Комплекс для VIP-розваг: що лісівники таємно збудували у волинському ботанічному заказнику

У жовтні неподалік Луцька у ботанічному заказнику лісівники відкрили так званий Лісівничий молодіжний центр. Із сауною та дорогим оздобленням. Шикарні умови для відпочинку в унікальному лісі кілька місяців готувалися в таємниці.

Все – за кошт державного підприємства, в найкоротші терміни та без документів. Чим виправданий поспіх і нехтування законодавством з’ясовувала «Четверта влада».

Воротнівський ботанічний заказник загальнодержавного значення славиться багаторічними дубово-грабовими насадженнями і мальовничими краєвидами. В народі його називають «волинською Швейцарією».

У 1960-х роках тут збудували так звану літню резиденцію першого секретаря Волинського обкому Комуністичної партії УРСР.

Поруч – комплекс ставків. Сам заказник створили у 1978 році. Зараз доглядає за заказником і утримує його Державне підприємство «Ківерцівське лісове господарство».

Якийсь час у будівлях в заказнику проживали лісники, які слідкували за порядком, розміщувалася контора Воротнівського лісництва. Однак за роки приміщення стали непридатними для використання.

Протягом осені 2016-весни 2017 року тут відремонтували лісову дорогу до колишньої обкомівської резиденції протяжністю майже 2 кілометри. А влітку цього року відбулася масштабна реконструкція самої колишньої дачі і контори лісництва.

Коли будівництвом почали цікавитися ЗМІ і місцеві депутати – лісівники приховували інформацію. Навіть після повторних інформаційних запитів.

Стверджували, що нічого там не будується. Але коли вже складно було ховати інформацію з яких це коштів і якого дива на місці колишньої обкомівської дачі триває масштабна реконструкція з добудовами – лісівники оголосили про відкриття в будівлях відновленої дачі Лісівничого молодіжного центру.

Старі будівлі добротно реконструювали, а деякі і взагалі тепер не впізнати

Цей проект привернув увагу «Четвертої влади» через низку фактів:

1. Масштаби робіт (відремонтовано і реконструйовано три будинки, облагороджено велику територію, що мало б обійтися в мільйони);
2. Приховування документації (ані проекту, ані кошторисів, ані договорів з підрядниками замовник робіт не надав);
3. Відсутність дозволу Держархбудінспекції (ДАБІ нічого не знає про будівництво);
4. Швидкість виконання (активна фаза робіт почалася влітку і приблизно за 3-4 місяці їх завершили);
5. Відсутність концепції проекту (будівництво почали, а вже завершуючи його озвучили, що це буде молодіжний центр);
6. Потенційні полювання в заказнику (активна фаза робіт співпала із наданням майже 700 гектарів заказника для ведення мисливського господарства).
7. Відомі дійові особи (волинянин стає заступником голови Держлісагентства і починаються активні роботи в заказнику, контролює будівництво екс-посадовець «злочинної» влади, а підрядником виступає фірма депутата).

Тож ми спробували розібратися що це означає і чи не виступає проект із молодіжним лісівничим центром лише прикриттям місця для VIP-розваг.

Таємниче будівництво

Мова про таємниче будівництво у Воротнівському заказнику у ЗМІ та серед громадських активістів почалася в середині літа. Приблизно тоді ж Ківерцівський лісгосп, який проводив роботи, влаштував своєрідний прес-тур для окремих засобів масової інформації на місце будівництва.

Тоді журналістам директор підприємства розповідав, що відремонтували дорогу, облаштували пасіку, посадили сад, розчистили та зарибнили ставки тощо.

На той момент на ремонт уже витратили мільйон гривень. Разом з тим жодної мови про будь-який молодіжний центр чи центр для школярів і студентів мови не йшло.

За кілька тижнів сюди ж приїхали подивитися що відбувається і чи не зашкодить це лісу депутати Волинської обласної ради – представники тимчасової контрольної комісії з питань, що вникають у лісовій сфері.

Депутати здивувались масштабу робіт, які тоді були в самому розпалі. Каналізація, масштабна реконструкція будівель, дахи з очерету тощо.

– Там неозброєним оком видно серйозні порушення тому що це природоохоронна зона, там ботанічний заказник, згідно законодавства будувати на цементно-бетонних фундаментах заборонено, а там будується серйозний комплекс, – висловився після поїздки голова тимчасової контрольної комісії Волиньради з питань, що вникають у лісовій сфері Анатолій Грицюк.

– Там стоїть шлагбаум, зробили свого роду закриту зону. Вразили масштаби будівництва і їхня ціна. Коли країна і лісова галузь плаче, що в них немає коштів на лісовідновлення, на лісопосадки, а там це будівництво оцінюється у великі кошти.

Депутат додає, що на момент візиту на об’єктах працювало до 150 людей, з яких із 30 лісівників:

– Там така сауна, на чоловік 10 з добротного матеріалу, а навіть складські приміщення з такого лісу, що я й дивуюся де вони його взяли. Пасіка садок, підстанція, розкішна бесідка. Серйозний розмах.

Я не знаю для кого вони готують, хоча [заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України] Володимир Бондар в інтерв'ю плаче що держава не виділяє коштів, що вони самотужки мусять працювати. Це для мене був шок, коли я побачив ці будови. Я не думаю що це власна ініціатива директора лісгоспу, – додає депутат.

Природознавець, який тривалий час працює в галузі екології і лісу, а нині працює заступником директора Національного природного парку «Цуманська пуща» Федір Доридор вважає, що розкіш об'єкту невиправдана.

– На мій погляд це будується місце відпочинку для правлячої еліти в лісовій галузі, – каже Федір Доридор. – Туди прокладена дорога з твердим покриттям, не в кожному населеному пункті такі дороги є, шлагбаум. Тобто обмежений доступ людей, а ліси у нас поки в державній власності.

На початку вересня питання з будівництвом в ботанічному заказнику перейшло з «кухонних розмов» до кабінетів чиновників. Депутат облради Анатолій Грицюк на сесії озвучив запит у якому попросив поліцію, прокуратуру та екоінспекцію перевірити це будівництво.

«Прошу підтвердити або спростувати законність будівництва на території природо-заповідного фонду «Воротнівська дача» будівель: саун, гаражів, будинків для VIP-персон», – виступив депутат.

За підтримку запиту проголосувало 38 із 54 депутатів.

Еволюція чиновницьких відповідей: від буквоїдства до брехні

На початку вересня «Четверта влада» надіслала з десяток запитів щодо надання інформації та документів про будівництво у Воротнівському заказнику. Але чиновники вирішили погратися у буквоїдство: спочатку у Ківерцівському лісгоспі повідомили, що на балансі підприємства не перебуває колишньої обкомівської резиденції «Воротнівська дача».

У Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства також уникнули відповідей та просто перенаправили запити до лісгоспу. Зрештою, за два місяці нам так і не вдалося отримати бодай якісь документи щодо будівництва, окрім свіжовиготовлених техпаспортів.

– Як такої бази її немає, взагалі не існує як бази. Існує Воротнівське лісництво, воно перебуває на нашому балансі. Будівництва там немає ніякого, там проводяться ремонтні роботи, – пояснив на той час директор Ківерцівського лісгоспу Анатолій Іщик після надання відписки на запит у середині вересня, жодним чином не вказуючи, що облаштовують центр для молодих лісівників.

На уточнюючі питання відповів, що: «Нічого там не має бути. Там є контора лісництва і господарські споруди і на тому все. Більше нічого там не буде. Там немає жодного нового будинку».

Вже наприкінці вересня з лісгоспу надали трохи більше інформації.

«…у кварталі 28 знаходиться контора Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство» з надвірними господарськими спорудами.

Враховуючи те, що ці будівлі обліковуються на балансі ДП та утримуються за його рахунок, а також те, що довгий час вони перебували у непридатному технічному і санітарному станах, державне підприємство з метою належного утримання, функціонування поетапно вживає заходів щодо їх облагородження, впорядковує об’єкти підвідомчого нам Воротнівського лісництва.

Проведені нами роботи та ті, що ведуться, ніяким чином не змінили конструктивно контору лісництва та інші надвірні споруди», – йдеться в листі.

«Роботи з покращення та підтримання санітарного стану заказника, шляхом проведення ряду оздоровчих заходів та раціонального використання здійснюється за власний кошт підприємства.

Оскільки з 2012 року ДП не отримує від держави бюджетних коштів на ведення лісового господарства», – додають в листі.

Однак, жодного слова про створення центру для школярів і молоді немає.

За кілька днів аналогічна відповідь надходить з Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Враховуючи поетапність виконання вказаних робіт а також фінансові можливості, вказати кінцеві терміни їх виконання наразі не представляється можливим.

Роботи в більшості виконуються підприємством власними силами, а до виконання тих, які потребують певної спеціалізації, залучаються інші суб’єкти господарювання.

При цьому, враховуючи спосіб фінансування, а також ні за видами, ні за вартістю закупівля таких послуг не передбачає проведення тендерної процедури», – пишуть в листі за підписом першого заступника начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка датованим 29 вересня, тобто за вісім днів до відкриття комплексу.

Також в управлінні протиправно відмовили щодо надання копій договорів із підрядниками робіт, бо там нібито конфіденційна інформація.

Термінове відкриття і таємничий підрядник

Шостого жовтня журналіст «Четвертої влади» приїхав у Воротнівський заказник щоб сфотографувати як тривають роботи, а натомість натрапив на останні приготування до відкриття закладу, яке проводилося стаханівськими темпами.

Тут таки натрапили на директора Ківерцівського лісгоспу Анатолія Іщика та посадовця обласного управління лісомисливського господарства Бориса Бабеляса.

– Це під егідою управління буде молодіжний науково-дослідний європейський центр. Перший такого типу в Україні, – розповідає Борис Бабеляс.

– Це буде асоційований центр куди з 16 країн будуть приїжджати студенти, науковці. Ми завжди кажемо: дайте нам, а самі нічого не пропонуємо. Раніше цього не могли, бо зарплату дровами виписували, сьогодні якісь копійки є, то вкладаємо, в рекреацію.

– В нас є 44 шкільних лісництва, їх пройшли діти, а далі хто ними займається? Ми хочемо залучити університет, щоб доводити навчання до кінця. Наукові практики будуть тут проходити, робляться школи, аудиторії, щоб студенти не їздили невідомо куди, а могли переночувати тут і доводити профорієнтаційну освіту до завершення.

Літні практики раніше по всьому союзу проходили, а зараз де? Де менше грошей треба. Будується силами лісгоспу, за участю і інших підприємств. Поки сьогодні є можливість, а то ми завжди просимо в Європи дати грошей, сьогодні в нас вже є база. Все буде на балансі лісгоспу.

Цікавимось у посадовців чому на численні запити не надають інформації і документів.

– Справа в тому, що ті будівлі, які є, були старенькі, занедбані, а зараз їх просто ремонтують. Це ремонт господарським способом. Несучих конструкцій ніхто не міняв. Коли організовувався заказник на його території вже були забудовані ділянки, був лісовий кордон, лісництво, господарські споруди.

Воно було вже все напіврозвалене. Це природно-заповідний фонд, який був і залишиться. То колись було для обраних: обкомівські дачі, сьогодні це відкрито для всіх. Треба шукати позитив в тому що робиться, а в нас ще не почали робити, а вже шукають одразу крамолу, – кажуть посадовці-лісівники.

Лісівники переконують, що жодних дозволів не потрібно було, бо вони не робили ніяких робіт які б їх потребували.

Частину робіт виконували силами лісгоспів, як от висадження насаджень, частину виконував підрядник, зокрема фірма «Доф Арбо» з Каменя-Каширського.

Чому саме вона? Директор лісгоспу пояснює, що фірма займається різноплановими роботами і виконує їх якісно, тому й вирішили співпрацювати з ними.

Наразі відомо, що «Доф Арбо» відремонтувала лісову дорогу, які ж іще роботи вона виконувала залишається в таємниці, бо документів журналістам протизаконно не надають, через «комерційну таємницю».

Підрядника лісгосп визначив без проведення тендеру, бо мовляв вони замовляли роботи вартістю, яка не потребує проведення тендеру. В той час, як зі слів директора, загалом ремонт потягнув щонайменше на 2,5 мільйона гривень.

– Ви просто поділили кошторис, щоб не проводити тендери?

– Ну може й так. Ми просто робили по частинах, щоб було легше для підприємства. Тут об’єкт не ділили, просто підрядник виконував різні роботи, – каже Бабеляс.

– Ми це будуємо господарським способом. Немає такого, що заплановано будівництво чи реконструкція і були виділені під те кошти, були проведені тендери і так далі починаючи від декларації. Ми це проводимо поточний ремонт невеликими частинами. Як воно виглядало так воно і виглядає, – додає Анатолій Іщик.

Відкриття закладу, яким так пишаються лісівники, як виявилося, спочатку було заплановане на 14 жовтня, але вирішили відкрити раніше, «щоб не завадили погодні умови».

Жодних публічних анонсів про відкриття «центру» не надходило, але на термінові урочистості окрім «Четвертої влади» і прес-служби управління приїжджає ще кілька ЗМІ.

На відкриття звезли представників шкільних лісництв області, учнів Шацького лісового коледжу імені В.В. Сулька, приїхали з Ківерцівського лісгоспу, обласного управління лісомисливського господарства, облдержадміністрації та облради.

Під час виступу начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко, заявив, що ще торік вирішили створити в заказнику Лісівничий молодіжний центр.

– Усе, що ми бачимо, це результат згуртованої, скоординованої роботи всіх волинських лісівників. Тут була розруха. Два роки з критикою, з різними догадками ми тут працювали.

– Чому відкриття галопом? – запитуємо після урочистостей у начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка.

– Чому галопом? Ми два роки готувалися і слідкували за цим будівництвом. Ми проводимо заходи, відкриваємо базу і ніде це не анонсуємо. Приходять ЗМІ, які повинні писати об’єктивно, а не на замовлення. Порадуйтесь за людей, не шукайте нічого! – мовить посадовець.

– Вам не надавали звітності, бо ще йшло будівництво, зараз заклад відкрили, буде звітність і все нададуть, – пояснює дії підлеглих Кватирко.

То нове будівництво, ремонт чи реконструкція?

В управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції стверджують, що не видавали жодних дозвільних документів Ківерцівському лісгоспу на будівельні роботи у Воротнівському заказнику і навіть не знали про них до нашого звернення.

– Якщо там просто ремонтні роботи (наприклад, штукатурка стін, перенесення перегородок), якщо вони не втручаються в несучі конструкції, то вони можуть це все проводити без будь-якого дозволу.

В іншому випадку, залежно від класу наслідків вони мають подати чи повідомлення, чи отримати дозвіл на виконання робіт, – коментує ситуацію виконувач обов’язків начальника управління ДАБІ у Волинській області Ольга Жига.

Порівнюючи відновлені будівлі із тим, як вони виглядали раніше, можемо побачити, що в будинку, де зі слів директора лісгоспу має жити лісничий чи його помічник, добудували другий поверх, а будинок рибалки не лише збільшився за площею, але й взагалі змінив конструктивний елемент: з цегли на дерев’яні бруси.

Ми показали керівниці ДАБІ фото, які демонструють зміни після будівництва у Воротнівському заказнику.

– Так, тут вони мали б звернутися до нас, – коментує фото будинку з добудованим другим поверхом Ольга Жига. – Якщо освітлення там було раніше, то не мали б брати документи, якщо тягнули лінію то мали б в обленерго ще звертатися.

Щодо рибальського будиночку на березі ставка, то Ольга Жига каже, що ключовим тут є те, чи збудована дерев’яна споруда на фундаменті. Якщо вона стоїть лише на вирівняній основі, то може вважатися малою архітектурною формою, то тоді повинна лише мати погодження в районного архітектора.

– Щоб сказати остаточно потрібно вивчати документи і виїжджати на місце. Таку перевірку ми можемо провести за зверненням від будь-якої особи, – підсумовує Ольга Жига.

Ті ж самі фото ми показали директору лісгоспу Анатолію Іщику, однак він стоїть на своєму: ніяких робіт, які вимагають дозволів, не робили.

Тим часом, управління Держекоінспекції у Волинській області провело перевірку будівництва за зверненням депутата Анатолія Грицюка.

Екоінспектори не виявили порушень природоохоронного законодавства окрім одного: пошкодження ґрунту в заказнику через складування будівельних матеріалів. Збитки рахують, а до адмінвідповідальності притягнули лісничого. Директору ж винесли припис про усунення порушень.

Через недосконало складений депутатський запит екоінспектори не повністю провели перевірку будівництва.

– Це була позапланова перевірка, перевірялися тільки ті питання, які були вказані заявником. Увага зверталася лише на те, що там було вказано, – розповів перший заступник начальника Держекоінспекції у Волинській області Сергій Шеремета.

Він має багаторічний досвід у сфері лісового господарства, зокрема кілька років пропрацював першим заступником начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Тож працівники Ківерцівського лісгоспу це фактично його колишні підлеглі.

Центр для школярів і молоді створений без школярів і молоді

Нині на Волині функціонує 44 шкільних лісництва в яких задіяні близько 1500 учнів. Вони працюють у форматі позашкільних гуртків. Роботу педагогів в цих гуртках координує і оплачує переважно Волинський обласний еколого-натуралістичний центр, в окремих навчальних закладах і самі школи та будинки творчості.

Директор еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук каже, що сам задум створення лісівничого центру хороший.

– Молодіжний центр це хороша справа. Там можна і зелений туризм розвивати, там хороше поле для науково-дослідницької роботи з дітьми, тому що флора яка там є, не є в усіх лісах Волині. Тобто для дослідження це дуже хороше підґрунтя. В тому числі і для роботи членів шкільних лісництв, – каже Валентина Остапчук.

Однак, директор еколого-натуралістичного центру відзначає, що не зрозуміло як буде працювати заклад і що шкільні лісництва не зможуть його повноцінно використовувати. Концепцію як працюватиме заклад на момент його відкриття навіть ще не починали розробляти.

– Напевно цю базу створювало управління лісомисливського господарства не для того, щоб туди перебазувався обласний екологічний центр. Системною, постійною робота з одними шкільними лісництвами там не зовсім вийде.

Бо шкільне лісництво розпочинає свою програму, яка затверджена міністерством освіти, 15 вересня і закінчує в травні. Це йде навчальний процес, ми вичитуємо програму, під яку ми даємо години із навчального плану, оплачуємо гроші.

Ніхто в навчальний час 20 кілометрів не буде туди дітей возити, ми всі це прекрасно розуміємо. Ми можемо використовувати тільки канікулярний час, – розповідає директорка.

Валентина Остапчук додає, що лісівники вже після відкриття запропонували еколого-натуралістичному центру висловити своє бачення як може діяти заклад у Воротневі.

Порадившись педагоги вирішили, що заклад можуть використовувати лише влітку для практики, а також в екскурсійному форматі. Як використовуватиметься оновлений комплекс споруд решту часу: восени, взимку і навесні – не відомо.

– На цій базі можна поселяти не більше двох шкільних лісництв, бо шкільне лісництво це 12-15 дітей, то ми пропонуємо скласти такий графік і по тижневі для оздоровлення і практики по порядку всі лісництва возити туди.

Наші педагоги керували би цією практикою. І друге що ми запропонували це наші екскурсійні форми. У зручний і вигідний для дітей час. Ось так ми бачимо співпрацю, – розповідає директор еколого-натуралістичного центру.

– Якщо в нас запрацює такий заклад, він повинен пройти юридичну сторону, ми повинні укласти по перше договір на нього між освітою і лісівниками, по друге ми повинні розробити положення і зареєструвати його в юстиції, і ми маємо закладати в бюджет, що зі свого боку буде освіта фінансувати, а що лісівники.

Ми поцікавилися в директора позашкільного закладу, який опікується шкільними лісництвами, для яких власне і створювали Лісівничий молодіжний центр, коли ж вона дізналася про будівництво закладу, чи радилися з ними при створенні інтер’єру, навчальних матеріалів тощо.

– Мене повідомили за день до відкриття. Я нічого не знала. Я маю відповідати чесно, реально. Запросили прийти на урочистості виступити і все. Я приїхала і виступала від того, що я побачила.

– А чому так вийшло, ви цікавилися?

– Я сама шукаю досі відповіді і дати їх поки не можу. Всі роки, 50 років освіта із лісівниками жила в дружніх, гарних стосунках. Щось тут криється, але я для себе навіть розгадати не можу.

В цьому заказнику велике поле діяльності для географічного, біологічного, екології, де готувати студентів, молодь, лісовому коледжу, щоб готувати спеціалістів. Це дуже добре, але чому це трималося в секреті я не знаю, важко сказати, – каже Валентина Остапчук.

Директор Ківерцівського лісгоспу Анатолій Іщик відзначає, що об’єкт не будувався спочатку як молодіжний центр, це придумали згодом нібито щоб дати змогу молоді ближче познайомитися з лісом і роботою лісового господарства.

Але ж ми пам’ятаємо, що станом на 29 вересня у відповіді на запит не йшлося про жодний молодіжний центр.

Анатолій Іщик каже, що знайомий із директором еколого-натуралістичного центру не один рік, давно з ними співпрацюють, а як вийшло, що вони не знали про створення лісівничого центру не може пояснити.

– Я думаю, що непоганий практичний матеріал вийшов у нас. Що вони мали, яку вони мали участь брати? Ми радилися з педагогами. Я не знаю чому вони так вам відповіли, – мовить чоловік.

Ми запитали в Анатолія Іщика чи є концепція як працюватиме заклад, однак навіть через два тижні після відкриття її ще не було навіть в розробці. Озвучені бачення лісгоспу і педагогів розходяться.

– В нас є при управлінні є наукова рада, вони вирішили, що аби якось залучити молоде покоління до лісу можна створити такий заклад. Зараз ми найняли людину, яка буде там працювати і буде організовувати роботу. В нас ще немає чіткого розпорядку, але з часом це налагодимо.

Всі лісництва ми зразу туди не зможемо направити. Це буде у вигляді якихось зльотів, а на менші лісництва зможуть і переночувати, і займатися з ними. Я думаю, що оскільки лісництва по всій області, то підприємства на чиїй території вони є будуть організовувати їх утримання.

Однак після зауваження, що навряд чи сільські школи зможуть організувати поїздки для учнів за десятки кілометрів, крім того, що дітей потрібно годувати, посадовець дещо змінює версію.

– Так, ну діти навіть на екскурсії їдуть, то беруть якийсь сухпайок, питання харчування думаю вирішимо, якусь юшку зварити, що картоплі не знайдемо? Привезти, думаю, що в кожному управлінні освіти є автобуси і дозволи на перевезення, якщо лісгоспи допоможуть паливом, то біди не буде, – каже Анатолій Іщик.

– Заїзди відбуватимуться протягом цілого року? Школярі там будуть постійно?

– Протягом цілого року. Вони не будуть там постійно проживати. Це ж треба якось так організувати, щоб із кожного шкільного лісництва могли потрапити діти. Звісно, в школі є програма, вона дотримується, в нас заклад новий, але він теж буде працювати. В нас є чотири канікул. Думаю це можна так розподілити, щоб діти потрапили, – каже посадовець.

Ціна реконструкції, сірий кардинал і потенційні полювання

В листопаді 2016-го року прем’єр-міністр Володимир Гройсман за результатами конкурсу призначив заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України волинянина Володимира Бондаря. Він довгий час в політиці, у 2005-2007 роках очолював Волинську облдержадміністрацію, є депутатом обласної ради.

Саме коли Володимир Бондар обіймав посаду голови Волинської ОДА, а волинськими лісами керував одіозний Богдан Колісник відбулася афера із виведенням і приватизацією землі державного підприємства «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

Можливість збудувати маєтки в одному кооперативі тоді отримали і син Колісника, і сам Володимир Бондар.

Саме із призначенням Володимира Бондаря в Держлісагентство у 2016-му і співпала активна фаза робіт по відновленню садиби у Воротнівському заказнику.

– Я прихильник того, щоб краще щось відновлювалося, а не нищилося. Якщо є можливість в лісгоспу – хай роблять, – каже Володимир Бондар. – Лісгоспи самі формують свої плани по використанню коштів. Плани формувалися точно не під моє призначення. Це ініціатива керівництва держлісгоспу і управління обласного.  

Камінь-Каширська фірма «Доф Арбо», яка працювала на об’єкті, належить депутату Волинської обласної ради Анатолію Буську та його партнеру Сергію Русанову. Фірма часто отримує підряди на ремонт доріг на Камінь-Каширщині, а також давно співпрацює з лісовим господарством.

Наприклад, у них замовляють лісозаготівельні послуги, а у 2013 році підприємству на 25 років надали понад 3 тисячі гектарів мисливських угідь на Камінь-Каширщині. Тож фірма спеціалізується, не лише на будівництві, але й на мисливському господарстві.

Протягом кількох візитів на будівництво у Воротнівському заказнику ми постійно спостерігали там автомобіль колишнього першого заступника начальника Волинського облуправління лісомисливського господарства Ігоря Ляховича та самого 65-річного колишнього високопосадовця.

Ігор Ляхович багато років пропрацював в лісовому господарстві і тривалий час був заступником Богдана Колісника.

– Він довго був заступником Колісника по лісопереробці. Був клан Колісників, Ляховичів і Ребарів, – розповідає колишній співробітник Волинського облуправління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Віталій Жабчук.

Які функції виконував колишній високопосадовець на будівництві у заказнику? Свідчення різняться.

– Він як колишній головний інженер управління просто допомагає з консультаціями. Він консультативно займається, не скажу точно чи він в штаті, бо не знаю. Він відповідає за будівництво лісових доріг, – каже начальник відділу у Волинському ОУЛМГ Борис Бабеляс.

Начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко на урочистостях з нагоди відкриття називає Ігоря Ляховича виконробом, а директор лісгоспу Анатолій Іщик каже він «допомагав в деяких питаннях».

– Для того, щоб щось створити нове і щоб воно мало належний вигляд, треба мати якийсь досвід і уявлення, треба побачити трохи світу. Він, наскільки я знаю, напевно не працює в управлінні, на пенсії. Але майже щодня їздив. Не всі ж люди сидять вдома, а мають якесь життєве кредо і бажання щось робити, – каже Іщик.

На словах Анатолій Іщик каже, що вартість будівництва сягнула 2,5 мільйонів гривень, однак жодних документів, які б це підтвердили, ані депутатам, ані журналістам не показали.

Наразі у Ківерцівському лісгоспі позачергова перевірка Держаудитслужби.

Директор каже, що вони самі звернулися до аудиторів, аби до лісгоспу стосовно облаштування об’єкта більше не виникало ніяких питань. Однак, заступник начальника управління Держаудитслужби у Волинській області Віктор Гальчук пояснив, що насправді перевірку проводять після звернення депутата і прокуратури.

Активне відновлення садиби у заказнику співпало ще й з іншою подією.

На початку вересня Волиньрада передала у користування державному підприємству «Мисливське господарство «Звірівське» на 22 роки 1304 гектари мисливських угідь, з яких майже 700 гектарів розміщені саме у Воротнівському заказнику, там де відкрили Лісівничий молодіжний центр.

Хто саме буде полювати на цих угіддях не відомо, однак на Волині періодично виникають скандали із незаконними полюваннями. В одному із таких на мисливських угіддях того ж «Звірівського» в заказнику «Зубр» засвітився і сам начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко навесні минулого року.

Полюбляє полювання і попередник Кватирка Богдан Колісник. А от Володимир Бондар у ЗМІ колись розповідав, що полювання – це не його.

Буквально нещодавно в скандал із полюванням втрапив і директор Цуманського лісгоспу Володимир Туревич.

Схоже на те, що чималі гроші поспіхом вклали передовсім у створення комфортних умов для розваг і полювання у мальовничій місцині, а не створення центру для лісівничої молоді.

Для цього вибрали кваліфіковану фірму та поставили «наглядача». Цілком можливо, що вже невдовзі ми побачимо у Воротнівському заказнику черговий скандал із VIP-полюваннями. Тим більше, що інфраструктура для них уже готова.

– Я переконаний, що цього не буде, – каже Володимир Бондар. 

P.S. Поки ми розслідували ситуацію з відновленням контори лісництва сталося ще кілька важливих подій: в середині листопада Держаудитслужба завершила позапланову ревізію і в підсумку не знайшла ніяких порушень з коштами при облаштуванні об’єкта у Воротнівському заказнику.

Загальна вартість робіт склала майже 3 мільйони гривень, з яких понад 900 тисяч на підрядах освоїла фірма «Доф Арбо».

Тим часом вже 24 листопада директора Ківерцівського лісгоспу Анатолія Іщика звільнили з посади. Офіційно він пішов за власним бажанням, неофіційно ж звільнення пов’язане із різними причинами...

---

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»