Тільки без корупції: колишня податківиця хоче угоду з прокуратурою «на вигідних умовах»

Розгляд справи колишньої рівненської податківиці Руслани Мички триває майже п’ять років і досі перебуває на етапі дослідження доказів. Водночас у ній з’явилася перспектива угоди про визнання винуватості. Хоча захист натякає на фальсифікацію справи, а прокуратура взагалі заперечує, що отримувала клопотання про угоду.

Ймовірна угода про визнання винуватості «висить» уже пів року

Нагадаємо, колишню заступницю начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів теперішньої податкової служби Руслану Мичку обвинувачують у тому, що вона нібито вимагала та отримала 500 доларів США від приватного підприємця Вадима Зензелюка, який насправді не був зареєстрованим ФОПом.

Отриманий 8 травня 2019 року хабар і всі наступні, як встановили органи правопорядку, мали бути «платою» податківцям за непроведення у закладах перевірок: у кафе «Моцарт» на Набережній, у магазині на Марка Вовчка, 21б і в кафе «Ред», яке колись працювало на Драгоманова, 1.

Справу Руслани Мички із 30 серпня 2019 року розглядає суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук. Вадим Зензелюк у ній – свідок.

Ще на засіданні 5 лютого 2024 року прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Сергій Кір’яков повідомив: «Я знаю, що сторона захисту подавала клопотання… на електронну адресу прокуратури, щоб ініціювати питання про укладення угоди про визнання винуватості.

Оскільки вони офіційно звернулися, треба це питання розглянути, погодити з вищестоящою прокуратурою (Спеціалізованої прокуратури в оборонній сфері Західного регіону. – Ред.) – об’єм покарань, істотні умови угоди, якщо вона буде».

Обвинувачена Руслана Мичка підтвердила, що таке клопотання подавали – і на електронну пошту суду також.

Зі слів судді Євгена Сидорука було зрозуміло: на той момент він не бачив цього клопотання.

Три березневі засідання перенесли через два клопотання прокурора й одне від захисниці. На засідання 12 квітня 2024 року прийшов новий прокурор Вадим Непийвода, який попросив перенести розгляд на іншу дату, бо він не встиг ознайомитися з матеріалами справи.

Адвокатка Ірина Пашкевич тоді повідомила, що їм надійшла відповідь з прокуратури про угоду. Правоохоронці попросили «конкретизувати статті», за якими Руслана Мичка має визнати себе винуватою. Водночас текст клопотання на судових засіданнях ніхто не зачитував.

10 травня 2024 року продовжили досліджувати докази з матеріалів справи, бо реакції прокуратури на клопотання про угоду так і не було. Під час технічної перерви адвокатка Ірина Пашкевич запитала у прокурора Вадима Непийводи, чи передав він вищому керівництву клопотання про угоду визнання винуватості.

Прокурор не відповів – саме в той момент суддя повернувся до судової зали і засідання продовжилося. А потім ніхто до цього питання не повертався.

Засідання 27 травня і 4 червня не відбулися через відпустку судді й клопотання прокурора.

Клопотання, яке нібито не надходило

Ми звернулися із запитами до сторони обвинувачення: запитали, чи надходило від Руслани Мички та її захисниці клопотання про угоду і чому вона досі не укладена.

Із Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону 5 червня 2024 року відповіли, що таке клопотання до них не надходило.

12 червня на повторний запит порадили звернутися до Спеціалізованої прокуратури в оборонній сфері Західного регіону, що у Львові. Бо, пояснили, старший у групі прокурорів у цій справі – Костянтин Медиченко – саме звідти. 18 червня з останньої відповіли, що клопотання про «укладання угоди про визнання винуватості» до них не надходили.

Адвокатка Ірина Пашкевич здивувалася таким відповідям: «У матеріалах кримінального провадження є відповідь на наше клопотання».

Далі розповіла, що клопотання подавали «без прив’язки до статей» (тобто без вказаних статей Кримінального кодексу, за якими пропонується угода. – Авт.). Подавали на тому засіданні, коли востаннє був присутній прокурор Сергій Кір’яков. На прохання прокуратури захист подав до суду доповнений варіант угоди.

– Але змінився прокурор – і він нічого (про угоду. – Авт.) не знає. Сказав, щоб ми направили (клопотання. – Авт.) поштою. Оскільки немає ніякої реакції, немає від них ніякого бачення цієї ситуації, ми далі розглядаємо справу по суті, – каже Ірина Пашкевич.

Чому сторони судового процесу можуть укладати угоди про винуватість і кому вони вигідні, ми розповіли в публікації «Корецькі суддя й адвокат визнали вину у корупції: хабарникам воля – гроші на ЗСУ».

Захист каже про фальсифікацію матеріалів

Водночас Ірина Пашкевич зауважує: вони із підзахисною налаштовані «боротися до кінця». Бо «сторона захисту здобула достатні докази, які вказують на невинуватість Руслани Мички і підтверджують провокацію злочину».

За словами адвокатки, заявник у справі Вадим Зензелюк насправді не був у Львові, коли мав би писати заяву про вчинення злочину і де його мали би допитувати.

– Я взяла тимчасовий доступ до з’єднання абонента: за документами (матеріалами справи. – Ред.) він нібито був у Львові й писав заяву, його допитували, а він насправді їздив Рівним. Тому навіть стверджувати, що він забув телефон, він не може, – переконує адвокатка.

Тож сторона захисту вважає, що «справа готувалася й фабрикувалася завчасно працівниками правоохоронних органів». Але докази, які б підтверджували її слова, адвокатка не наводить.

Також Ірина Пашкевич каже, що на відеодоказах у справі, які на суді ще не всі переглянули, не зафіксовано, щоб Руслана Мичка брала хабар, а на змивах із рук обвинуваченої експертиза не виявила люмінесцентної речовини.

Готові на угоду без корупційної відповідальності

– Чому ви, як сторона захисту, йдете на ініціювання угоди про визнання винуватості, якщо вважаєте, що справа сфабрикована і Руслана Мичка насправді не брала цих грошей? – запитали ми в адвокатки Ірини Пашкевич.

– Наскільки мені відомо з її слів, вона (Руслана Мичка. – Ред.) просто не витримує в емоційному плані… Це триває вже дуже довго. Вона просто хоче швидше це закінчити і забути, як страшний сон. Перед кожним засіданням п’є багато таблеток і після того майже постійно лежить в лікарнях – так погано… Це єдина причина, – пояснює Ірина Пашкевич.

Однак захист хоче угоду, виключно «на умовах, вигідних для Руслани Степанівни»:

– Угода може бути укладена сторонами виключно на умовах, які не будуть передбачати корупційну статтю. Тому що жодних протиправних дій Руслана Степанівна не вчиняла… 

Ірина Пашкевич додає, що хочуть перекваліфікації з частини 3 статті 368 Кримінального кодексу (одержання хабаря в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. – Авт.) на частину 1 статті 367 (службова недбалість. – Авт.).

Перша стаття передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Друга – штраф від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Сторона захисту просить в прокуратури для Руслани Мички найлегшу санкцію: штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто 34 тисячі гривень.

Долучайтеся до збору на FPV-дрони для рівненських дроноводів із 38-ї бригади морської піхоти.

Волонтерська монобанка:

https://send.monobank.ua/jar/6hpeyQsBSk

Картка благодійного фонду, прив'язана до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалів.