За порушення під час тендерів на Рівненщині майже нікого не карають

Нещодавно Центр «Сівітас» у партнерстві із Центром «Ейдос» здійснили моніторинг того, як у Рівненській області карають за зловживання під час тендерів. Як виявилося – майже ніяк. 

Моніторинг охоплював 2017 та 2018 роки. Основним джерелом статистичних даних слугували реєстри судових рішень  за 2017-2018 роки. 

За результатами аналізу ми встановили – у позаминулому році лише 12 випадків виявлених порушень на Рівненщині передали до суду. При цьому, із цих 12-ти справ про порушення під час закупівель, 9 так і не завершилися притягненням до відповідальності ймовірних порушників.

Серед них:

1) Повернуто на доопрацювання – Рівненський районний суд Рівненської області (2 справи).

2) Звільнено від відповідальності за малозначністю порушення:

– Рівненський міський суд Рівненської області (1 справа).

– Кузнецовський міський суд Рівненської області (4 справи).

3) Закрито у зв’язку з закінченням строків – Рівненський районний суд Рівненської області  (2 справи).

У 2017 році Рівненський міський суд Рівненської області покарав штрафними санкціями лише 2-х порушників.

У 2018 році майже нічого не змінилося. До судів Рівненщини потрапило 13 справ, пов’язаних із порушеннями під час тендерів. Ситуація із їх розглядом така (детальніше див. за посиланням):

1) Звільнено від відповідальності за мало значимістю:

– Млинівський районний суд Рівненської області (2 справи).

–  Гощанський районний суд Рівненської області (6 справ).

– Острозький районний суд Рівненської області (2 справи).

2) Закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення:

– Сарненський районний суд Рівненської області (1 справа).

3) Накладено штраф у розмірі 11 900 гривень:

– Дубенський міськрайонний суд Рівненської області (2 справи).

Можливо причина в тому, що на Рівненщині закупівлі відбуваються ідеально?

Ми вирішили перевірити цю гіпотезу. Для цього використали іншу статистику – кількість скарг, які учасники тендерів подавали до процедур закупівель у 2017 та 2018 роках. Модуль аналітики bipro.prozorro.org дозволяє легко встановити ці дані.

Скарги до процедури подають ті учасники тендерів, які вважають, що дії тендерного комітету суперечать українському законодавству та порушують їхні права. Що ж, ми перевірили до якої кількості тендерів подавалися такі скарги та скільки з них задовольнили.

І ось що ми отримали станом на грудень 2018 р. (детальніше перелік тендерів див. за посиланням):

Кількість скарг до тендерних процедур у Рівненській області (2017–2018 рр.)

Як бачимо зі статистики, справи у 2018 році далеко не покращилися. Більше того – зросла кількість задоволених скарг (із 27-ми у 2017 році до 32-х у 2018). Це понад 40% задоволення скарг серед усіх поданих. Досить великі показники щоб говорити про зловживання учасниками тендерів своїм правом на скарги.

Відзначимо, що далеко не всі учасники тендерів наважуються подавати офіційні скарги. Чимало з них, зіткнувшись із зловживаннями, вирішують що скаржитися марно. І їх можна зрозуміти. Як демонструє наведена нами статистика притягнення порушників до відповідальності, їх все одно ніхто не карає.

Підкреслимо – до тих пір, поки зловживання залишатимуться безкарними, подолати корупцію у сфері публічних закупівель буде неможливо.

Насамкінець наведемо статистику притягнення до відповідальності за зловживання у сфері публічних закупівель для всіх областей України (статистичні дані підготували експерти Центру «Ейдос» на основі аналізу звітів Державної аудиторської служби України).

Штрафні санкції до порушників

Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).