Ціна опалого листя: як небезпеку перетворити на користь

Не той місяць назвали листопадом. Упродовж жовтня українці тонули в золоті, але замість використати його сповна – милувалися досхочу і…спалювали.

Та ще й як! У жовтні Всесвітня карта викидів СО – отруйного чадного газу – показала найбільшу в Європі частку понаднормових значень саме в атмосфері над Україною.

«Вуглецеве» небо згустилося і над Рівненщиною.

Від приміського села Обарів до Рівного – близько півтора кілометра.  Городи і садки  – гордість обарівців.  Але після осіннього збору врожаю декому буває непереливки – через дим, який суне на їхні подвір’я із сусідських городів і клумб.

Щодня рівненський патруль складає адмінпротоколи за спалювання рослинних решток. Учасники міжнародного проекту «Школа за екологію» мають досвід спілкування на цю тему із земляками.

– Розповіли людям про проблеми, про шкідливість спалювання сухої рослинності, роздали  їм буклети і листівки, – каже про акцію учениця рівненського навчально-виховного комплексу №12 Олександра Левшук.

– Там міститься чадний газ, дуже багато речовин, які організм людини  просто не сприймає, – розповідає про шкоду від спалювання листя інша учасниця акції, учениця 10-го класу Аня Затірка. – І звісно, спалюється дуже багато мікроорганізмів, які  є дуже корисними для землі. 

Активісти планують встановити на території школи моніторингову систему стану повітря, інформацію з якої  одразу ж скануватиме лабораторія в німецькому Штутгарті.

Перевірити забрудненність повітря у Рівному можна і зараз. Зробити це можна за допомогою датчика якості повітря, встановленого на приміщенні InfoHub котрий фіксує наявність у повітрі твердих часток.

Погожого дня прилад демонструє невелику кількість домішок – повітря нормальне. Однак уже вночі система фіксує погіршення показників.

Данилко грається в міському парку посеред опалого листя. Його мама, співзасновниця громадської ініціативи з озеленення «Сад історій в Рівному» Оксана Майборода вважає: паркове листя не шкодить, якщо його не палити.

– Я маю малих дітей, і я не можу дітям своїм сказати, коли їм дихати, а коли не дихати,  коли ми проходимо повз якийсь двір, де палає вогнище невідомо з чим, – каже Оксана Майборода. – Часто люди скидають у це вогнище, окрім відходів деревини, ще якісь пакетики й так далі.

– А це виділяється в повітря небезпечні речовини, які негативно впливають на здоров’я моїх, у першу чергу, дітей. Але так само я думаю і про інших дітей, так само про людей безпосередньо теж – я  відчуваю це на собі, в мене болить голова, коли немає чим дихати, коли ось так люди напалять сміття.

Екологічно безпечний спосіб переробки листя на біогумус за допомогою каліфорнійського черв'яка пропонує автор однойменного патенту, доктор економічних наук, керівник ГО «Зелені ініціативи Рівного» Петро Скрипчук.

Науковці довели ефективність такого способу разом із підприємцями, які надали приміщення для експерименту.

– 0,12 копійки – березовий [лист], а кленовий – десь 0,18, – розповідає Петро Скрипчук про приблизну вартість одного листка. – Технологія передбачає, щоб ми  максимально зібрали це листя чистим, без інородних предметів.

Науковець розповідає що експеримент робили на прикладі  мікрорайону «Ювілейний». Звозилося листя із університету, бо то було безкоштовно, і від приватних осіб.

– За нашими дослідженнями в акредитованих лабораторіях, біогумус не має вище гранично допустимої концентрації важких металів.

Тобто опале листя, яке при спалюванні виділяє, зокрема важкі метали, перероблене черв'яками, перетворюється у безпечне добриво.

Досі управлінські компанії й ОСББ  вивозили листя і деревину самотужки. Але критична маса небайдужих активістів, науковців і школярів дозволила перемогти громадському проектові щодо створення системи збору та компостування відходів деревини (гілля, листя, трави).

– Я написала проект, щоб створити цю можливість для людей – куди дівати відходи деревини, щоб їх не спалювали, – розповідає авторка проекту громадського бюджету щодо компостування листя Оксана Майборода. – На виході ми маємо добриво,  яке може бути використане, в тому числі для потреб озеленення міста.

Рівнерада зобов'язалася  виділити на цей екологічний проект 860 тисяч гривень. Його втілюватимуть від наступного року.  

Але ці кошти – лише старт для цієї справи. Саме стільки має бути виділено на 150 компостерів та три деревоподрібнювача. Перші компостери на конкурсній основі планують надати  десятьом ОСББ.

Виконуватиме цей проект Комунальне підприємство  КАТП-1728. Його директор Ростислав Кралюк каже що хоч проект громадського бюждету буде з 2020-го року, листя збирають і зараз.

– Ми починаємо працювати зараз по нашому – ось зараз ми робимо тільки по нашому. Зробили майданчик, накопичуємо лист, і так само збираємо гілля, – розповідає Ростислав Кралюк.

Більш детально розповідає що потрібно для реалізації проекту доктор економічних наук Петро Скрипчук.

– Технологія передбачає саме подрібнення на фракції. В Україні немає таких машин, але співпраця із селища Ожидів, і наші візити, переговори з конструкторами призвели до того, що  ми вже нарешті вчора вибрали фактично облаштування, яке подрібнює ось таке листя на потрібну фракцію до п'яти міліметрів, і завдяки такому подрібненню ми можемо тоді швидше переробляти, навіть у відкритих майданчиках.

Громадський бюджет буде дуже доброю частинкою. Але його буде надто мало на реалізацію... Це стартові кошти.

Що комунальники робитимуть з гумусом, який отримають в результаті компостування, поки що не знають і самі.

– Ми не виключаємо, що цю сировину, яку ми отримаємо – звичайно,  ми будемо давати місту – місто нам гроші дасть на техніку, – каже Ростислав Кралюк. – Наприклад,  для зеленого господарства, для підсипання  троянд будемо давати. Але має бути і якась економічна доцільність підприємства. Ми плануємо, в принципі, що його  можна буде продавати.    

Комунальники кажуть, що все зібране листя обов'язково вивезуть, однак для цього мешканці мусять упакувати його в поліетиленові мішки. І просять за можливості вивозити його самотужки.

Тим часом Оксана Майборода звертає увагу, що вивезти на полігон і скинути листя і гілля на купу – це не вихід.   

– Питання лише, чи воно буде компостуватися на полігоні, чи буде просто вивантажене й нічого з ним не буде робитися, а просто саме по собі перегнивати, – переймається рівнянка. – Тому що відповідно якщо воно складається для компостування – то треба спеціальними шарами, і є різні  способи компостування. 

Керівник комунального підприємства каже, що поки що листя просто вивозять. А про компостування думатимуть вже наступного року.

– Ми зараз говоримо: все ж таки треба нам листя з міста вивезти – щоб не було цього паління, того всього, викидів, – говорить директор КАТП-1728 Ростислав Кралюк. Ми його зараз будемо  захоронювати. А наступного року ми хочемо зробити набагато краще.

Громадський проект Оксани Майбороди –  лише початок  змін, в результаті яких небезпечний дим мають замінити на корисне добриво. Чи зможе його виконати міська влада? Побачимо.

А поки що природний осінній туман, котрий звечора накриває серпанком наші села і міста, досі має запах горілого листя.

Тим часом, прогресивні селяни вже самі компостують відходи і багато місця це не займає. Все більше наших співвітчизників намагаються полишити подібні практики.

Землеробам утилізація через спалювання користі не приносить, каже власник приміської садиби в Обарові Василь Недорубан. Раніше він також чинив «по-дідівськи», але запротестувала земля:

– Там, де воно палилося – земля випалювалася, й наступного року не росло нічого, – розповідає Василь Недорубан. – Тому я подумав – як би зробити так,  щоб не палити. Купив піввідра черв’яків.

Є два грубо збитих ящика. У правий, починаючи з березня по листопад, я  все кидаю для черв'яків – все, що є – траву, відходи, все, що є зелене. У листопаді я з цього ящика перекидаю сюди, тут зачиняю, і заново знов буду кидати сюди.

– На зиму роблю по-іншому. Купив ось таких два ящика, 8  кубів – сюди їжу, відходи кидаю на зиму. Вони тут мерзнуть, нічого  їм не робиться, черв'яки їх не їдять, але навесні починають переробляти. А цей до весни стоїть порожній. От і все.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram.