У Києві три роки затягують розгляд справи директорки рівненського табору

За три роки у цій справі призначали 14 засідань. І всі з них скасували. Є шанс, що це зміниться сьогодні, 4 лютого. Але всі сторони процесу приховують інформацію від суспільства.

Що сталося: у 2015-му таборі «Джерельце» на Рівненщині мали пройти психологічну реабілітацію учасники АТО. На це директорка табору Алла Кучер отримала 3 мільйони 231 тисячу гривень від Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

Замість реабілітації військові отримали по 1-1,5 тисячі гривень. Директорка «Джерельця» тоді сказала сказала, що це – компенсація їм за проїзд. Військові ж розповіли, що їм заплатили, щоб вони підписали документи про проходження реабілітації, якої насправді не було.

На початку 2016-го відкрили кримінальне провадження про службове підроблення документів й привласнення майна. З 2017-го справа лежить у Печерському районному суді Києва, але досі не відбулося навіть підготовчого засідання. Чому так і на якому етапі розгляд. ми поцікавилися в усіх сторін судової справи.

У прокуратурі Києва повідомили, що минулого року два засідання, 13 березня і 4 червня, не відбулися. Спершу один із суддів колегії був на лікарняному, а потім – на іншому судовому засіданні. Імена суддів не назвали.

Тому підготовче засідання переносили. Як і в попередні роки. Ні розгляду по суті, ні оголошення обвинувального акту досі не було. Наразі підготовче засідання призначено на 4 лютого 2020 року.

У Печерському районному суді Києва журналістці від імені голови суду Руслана Козлова відмовилися будь-що казати, оскільки вона – не учасниця процесу.

Адвокат Алли Кучер Іван Грозік по телефону сказав, що не має від Алли Кучер дозволу давати будь-які пояснення, і порадив шукати інформацію на сайті судової влади.

Чому судять Аллу Кучер

Директорку табору «Джерельце» звинуватили за двома статтями:

 – за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України – за підробку документів; складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

–  частиною п'ятою статті 191 ККУ – за привласнення чи розтрату майна в особливо великих розмірах.

Покарання – позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

До речі, все майно табору «Джерельце» належить фірмі «Світ-Лайк». Її директорка – теж Алла Кучер. Фірма організовує відпочинок та розваги і роботу готелів, має спільну з табором юридичну адресу.

Розвиток подій

2015 рік – у квітні майно табору «Джерельце» купила фірма «Світ-Лайк» за зниженою ціною. У грудні між табором і Державною службою України у справах війни та учасників антитерористичної операції (Державна служба АТО) укладений договір.

На психологічну реабілітацію учасників АТО виділили 3 мільйони 231 тисячу гривень. Оздоровлення мало відбутися з 14 по 31 грудня 2015 року. Табір отримав 1 мільйон 77 тисяч гривень завдяки акту наданих послуг, який підробила Алла Кучер.

2016 рік – махінацією Алли Кучер зацікавилися СБУ, КРУ, прокуратура Рівненської області. 25 травня відкрили кримінальне провадження. 18 листопада Рівненський міський суд арештував майно та рахунки табору «Джерельце».

2017 рік – у січні Аллі Кучер оголошують підозру, а Рівненський міський суд відправляє її під нічний домашній арешт до 11 березня, коли має закінчитися строк досудового розслідування.

29 березня справу вже розглядає Печерський районний суд Києва і призначає підготовче засідання на 11 травня. Воно не відбулося. Як і решта 6 засідань цього року.

2018 рік – призначили й скасували 4 засідання. 

2019 рік – призначили й скасували 3 засідання. 

2020 рік – призначили підготовче засідання на 4 лютого.

Інформацію про скасовані засідання ми знайшли завдяки моніторинговому сервісу Opendatabot. Загалом у Печерському суді за три роки скасували 14 засідань у справі Алли Кучер через неповний склад суддівської колегії.

Якщо людині загрожує позбавлення волі на більш ніж десять років, справу розглядає тільки колегія зі трьох суддів.

Рівненський експерт у галузі кримінального права Олександр Бражніков, коментуючи бездіяльність київського суду у 2018 році, сказав, що подібне затягування – звичне явище у судах столиці через недоукомплектованість.

Детальніше почитати про перебіг цієї історії можна за теґом Алла Кучер. 

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.