Якось жінка засудженого напхала наркотиків у памперс. Як живеться в'язням Полицької колонії на карантині

Під час карантину відвідувачі колонії мають робити ПЛР-тест і оплачувати такий самий тест в'язню, з яким хочуть побачитися
Джерело
Фото надав Володимир Каламбет

Начальник Полицької виправної колонії Володимир Каламбет розповів, що карантин практично не вплинув на життя в’язнів у колонії. З його слів, змінилася лише одна частина звичного розпорядку. Пропонуємо дізнатися, в яких умовах живуть засуджені у цій тюрмі, за версією її начальника. 

У Полицькій колонії, яка знаходиться у селі Іванчі, колишнього Володимирецького району Рівненщини, повнолітні чоловіки відбувають покарання за тяжкі і особливо тяжкі злочини: умисні тяжкі тілесні ушкодження, умисні вбивства, крадіжки, розбої, грабежі та зґвалтування.

– До нас їдуть засуджені на пом’якшенні умови, хоча сидять за особливо тяжкі злочини, – розповідає начальник колонії Володимир Каламбет. – Сидять за різне: хтось жінку вбив, сусіда або власного сина. Буває, син п’яний відбирає у батька пенсію і тому нема на що жити. Все закінчується вбивством.

На початку 2021 року у колонії було 263 в’язні, найстаршому з яких – 72 роки.

На території колонії є гуртожитки, де живуть засуджені; підприємство, де вони працюють, та технікум, де можуть отримати фах. Також тут розташована медична частина.

Колонія поділена на п’ять дільниць: одна для в’язнів, які «стали на шлях виправлення», друга – для злісних порушників порядку, третя – для в’язнів, які хочуть працювати або вчитися, четверта – для новоприбулих, яких ще не розподілили до решти дільниць, і п’ята – для засуджених, чиї вироки ще не набрали законної сили. 

– Зараз ввели нову дільницю для довічного позбавлення волі. Вона розрахована на 14 в’язнів, уже сидять шестеро, – каже Володимир Каламбет. Він зауважує, що для довічників в Україні немає спеціалізованих закладів, а вони – «дуже непроста публіка»: не мають що втрачати і не бояться дисциплінарних покарань.

Це приміщення, де живуть засуджені до довічного ув'язнення. Фото надав Володимир Каламбет
Коридор у дільниці для довічників. Фото надав Володимир Каламбет

У Полицькій колонії засуджені живуть у двох- та триповерхових гуртожитках, які огороджені один від одного, у кожному – по 100-150 людей. Дехто живе у кімнатах по двоє-троє, дехто – у камерах на 6-8 людей.

Одна з кімнат засуджених у Полицькій колонії. Фото надав Володимир Каламбет
Одна з кімнат засуджених на 8 людей. Фото надав Володимир Каламбет

Щоранку в’язнів будять о шостій годині, на вихідних – о сьомій. Потім за планом зарядка, перевірка, ранковий туалет, шикування та сніданок. 

Коридор у гуртожитку, де живуть засуджені. Фото надав Володимир Каламбет

– Після сніданку одні йдуть на роботу, а хто не працює, вертається у свої відділення, – розповідає Володимир Каламбет. 

Він пояснює, що до 2001 року праця в колоніях була обов’язковою, а тепер в’язні працюють за бажанням. 

Кімната для вмивання. Фото надав Володимир Каламбет
Душові розташовані в окремому корпусі, що зветься банно-пральним. Фото надав Володимир Каламбет
Пральні машини розташовані у приміщенні поруч із душовими. Фото надав Володимир Каламбет

Коли засуджені потрапляють у колонію, вони 14 днів перебувають у спеціальному приміщенні карантину, діагностики та розподілу. У цей час вони мають право на телефонні розмови та передачі, але всі побачення заборонені. На карантині з ним працюють психологи та інші служби установи, їх оглядають медики. 

– Ми вивчаємо новоприбулого в’язня: чи немає в нього конфліктів з іншими засудженими, як він поводиться, складаємо документи і вирішуємо, на яку працю його можна скерувати. 

Каплиця святого Пантелеймона розташована на території колонії

На базі колонії є підприємство, де засуджені виготовляють, наприклад, дорожню бруківку, стінові блоки, тротуарну плитку, секційні загорожі, решітку, столярні вироби, віконні, дверні блоки, ліжка, колиски, шиють камуфляжні та робочі костюми.

– Хто працює, отримує зарплату: погодинну або за ставку. Спочатку гроші приходять на особові рахунки в’язнів у бухгалтерії. Там вираховують податки, а решту в’язні отримують на картки і можуть розраховуватись ними у магазині на території колонії. Там продаються речі й продукти. У деяких наших в’язнів зарплата бувала більша, ніж у працівників колонії.

На території колонії також є училище. Там в’язні можуть опанувати одну з шести спеціальностей – кравця, столяра, електрозварювальника, машиніста котельні, слюсаря механоскладальних робіт і токаря.

Так виглядає будівля навчального корпусу. Фото надав Володимир Каламбет
У таких кімнатах засуджені можуть вчитися. Фото надав Володимир Каламбет

Володимир Каламбет розповідає, що засуджені можуть готувати собі їжу в мультиварках, але мають і обов’язково ходити в їдальню, навіть якщо там не їдять.

– Це потрібно, щоб засуджені завжди були під контролем, адже наглядачів у колонії зовсім небагато. Харчуються засуджені добре: раціон багатий на м’ясні, рибні та овочеві групи. А на свята ми печемо ще коржики, булочки, оладки та замінюємо чорний чай на фруктовий.

Так виглядає кімната, де засуджені можуть їсти те, що приготували самостійно. Фото надав Володимир Каламбет
У їдальню мають ходити всі засуджені, навіть якщо вони там не їдять. Фото надав Володимир Каламбет

Засуджені мають право на короткострокові та довгострокові побачення, але через карантин порядок цих побачень змінився. 

– До карантину в нас були короткострокові побачення з рідними у кімнатах, де спілкуються через скло або без нього. Зараз вони відбуваються через інтернет по дві-чотири години раз на місяць.

До карантину короткострокові побачення в колонії проводилися, наприклад, у такому приміщенні. Фото надав Володимир Каламбет

Володимир Каламбет каже, що завдяки побаченням на засуджених можна «трішки легше впливати»: 

– Іноді ми самі викликаємо родичів, беремо засудженого і разом сідаємо та розбираємося, що будемо далі з ним робити. 

Довгострокові побачення відбуваються що два місяці. Люди, які приїздять до в’язнів на побачення – дружини або чоловіки, батьки, діти, бабусі чи дідусі або опікуни, – можуть жити з ними до трьох діб, як вирішить адміністрація. Ці побачення відбуваються у готелі на території колонії.

Одна з кімнат готелю для довгострокових побачень, що розташований на території колонії. Фото надав Володимир Каламбет

Донедавна вони були заборонені через карантин, але зараз їх відновили. Людина, яка приходить на таке побачення, має впродовж 48 годин до того зробити ПЛР-тест на коронавірусну інфекцію та оплатити такий самий тест для в’язня, з яким зустрічається.

На побаченнях треба бути у масках, а після побачень засуджені проводять два тижні в ізоляції.

Коридор у готелі для довгострокових побачень, що розташований на території колонії. Фото надав Володимир Каламбет

– На території готелю є їдальня, загальна кухня, дешевші й дорожчі кімнати, залежно від зручностей. Є двокімнатні квартири з окремим душем та туалетом орієнтовно за 120 гривень на добу, є кімнати середнього рівня, орієнтовно за 90 гривень, із телевізором та холодильником, є простіші кімнати.

– Людей, які приходять у готель, попереджають про правила, а на вході й на виході перевіряють, адже ситуації бувають всякі. Якось жінка засудженого напхала наркотиків у дитячий памперс і так прийшла до чоловіка на побачення.

Кімната для виховної роботи. На стіні напроти лавок висить плазмовий телевізор. Фото надав Володимир Каламбет

– Коли не було карантину, то ми організовували свята, шахматні турніри, змагання з футболу між засудженими та для команд підопічних і персоналу, волейболи, концерти з Володимирецького будинку культури, з Києва. Женились тут, охрещувалися. А нині це все заборонено, – каже Володимир Каламбет.

Дивіться також: Як живе Городищенська виправна колонія на карантині. Відео і фоторепортаж


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)