Неякісний та небезпечний: результати перевірки жиру, яким мали годувати рівнян у пунктах незламності

Держаудитслужба перевірила закупівлю тваринного жиру, який рівненський департамент економічного розвитку торік придбав для пунктів незламності у Рівному. Аудитори зробили висновок, що департамент наніс бюджету понад 1 мільйон 200 тисяч гривень збитку. Бо як з’ясували, куплений жир їсти взагалі не можна. 

Детальніше що це за жир – в розслідуванні: «Жирний» мільйон: як влада Рівного задорого закупила 10 тонн жиру невідомого складу для пунктів незламності

Перевірку закупівлі Управління західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області почало проводити навесні. Тоді ж власне розслідування щодо закупівлі жиру робила «Четверта влада». Ще не маючи інформації про якість жиру, ми нарахували пів мільйона гривень ймовірної переплати. Аудитори ж визначили, що купувати такий жир взагалі не можна було. 1 мільйон 200 тисяч нарахованого ними збитку – це вся сума проведеної закупівлі.

Готувати категорично не можна

Керівник рівненського управління Держаудитслужби Анатолій Карп’юк вважає, що закуплений жир «використовувати для приготування їжі категорично не можна».

– Він [лежить] без належної упаковки в целофанових мішках темного кольору. Я приїхав з інвентаризацією (у травні. – Ред.), на той момент він зберігався так, – розповів пан Карп’юк «Четвертій владі». – Були сумніви у якості. Тому ми звернулись до Держпродспоживслужби. Вони дали заключення, що вся партія не може бути використана для приготування їжі – вона не відповідає стандартам. Немає ідентифікації продукту.

Департамент подав аудиторам неправдиву інформацію

Для Держаудитслужби департамент економічного розвитку спочатку дав документи, що виробником жиру є підприємець із Хмельниччини Анатолій Паляниця.

Однак згодом посадовці департаменту надали Держаудитслужбі інші дані – мовляв, виробниками купленого жиру є вінницьке ТОВ «Ларга-В» та червоноградське «Євро-комерс». Ці товариства начебто перетопили жир, отриманий від хмельницького підприємця.

У Держаудитслужбі перевірили цю інформацію, розповідає Анатолій Карп’юк:

– Підприємство у Червонограді працює, але таку продукцію не переробляє і від такого підприємця [жир] не приймало. Вінничани взагалі не працювали.

Те, що куплений для Рівного жир виготовив саме ФОП Паляниця, який розводить овець, кіз та велику рогату худобу, підтверджує і наша розмова з ним у березні.

– Я так розумію, що у вас має ще бути якийсь завод, бо це ж розтопити [жир] потрібно таку кількість? – журналістка.

– Ну, це завод не потрібен, це доволі в таких умовах. Це скотобійня, звичайна скотобійня.

– Ви продали 10 з половиною тонн жиру. Скільки тварин потрібно використати для такої кількості?

– Я так вам точно зараз не скажу, у нас забої були великі. Тому, наприклад, один контейнер заморожений – це 1000 овець приблизно. В залежності від їхньої живої ваги, від 900 і там до однієї тисячі трьохсот.

– А скільки взагалі часу, щоб 10,5 тонн [жиру] назбирати?

– Місяць-півтора – отаке.

Анатолій Карп’юк зазначив, що директор департаменту економічного розвитку Володимир Липко своїх пояснень  Держаудитслужбі не надав: був на лікарняному. 

Із запитанням, чому департамент дав Держаудитслужбі неправдиві дані, до нього звернулася «Четверта влада». Однак це питання у вайбері Володимир Липко проігнорував.

Матеріали аудиторів долучили до кримінального провадження

Зважаючи на те, що у Держпродспоживслужбі відповіли, що продукція «неякісна і небезпечна», Держаудислужба зробила висновок, що закупівля жиру призвела до збитків в 1 мільйон 200 тисяч гривень.

– Це зафіксували в матеріалах, передали правоохоронним органам. А згідно з інформацією правоохоронних органів, наші матеріали долучені до матеріалів кримінального провадження. Зараз наші матеріали на судово-економічній експертизі, – пояснив Анатолій Карп’юк.

У травні ми вже писали, що якість тваринного жиру, яким планували годувати рівнян у випадку нападу росіян зі сторони Білорусі чи у період довгого блекауту, намагаються встановити в межах кримінального провадження.

Саме дослідження мала робити лабораторія у Дніпрі. Однак з’ясувати, чи є вже її результати, ми не змогли: у пресслужбі поліції послалися на таємницю досудового слідства.

Анатолій Карп’юк каже, що результати експертизи не є такими важливими у цій історії, адже продукція – без маркування:

– Нащо нам, чи воно їстівне, чи не їстівне – нема супровідних документів. От ви б прийшли у магазин, ви б купили масло, на якому немає ні етикетки, нічого? Ну, як купляти? Скажете у магазині: «Хто його робив?» – «Ну, не знаємо, хто робив».

Жир і досі на території центру профтехосвіти 

Нагадаємо, що кримінальне провадження щодо цієї закупівлі поліція відкрила 14 березня за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

На телефон і ноутбук Сергія Омельчака – підприємця, який продав жир департаменту – наклали арешт. Однак 29 травня Рівненський міський суд його зняв.

Наклали арешт і на сам жир. Саме тому його не змогли передати до Лиманської міської військової адміністрації.

Через пресслужбу поліції ми хотіли з’ясувати, чи досі жир арештований. Проте цю інформацію нам не надали, пославшись на таємницю досудового розслідування.

Оскільки тваринний жир тримали не у холодильнику, а у приміщені, ми вирішили з’ясувати, в якому він зараз стані. Для цього зателефонували до Олександра Марунича –  директора Рівненського центру професійно-технічної освіти сервісу та дизайну, де цей жир зберігали.

– Чи можете ви розповісти, якої зараз якості цей жир? – журналістка.

– Не маю найменшого поняття. Звертайтесь в поліцію, в СБУ – вони це діло курують. Я тут ні до чого, в мене його вже немає на тимчасовому зберіганні, я за нього не відповідаю.

– Тобто його від вас уже вивезли?

– Його не відвезли, але я за нього вже не відповідаю, звертайтесь до тих, хто зараз цією справою займається.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»