Турбота про нацбезпеку чи полювання на відьом: хто і як визначатиме олігархів з ініціативи Зеленського

1 липня депутати Верховної Ради підтримали у першому читанні законопроєкт Зеленського про олігархів. Документ описує критерії, за якими хочуть визначати, хто олігарх, а хто ні, та пропонує створити їх публічний список та обмежити можливості багатіїв. Звучить добре, але є ризик, що все зведеться до «полювання на відьом». Розповідаємо про суть законопроєкту та його критику.

Пояснювальна записка до законопроєкту лаконічна: щоб олігархи не шкодили національній безпеці, треба створити їх реєстр, вирішити, кого до нього зараховувати, і зобов’язати держслужбовців декларувати спілкування з олігархами, внесеними до реєстру.

Прогноз результатів законопроєкту небагатослівний: вказано лише, що документ «вплине» на олігархів. Яким буде цей вплив – без уточнень. 

Як визначити олігарха

За законопроєктом, олігархом слід вважати людину, яка підпадає під хоча би три критерії з чотирьох:

• бере участь у політичному житті

До цього пункту належать президент, Голова Верховної Ради України, його заступники, нардепи, віце-прем’єри та їх заступники, керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабміну, голова Служби безпеки та Нацбанку, генпрокурор, керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступники. 

Також участь у політичному житті беруть усі, хто «пов’язаний» зі щойно згаданими людьми; обіймає посаду у керівних органах політичної партії; фінансував політичні партії, агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

• має значний вплив на ЗМІ, тобто є бенефіціаром чи контролером медіа принаймні на час, коли цей закон набуде чинності;

• є бенефіціаром або контролює природну монополію або бізнес, що тримає монополію, в розумінні закону «Про захист економічної конкуренції», на ринку щонайменше протягом року;

• має активи (в тому числі як бенефіціар) на понад 2,19 мільярди гривень або близько 80 мільйонів доларів (сюди не враховуються активи, що належать людині у ЗМІ).

Хто визначатиме олігарха

Таке рішення має приймати Рада національної безпеки й оборони України. Подати пропозиції «кандидатів в олігархи» можуть Кабмін, член РНБО, Нацбанку, СБУ чи Антимонопольного комітету.

До чого можуть зобов’язати олігархів

Якщо законопроєкт підтримають без змін у другому читанні, людям, яких РНБО визнає олігархами, заборонять давати гроші політичним партіям та приватизувати об’єкти великої приватизації.

Крім того, вони муситимуть подавати декларації, як і держслужбовці. 

Що можна буде дізнатися з реєстру олігархів

Цей реєстр має з’явитися на сайті РНБО. До нього передбачений «відкритий цілодобовий доступ» із можливістю копіювати, друкувати та завантажувати файли.     

Законопроєкт визначає, що в Реєстрі будуть такі дані:

• обґрунтування РНБО, чому людину слід вважати олігархом;
• ім’я, прізвище та по батькові людини-олігарха;
• декларації службовців про контакти з олігархами;
• рішення РНБО про виключення людини з реєстру та пояснення такого рішення.

Які контакти з олігархами треба декларувати

Публічні службовці мають декларувати будь-які розмови з олігархами, в тому числі ті, що відбулися онлайн. Олігархи, зі свого боку, мають попереджати співрозмовників про свій статус. 

Не декларувати контакт з олігархом можна, якщо він був на офіційному заході та відображався у прямому ефірі, на суді та на офіційних заходах, ініційованих органами державної влади.

Декларувати ромову з олігархом треба буде максимум наступного дня, вказавши дату і місце розмови та її короткий зміст.

Як нарешті перестати бути олігархом

Щоб РНБО виключила людину з реєстру олігархів, людина може подати заяву і пояснити, чому вона насправді не олігарх, або ж людина має підпадати менше ніж під три критерії визначення багатіїв.

Закон про олігархів набуде чинності за півроку після прийняття і буде чинним протягом 10 років. Ось як за нього проголосували депутати:

Що кажуть критики закону

Як повідомляють журналісти видання Zaxid.net, законопроєкт «отримав негативні відгуки від експертного апарату ВРУ – передусім через те, що називати когось олігархом на основі президентського законопроекту можна вибірково і в ручному режимі».

Ручний режим можливий через те, що РНБО, яка буде визначати олігархів, «підпорядковується президентові і складається із призначених президентом людей».

«Депутат від ЄС Микола Княжицький під час обговорення зазначив, що Рада нацбезпеки складається із представників та прихильників президентської партії “Слуга народу”, а депутатка Вікторія Сюмар наголосила, що законопроект президента нагадує «вільну касу», в яку треба буде платити телеканалами, аби раптом не опинитись серед олігархів».

Лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко, судячи із зазначених у законі критеріїв, ймовірно теж потрапить до реєстру олігархів. Як і мільярдери або мультимільйонери медіавласники Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Віктор Пінчук. А з тих, хто має прямий стосунок до Рівненщини – Ігор Палиця (мультимільйонер, що має місцеві телеканали в Рівному і Луцьку та депутатів своєї політичної сили у місцевих радах).

Автори статті для «Економічної правди» називають законопроєкт «сирим та неоднозначним»: «Більшість співрозмовників ЕП – бізнесменів та парламентарів – уживали щодо нього слово “популізм”.

“Це спроба поставити під контроль усі ЗМІ, зачистити конкурентне поле під другий термін, поставити в залежність усіх багатіїв”, – каже один з відомих бізнесменів, який має прямий стосунок до політики.

Так виглядає з одного боку. З іншого – це, можливо, перша спроба, здатна допомогти країні позбутися кланово-олігархічного устрою. Звісно, якщо команда Зеленського справді цього прагне, а не використовує це як козир для політичних ігор.

Поки що виникає саме таке відчуття, адже всі ці критерії нічого не варті без зрозумілої методології підрахунку активів олігархів та визначення монополістів, яких в Україні де-юре нема уже 30 років».  

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.