«Такі у нас розбіжності»: чому слова рівненських посадовців про недофінансовані лікарні маніпулятивні

«Рівненські лікарні недоотримали майже 550 мільйонів гривень через медреформу» – подібні заголовки з’явилися наприкінці травня у низці рівненських ЗМІ. Адже напередодні Рівнеоблрада розмістила на своєму сайті повідомлення схожого змісту. Натомість, за інформацією Національної служби здоров’я, цьогорічне фінансування медицини з держбюджету більше, ніж минулорічне. Ми з’ясовували, як є насправді.

Раніше заклади охорони здоров’я фінансувалися з двох джерел – державного бюджету через субвенцію та бюджетів місцевих органів влади.

Від 1-го квітня 2020-го змінився принцип фінансування з державного бюджету – гроші медзаклади отримують за договором з Національною службою здоров’я України за надані послуги.

Водночас власники медзакладів, тобто місцева влада, мають і надалі фінансувати свої лікарні.

25-го травня на сайті Рівненської облради, із посиланням на начальника управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації Олег Вівсянника, повідомили, що «всі заклади медицини Рівненщини недоотримали 540 мільйонів гривень із з державного бюджету, якщо порівнювати з цифрами 2019 року і що це пов’язано це передусім із запровадженням другого етапу медичної реформи».

«Як відомо, з 1-го квітня частина медзакладів отримуватиме фінансування від Національної служби здоров’я України на основі укладених контрактів на надання чіткого переліку послуг. Інші ж медустанови більше не можуть розраховувати на медичну субвенцію з держбюджету. А відповідні видатки лягають на місцеві бюджети, в тому числі і на обласний», – написали на сайті ОДА.

З цієї інформації випливає, що нібито через медичну реформу сфера охорони здоров’я Рівненщини отримає менше грошей із держбюджету, ніж минулоріч.

Однак представниця пресслужби Національної служби здоров’я України Христина Петрик каже, що це не так і що в 2020-му фінансування медицини більше ніж у 2019-му.

Щоб з’ясувати, хто має рацію – начальник управління охорони здоров'я Рівненщини чи Нацслужба здоров’я України, – «Четверта влада» надіслала запит в обласне управління охорони здоров’я. Запитували:

• скільки грошей із державної медичної субвенції отримали лікарні у 2019 році,
• скільки грошей із державної медичної субвенції отримали лікарні в 1 кварталі 2020 року,
• на яку суму лікарні уклали угоди з Нацслужбою здоров’я України на 2-4 квартали 2020 року.

Ми опрацювали отримані відповіді.

Виходить, що з державного бюджету у 2020 році лікарні Рівненщини очікувано отримають на понад 200 мільйонів більше, ніж отримали у 2019-му. Очікувано – бо ці суми орієнтовні; остаточні залежить від кількості пацієнтів, яких у лікарнях фактично пролікують.

Нацслужба здоров’я України – не єдине джерело фінансування медзакладів з 1-го квітня. Як і раніше, органи місцевого самоврядування мають фінансувати лікарні.

Як звертає увагу Христина Петрик, відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління, матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я.

Органи місцевого самоврядування можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я. Гроші можуть спрямовувати на ремонт, купівлю обладнання та підвищення оплати праці медпрацівників, відповідно до  Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

За комунальні послуги лікарні, які уклали договори з НСЗУ, платять грішми з місцевих бюджетів (підпункти ґ, д, е пункту 3 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України).

У 2019-му місцеві ради у Рівненській області виділили на поточні витрати медзакладів 508 мільйонів 142 тисячі 300 гривень.

У 2020-му виділили, станом на 5 червня, 272 мільйони 554 тисячі 200 гривень (зокрема з обласного бюджету понад 43 мільйони).

То чому ж начальник управління охорони здоров’я Рівненщини Олег Вівсянник говорить про зменшення фінансування з державного бюджету на пів мільярда гривень?

– Така цифра була у березні [2020-го року], як ми заходили в реформу з Національною службою здоров’я України. Тепер у нас додалося те, що ми можемо не заробити, тому що немає планових пацієнтів. От, скажімо, госпіталь ветеранів війни. Не працює зараз, не приймає пацієнтів, і тому за цей період не отримає коштів. Теж саме – радіаційний диспансер. Це через карантин, – каже Вівсянник.

– Але якщо ви цю суму отримали станом на березень, при тому що низка закладів підписали угоди з НСЗУ пізніше (а це, зокрема, «екстренка»), то ця сума, 540 мільйонів є некоректною? – журналістка.

– Ми дискутували про ці цифри з НСЗУ. Нацслужба здоров’я, звичайно, хоче показати менший дефіцит. А ми, зі своєї сторони, рахуємо все, що тільки можемо, що ми не доотримаємо: і на харчування, і на медикаменти тощо. Тому я наполягаю на цифрі 540 мільйонів [зменшення фінансування]. Ось такі у нас розбіжності.

Якщо наша робота вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна за цим посиланням.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.