Як націоналісти із громадського формування «Характерник» захищали від неіснуючих посягань хресну ходу УПЦ (МП)
19 червня у Рівному відбувся масовий захід, організований Українською православною церквою московського патріархату. Хоча масові заходи в умовах воєнного стану заборонені.
На початок події прийшли люди, щоб мирно висловити свою громадянську позицію, з плакатами про те, що діти гинуть і потерпають від російської війни в Україні, і запитанням «А ви далі молитеся у московському патріархаті?».
Згодом у ЗМІ й соцмережах з'явилася інформація, що представники громадського формування, яких поліція залучила для охорони порядку, поводилися агресивно й виривали ці плакати з рук людей. Як з'ясувалося пізніше, представники громадського формування позиціонують себе як українські націоналісти.
«Четверта влада» з'ясовувала у сторін конфлікту як так трапилося, хто як поводився і хто порушував закон.
Агресивна охорона масової акції
Біля храму і монастиря Свято-Георгіївського «подвор'я» зібралися прихожани УПЦ (МП), аби взяти участь в автомобільній хресній ході.
Зазвичай 120-кілометровий шлях від «подвор’я» Рівного до скиту Святої Анни в Онишківцях на Дубенщині долають пішки, але останні два роки через карантин і війну церква змінила формат заходу.
Наглядати за ходою мали поліцейські, а також запрошені ними громадські формування з охорони громадського порядку (далі – ГФ): «Сокіл», «Характерник» і «Сом».
Закон визначає, що повсякденну (оперативну) діяльність таких формувань організовують, спрямовують і контролюють органи Національної поліції.
На початок заходу прийшли також люди з плакатами про те, чи слід молитися в УПЦ (МП), коли росія вбиває і калічить українських дітей. На плечах декого з них були накинуті червоно-чорний і синьо-жовтий прапори.
Учасниця акції Ольга Погореляк, донька працівниці патрульної поліції, розповідає, що хотіла привернути увагу людей до патріархату їхньої церкви, а не затримувати ходу чи влаштовувати провокації.
Каже, що загалом протестувальників було до 20 людей – переважно студенти.
– Ми просто друзі одного знайомого, небайдужі громадяни своєї країни.
– На інфостендах, де вішають розклади богослужінь, ми клеїли плакат. Це були листи про вбивства дітей. На нас накинулися поліцейські. Сказали, що за це буде кримінальна відповідальність, що ми не маємо права цього робити, що ми не маємо права взагалі виходити на мітинги, а, наприклад, московський патріархат має. Нас зупинили. Якісь хлопці в чорному почали забирати, виривати у нас плакати, – каже Ольга.
За словами дівчини, поліцейські говорили учасникам акції, що разом ті згуртовані, а коли будуть окремо, то будуть свідчити один проти одного. Ольга вважає це погрозою.
– Також хлопці в чорному вбранні говорили нам зняти червоно-чорні прапори, хлопцям з плакатами пропонували відійти, бо нібито вони викликають агресію. Хлопцям казали: «Ми вас знайдемо». Здебільшого вони просто виривали у нас плакати і намагалися викликати в нас агресію, – каже дівчина.
Ольга додає, що ці хлопці в чорному назвалися членами організації «Характерник», але будь-яких пов'язок чи інших знаків, які б відрізняли їх від пересічних громадян не мали.
Масові зібрання і акції в час воєнного стану заборонені
Ми попросили адвоката Володимира Шаховського прокоментувати, чи є порушення у такій поведінці поліцейських та членів громадських формувань.
Володимир Шаховський наголошує, що, відповідно до частини 1 статті 19 закону «Про правовий режим воєнного стану», проведення страйків, масових зібрань та акцій в умовах воєнного стану забороняється.
– Це перше, що треба розуміти в цьому контексті, – каже адвокат.
– Якщо цей закон забороняє масові зібрання та акції, то чи слід розуміти, що незаконну акцію-масове зібрання УПЦ (МП) охороняла поліція та громадські формування, при цьому забороняючи іншим громадянам публічно висловлювати свою позицію? – журналістка.
– Мені нічого додати, лише це, – відповів адвокат.
Діяльність громадських формувань регулює закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Він чітко визначає завдання ГФ. У цьому випадку – це допомога Нацполіції у забезпеченні громадського порядку і безпеки.
– Тобто вони мають допомагати запобігати вчиненню правопорушень, а не самі їх вчиняти, – додає адвокат.
Також члени ГФ, за законом, під час охорони громадського порядку повинні мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов’язку.
– Якщо не було при собі особистих посвідчень та нарукавних пов'язок, то ще треба довести, що ці добрі люди були на цій акції саме як члени будь-якого громадського формування. Інакше виходить, що ці невідомі «люди в чорному» там були як приватні особи чи компанія друзів, – пояснює адвокат.
– Якщо члени ГФ дійсно забирали плакати у людей, то це, швидше за все, адміністративне правопорушення за статтею 173 Кодексу про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство), – додає Володимир Шаховський.
За це можуть оштрафувати, залучити до громадських робіт з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або арештувати на строк до п'ятнадцяти діб.
– Але це правопорушення мало бути одразу на місці задокументоване працівниками поліції [щоб наступили правові наслідки], – наголошує Володимир Шаховський.
У поліції плутаються в законодавстві і порушень не бачать
Проконтролювати поведінку членів ГФ на цьому заході мали власне поліцейські. Однак, за словами заступника начальника Рівненського районного відділення поліції Івана Теліги, поліцейські не зареєстрували порушень під час цього заходу.
– Про те, що забирали плакати, ми дізналися від ЗМІ. Ми зареєстрували це повідомлення зі ЗМІ для того, щоб перевірити, був такий факт зривання плакатів, чи не було. Тому що порушень публічної безпеки і порядку під час цього заходу зареєстровано не було, на лінію 102 ніякі повідомлення не надходили. Зараз проводиться перевірка, опитують учасників події, свідків, збирають відеоматеріали, аби підтвердити або спростувати цей факт, – пояснює Іван Теліга.
Іван Теліга також каже, що, якщо результати перевірки підтвердять перевищення повноважень, на поліцейського, який бачив порушення і не відреагував, чекатиме відповідальність, а людину можуть виключити з членів громадського формування.
За відсутність розпізнавальних знаків на одязі чи шевронів відповідальність не передбачена, каже поліцейський.
– Ви кажете, що за відсутність розпізнавальних знаків на одязі відповідальність не передбачена. Але в законі така вимога є і Кабмін затвердив зразки посвідчення і пов’язки, отже допускаючи членів ГФ до охорони правопорядку поліція має дотримуватися вимог закону, як це передбачає Конституція чи поліцейські не мають діяти згідно із законом? – журналістка.
– У Законі немає заборони, що члену ГФ забороняється виконувати будь-які обов'язки без цього. Там передбачено, що він повинен це мати, але не має «заборонено». Дозволено все, що не заборонено законом.
– І якби член ГФ мав передбачену законом, видану міською радою форму (закон не передбачає обов'язку мати форму, – ред), пов’язки і не взяв з собою, то могли б уже говорити про зловживання. А коли він цього не мав, але на громадських засадах хоче допомагати, він член ГФ, то я тут не бачу проблеми. Тим більше працівник поліції знає, що людина є членом ГФ і виконує всі передбачені функції як члени ГФ.
На жаль, поліцейський або не розуміє, або навмисне викривлює конституційний принцип верховенства права. Він визначений так: громадяни здійснюють свої права за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом», а державні органи та їх посадові особи – за принципом «дозволено лише те, що прямо визначено законом».
Коли член громадського формування виконує свої функції охорони правопорядку відповідно до закону – держава наділяє його додатковими правами, тож він в цей момент є представником держави і має діяти виключно за принципом «дозволено лише те, що прямо визначено законом».
А законом визначено права й обов'язки (стаття 13), зокрема обов'язок «під час виконання обов’язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов’язку».
– А як тоді люди мають відрізнити члена ГФ від інших, якщо в них немає ні пов’язок, ні посвідчень? Чому вони мають виконувати вимоги якоїсь людини в чорному?
– Вимоги людини в чорному може ніхто не виконувати. Член ГФ без пов’язки перед тим на інструктажі отримує вказівку, якщо в нього сталася якась ситуація – повідомляти поліцейського. Члени ГФ взагалі не мають права нести службу без поліцейського, тільки спільні наряди.
Закон передбачає відповідальність за злісну непокору члену громадського формування під час виконання ним обов'язків. А також закон дозволяє членам ГФ у певних випадках використовувати фізичну силу та спецзасоби.
Тож виходить, що, на думку заступника начальника Рівненського районного відділення поліції, людина на рівні інтуїції має відрізняти гопника-хулігана, який вириває у неї з рук плакат, від члена громадського формування.
Ще одна версія Івана Теліги, чому члени громадських формувань не мали пов'язок: бо їх не забезпечили з міського бюджету.
Тим не менше, футболками і штанами «Характерників» теж не забезпечили з бюджету, а вони були і у футболках, і в штанах, і навіть взуті. А ці елементи одягу значно дорожчі, ніж визначена законодавством синя тканинна пов'язка на лівій руці розміром 10 на 30 сантиметрів із жовтим написом «охорона порядку».
Але не маючи посвідчення і пов'язки член ГФ полегшує собі уникнення відповідальності за перевищення повноважень. Тобто він може сказати, що просто небайдужий громадянин, що проходив поруч, а не наділена додатковими правами і обов'язками з охорони порядку людина.
Тож поліція, залучаючи таких людей і виправдовуючи їх в тому, що вони порушують закон, фактично стимулює свавілля. Іншими словами: перекладає на інших «брудну роботу».
Поліцейські нам подякували
Співзасновник громадського формування «Характерник» Денис Магадов у 2018-му році на Рівненському міськвиконкомі говорив:
«До нашого формування входить близько 20 осіб переважно мого віку (на той час 22 роки, – ред.). Проте ми розраховуємо прийняти до своїх лав не менше сотні, які виявили таке бажання. Всі наші хлопці пройшли ту чи іншу силову підготовку. Багато хто займався греко-римською та вільною боротьбою, мають звання майстрів і кандидатів у майстри спорту.
Я, наприклад, проходив вишкіл на одній із баз полку "Азов". Раніше ми брали участь в охороні громадського порядку як представники "Національного корпусу"».
Ми намагалися сконтактувати із керівниками громадського формування «Характерник», але натомість зголосився до розмови кандидат в члени цього громадського формування, учасник охорони громадського порядку під час масового заходу УПЦ (МП).
Михайло Лешкевич поки не є офіційним членом ГФ «Характерник», хоча каже, що подав документи. Чоловік повідомив, що керівник і засновники громадського формування «Характерник» не брали участі в цій події, бо зараз воюють на сході країни.
Каже, що зараз на те чи член ти громадського формування чи ні – ніхто не звертає уваги. І з початком повномасштабної війни, коли він доєднався до діяльності цього ГФ, каже, що було чим зайнятися. Наприклад, вони облаштували непридатне бомбосховище на Радіозаводі та громадський штаб оборони, де два місяці приймали переселенців та опікувалися ними.
Чоловік каже, що був на хресній ході УПЦ (МП) і наглядав за публічним порядком як представник ГФ «Характерник» і вважає, що з їхньої сторони до учасників акції неправомірних дій не було.
– Там була поруч поліція, і якби люди поскаржилися, то розібралися б. Щоб ми когось пихали, когось матюкали, з кимось сварились – з нашої сторони нічого такого не було.
– Ми не є прихильниками московського патріархату. Нам просто поставили задачу охороняти порядок незалежно від того, з якої сторони будуть провокації.
– Проти людей, що прийшли з плакатами, я нічого не маю особисто. Я їм пояснював, що ми не стоїмо тут, щоб захистити УПЦ (МП), а нам поставили чітко задачу і ми мусимо її виконувати, оскільки ми підписалися під це, – каже Михайло.
Михайло Лешкевич розповідає, що опісля дзвонив працівникам поліції, які їх залучили, аби перепитати, чи нічого поганого вони не зробили, зважаючи на новини.
– Поліцейські сказали, що все гаразд, навпаки – подякували, бо від себе ми зробили все можливе, аби був порядок, не було провокацій, – розповідає чоловік.
За словами Михайла, він спілкувався з людьми із плакатами і прапорами культурно:
– От прийшов хлопець з червоно-чорним прапором і дівчина з синьо-жовтим. І до мене хлопець підходить з пропозицією: «На! Зірви цей прапор!». Я питаю: «Для чого ти мені це говориш? Якщо тобі не подобається цей прапор, то в мене до тебе будуть питання». І я це сказав не як член ГФ, а як людина.
– У мене цей прапор викликає повагу, я ні в якому разі його не тронув би і точно не зривав би. Були якісь такі провокаційні питання, фрази, дії зі сторони тих людей, аж до того, що пихали мене, хоча я нікого пальцем не зачепив і взагалі спілкувався максимально культурно, без мата, чисто українською мовою, що зафіксовано на камері поліцейських, – стверджує чоловік.
Михайло каже, що не бачив, щоб хтось зривав плакати.
Також він підтверджує, що фінансування з міського бюджету ГФ «Характерник» не має, і поліцейські від них не вимагали мати нарукавну пов'язку чи особливий зовнішній вигляд. Основною задачею для них було наглядати за громадським порядком.
– Кілька свідків бачили як хлопці з ГФ «Характерник» виривали плакати. Зокрема в жінок. Ви кажете, що ніхто не виривав, але водночас підтверджуєте, що була якась словесна перепалка і вас штовхали. Тобто якщо вірити вашим словам, то хлопці, дівчата і жінки прийшли з плакатами на цю акцію московського патріархату, побачили здорових хлопців у чорному одязі і почали до вас задиратися, правильно?
– Не почали задиратися. Вони прийшли зі своєю точкою зору, з якою я згоден, що московський патріархат в принципі не має бути у нас у місті, у країні взагалі. От жінка стоїть і молиться, у неї син воює. Я вважаю, що ніхто не має ніякого морального права підходити до неї і розказувати, де їй молитися. Те, що в неї є, вона вже віддала на захист країни.
– Я вважаю, що вона має право, захотіла в московському – хай молиться. Ми встали просто на охороні за людей, які молилися за своїх дітей. Там була більшість жінок, у яких чоловіки й сини воюють – я особисто до них підходив і питав вибірково.
– Але нас сприймали так, ніби ми за московський патріархат. Але ми ложили великий орган на цей МП, ми просто не мали допустити ніякої перепалки.
– І проти хлопців з «Характерника» не склали жодного протоколу через штовханину, побиття, нецензурної лайки, хуліганства, і поліція не мала претензій до нас.
– Звідки тоді виник конфлікт? Для чого молодим людям з плакатами задиратися з фізично сильнішими?
– Вони особливо не задиралися. Не було, що всі, хто прийшли, намагалися нас спровокувати. Були одиниці, які намагалися спровокувати – це були чоловіки. Фізичний вплив був від двох чи трьох, якщо не помиляюся, старших людей. Їм, напевно, років 30, може, навіть за 40. Вони свою позицію висловлювали, і я вважаю, що вони праві. Але вони не були праві в тому, щоб вимагати щось від людей, які молилися за своїх дітей на війні.
– А чому у вас не було розпізнавальних пов'язок?
– Там були працівники поліції, які знають нас у лице, тому що ми неодноразово залучались для охорони громадського порядку на різних подіях. У нас з ними є комунікація, співпраця, і нам для цього не треба ніякі розпізнавальні знаки. А закон не зобов’язував вдягати якусь спецформу, тому всі були одягнені, як зручно.
– У законі сказано про обов'язкову нарукавну пов'язку і посвідчення.
– Я не буду сперечатися, але від нас цього не вимагали, ми свою функції виконували. Посвідчення дійсно хлопці мали і вони могли його на вимогу пред'явити.
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.
Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти