В одній мисці мили шістьох жінок: як порушують права людей на Рівненщині

«Він – без ніг і без однієї руки, і просить, що хоче побачити небо, бо вже чотири роки не був на вулиці», – представник  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (цю посаду ще називають Омбудсман або Омбудсмен – Авт.) в Рівненській області Олександр Корнійчук каже, що найбільше порушень відбувається у місцях несвободи.

Більше історій порушень прав людини та на що скаржаться з Рівненщини до Омбудсмана – в матеріалі.

Олександр Корнійчук 19 червня був одним з основних спікерів на форумі «Шлях гідності: боротьба за права людини». Він виступив зі щорічною доповіддю Омбудсмена про стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2023 році.

Корнійчук розповів, що з Рівненської області надійшло 2 тисячі 193 скарги до Уповноваженого з прав людини.

Найчастіше звертались з такими проблемами:

• умови проживання та реалізація права на тимчасове житло внутрішньо переміщених осіб;

• дотримання прав дітей, зокрема у закладах інституційного догляду;

•  додержання прав військовослужбовців та членів їхніх родин;

• додержання прав людини у місцях несвободи, зокрема права на безпечні умови утримання чи проживання, на охорону здоров’я та медичну допомогу, належний життєвий рівень;

• дотримання інформаційних прав.

Олександр Корнійчук також розповів, що більшість скарг позитивно вирішили:

–  Справді, мандат Омбудсмана надає тобі можливість досягати успіхів і допомагати людям. Я бачу, як реагують керівники установ, організацій, підприємств, коли ми робимо якісь зауваження.  Ці зауваження справді діють.

Чотири роки не бачив неба

Олександр Корнійчук каже, що права людини  дуже часто порушують у місцях несвободи.

Місця несвободи – це не тільки заклади, де позбавлення волі передбачено як покарання, але й ті місця, де люди перебувають під опікою держави:

• психіатричні заклади,

• дитячі будинки-інтернати,

• пансіонати для людей похилого віку та людей з інвалідністю,

• пункти тимчасового розміщення біженців,

• соціально-реабілітаційні центри,

• військові частини та інші.

Для читачів «Четвертої влади» пан Корнійчук розповів три історії, коли порушували права людей, і вказав, як може допомогти Омбудсмен.

–  Одного разу у коридорі закладу несвободи я почув, що жінка почала кричати. Хоча мені казала медсестра: «Не заходьте, вона неврівноважена», – ми зайшли, – розповідає Олександр Корнійчук. – Побачили справді кричущу ситуацію, коли в людини – даруйте, скажу прямо – збоку виросла ще одна голова на тілі. Жінка не отримувала будь-яку якісну медичну послугу і скаржилася, що її не оглядали, що їй не допомагають.

Ми включилися і  протягом трьох місяців супроводжували щоденно цю людину. Зробили все можливе, щоб її привезли до Рівненського обласного онкодиспансеру. Коли зрозуміли, що це не онко, перемістили людину в обласну клінічну лікарню. Лікарі сказали, що вона може не витримати наркоз. Попри все, ми почали шукати варіанти, як покращити її аналізи, і через три місяці лікарі провели успішну операцію.

– У такому ж закладі до нас звернувся чоловік, що просив перевести його в інший заклад, бо там є хоч хтось рідний – сестричка, якій вже теж близько 90 років. Людина протягом двох років просилася, але реакції не було. Після нашого втручання його буквально на другий день перевели в інший заклад.

– Лежача людина. Він – без ніг і без однієї руки і просить, що хоче побачити небо, бо вже чотири роки не був на вулиці. Я сказав, що не поїду звідси, поки людині не винесуть розкладушку і не дадуть можливість йому побути на свіжому повітрі. Отакі історії підтверджують, що нам вдається багато що вирішити.

Проте, додає представник Уповноваженого, інколи опускаються руки:

– Ми зафіксували, що лежачі люди зимою проживали у приміщенні, в якому було тільки 16 градусів тепла. Там їх ще й прив’язували, бо на руках і ногах були мотузки. І нам люди підтвердили, що шістьох жінок в одній кімнаті миють в одній мисці. А це приватний заклад геріатричного типу. Після нашого втручання рідні людей, що там лежать, телефонують і питають, нащо ми туди поїхали, хто нас замовив.  

– Коли ти одразу не можеш допомогти – це найскладніше, – каже Олександр Корнійчук. – Особливо, коли до тебе приходять мами зниклих безвісти і просять допомогти повернути сина. А росія – як росія. Вони не тримають слово і не виконують обов'язки. Навіть коли Омбудсман звертається до них із запитом про отримання інформації про того чи іншого військового: де перебуває, які умови, стан здоров’я – то ми її не отримуємо. Ти відчуваєш трішки таку безвихідь, безпорадність.

Порушення права на інформацію

Олександр Корнійчук також розповів, що на Рівненщині працівники регіонального представництва Уповноваженого протягом першої половини 2024 року розглянули 50 письмових звернень громадян, які стосувались ймовірного порушення інформаційних прав. 14 прав поновили.

– Можна сказати, що близько 70% з них стосуються ймовірного порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації». Керівництво органів державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій нашої області, якщо є скарги та листи реагування від нашої інституції, сприяють швидкому поновленню порушених прав заявників, – стверджує Олександр Корнійчук.

Нагадуємо, нещодавно Європейський суд визнав, що ЦВК і 13 суддів порушили право рівнян на повну інформацію про кандидатів у нардепи. А Рівненська прокуратура програла у судах, але продовжує приховувати інформацію з договору із забудовником

Долучайтеся до збору на FPV-дрони для рівненських дроноводів із 38-ї бригади морської піхоти.

Волонтерська монобанка:

https://send.monobank.ua/jar/6hpeyQsBSk

Картка благодійного фонду, прив'язана до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалів.