Виживуть сильніші: як в районних лікарнях на Рівненщині справляються з медреформою

Ми перевірили, як дві райлікарні на Рівненщині розпочали перші місяці медичної реформи вторинної ланки. Над програмою працювали журналістка Алла Максимчук, продюсерка Марта Дмитришин, оператор-монтажер Влад Мартинчук

Немає послуг –  немає пацієнтів –  немає грошей. Такий головний алгоритм другого етапу медичної реформи в Україні.

«Четверта влада» перевірила як дві районні лікарні Рівненщини, із дещо різними підходами до надання послуг і дещо різним сприйняттям змін, почали перший місяць реформи. Давайте поглянемо хто і чому втратив, а хто здобув.

Цих жінок ми зустріли у Березнівській центральній районній лікарні:

– Це вам лікар дав список? – журналістка. 

– Ну, так. 

– А щось вам може безкоштовно давали, якісь ліки?

– (махає головою, що ні).

Дві жінки у Березному сказали, що купували ліки самостійно і не отримували безкоштовних

– Чи купували ви щось з ліків? Чи давали вам безкоштовно можливо, як це мало би бути?

– Не хочу коментувати.

Про безкоштовні ліки, які мають входити у профінансовану національною службою здоров'я послугу, тут говорити не хочуть. З першого квітня Березнівська райлікарня вступила у другий етап медичної реформи.

Ми запитали в березнівській спільноті у фейсбуку чи доводиться пацієнтам купувати ліки власним коштом. Одна з жінок надіслала у приватні повідомлення фото чеків.

– 19 квітня моя донька народжувала. Я купувала ліки і засоби гігієни, – пише жінка. – Загалом, десь на тисячу гривень. ...І мама лежала в травні в хірургії, то теж купувала на таку приблизно суму. 

Це три чеки на загальну суму 1 тисяча 199 гривень.

Купувала жінка переважно бинти, рукавиці, шприци – розхідники, все це повинно входити у пакет «медична допомога при пологах». За цю породіллю, як і за кожну іншу, лікарня отримує  8 тисяч 136 гривень від Національної служби здоров‘я. 

Ми запитали керівника Березнівської райлікарні про чеки, які отримали від жінки

Директор Комунального некомерційного підприємства «Березнівська центральна районна лікарня» Василь Піддубний каже, що це має входити у послугу за однієї умови.

– Але взагалі має таке бути? Шприци, бинти – розхідники – це входить в послугу, чи ні? – журналістка. 

– Воно входить при умові закупівлі і фінансування повного. Коли оголошені тендери закупити не можна. Є залишки, оті залишки видаються. Ніхто цього не приховує дозакупівлі відбуваються. Його неможливо забезпечити, бо такий стан речей. Закінчимо наші позиції по тендерах, тоді будемо закупляти.

Березнівська центральна районна лікарня з Національною службою підписали договір на п’ять послуг:

  • медичну допомогу при пологах;
  • хірургічні операції дорослим та дітям;
  • стаціонарну допомогу дорослим та дітям без хірургічних операцій;
  • допомогу при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах;
  • амбулаторну вторинну і третинну допомогу дорослим та дітям, яка включає медреабілітацію та стоматологічну допомогу.

Рентген у Березнівській райлікарні роблять на апараті 1996 року. В коридорі стоїть несправний томограф, який належить лікарні. Натомість лікарня користується приватним, каже директор Василь Піддубний. 

– В нас томограф приватний стоїть, ми запросили сюди підприємців. Це значно вищий рівень діагностики, який би міг в нас бути.  Оскільки система рентгенобстеження в нас стара. Складно на ній діагностувати точні речі. Ми зараз діагностуємо пневмонії на томографічному обстеженні.

На стіні біля приватного кабінету з томографом – розцінки на послуги.  

Завдяки цьому томографу, лікарня змогла укласти договір на один з найдорожчих пакетів «медична допомога при гострому мозковому інсульті». 

Обстеження на томографі за цією ж послугою повинні бути безкоштовними для пацієнтів. Але не у Березнівській райлікарні. Тут пацієнти платять зі своєї кишені.

А для жителів шести сіл району діагностика може бути безкоштовною, або надаватись знижкою, пояснила нам працівниця приватного кабінету. За таких пацієнтів, мовляв, платять місцеві бюджети, за погодженням з сільськими головами.

Ось що про це каже експерт з медичної реформи Реанімаційного пакету реформ Євген Прилипко.

Євген Прилипко вважає, що заклади не можуть платити за одних і не платити за інших

– Я не знаю, на яких підставах пацієнтах відправляють і змушують сплачувати. Або потрібно більше інформації. Ну, це фактично неможливо. Якщо укладена угода і якщо вони звітують НСЗУ за цей пролікований випадок і отримують за нього тариф, то вони не мають права брати гроші.

– Окремі місцеві програми можуть бути, але не в рамках пакетів медпослуг. Це прямо заборонено. Насправді, дофінансувати медзаклад в рамках програми можна. Але не так, що вирішили за когось доплатити в окремому випадку. Це має бути програма місцевих стимулів та підтримки.

Василь Піддубний каже, що пакет послуг «медична допомога при гострому мозковому інсульті» потребує дороговартісних ліків, які мають постачати від держави. 

– Сам інсульт відшкодування там 19 тисяч, по-моєму, а тромболітики, два флакони, 28 тисяч. Тобто неспіврозмірність серйозна. Якщо це за рахунок лікарні купувати, то в такому випадку контрактування такого виду діяльності не є рентабельним взагалі. А якщо буде централізоване постачання за рахунок держави – це інша справа.

– Але зараз це все таки має бути за рахунок лікарні, правильно? – журналістка.

– Іншого способу немає, або за рахунок пацієнта.

За квітень Березнівська райлікарня отримала 5 мільйонів 300 тисяч гривень за надані послуги від Національної служби здоров‘я. Василь Піддубний про реформу каже таке:

– Сама по собі реформа має зміст і право на життя. Це правильно, як для пацієнта очікуємо змін, так і для персоналу. Тільки проблема в тому, що оцінка послуги неправильно проведена і вона занижена. Те, що рахувала НСЗУ воно не є правильним і воно не може забезпечити пацієнта, ні лікарні виживання.

Лідер серед районних лікарень області по кількості підписаних пакетів послуг з Національною службою здоров‘я – Володимирецька центральна районна лікарня. Їй національна служба здоров’я буде платити за 12 пакетів медичних послуг. Але грошей за квітень отримали менше, ніж планували, каже директор Комунального некомерційного підприємства «Володимирецька центральна районна лікарня» Іван Караїмчук. 

– Вийшло так що ми отримали 4 мільйони 624 тисячі за квітень. За прогнозами, якби повністю виконали умови, то отримали  5 мільйонів 100 тисяч.

Іван Караїмчук вважає, що лікарня отримала менше коштів, через відсутність пацієнтів

– Гістероскопію ми не проводили, цистоскопію теж. Гастроскопію ми провели на 30% і фактично отримали, і колоноскопію перевиконали план. Трохи недопрацювали. Це зв'язано із потоком пацієнтів, який був відсутній через коронавірус.

19-го травня ми підійшли без камери до людей на зупинці поблизу лікарні. Батька жінки, з якою ми поговорили, за день до цього оперували.

– Казали, що все безкоштовно. Я сама працюю в медицині і знаю про ці реформи. Я запитувала, то кажуть, операції безкоштовні. Ліків, нічого ми не купували.

У Володимирецькій лікарні на початку квітня уклали угоду із постачальником антибіотиків на 2 мільйони 400 тисяч гривень. Проте директор закладу Іван Караїмчук не виключає, що частину ліків з нацпереліку у квітні пацієнти могли купувати власним коштом.

–  Ліки ми закупили, але зараз багато коштів іде на витратні матеріали. Багато грошей пішло на ЗІЗ працівників, хоча і громада і місцеві бюджети надали цьому допомогу, але лікарі також свої кошти витрачали. Також велику частку займають дезінфекційні засоби, чимось треба мити коридори, на жаль, ми тільки закінчуємо тендера по витратних матеріалах, запаси кінчаються.

– То пацієнти щось докупляли? – журналістка. 

– Те, що не було, по деяких позиціях можливо закупляли, но не основне.

П’ять років тому у Володимирецькій лікарні провели капітальний ремонт. Відтоді купили велику кількість обладнання. 

– В той час було придбано лопераскопічну стійку, цисторацистоскоп придбали за кошти громади, селища і власні надходження, платні послуги і за кошти місцевого бюджету, – каже Іван Караїмчук.

– Також за кошти бюджету докуплено відеогастроскоп, потім докуплено колоноскоп до цієї відеостійки таким чином ми змогли отримати цей пакет, бо одна з умов – це наявність відеофіксації.

Рентгенапарат у Володимирецькій райлікарні з 2011-го року. Знімки з нього проявляють на спеціальному принтері, який переносить їх у електронну картку пацієнта. Кожне відділення має мінімум два комп'ютери, це дає можливість вести електронні картки пацієнтів у медичній інформаційній системі.

Ось, що каже про реформу директор Володимирецької райлікарні: 

– Перш за все ми боремось за ринок, конкуренція в нас дуже серйозна. Ми розуміємо прекрасно, що якщо ми не заробимо кошти, то в нас не буде зарплати, медикаментів, ми не зможемо утримувати заклад, розвиватися, тому боротьба за якісну послугу існує, тому весь персонал націлений,щоб її надавати. 

Експерт з медичної реформи Євген Прилипко каже, що лікарні намагаються зменшити витрати пацієнтів на ліки. 

– Їх не багато, але найбільш успішні лікарні, якщо в них є можливість... зменшити той кульочок, який пацієнт мусить купувати – вони це будуть робити. Вони прекрасно знають, що пацієнти зрозуміють, де їм треба менше купувати ліків, де кращі умови. Вже немає прикріплення до певної лікарні і пацієнт сам може обирати заклад.

За словами керівників, персонал лікарень чекає підняття зарплат. Хоча б таких, які тепер отримують сімейні лікарі. Чи можна це зробити за нинішніх умов? 

Іван Караїмчук каже, що це буде видно по коштам, які отримуватиме лікарня.

– Ми хочемо подивитися по коштах. яким чином будуть вони поступати, як ми можемо їх використовувати і які кошти зможуть залишатись, щоб ми могли стимулювати медпрацівників для роботи. По одному місяцю важко сказати. Я думаю, можливість преміювання буде. 

Василь Піддубний вважає, що для підняття зарплат лікарня має отримувати більше коштів.

– Ми не можемо підняти за цим фінансуванням зарплату медпрацівникам. Для того, щоб контрактувати інші види діяльності треба ще обладнання купувати. На це треба гроші. Де їх взяти? Дуже серйозно треба зекономити.

– По посадах поки нічого не змінилося. Закінчиться карантин і буде видно які з відділень будуть менше навантажені. Можливо, піде скорочення посад.

На думку Олега Вівсянника лікарні, які не зможуть заробляти, можуть утримувати місцеві громади

Реформа повинна показати спроможність лікарень, каже начальник Управління охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації Олег Вівсянник.

– В тому є суть реформи, можливо, не потрібно утримувати такий багатопрофільний заклад, де немає пацієнтів. Держава дає всім однакові умови. Укладаємо договір – створюємо медичну послугу – заробляємо кошти. Немає такого варіанту? Будь ласка, громада хоче, – нехай утримує такий заклад.

Частина безкоштовних ліків та обстежень – те, що можна зарахувати до здобутків реформи. Але, як бачимо, так працювати вдається не усім. Хтось намагається налагодити роботу, а хтось знаходить відмовки.

Національна служба здоров'я радить повідомляти про порушення прав пацієнта на безкоштовну медичну допомогу за номером телефону 16-77.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна за цим посиланням.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)