«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user dyrektorka
Заступниця головного редактора АЖР «Четверта влада»

Як про жінок пишуть районні медіа Рівненщини

Гіперлокальні медіа Рівненщини – гендернонайчутливіші в Україні. Такими є результати моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних медіа Рівненщини, проведеного з 11 по 17 червня 2020-го року експертками Рівненського прес-клубу.

Для моніторингу обрали 5 інтернет-видань:

  • 03656.com.ua - Інформаційний портал м. Дубно
  • Район.Острог
  • Район.Демидівка 
  • Володимирець.Сity
  • СарниNews.City

та 5 друкованих ЗМІ:

  • Вісник Кореччини
  • Дубровицький вісник
  • Новини Рокитнівщини
  • Полісся
  • Рідний край

Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями:

  • дотриманням гендерного балансу (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують), героїв/героїнь),
  • кількістю фемінітивів,
  • наявністю стереотипних образів та сексизму в журналістських матеріалах,
  • наявністю публікацій на гендерну тематику. 
  • наявністю публікацій на коронавірусну тематику

Пишуть про коронавірусну медицину, політику та освіту

COVID-19 продовжує суттєво впливати на тематику медіа. Майже третина усіх публікацій в цей час стосується коронавірусної інфекції. При цьому інтернет-ЗМІ приділяють цій темі значно більшу увагу. Завдяки практично щоденним зведенням ситуації стосовно захворювань на COVID-19, загальний показник цієї тематику тут близько 40%. У друкованих ЗМІ – лише 13%.

Це, щоправда, менше, ніж було у квітні 2020-го, коли загальний показник у друкованих та інтернет-ЗМІ складав 46% від усіх публікацій.

Як інтернет-видання, так і друковані найбільше уваги приділили у цій темі двом питанням:

  • медицини (зокрема, скільки людей захворіли і як одужують), 
  • політичним питанням: рішенням щодо карантинних обмежень тощо.

Інтернет-ЗМІ також значну увагу приділили питанням освіти в час карантину, зокрема, в яких умовах організовують здачу ЗНО . 

Жінки як експертки в коронавірусній тематиці були представлені лише у 12-13% від усіх експертів в  районних виданнях у цей період. Як героїні – у 28% в онлайн-медіа, значною мірою в ролі пацієнток, які захворіли. 

«Мамо, будь ласка, залиште авдиторію»: про які потреби жінок пишуть місцеві онлайн-ЗМІ

А яку увагу приділяють гіперлокальні медіа жінкам загалом у різних тематиках? 

В інтернет-виданнях жінки представлені як експертки переважно в публікаціях на тематику дозвілля та культури. Наприклад, в «СарниNews.City» опитали жінок про те, як карантин змінив їхні плани щодо відпочинку (дозвілля), а «Володимирець.Сity» зробило інтерв’ю з мисткинею, яка розписує сумки, прикраси, навушники, обгортки на паспорт, одяг, речі домашнього ужитку і навіть стіни в інтер’єрах (культура)

Як героїні жінки переважно присутні в тематиці благодійності, соціальної політики та бізнесу. Щодо теми бізнесу, то публікації стосувалися переважно того, що місцева підприємиця, яка до того ж є дружиною голови райради, згідно інформації на Прозорро, продавала товар для місцевого відділу освіти.

Серед публікацій в інтернет-виданнях привертає увагу матеріал видання «Володимирець.Сity» про місцеву педагогиню Ганну Мирончук, яка в 34 роки залишила фах кулінарки, пішла вчитися на вчительку і розвивала інклюзію для своєї дитини.

Це – історія про жінку, яка мала роботу, але після заміжжя кинула все і переїхала до чоловіка а село. А народивши двох дітей, у 23 роки, залишилася вдовою. Заробляла на житло, працюючи по 12, а то і 15 годин. А потім вирішила поміняти своє життя і пішла вчитися на педагогиню.

«Не можу не згадати кумедний момент, коли я зайшла до аудиторії для складання іспиту. Поряд були фактично ровесники моїх дітей. Викладачка підійшла і сказала: «Мамо, будь ласка, залиште авдиторію». А я кажу, що я абітурієнтка, – цитує видання Ганну Мирончук.

«Після пологів жінка тут же приступала до роботи»: як народжували у давнину

В друкованих медіа найбільший відсоток жінок – у публікаціях про благодійність, дозвілля, освіту та довкілля. 

Наприклад, «Вісник Кореччини» розповідає про хобі працівниці прокуратури – вирощування квітів, а «Дубровицький вісник» – про те як жінки діляться саджанцями квітів, щоб їх засаджували на міських клумбах.

Викликають співчуття умови, в яких народжували жінки у давнину, описані в «Дубровицькому віснику».

Тут тобі і про те що:

  • чоловіка не підпускали відразу після народження, щоб не «зурочити» дитину (чомусь згадалися нинішні карантинні обмеження і недоречна заборона участі партнера у пологах), 
  • і про те що жінка після пологів майже відразу мусила повертатися до роботи (це якщо все легко минеться)
  • і про «нечисту силу», через яку пологи могли бути тяжкими, тож якщо слабші заходи не діяли, породіллю клали «на землю біля порогу і заставляли її чоловіка перестрибувати через неї»

В друкованих медіа найбільший відсоток жінок – у публікаціях про дозвілля, освіту та бізнес.

Привертає увагу історія життя однієї з читачок газети «Рідний край» (власне, газета і розповіла цю історію). Енергійна жінка Любов Кучер, яка народилася 1941-го року, багата на різні таланти.

«Вона навчилася косити траву, рубати дрова та забивати цвяхи… пише вірші, вишиває, уміло куховарить… керує підводою, навчилася їздити на мотоциклі», – пише видання.

Водночас, описуючи вдачу жінки, газета вдається до стереотипного зображення:

«Любов і справді вдачу мала хлопчачу, чого тільки не натерпілися батьки від доньки». 

Хлопчача вдача – недоречний вираз щодо дівчини. Цілком можна собі уявити, як у 40-х роках минулого століття дівчинці Любі часто говорили щось на кшталт «ти ж дівчинка, тому негоже так поводитися», але наразі не варто підтримувати стереотипи, що дівчатка мають бути більш слухняними і більш зручними у вихованні для батьків, ніж хлопці.

Ну й відгонить мізогінією історія в розділі «Усміхніться», написана чоловіком для газети «Рідний край». Історія про якусь недолугу виховательку, яка понад пів години не може взути вихованця і зрештою чи то лупцює його чи вчиняє якесь інше насильство щодо дитини:

Директорка, підприємиця, педагогиня: відсоток фемінітивів зростає

Гіперлокальні інтернет-медіа продовжують збільшувати використовування фемінітивів, порівняно з попереднім моніторинговим періодом, який відбувся у квітні 2020-го року. Газета «Рідний край» та онлайн-видання «Район.Острог», наприклад, використовували лише фемінітиви на позначення посад, професій, зайнятості жінок. 

Поряд зі звичними фемінітивами на кшталт «прибиральниця», «санітарка», «працівниця», медіа продовжують використовували фемінітиви для означення керівних посад. Таких як директорка, міська голова, керівниця.

Якщо ви не знаєте, для чого використовувати слова жіночого роду на позначення жіночих посад, можна почитати про це в публікації Три причини, чому варто вживати фемінітиви

Гендерна чутливість гіперлокальних медіа

Ідеально гендерночутливе видання - це коли 50\50 експертів і експерток + 50\50 героїнь і героїв +100% фемінітиви. Середній показник за такими даними складає 66,7% 

Найбільш гендерночутливим у цьому моніторинговому періоді виявилися газета «Рідний край» (61%) та онлайн-видання «Район.Острог” (54,7%).

Загалом же, розбивка за кожним з показників виглядає для друкованих ЗМІ таким чином:

Розбивка за окремими показниками гендерної чутливості в онлайн-виданнях виглядає так:

Звертаємо увагу колег, що переважна більшість жінок як експерток і героїнь матеріалів – це також дисбаланс, як і переважна більшість чоловіків. І якщо друковані видання намагаються дотримуватися рівної представленості жінок і чоловіків, то серед онлайн-видань це можна сказати лише про окремих, інші ж чомусь надають перевагу інформації, де переважно фігурують чоловіки.

Згідно із загальними даними Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Рівненщини у червні склав 47%. Це – найвищий показник в Україні. Свою першість видання розділили із тернопільськими колегами. Ознайомитися із результатами моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.


Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. 

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)