Як обвинувачені у хабарництві посадовці відсуджують сотні тисяч за те, що їхню вину не довели

Зазвичай чимало справ із обвинуваченням посадовців у хабарництві тривають роками. Навіть по 5-10 років. І більшість із них закінчуються вироками без ув'язнення. І не завжди обвинувальними. Це трапляється як через помилки слідства так і через формальне судочинство, а також через затягування справ на багато років.

В цьому матеріалі – три історії з Рівненщини і Волині про посадовця держадміністрації, прокурора та суддю, обвинувачених у хабарництві. Двоє вже отримали кількасот тисячні компенсації.

У 2016 році начальника Управління агропромислового розвитку Корецької районної державної адміністрації Ярослава Кубая обвинувачували у вимаганні та отриманні хабаря. Проте суд його виправдав.

Але експосадовець на цьому не зупинився та подав до суду.

Із судового реєстру ми дізналися, що у 2016 році Ярослав Кубай був у складі постійної районної комісії з питань оренди земельних ділянок і нібито вимагав та одержав 3 тисячі 250 доларів США хабаря (на той час це було орієнтовно 80 тисяч 600 гривень).

29 лютого 2016 року Ярослава Кубая звинуватили в тому, що він вимагав у підприємця хабар нібито за те, що посприяє з оформленням документів на оренду 130 гектарів землі сільськогосподарського призначення на території Корецького району Рівненської області.

Згодом по телефону Кубай сказав підприємцю, що для вирішення цього питання треба заплатити 50 доларів США за 1 гектар орендованої землі із усіх 130 гектарів, що в сумі становить 6 тисяч 500 доларів США (яка на той момент становила 178 тисяч 750 гривень).

Під час переговорів з підприємцем посадовець Корецької районної держадміністрації неодноразово обіцяв, що посприяє в тому, щоб комісія, до якої він належить, ухвалила потрібне рішення про передачу в оренду 130 гектарів землі.

Але за це чоловік мав дати частину хабаря чиновнику – 3 тисячі 250 доларів США.

Гроші він мав передати знайомому Ярослава Кубая у селі Морозівка Корецького району.

Ці гроші посадовець нібито одержав для розроблення проєкту розпорядження голови Корецької райдержадміністрації про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) та прийняття рішення комісією щодо встановлення річного розміру орендної плати за користування цими ділянками.

В СБУ дії чиновника кваліфікували як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання хабаря службовою особою (частина 3 стаття 368 Кримінального кодексу України).

Чому суд виправдав корецького посадовця

У суді Ярослав Кубай не погодився з обвинуваченням. Підтвердив, що був членом районної земельної комісії.

З його слів, до повноважень комісії належало погодження проценту орендної плати за використання земельних ділянок.

Однак голова райдержадміністрації сам вирішував, з ким укладати договір оренди землі, без пропозицій і погоджень комісії.

Розробка проєктів розпоряджень голови РДА про надання в користування земельних ділянок орендарям, підготовка договорів оренди землі, додаткових угод та інших документів до повноважень обвинуваченого як члена комісії чи начальника управління агропромислового розвитку не належало.

Питання контролю та нагляду за використанням земель, в тому числі невитребуваних земельних ділянок, також не входило до його повноважень.

Обвинувачений сказав, що не лобіював інтереси ТОВ «Міатерра» щодо оренди земельних ділянок.

За його словами, вирішення всіх земельних питань по підготовці документації по оренді земельних ділянок входило в компетенцію управління Держгеокадастру в Корецькому районі та юридичного відділу РДА.

З підприємцем, який хотів орендувати землю, він познайомився взимку 2016 року.

Обвинувачений заперечив, що пропонував підприємцю при укладенні договору про співпрацю між РДА та ТОВ «Міатерра» 50 доларів США за 1 гектар орендованої землі.

З його слів, йшлося про можливе надання допомоги на благодійні цілі в розмірі 50 гривень за 1 гектар.

– Підприємець багато разів звертався з одними і тими ж питаннями, провокував на розмови, оскільки мав завдання вручити хабар. На момент передачі хабаря він не був ні директором ТОВ «Міатерра», ні спеціалістом цього підприємства, ні приватним підприємцем. Відразу ж після 29 червня 2016 року питання оренди землі відпало. Справа має замовно-провокативний характер, – казав на суді обвинувачений.

Суд допитав голову Корецької РДА, який підтвердив слова Ярослава Кубая, що він не міг вплинути на рішення комісії, оскільки рішення приймається більшістю голосів.

А ініціатором надання земельних паїв в оренду є сільська рада, яка звертається до Корецької РДА з клопотанням.
 
Сам же підприємець, який планував орендувати землю, на судовому засіданні пояснив, що був директором ТОВ «Міатерра» і дав хабар Ярославу Кубаю за передачу в оренду землі на території Коловертівської сільради.
 
За його словами, він надав гроші на вимогу чиновника.
 
Підприємець записав розмови, коли у нього вимагали хабар, а потім передав до правоохоронних органів.

На той час він вже не стосувався фірми «Міатерра», тому що звільнився на початку червня 2016 року.
 
Суд дійшов висновку, що розмову записувала не уповноважена особа, а сам підприємець, щоб спровокувати на злочин посадовця, і це недопустимо.
 
Суд вважає, що показання підприємця не є послідовними та не узгоджуються з матеріалами провадження.

Також суд допитав директора фермерського господарства «Весна», який підтвердив, що орендував землю на території Коловертівської сільської ради.

Ярослава Кубая він знав лише як працівника Корецької РДА, особистих справ із ним не мав. Ніяких пропозицій від нього з приводу землі не надходило.

Свідка, який мав намір орендувати землю, знав як директора «Міатерри».

Суд вважає, що єдиним джерелом інформації про хабарництво Ярослава Кубая була заява свідка-підприємця.

Втім ця заява не може бути належним доказом винуватості, тому що вона надрукована, включаючи місяць та рік.

Тільки число подання заяви написане від руки, і це викликає сумнів, що підприємець сам написав цю заяву.

У досліджених матеріалах провадження суд побачив, що свідок, який хотів орендувати землю, сам ініціював телефонні розмови, зустрічі, передачу грошей обвинуваченому.

Суд вважає, що з боку підприємця була провокація й підбурювання до злочину, і що підприємець був спеціально залучений правоохоронними органами, щоб спровокувати злочин.

Суд вирішив визнати Ярослава Кубая невинуватим та виправдати, бо не доведено, що він справді брав чи вимагав хабар.

Також суд вирішив зняти арешт із майна Ярослава Кубая та повернув 206 тисяч 700 гривень застави за нього.

Компенсація за моральну шкоду

Пізніше Ярослав Кубай захотів отримати 1 мільйон гривень за моральну шкоду, якої зазнав через «незаконні дії органів досудового розслідування та прокуратури».

Також він просив суд компенсувати йому 21 тисячу 974 гривень заробітної плати за час, поки був усунутий від роботи, та 10 тисяч гривень на адвоката.

Суд зменшив суму компенсації за моральну шкоду до 306 тисяч гривень та вирішив виплатити Кубаю 22 тисячі 451 гривню 80 копійок неотриманої заробітної плати.

Апеляційний суд зменшив останню суму до 21 тисячі 974 гривень 82 копійок.

Експрокурор із Рівненщини теж домігся компенсації

Але історія Ярослава Кубая не єдина, коли виправдані у схожих ситуаціях посадовці вимагали компенсації за моральну шкоду.
 
Володимир Мойсеєць раніше був заступником прокурора Рівненської області. Потім його перевели працювати прокурором Ківерцівського району Волинської області.
 
У грудні 2011 року прокурор нібито отримав 5 тисяч 500 доларів хабаря, (на той момент 43 тисячі 944 гривні). Тоді ж його затримали співробітники СБУ. Про це ми дізналися із судового реєстру.

Прокурор свою вину на суді не визнав. Говорив, що це провокація проти нього. Сказав, що оперативники проводили обшук та знайшли гроші у хустині. Перед цим пропонували добровільно їх віддати.

За вироком суду, прокурора засудили на 5 років позбавлення волі та заборонили 3 роки працювати у прокуратурі. Також суд вирішив конфіскувати половину майна Володимира Мойсеєця.

Апеляційний суд не погодився із таким вироком і повернув справу на повторний розгляд до Рівненського міського суду.

Рівненський міський суд при повторному розгляді справи визнав Володимира Мойсеєця невинним і виправдав через те, що його участь у злочині не була доведена.

Виправданий у суді Володимир Мойсеєць звернувся з позовом до Офісу генпрокурора та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної компенсації.

Він просив суд стягнути з держбюджету на свою користь 10 мільйонів гривень на відшкодування моральної шкоди та 700 тисяч гривень витрат на правову допомогу.

Суд вирішив стягнути з бюджету 617 тисяч 290 гривень 35 копійок як моральну компенсацію та 260 тисяч гривень витрат на правову допомогу.

Справа волинського екссудді про хабарництво триває понад 10 років

Також ми знайшли справу колишнього колишнього голови Ківерцівського районного суду на Волині Івана Підгорного, якого судили за хабарництво, а згодом він просив суд виплатити йому моральну компенсацію.

З судового реєстру ми дізналися, що Івана Підгорного обвинувачували в тому, що у 2008 та 2010 роках він вимагав та одержав хабарі.

За матеріалами справи, як хабар у 2008 році він отримав пральну машину марки WF-S862 вартістю 1 тисяча 440 гривень.

У тому ж році він вимагав і отримав в якості хабаря 1 200 гривень, які в подальшому використав на оплату послуг доставки пральної машини своєму сину.

А у 2010 році суддя вимагав 4 тисячі гривень та отримав їх, але при передачі другої частини суми його затримали.

В суді Іван Підгорний свою вину не визнав. Він заперечив, що вимагав та отримав хабарі.

Сказав, що вважає, що на нього звели наклеп, щоб скомпрометувати як суддю. Пральну машинку він нібито придбав сам у жовтні 2008 року у Луцьку за власні гроші й у присутності іншої людини. З цією ж людиною завіз її в Харків, своєму сину.

Проте Рівненський районний суд визнав його винним і позбавив волі на 5 років, заборонивши обіймати керівні державні посади протягом трьох років.

Також суд вирішив конфіскувати все майно, яке належить судді.

Втім за інформацією центру журналістських розслідувань «Сила правди», згодом Апеляційний суд Рівненської області взагалі звільнив хабарника від відбування покарання в закладах позбавлення волі, замінивши його умовним терміном, а також скасував частину рішення щодо конфіскації майна.

Згодом Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ повернув справу на повторний розгляд.

У Млинівському районному суді Рівненської області Підгорному призначили покарання: 5 років за ґратами з конфіскацією однієї шостої частини майна і позбавленням права обіймати керівні державні посади на три роки.

Далі знову була апеляція.

Загалом судова тяганина тривала понад 6 років і в березні 2017 року Апеляційний суд Рівненської області залишив вирок млинівських колег у силі. Але із зали суду Іван Підгорний вийшов вільним.

Через декілька днів він подав позов до Волинського окружного адмінсуду, щоб скасувати наказ про звільнення з посади судді Ківерцівського районного суду.

У день розгляду справи Іван Підгорний передумав поновлюватись на роботі і втік прямо із засідання. Згодом ківерцівські сусіди судді зауважили, що Підгорний нікуди не зник.

Спокійно розгулює містом у своєму ковбойському капелюсі, їздить електричкою до обласного центру та ходить з дружиною по гриби. Те, що Іван Підгорний справді не відбуває покарання, підтвердили і в прокуратурі у кінці 2018 року.

На той момент Іван Підгорний не провів ні дня в закладах позбавлення волі через нібито важкі недуги. Проте він продовжував боротьбу за виправдання і поновлення на посаді.

5 березня 2019 року Верховний Суд розглянув скаргу і повернув справу на повторний розгляд в апеляцію. А 11 жовтня 2019 року Тернопільський апеляційний суд скасував вирок, повністю виправдавши суддю.

21 жовтня 2019 Іван Підгорний повернувся на своє робоче місце і почав розглядати справи. Вже через тиждень обурені громадяни не пустили суддю на роботу.

Пропрацювавши кілька місяців і досягнувши пенсійного віку, Іван Підгорний сам подав у відставку.

За інформацією «Сили правди» у суді він намагався стягнути з правоохоронців і судової адміністрації 2,5 мільйона гривень за, так би мовити, простій і спричинені йому моральні страждання. Проте у позові йому відмовили.

Після цього Підгорний звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з заявою про поворот виконання рішення. Тобто він хотів повернути все стягнуте майно і кошти в результаті обвинувального вироку, що наразі скасований.

Проте це провадження суд зупинив поки не буде остаточного рішення по його справі по хабарництву, яку наразі розглядає Іван-Франківський апеляційний суд.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.