Як заробити мільйон на викритті топ-корупціонерів: парламент зробив перший крок

Народні депутати 283-ма голосами ухвалили у першому читанні проект закону №1010 щодо викривачів корупції, повідомляють на Фейсбук-сторінці «IDF Reforms Lab».

Законодавчі новації передбачають винагороду в межах 10% від суми відшкодування завданих державі збитків або розміру хабара.

Окрім того, держава гарантуватиме викривачам та їх близьким право на безоплатну правову допомогу та конфіденційність.

Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, завдані державі збитки, що у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на сьогодні це 10 мільйонів 35 тисяч гривень).

Розмір винагороди має визначати суд у межах 10-ти відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину. Розмір винагороди не може перевищувати 3 тисячі мінімальних заробітних плат (станом на сьогодні це 12 мільйонів 519 тисяч гривень).

29-го серпня Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту проект Закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції та визначив його як невідкладний.

«Проектом Закону пропонується внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» стосовно

• визначення правового статусу викривачів корупції, їх прав та гарантій захисту;
• забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію;
• унормування порядку розкриття викривачем корупції інформації;
• звільнення від юридичної відповідальності викривачів корупції за розкриття інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
• забезпечення державного захисту викривачів корупції, зокрема захисту їх трудових прав»,

– йдеться у пояснювальній записці, оприлюдненій на сайті Верховної ради за підписом заступника керівника Офісу Президента України Руслана Рябошапки.

Народний депутат від партії «Голос», екс-голова правління Transparency International Україна Ярослав Юрчишин називає прийняття цього законопроекту важливим.

«Якби [такий закон діяв раніше], такі люди як працівниця НАЗК Ганна Соломатіна, суддя-викривач Лариса Гольник, викривачі корупції в Червоному Хресті мали б механізми захисту та стимулювання (до 10% від повернутих коштів та активів), а не образи, гальмування слідства та розвал справ», – коментує підтримку законопроекту Ярослав Юрчишин.

Народний депутат звертає увагу що законопроект ще треба доопрацювати.

«Треба поправити статтю про викриття у сфері державної таємниці, визначення, механізми. Але закон необхідний. А потім і новий закон про викривачів у сфері порушення прав людини, екологічних злочинів, інших суттєвих злочинів», – пише депутат.

Менш оптимістично щодо реалізації цього закону налаштований голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. 

– Я – скептик цього інструменту поки не запрацює як слід правоохоронна система, тому ми цим напрямком і не займалися, – каже Віталій Шабунін «Четвертій владі». – Інститут викривачів наразі не може бути ефективним. Бо якщо ти викриваєш, а людей не садять, то в цьому нема сенсу.

Загалом ідею щодо винагороди викривачам експерт називає хорошою.

– Ідея зрозуміла, але як його реалізувати? – додає Віталій Шабунін. – Наприклад, від якої суми рахувати: від конфіскованої чи заявленої, від визначеної експертизою? Це реально складна історія, і потрібен час щоб її проаналізувати.

– Зараз є реально низка термінових законопроектів, які ми ведемо, а з цим ще вистачить часу, до другого читання, щоб розібратися, – підсумовує експерт.