У поліції приховують інформацію про запобіжний захід керівнику рівненського «тубдиспансера»

Пів року тому керівника Рівненського обласного фтизіопульмонологічного центру (колишнього тубдиспансеру) Федора Авруку затримали на хабарі у 860 тисяч гривень. Після того, як йому оголосили про підозру та на 60 діб посадили під цілодобовий домашній арешт, правоохоронці більше нічого публічно не розповідали про цю справу. 31 жовтня Федір Аврука має звільнитися з посади, хоча його вина ще не доведена у суді. 

Журналісти «Четвертої влади» поцікавилися, чи досі Федір Аврука під домашнім арештом і отримали відмову від Нацполіції. Готуємо позов до суду. Подробиці – у матеріалі.

Про звільнення 

31 жовтня Федора Авруку мають звільнити «за угодою сторін» із посади керівника обласного фтизіопульмонологічного центру.

Розпорядження про це ще 27 вересня опублікував голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш. З розпорядження видно, що ініціатором звільнення був сам Аврука.

Чому Федір Аврука вирішив звільнитися та де наразі він перебуває, невідомо. Його телефон – поза зоною досяжності.

«Цілком таємно»

20 квітня 2023 року Печерський суд Києва обрав Федору Авруці запобіжний захід – 60 діб цілодобового домашнього арешту.

Строк цього домашнього арешту минув 20 червня.

Чи продовжили дію запобіжного заходу? Чи змінювали цілодобовий домашній арешт на інший запобіжний захід? Чи наразі діє запобіжний захід щодо Авруки?

Журналісти «Четвертої влади» звернулися із цими запитаннями до Головного слідчого управління Національної поліції України, яке проводить досудове розслідування.

Старший слідчий в органах внутрішніх справ Головного слідчого управління Андрій Сукач відмовився відповісти на ці запитання. Бо вважає, що ця інформація – «таємна» і є «таємницею досудового розслідування».

Мовляв, якщо він не розповість ці відомості, це сприятиме успішному розслідуванню, «встановленню та притягненню винних осіб до відповідальності».

А якщо розповість, то це «може негативно вплинути на хід і результати досудового розслідування, дати винному можливість приховати або знищити сліди злочину, речі, предмети і документи, що можуть бути джерелами доказів, сфальсифікувати докази, ухилитися від правоохоронних органів і суду тощо».

За словами речниці Рівненської обласної ради Юлії Василенко-Слободенюк, Федір Аврука у вересні свою заяву на звільнення приніс особисто. Тож можна припустити, що у нього тепер або інший запобіжний захід, або його немає взагалі.

У чому звинувачують Авруку 

Розслідування щодо Федора Авруки розпочали 2 лютого 2022 року.

У середині квітня йому оголосили підозру за двома статтями:

► частиною 3 статті 368 (прийняття пропозиції, обіцянки, або одержання неправомірної вигоди службовою особою), що передбачає позбавлення волі від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією;

► та за частиною 2 статті 369-2 ККУ (зловживання впливом), за яку передбачені або штраф від 34 тисяч до 93 тисяч 500 гривень, або позбавлення волі від двох до п’яти років.

За офіційною інформацією управління СБУ у Рівненській області, Аврука вимагав 860 тисяч гривень «за вирішення питань з приватизації комунального майна».

Посадовець начебто «гарантував безперешкодну приватизацію та передачу всіх матеріальних цінностей одного із санаторіїв Рівненської області, що у комунальній власності вказаного підприємства.

Крім цього, він «сприяв» в оформленні та отриманні вказаної ділянки шляхом проведення заниженої оцінки вартості землі, на якій перебувають об’єкти нерухомості вказаного санаторію».

«Четверта влада» тоді з’ясувала що, ймовірно, йдеться про дитячий санаторій «Новостав», а також поспілкувалися із Володимиром Рудюком, з якого, ймовірно, і вимагали хабар.

Адвокат: відмова поліції – протиправна

Адвокат із громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов каже, що ця відмова – протиправна. Бо старший слідчий Андрій Сукач не довів, що інформація – з обмеженим доступом. Тоді як законодавство зобов’язує його це довести, як розпорядника інформації.

– Законодавством закріплена презумпція відкритості публічної інформації. Це означає, що не той, хто запитує, повинен шукати підстави, щоб отримати доступ до інформації і доводити, що інформація – не з обмеженим доступом. А той, хто цю інформацію надає, зобов’язаний довести, що вона – не публічна, а з обмеженим доступом.

– Доступ можна обмежити, лише якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту»:

► виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

► розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

► шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

І ці три фактори мають бути одночасно притаманні тій інформації, доступ до якої обмежують.

Водночас адвокат Воробйов наголошує, що інформація, яку запитували журналісти «Четвертої влади», – суспільно важлива. І її важливість обґрунтовує Закон України «Про інформацію».

Зокрема, у статті 29 вказано, що «предметом суспільного інтересу є інформація, яка [...] забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо».

А в постанові Вищого адміністративного суду України зазначено, що інформація вважається суспільно необхідною, зокрема, якщо її поширення сприяє дискусії з питань, що хвилюють суспільство чи його частину, необхідності роз'яснення питань, які важливі для актуальної суспільної дискусії.

– Отримати інформацію про запобіжний захід Федору Авруці суспільно необхідно. Це сприятиме розвитку суспільної дискусії з важливих питань діяльності державних органів, зокрема органів Національної поліції у тій частині, яка стосується притягнення до відповідальності публічної особи, – розповідає Воробйов.

– Щодо багатьох публічних осіб правоохоронні органи звітують. Якщо цього не відбувається й органи Національної поліції працюють невідкрито, у суспільстві може сформуватися думка, що певним публічним особам надають перевагу перед іншими, покривають їх, створюється уявлення безкарності за свої дії.

Євген Воробйов також вважає, що така поведінка працівників ГСУ не сприяє зміцненню патріотичного духу громадян в умовах воєнного стану.  

– Відкритість органів Національної поліції із цього питання є надзвичайно важливим фактором для довіри до всієї ланки Національної поліції, – каже адвокат.

Позов до суду

Журналісти «Четвертої влади» намагалися поспілкуватися зі старшим слідчим в органах внутрішніх справ Головного слідчого управління Андрієм Сукачем.

Проте коли зателефонували, він відповів, що зараз на обшуках і не може говорити.

Ми надіслали йому повідомлення в телеграмі, вайбері та на електронну пошту, де повідомили, що він зобов’язаний надати інформацію про запобіжний захід Федору Авруці. Повідомлення у телеграмі старший слідчий прочитав, але не відповів.

Журналістка «Четвертої влади» готує скаргу до суду щодо протиправного ненадання публічної інформації.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»