Тіло вивезли в ліс і нікого за це не покарали. Суд виправдав Бабата та інших фігурантів справи загиблого будівельника

У грудні 2016-го року зник житель села Гориньград, 35-річний Андрій Артвінський. Чоловік працював на будівництві Торгового центру «Арена», оформленому на матір депутата Рівнеради Олександра Бабата. Тіло знайшли у лісі більш ніж через тиждень після зникнення. А рідні розповіли, що депутат з напарником пропонували сто тисяч гривень за мовчання.

За версією слідства чоловік загинув від падіння з третього поверху будівництва у шахту ліфта, а його тіло вивезли у ліс, щоб приховати злочин. В організації вивезення тіла з будівництва до лісу та приховуванні тяжкого злочину правоохоронці обвинувачували депутата Олександра Бабата.

Однак минуло три з половиною роки, і суд вирішив що й доказів злочину недостатньо, як і доказів його приховування. Депутата повністю виправдали, як і двох інших обвинувачених. За те, що чоловік загинув на будівництві, а його тіло вивезли до лісу, нікого не покарали.

Детальніше – у публікації «Четвертої влади».

«Ви тільки не подавайте на нас міліцію»

«Четверта влада» першою розповіла читачам про історію зі зниклим будівельником Андрієм Артвінським:

Сто тисяч і тіло за мовчанку від Бабата: Сім'ю зниклого у Рівному будівельника просили обійтись без поліції

Коротко нагадаємо подробиці того що сталося.

Андрій Артвінський працював на будівництві у Рівному – на Київській, 67, де розташований торговий центр «Арена». В п'ятницю 2-го грудня він востаннє виходив на зв'язок. Матір та сестра дзвонили йому, втім слухавки той не піднімав.

– Поїхав бідний на роботу. Нема-нема, нема-нема – вже ж переживаю. Дзвонимо. Телефон гудки йдуть, а ніхто не піднімає трубку. Ніхто. На другий день дзвоним знов – знов гудки йдуть, а ніхто не піднімає, – розповідала у 2016-му році матір зниклого Андрія – Леся.

На контакт з рідними вийшло керівництво зниклого чоловіка – виконроб Леонід і ще один чоловік.

– Приїхало начальство його. Просили пробачення, щоб я їх простила. А я кажу – привезіть мені тіло сина, чи може ви бачили де він і шо. Мовчать. […] Кажу, привезіть мені дитину або покажіть чи вона є-немає. Кажу ще ж в нього дитятко – хлопчик – сім років. Тоже, кажу, без матері росте, він його виховує. «Добре, ми вам предлагаємо гроші, поміч, привеземо його, все, поможемо похоронить його. Поможем дитині, щоб мало копійку дитя». І поїхали.

Тіло не привезли. Наступного дня один з керівників, як розповідає матір зниклого Андрія, приїхав знову:

– Він посидів-посидів, все мене втішає-втішає. [Каже] «Я вам можу даже сьогодні 10 тисяч дать, ви тільки не подавайте на нас міліцію». А я кажу: значить ви щось знаєте, – розповідає матір Андрія Леся.

В загальній сумі сім`ї пропонували 100 тисяч гривень допомоги. 50 тисяч одразу і 50 тисяч – на рахунок дитині.

Як розповіла матір Андрія, одним із гостей, тобто керівників її сина, був прораб Леонід. Іншого звали Саша, він особисто пропонував 50 тисяч. Ним виявився депутат Рівненської міської ради, забудовник Олександр Бабат. Леся Хотенчук впізнала його по фото.

Пізніше родичі разом з друзями приїхали на будівництво – забрати речі Андрія – одяг та паспорт. Там вони знову говорили з прорабом Леонідом і цього разу розмову вдалося записати на диктофон. На той час рідні ще не бачили тіла загиблого.

Фрагмент запису розмови, яка відбулася на вулиці біля будівництва у неділю 4-го грудня між друзями і рідними з одного боку і прорабом Леонідом з іншого – сім'я надала «Четвертій владі»:

Чоловічий голос: Міша, шо робить? По-любому міліцію треба визивать або їхать туда… Бо ше будем ми соучаснікі б**ть… Ти мені скажи, Льоня, як ти це представляєш, шо ти мені сьогодні тіло отдаси? Як ти це представляєш? Як ти це представляєш, цей момент?

Льоня: Я зараз поїду знов до забудовника – буду з ним балакать. Я сьогодні вже з ним зранку балакав.

Чоловічий голос: Ти не переводь стрєлкі, як ти представляєш цеє, як ти мені маєш отдать тіло? Ти привезеш мені його додом? Чи шо?

Льоня: Його сьогодні знайдуть.

Чоловічий голос: А сьодні знайдуть? Ви знаєте де він?

Льоня: Я не знаю де він. Я вам чесно кажу.

Жіночий голос: То як же ж ви його знайдете?

Льоня: Ну є надо мной, розумієте, надо мной є старші люди, вони знають де він, я не знаю де він.

Під забудовником прораб Льоня, ймовірно, мав на увазі Олександра Бабата. Ділянка, де зводили будинок, за даними кадастру, належить компанії «Апартамент-Буд», де власником – Людмила Бабат – мати депутата.

Що з'ясували слідчі

У злочинах обвинувачували трьох осіб:

• прораба Андрія Дідуха – в порушенні вимог законодавства про охорону праці (стаття 271 Кримінального кодексу України). За версією слідства, він не забезпечив безпечних умов праці на третьому поверсі незавершеного будівництва, зокрема, на поверсі не було всіх необхідних загорож та достатнього світла, через що і загинув працівник;
   
• депутата Олександра Бабата – у приховуванні тяжкого злочину, вчиненому групою осіб за попередньою змовою (ч.1 ст.396 КК України). Він, за версією слідства, організував перевезення тіла загиблого з шахти ліфту цокольного поверху у ліс на території Кустинської сільради що на Рівненщині. А також схиляв рідних не звертатися в поліцію щодо загибелі;
   
• бригадира будівництва Леоніда Боровкова – також у приховуванні тяжкого злочину, вчиненому групою осіб за попередньою змовою (ч.1 ст.396 КК України). За версією слідства, він, разом з Олександром Бабатом, переконував родичів не повідомляти поліцію про загибель, пропонуючи гроші, та допоміг організувати переміщення тіла загиблого із будівництва в ліс.

Відповідно до інформації із сайту судової влади у справі була лише одна потерпіла – сестра загиблого Віра.

Як виправдали відповідального за правила безпеки, депутата та бригадира

5-го липня суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова винесла вирок, яким виправдала усіх трьох обвинувачених. Повний текст документу, обсягом у 40 сторінок, можна прочитати за посиланням.

Як йдеться у вироку, обвинувачений Андрій Дідух розповів що з огородженням і освітленням, в тому числі на третьому поверсі, усе було в нормі. Крім того, на момент загибелі Андрія Артвінського, він уже не був відповідальною особою по охороні праці, а тому й не може нести відповідальність за події, які сталися на цьому будівництві.

При цьому, згідно з додатковим протоколом огляду місця огляду події (огляд робили 26-го грудня 2016-го року, при тому що про зникнення Андрія Артвінського стало відомо 3-го грудня), на 3-му поверсі вільного доступу до шахти на третьому поверсі вже не було, оскільки вхідний отвір обшитий гіпсокартоном. А кілька свідків посвідчили що коли вони дізналися на початку грудня що шукають зниклого чоловіка, то перевіряли шахту і нікого там не знайшли.

Про те що тіло таки бачили в шахті ліфта, судячи з судового вироку, засвідчила лише одна людина (у вироку її називають ОСОБА 23). Судячи з публікації журналістів сайту «Чарівне», які відвідували судові засідання, чоловіка звати Юрій Музичук, у одній з публікацій наводять його цитату:

– У грудні місяці, не пам’ятаю числа, від мами Андрія надійшов дзвінок про те, що її син не повернувся додому, з місця, де він працює. І мама його розпочала шукати, подзвонила до Руслана (це його двоюрідний брат), чи знає він, де її син. Руслан попросив мене піти на будівництво на Київській...

– Ми пішли зі сторожем. Обдивилися кілька кімнат. Була така розмова з Русланом, щоб подивитися за шахту ліфта. Ліхтариком посвітили у шахту, на глибині третього поверху ніби щось лежало. Але я не можу сказати, чи це тіло… Потім я все-таки побачив, що там лежить тіло. Далі я подзвонив до Руслана і сказав, що на дні лежить людина, – то, напевно, Андрій, – цитують Юрія Музичука.

Свідок також підтвердив, що інша особа, яка у той час була зі сторожем, це був Олександр Бабат.

Натомість сторож усе заперечив.

«Свідки ОСОБА_60 та ОСОБА_74, допитані в судовому засіданні суду пояснили, що вони безпосередньо двічі оглядали ліфтову шахту, перший раз на прохання ОСОБА_23 (Юрія Музичука – авт.), а другий на прохання ОСОБА_3 (бригадира Леоніда Боровкова – авт.), і констатували що тіла в ліфтовій шахті не було. При другому огляді шахти ліфта, вони розшивали вхід в шахту на першому поверсі та замінили гіпсокартон», – йдеться у вироку суду.

Ці ж свідчення повністю підтвердив в судовому засіданні також обвинувачений бригадир Леонід Боровков.

Про те що тіло було в шахті, згідно з доказами слідства, йшлося у висновках судово-медичної експертизи №720 від 30.12.2016 року.

В експертизі аналізують характер ушкоджень, виявлених на тілі загиблого, беруть інформацію від слідчих і роблять висновок:

«Технічною причиною нещасного випадку, внаслідок якого ОСОБА_4 (будівельник Артвінський, – ред) отримав травму (травми) несумісну з життям, є його падіння з відмітки +8,400 об'єкту Реконструкція незавершеного будівництва торгово-побутового комплексу з готельно-офісними приміщеннями під житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_7 (Київська, 67, – ред) в ліфтову шахту на цокольний поверх».

В експертизі додають інформацію про ймовірні причини падіння.

• під час роботи на будівництві чоловік був у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню тяжкості;
• було відсутнє захисне огородження у вхідному прорізі ліфтової шахти на відмітці +8,400 об'єкту будівництва (на третьому поверсі).
• не було освітлення «на підходах до робочих місць у темний час доби, а також у закритих приміщеннях усередині будівлі, а саме, на підході до вхідного прорізу ліфтової шахти об'єкту».

У вироку йдеться що «суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_23 в частині того, що він з третього поверху за допомогою ліхтаря побачив тіло потерпілого в ліфтовій шахті, оскільки його покази в цій частині суперечать показам інших свідків (наведені вище – авт.).

Щодо висновків судово-медичної експертизи №720 від 30.12.2016 року в якій зазначено, що отримані у загиблого тілесні ушкодження характерні для падіння із значної висоти, то зазначене не свідчить, що падіння чоловіка відбулось саме у вказану ліфтову шахту, вважає суд.

Суд звернув увагу на те що «жодних висновків експертів про підтвердження факту знаходження тіла ОСОБА_4 після падіння в цій ліфтовій шахті, стороною обвинувачення суду не надано».

Тож суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення не довела факту падіння Андрія Артвінського з третього поверху в ліфтову шахту на об'єкті будівництва, як і того факту що Андрій Дідух був відповідальний на зазначену дату за охорону праці на цьому об'єкті.

Окрім цього, «ознак трудових відносин між фізичними особами ОСОБА_21 , ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 не виявлено», – йдеться у вироку суду. Що значить що жодних угод про виконання робіт Андрій Артвінських не підписував. Тож його загибель слідство не змогло розслідувати як таку, що пов'язана з виробництвом.

Тобто будівельник загинув від падіння і працював без оформлення на цьому об'єкті, але, за логікою суду, раз він не був офіційно оформлений і оскільки зацікавлені свідки кажуть, що в шахті ліфта його тіла не бачили, то значить він впав з третього поверху десь... в лісі, очевидно, де знайшли його тіло.

Оскільки суд не погодився з тим що на будівництві стався злочин, то й виправдати Олесандра Бабата та Леоніда Боровкова було вже нескладно. Як можна приховувати злочин, якщо злочин не доведений?

Окрім цього,Олександр Бабат розповів у суді свою версію подій. Казав що офіційного стосунку до будівництва не має, але оскільки засновниця фірми-забудовника, його мати, погано себе почуває, то він просив щоб у складних питаннях дзвонили йому.

От власне йому і подзвонив Леонід Боровков. До рідних поїхали, щоб з'ясувати всі обставини.

«В процесі розмови з матір'ю зниклого, їм не вдалось щось зрозуміти, однак Олександр Бабат зазначив, що якщо це трапилось на об'єкті, де працював загиблий, то вони допоможуть з грошима на похорони 50 000 гривень і на картку дитині загиблого 50 000 гривень.

Жодних вимог по мовчанню та не зверненню до поліції не висувалось, оскільки у них була тільки інформація про те, що тіло забрала швидка у морг, а тому така вимога була б безглуздою», – йдеться у вироку.

В суді допитали і потерпілу ОСОБА_22 (очевидно сестру загиблого) Жінка від надання показів відмовилася. А також підтримала свої попередні заяви на ім'я суду, в яких вказувала, що

до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 будь-яких матеріальних та моральних претензій не має, позов подавати не буде. При цьому, вона, як потерпіла, не вбачає в діях вказаних осіб складу злочинів.

За загибель будівельника на об’єкті [матері] депутата міської ради Бабата, тіло якого вивезли у ліс ніхто не поніс відповідальність, ніхто не покараний. За інформацією речниці обласної прокуратури Оксани Жужельської прокурори вже подали апеляційну скаргу на вирок Рівненського міського суду.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.