«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user Melnyk
Дослідник українського національно-визвольного руху

Записка з минулого або як на Рівненщині «совєти» із земляними насипами боролися

Боротьба з пам’яттю про український національно-визвольний рух була для радянської влади не менш важливою, ніж боротьба з цим рухом. І чекістські документи про це красномовно свідчать.

5 травня 1954 року уповноважений УКГБ по Рівненській області в Тучинському районі старший лейтенант Шийко підписав дві спеціальні повідоми. У першій, – на ім’я начальника Управління КГБ по Рівненській області полковника Арнаутенка, йшлося:

«Донині  у низці сіл Тучинського району збереглися символічні земляні насипи, так звані «могили», що їх 1941 року, у час німецької окупації, спорудили учасники ОУН.

За домовленістю із секретарем Тучинського РК КП України, Райком і Райвиконком провели відповідну роботу, у результаті якої сільські ради спільно із сільським активом приступили до зруйнування наявних оунівських символічних насипів.

30 квітня 1954 року, під час руйнування такого насипу у селі Шубків Тучинського району, всередині насипу виявили запечатану у пляшці оунівську записку такого змісту:

«На пам’ять борцям за волю України.

Дня 6 жовтня 1941 року Організація Української Національної Молоді «СІЧ» та людність села Шубків сипле могилу борцям, яких замучили поляки у Картузькій Березі (польський концентраційний табір – авт.) та інших місцях, яких замучили росіяни на Соловках, Сибіру, Кавказі, Казахстані, яких замучили більшовики за роботу в Організації Українських Націоналістів (ОУН), за велику справу України.

З нашого села немає чотирьох друзів, яких переслідували більшовики, про яких досі нічого не знаємо. Чекаємо на їхнє повернення, але не знаємо чи повернуться.

З тих трьох друзів: Олександра Теодоровича, Миколу Сидорчука, Андрія Рідкодубського заарештували більшовики. Четвертий – Володимир Величко потрапив до рук за часу німецько-більшовицької війни.

За місяць до початку війни більшовики виселили родичів Володимира Величка, члена ОУН, за те, що його самого не могли впіймати. Багато рідні́ з інших сіл так, як і родичів Володимира Величка, вивезли у Казахстан.

Насипаємо могилу, аби майбутнє покоління пам’ятало про тих, хто своєю та вражою кров’ю полив простори України для того, щоби виростити на них нових борців за волю Соборної Української держави. Тепер Україна під німецькою владою.

Керівника Організації Українських Націоналістів заарештовано і вивезено вглиб Німеччини. Цей керівник – Степан Бандера.

Могили, що їх висипають по всій Україні мільйони українців на пам’ять про загиблих синів України, хай будуть сторожами Української Слави.

Слава Україні.

Героям Слава.

Шубків, дня 6 жовтня 1941 року.

Організація Української Національної Молоді «СІЧ» у Шубкові».

Автора зазначеної записки розшукуємо. Водночас із цим вживаємо заходів щодо пришвидшення зруйнування наявних ще й в інших селах району символічних націоналістичних насипів і вилучення записок, аналогічних до виявленої у селі Шубків.»

Кінець першої спецповідоми.

Цікаво, Шийко дійсно взявся шукати автора записки через стільки років після насипання могили чи написав це обласному керівникові лише для годиться?

Друга спецповідома була дуже подібною до першої, але на ім’я секретаря Тучинського РК КП України Захарченка:

«Донині у низці сіл Тучинського району (Пустомити, Малатин, Мощони, Воскодави, Сінне, Шубків) і навіть у райцентрі (Тучині – прим. авт.) збереглися символічні земляні насипи, так звані «могили в честь полеглих», що їх 1941 року, у час німецької окупації, спорудили українські націоналісти.

Усередині зазначених насипів зберігано записки антирадянського націоналістичного змісту.

Дальше затягування щодо зруйнування зазначених символічних насипів, що є своєрідними слідами дій ОУН, небажане, з огляду на що прошу Вас посприяти в тому, щоби Райвиконком та сільські ради без дальшого зволікання зорганізували людність щодо зруйнування й знищення націоналістичних символічних насипів».

Кінець другої спецповідоми.

У тодішньому райцентрі Тучині земляний насип, присвячений борцям за волю України, влаштували навпроти Церкви Святої Параскеви, але трохи нижче по схилу. Тепер це місце на території школи-інтернату. Про це розповів Стадник Ростислав Федорович, 1929 р.н., уродженець Тучина.

Поза тим, у фотоальбомі заарештованців Тучинського райвідділу НКВД, що його зберігано в УСБУ в Рівненській області, є світлина, на якій засвітлиновано людей, що влаштовують земляний насип у Тучині:

Використані джерела:

1. УСБУ в Рівненській області, фонд № 29, опис № 13, пор. № 12.

2. УСБУ в Рівненській області, фотоальбом заарештованців Тучинського РВ НКВД.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте