У Луцьку хочуть повернути місту гектар роздерибаненої паркової землі

Мешканці мікрорайону Балка, що у Луцьку, хочуть, аби гектар незаконно вилученої з парку 13 років тому землі, повернули у власність громади.

Відповідне питання обговорювали під час громадських слухань, які відбулися вчора, 2 квітня, в актовому залі ЗОШ №23.

Ініціював проведення зборів депутат-«свободівець» Луцької міської ради Сергій Сівак.

На них запросили мешканців мікрорайону, депутатів міської ради та керівництво міста, яке представили перший заступник міського голови Святослав Кравчук та заступник начальника управління містобудування та архітектури Ярослав Матвіїв. 

Сергій Сівак розповів, що у 1982 році напередодні 900-річчя міста Луцька в тогочасного керівництва міста виникла думка зробити до знаменної дати мешканцям міста подарунок і створити парк.

В той час в людей, які жили на сусідніх із нинішнім парком вулицях, на місці теперішніх зелених насаджень були звичайні присадибні ділянки. Відповідно на цій землі висадили дерева.

На той час територія парку імені 900-річчя Луцька склала 33 гектари. Сьогодні, за словами Сергія Сівака, територія зеленої зони обмежується 17 гектарами.

– В буремні дев’яності ніхто не намагався врахувати думку людей, а кожен намагався собі щось ввірвати. Той те забрав, той те приватизував, той те захопив і на сьогодні маємо те, що маємо, – каже депутат Сергій Сівак.

За словами депутата, в 90-х, на початку 2000-них виконком міської ради нагадував абсолютно кулуарну структуру, в якій було 14-15 членів, але питання, як правило, вирішувалися кількома особами: головою, його заступниками та найбільш наближеними людьми.

Тож у 2001 році виконком міської ради ухвалив скандальне рішення, яким вилучив з території парку земельну ділянку площею в гектар і розділив її між 9-тьма особами.

– Рішення приймалося так, що от написали заяву на отримання 10 соток землі, за проектом відведення людині виділяють не десять соток, а ще плюс 50 метрів. Звідки така щедрість? Коли я вперше почув таке, то не повірив, – каже Сергій Сівак.

Депутат апелює до законів, які визначають, що парки та сквери є власністю територіальної громади і не можуть передаватися приватним особам під індивідуальне житлове будівництво.

Зокрема, в законах йдеться про те, що рекреаційна зона повинна мати чіткий статус, який не повинен змінюватися. Забудовувати їх заборонено.

Сергій Сівак каже, що виконком у 2001 році перевищив свої повноваження, бо не мав права передавати землю в приватну власність. Отож протягом двох останніх сесій Луцької міської ради він пропонує скасувати незаконне рішення 13-річної давності, але немов б’ється головою об стіну:

– Люди дивляться на мене, дивляться мені в очі і категоричним чином не голосують за це, хоча розуміють, що я правий, що земля має належати громаді, – обурений Сівак.

За словами «свободівця», в нинішньому складі Луцької міської ради є фактично дві групи депутатів, які є власниками тих 9-ти ділянок.

– Це люди поважні, солідні, яких ви всі знаєте. Це Віталій Кварцяний (головний тренер ФК «Волинь» – авт.). Він має ділянку площею 0,45 гектара, яка запущена і на якій валяється сміття.

Інший депутат із прізвищем Ткачук (Євгеній Ткачук – директор ПП «Автоцентр Плюс» – авт.), який лобіює свої інтереси. Кожен депутат входить в якусь депутатську групу, тож щоб їм догодити вся група не голосує. Це ганебне явище, – каже Сівак.

Зрештою депутат озвучив повний список власників ділянок (ділянки отримані в порядку від вулиці Мазепи):

Торчинюк В.Г. (вул. Космонавтів, 7) (ймовірно суддя Рівненського господарського суду, якого пов’язують із занедбаною пам’яткою біля Луцького замку – авт.);

Ковальський В.В. (вул. Космонавтів, 9);

Ущина О.В. (вул. Космонавтів, 11);

Полячек Л.М. (вул. Космонавтів, 13);

Занюк М.Л. (вул. Космонавтів, 15);

Ткачук О.А. (вул. Космонавтів, 17);

Базовська О.О. (вул. Косомнавтів, 19);

Кварцяна І.В. (вул. Космонавтів, 21);

та Цимбалюк Л.В. (вул. Космонавтів, 23).

Усі вони на збори мешканців мікрорайону не прийшли.

– Бідних людей тут немає, тут фактично група мільйонерів, які можуть взяти собі земельну ділянку в будь-якій сільській раді, – підсумував Сергій Сівак.

– Не є секретом, що деякі сільські ради продають свої земельні ділянки, варто лише внести спонсорські кошти в офіційну абсолютно гласну і легальну касу сільської ради.

Наскільки я пам’ятаю, в Боратинській сільській раді земельна ділянку площею в 12 соток коштувала десь 40 тисяч гривень. Це невеликі гроші і в людей не було абсолютно ніяких претензій ні зі сторони сусідів, ні зі сторони громади.

Своє бачення вирішення проблеми висловив депутат Андрій Осіпов.

– Всім зрозуміло, що це рішення виконкому є незаконним з двох мотивів: забудова рекреаційної зони, що заборонено і те, що виконком не має права приймати рішення про розпорядження земельними ділянками, – каже Андрій Осіпов.

– Правильним вирішенням цієї проблеми буде звернення до прокуратури. Потрібно вимагати в прокурора оскаржити ці рішення. Він може просити про відновлення строку давності, бо він може позиватися в суспільних інтересах.

Потрібно просити, щоб він звернувся до суду із двома речами: визнання незаконним даного рішення виконкому і про витребування цієї землі і повернення її місту, відновлення рекреаційних зон.

Місцеві мешканці кажуть, що прокуратура намагалася проводити перевірку цих махінацій, але «з якихось причин нічого не знайшли».

Дехто з мешканців поцікавився у присутніх, чому, коли територія парку була 33 гектари, а залишилося 17, обговорення триває лише стосовно повернення 1 гектару.

На це Сергій Сівак зазначив, що одна із паркових ділянок була віддана під будівництво рекреаційного комплексу «Срібні лелеки», проте щодо неї проводили аукціон.

– Прийняли два рішення. В одному було, що це (ділянка, де зараз розташовані «Срібні лелеки» – авт.) – парк, а в іншому – що це не парк. В кінці кінців виділили під забудову «Срібним лелекам», ще два гектари віддали в оренду, одразу обгородили ту землю, і вже та земля вся освоєна.

При цьому, коли підписували документи власники зобов’язувалися відреставрувати міст, а його забрали і викинули, там немає зараз проходу, зробити комплексне облагородження. Цього немає, – кажуть місцеві мешканці.

Зрештою, прояснити ситуацію взявся заступник начальника управління архітектури та містобудування Луцької міської ради Ярослав Матвіїв.

Він зазначив, що за 13 років його управління жодному із зазначених отримувачів ділянок не дало дозволу на будівництво на їхній ділянці. Хоча такі звернення і спроби були.

За словами Матвіїва, основна проблема в тому, що люди мають на руках державні акти. На його думку, депутати міської ради дарма намагаються скасувати рішення виконкому 13-річної давності, бо воно і так втратило чинність.

– Ці рішення втратили чинність. Зараз головним документом є державний акт на право власності. За законом, лише рішенням суду можна скасувати ці акти, натомість сесія ніяк не може скасувати зазначений документ.

Тому прокуратура має звернутися до суду і скасувати державні акти. Крім того, потрібно затвердити межі парку, бо це дасть можливість чиновникам посилатися на те, що це межа парку і там будувати не можна, – вважає Ярослав Матвіїв.

Посадовець також додає, що добре було б передбачити програму комплексного облагородження парку.

– Я запевняю, що наше управління не давало і не дасть дозволу на початок будівельних робіт на цих ділянках, – запевнив Ярослав Матвіїв.

Присутні в актовій залі мешканці мікрорайону висловили обурення, що депутати, які отримали ділянки, не хочуть їх повернути добровільно. На це Ярослав Матвіїв розповів про «добру» депутатську традицію.

– В нас така традиція є, що кожна каденція депутатів собі бере по земельній ділянці. Якщо взяти проаналізувати історію, то таке було, – «здав» обранців громади чиновник.

– Можливо така традиція була, але її треба змінити, – висловив думку Сергій Сівак.

Перший заступник міського голови Луцька Святослав Кравчук взявся виправдовувати виконком 13-річної давності.

– Всі рішення є законні, бо на той час міська рада передала повноваження з виділення землі міськвиконкому. Тому говорити про те, що воно було незаконне… Воно буде опротестоване прокурором.

Те, що воно приймалося кулуарно і ніхто про це не знав, то це не так, бо виконком завжди проходив відкрито. Так, було менше ЗМІ, не було відео і інтернету, але те, що він був відкритий і те, що ті рішення потім затверджувалися на сесії, то це однозначно, – зазначив Святослав Кравчук.

На його думку вся проблема виникає з відсутності закріплених меж парку. Він також офіційно заявив, що досі розроблених меж парку імені 900-річчя Луцька немає. Тому, за його словами, немає гарантії, що згодом не буде з іншого боку ще десять ділянок.

Чиновник вважає, що зараз не повинна йти мова про «Срібні лелеки».

– Ті, хто там живе, знають, що там робилося в 1997-98 роках: вивозилися машинами сміття, таксисти вивозили дівчат туди, сміття вивозили практично з половини міста.

Ми зобов’язали власника «Срібних лелек» від паркану їхнього до наступного паркану на Карпенка-Карого аналогічно навести порядок і зробити відпочинкову зону, – зазначив перший заступник мера.

Зрештою, вирішили прийняти резолюцію зборів, яку й зачитав Сергій Сівак. В резолюції від міського голови вимагають звернутися до суду щодо скасування рішення виконавчого комітету та скасування відповідних державних актів на земельні ділянки.

Також хочуть, аби прокуратура, управління СБУ провели об’єктивне розслідування щодо законності виділення земельних ділянок у парку. Контролювати виконання цих вимог доручили депутату Сергію Сіваку. За резолюцію проголосувала більшість присутніх. Двоє проголосували проти.