, а постанова, якою визнали телефон та ноутбук речовими доказами, «не містить відомостей, доказом чого» вони можуть бути.

Крім того, писав адвокат, «ні він, ні власник майна Омельчак не були повідомлені про розгляд клопотання про арешт», який своїм рішенням наклав слідчий суддя 30 березня. Це попри те, що Войцешук 28 березня подавав заяву в суд про намір захищати інтереси Омельчака.

Заувагу адвокат мав і до того, що слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого про розгляд питання про арешт майна без власника майна, тобто Омельчака.

Складна експертиза жирів у Дніпрі

Прокурор на апеляційну скаргу у судовому засіданні відповів:

«Заперечую. У суді перебуває кримінальне провадження за фактом закупки жирів управлінням економіки Рівненської міської ради. Було закуплено 10 з половиною тонн жирів. У зв’язку з цим провели обшуки: оглянули самі жири і провели обшук в Омельчака, оскільки з ним уклали договір про поставку такої продукції.

Крім того, вилучили документи, які підтверджують якість продукції. Зараз іде з’ясування обставин: призначена судова експертиза стосовно якості самих жирів: розкладають жири на вміст, на їхню безпечність». 

Суддя: Де зараз ці жири? 

Прокурор: Їх вилучили і віддали на відповідальне зберігання в технікум на Північному (у Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну. – Ред.).

Суддя: Навіщо було купувати 10,5 тонн жиру?

Прокурор: Ніби на пункти незламності, пункти обігріву. Питання – щодо якості жирів. Взагалі незрозуміло, що це таке. Це мав бути жир тваринний, підчеревинний?

Суддя: 1 кілограм скільки коштує?

Прокурор: 116, здається, гривень.

Суддя: А ви вважаєте, що вартість завищена?

Прокурор: Ні, питання в якості. Незрозуміло, який там жир. Тобто під продукцію не подані документи, це перше, це формальна підстава. Крім того, сама продукція – це не те, що задеклароване.

Під час засідання суддя Святослав Гладкий нагадав про доводи апелянта, що постанова, якою наклали арешт на телефон та ноутбук, «не містить відомостей, доказом чого» вони можуть бути.

На що Олександр Станкевич відповів:

– Метою вилучення цих предметів було з’ясування вмісту у них документації стосовно закупки продукції і зв’язків підприємця з іншими особами, що може надати певну доказову інформацію у справі. На момент вилучення і накладення арешту на майно експертизи огляду телефона і ноутбука проведені не були.

Я вважаю, арешт на майно накладено законно.

Суддя: На сьогодні ноутбук і телефон можливо повернути? 

Прокурор: Не скажу. Можливо, виникнуть ще якісь питання, [тому треба], щоб [предмети ще були під арештом] хоча б до з’ясування, що таке ті жири. 

Суддя: Підозру нікому ще не повідомили?

Прокурор: На цей момент ні. Немає ще основних експертиз.

Суддя: А коли будуть? Два місяці вже пройшло. В грудні закупили, в березні ви порушили кримінальне провадження.

Прокурор: Ще з’ясовують. Сьогодні мають вчергове телефонувати, там складна експертиза, оскільки залучали лабораторію, для того, щоб лабораторія [у Дніпрі зробила] дослідження. Це [просили] з Києва (з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. – Ред.), і там вони робили висновки. Тепер це підсумовується.

Після діалогу з прокурором колегія суддів пішла до нарадчої кімнати. Там вони вирішили відмовити Сергію Омельчаку у задоволенні його апеляційної скарги.

Після того, як Святослав Гладкий зачитав резолютивну частину рішення, суддя Олег Полюхович показав звернення Вадима Войцешука. У ньому адвокат просив забезпечити його присутність по відеозв’язку, адже був у Житомирі.

– Ми відмітимо, що нам ця заява надійшла о 09:45. Ми вже, фактично, розглянули [справу]. Тобто на момент розгляду у нас у справі такого клопотання не було, – сказав Олег Полюхович.

– А навіть якби й було, то, думаю, ми все одно б [відмовили], бо потрібно було завчасно звертатися, – додав Святослав Гладкий.

Нагадаємо, 12 квітня «Четверта влада» опублікувала розслідування щодо грудневої закупівлі Департаментом економічного розвитку тваринного жиру до пунктів обігріву у Рівному.

Ми з’ясували, що цей продукт департамент купив за завищеною ціною у «кума через кумів» радника ексголови Рівненської ОДА. За 10 з половиною тонн жиру департамент переплатив сотні тисяч гривень.

При цьому якість тваринного жиру викликає сумніви, як і доцільність його використання для готування страв.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте