Заміж збираєтесь? Питання, які планують заборонити ставити на співбесіді

Випускниця Острозької академії Світлана Лавренюк побувала на чотирьох співбесідах у Німеччині. Каже, що про сімейний стан там не запитують
Джерело
Фото із фейсбук-сторінки Світлани Лавренюк

Верховна рада у першому читанні прийняла закон щодо забезпечення прав працівників на особисте та сімейне життя. За цим законом, працедавцям можуть заборонити на співбесіді запитувати претендентів та претенденток на посади про особисте життя.

Ініціатор законопроєкту вважає, що це дозволить зменшити дискримінацію зокрема жінок, яких на співбесідах часто запитують про плани одружитися чи завагітніти, а також про наявність дітей і, зважаючи на відповіді, приймають чи відмовляються приймати на роботу.

«Четверта влада» поцікавилися про досвід співбесід у людей, які їх нещодавно проходили, а також ми попросили прокоментувати законопроєкт менеджерок із пошуку працівників та юристку.

Автор законопроєкту, за яким на співбесідах мають припинити розпитувати про особисте життя, – позафракційний депутат Дмитро Шпенов. Раніше він також запропонував штрафувати за відсутні автокрісла для дітей.

Чинний кодекс уже забороняє необґрунтовано відмовляти людині в роботі; надавати будь-кому переваги залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи інших об'єднаннях, від роду і характеру занять та місця проживання.

Це гарантує стаття 22 Кодексу. До неї Дмитро Шпенов пропонує додати фразу: «При укладенні, зміні та припиненні трудового договору особам, які поступають на роботу, та працівникам гарантується право на особисте та сімейне життя».

Крім цього, стаття 25 чинного Кодексу забороняє запитувати кандидатів на посади про партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Автор законопроєкту пропонує розширити цю статтю: щоб було заборонено також запитувати про «відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї». Про сім’ю будуть мусити розповідати лише люди, які хочуть працювати в органах влади.

Якщо працедавець все-таки запитуватиме про це, кандидати на посаду мають право не відповідати, і через невідповідь не можуть відмовити в роботі.  

Повні й точні запропоновані зміни у формулюваннях статей Кодексу можна подивитися тут в документі «Порівняльна таблиця».

У пояснювальній записці до законопроєкту Дмитро Шпетов обґрунтовує зміни до Кодексу тим, що «стабільно зустрічаються випадки, коли при вирішенні питання найму працівника, зокрема жінки, роботодавець досліджує не лише її професійні знання, навички та кар’єрні плани, але і цікавиться її особистим життям, наприклад, щодо планів у найближчому майбутньому зареєструвати шлюб та/або народити дитину».

Ця інформація, пише Шпетов, впливає на остаточне рішення роботодавця найняти жінку чи відмовити їй. «Більше того, частими є випадки відмови у прийнятті на роботу вагітних жінок через небажання в подальшому здійснювати соціальні виплати щодо народження дитини та надання декретної відпустки», – також ідеться у пояснювальній записці.

Що запитують на співбесідах

Ольга з Рівненщини. Восени вона вийшла заміж і після цього почала шукати роботу.

– Відмовляли мені здебільшого, пояснюючи тим, що я, мовляв, молода і заміжня і піду в декрет, – розповідає Оля.

Роботу вона зрештою знайшла, але лише після того, як пересвідчила роботодавця, що поки не планує дітей.

Натомість в організації, яка зветься Центр зайнятості та навчання за кордоном, рівнянку Наталію запитували про досвід роботи, про бажану зарплату, мотивацію працювати саме в цій компанії та відвідування інших співбесід. Наталя каже, про декрет не запитували, але цікавились, чи має вона шкідливі звички.

Рівнянка Наталя розповідає, що набір питань на співбесіді у неї був стандартним. Фото із фейсбук-сторінки Наталії Павлович

Що справді важливо для працедавців

Люди, які добирають працівників, називаються рекрутерами, ейчарами, від англійського виразу HR – human resources, який означає «людські ресурси», або менеджерами з добору персоналу.

Надія Дворак працює на такій посаді в IT-компанії SoftServe у Рівному.

Надія каже, що деякі запитання, які хочуть заборонити ставити, все ж необхідні при самому оформленні. Фото з фейсбук-сторінки Надії Дворак

Надія каже, що особисті запитання про вік та сімейний стан неприйнятні. Так само в компанії, де вона працює, не запитують про релігійні погляди. А про місце проживання Надія каже таке:

– Цей момент важливий у випадку, коли кандидат не місцевий. Запитуємо в загальному, чи згідна людина переїхати з міста, де проживає, у місто, де буває розташована робота.

Втім щоб зрозуміти, зрозуміти, чи впорається кандидат з роботою, на думку Надії, треба запитувати про стаж, а також моделювати різноманітні професійні ситуації і просити їх прокоментувати.

Рекрутерка Вікторія Серб просить не називати компанію, де вона працює, але каже, що інформація про сімейний стан та здоров’я важлива для працедавця.

Вікторія розповідає, що працедавець має знати про здоров’я та сім’ю, бо від цього залежать пільги. Фото із фейсбук-сторінки Вікторії Серб

Наприклад, якщо це самотня матір з дітьми, яка має право на пільги або додаткові відпустки, вона мусить подати відповідні документи. Окрім того, працедавець має знати, чи вагітна жінка, чи має дитину до трьох або 14 років. Адже таким жінкам не можна працювати понаднормово, у нічний час, їздити у відрядження.

Стан здоров’я має бути відповідним для кожної посади. Якщо це, наприклад, виробництво, як у випадку компанії, де працює Вікторія, тут запитують про зір та протипоказання до фізичної праці.

Погляд юристки

Юристка та головна спеціалістка відділу просвітництва та надання безоплатної правової допомоги Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлія Карповець каже, що нові зміни до Кодексу законів про працю допоможуть уникнути дискримінації при прийнятті на роботу через сімейний стан, наявністю та кількістю членів родини.

Юристка Юлія Карповець вважає, що зміни до законів про працю мають більше позитиву для кандидатів, ніж для працедавців. Фото із фейсбук-сторінки Юлії Карповець

– Якщо жінка має статус матері-одиначки, вона може частіше йти на лікарняний, брати відпустку за власний рахунок і так далі. Але для цього є соціальні гарантії. Як на мене, випитувати про це – порушення законодавства, – вважає Юлія Карповець.

Інформація, яку хочуть заборонити запитувати, підпадатиме під поняття «персональні дані». Якщо працедавець все ж запитує, скільки у вас дітей чи коли ви плануєте завагітніти, можна посилатися на Закон «Про захист персональних даних» і не відповідати йому, каже юристка.

Водночас Юлія Карповець вважає, що поняття «відомості  майнового і немайнового характеру» та «право особи на особисте і і сімейне життя», які пропонує законопроєкт, розмиті і що працедавці та працівники можуть їх по-різному розуміти. Юристка вважає, що їх потрібно уточнити.

Зі слів Юлії, законодавство про працю в Україні застаріле і потребує змін, а пропоновані нововведення, хоч і наближені до міжнародних норм, поверхові.

Німецький досвід

У пояснювальній записці до законопроекту автори посилаються на німецький досвід працевлаштування.

Випускниця Острозької академії Світлана Лавренюк вже понад два роки навчається і працює в Німеччині. Лише за листопад цього року побувала на чотирьох співбесідах.

Світлана Лавренюк розповідає, як відбуваються співбесіди у Німеччині. Фото із фейсбук-сторінки Світлани Лавренюк

Дівчина розповідає, що там ніхто не запитує про сімейний стан та релігію. Запитують про мотивацію, стресостійкість, дають розв’язати завдання та тести, пов’язані із вакансією.

Окрім цього, каже Світлана, майже у всіх вакансіях вказують, що на роботу приймають людей будь-якої статі: жінок, чоловіків і тих, які зі своєю статтю не визначились.

Вакансія, де у дужках вказано різні статі. Скрин із сайту linkedin.com, який надала Світлана Лавринюк

Світлана каже, що при влаштуванні на роботу треба пройти різні етапи. Це можуть бути співбесіди телефоном, скайпом. Останній, який проходять переможці попередніх, – це співбесіда у головному офісі компанії.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram або на сторінку у Фейсбук.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)