Знищення у місті тополь, щоб позбутись тополиного пуху, не рятує від алергії

Джерело
Фейсбук-сторінка в.о. міністерки охорони здоров'я Уляни Супрун

Багато хто хоче знищити в місті всі тополі, аби не було тополиного пуху, який, мовляв, викликає алергію. Чи це дієвий спосіб боротьби з алергією?

Відповідь на це питання дає на своїй фейсбук-сторінці в.о. міністерки охорони здоров'я Уляна Супрун.

Її відповідь – ні.

Дієво зменшувати симптоматику алергії, якщо вона є. А щоб була менша поширеність алергії, слід боротися з тютюнопалінням, забрудненням повітря зваженими часточками, пліснявими будинками та бур’янами, і садити хвойні дерева та бавитися з тваринами.

Насправді, тополиний пух не викликає алергію. Він може потрапляти в очі чи до носа, але він — лише механічний подразник, а не алерген. А загострення алергії викликає цвітіння диких злаків, як то тимофіївки, яке в часі збігається з дозріванням насіння тополі.

Саме пилок злаків розноситься вітром і викликає алергію. 

Чи це означає, що тополі не мають жодного відношення до алергії? Ні, мають, але не так, як ми звикли думати.

Тополя – це дводомна рослина. Є жіночі дерева, які утворюють насіння, оточене пухом, а є чоловічі дерева, які навесні виділяють пилок, який розноситься вітром.

Тополі дійсно можуть викликати алергію, але навесні, в березні чи квітні, коли квітнуть чоловічі дерева, і їхній пилок ми вдихаємо. Але це все одно не означає, що слід знищувати тополі.

Алергія, зазвичай, розвивається на кілька алергенів – приміром, пилок тополі, берези, полуницю, чи молоко або арахіс. Можна уявити, що всі тополі і берези в місті щезли, але всі алергени в будь-якому разі зникнути не можуть.

Що таке алергія?

Спрощено алергія – це невиправдана реактивність імунної системи конкретної людини. Імунна система мала б не звертати увагу на безневинні речовини, як-то пилок чи їжа, а натомість бурхливо реагує виділенням гістаміну. Ми відчуваємо це як сльози, набряк в носі чи висипання на шкірі.

Що провокує розвиток алергії?

Часто алергія розвивається в людей з сімейною історією алергії та астмою. Масштабне дослідження чинників, що впливають на поширеність алергії, екземи та ринокон’юктивіту показали, що ранній контакт із пилком захищає від розвитку алергій, а не навпаки.

Тобто пилок тополь та інших рослин, який ми вдихаємо в ранньому дитинстві, захищає нас від алергії в майбутньому. З котиками та генетично зумовленою астмою, до слова, та сама історія – пухнастики зменшують ймовірність розвитку астми в дитини.

А ось пасивне куріння, пліснява в помешканні, раннє лікування антибіотиками, забруднення повітря зваженими частками та оксидами сірки і азоту збільшують імовірність розвитку в дитини алергії чи астми.

Що робити алергікам?

  • Передусім, піти до лікаря і з’ясувати, на що саме і коли розвивається алергія. Тут стануть в пригоді аналізи і харчові тести. Лікар пропише препарати, що допоможуть пережити алергію з якомога меншим дискомфортом.
  • Коли в повітрі пилок, на який у вас алергія, варто щільно зачиняти вікна, вмиватися та промивати носа, аби зменшити контакт.
  • Муніципальні служби з благоустрою, у свою чергу, мають знищувати бур’яни, утримувати газони підстриженими (але не під корінь, не в спекотний день, і не на світанку у вихідний) та не допускати появи злаків, які колосяться, чи амброзії.
  • Миття вулиць також сприяє зменшенню кількості алергенів і просто бруду в повітрі.

Дерева – проти алергії. Дерева в місті стають в пригоді у боротьбі з алергіями і астмою. Як саме?

Місто забруднює повітря. Зважені часточки, а також похідні дизельного пального в повітрі та оксиди азоту та сірки провокують алергію. 

В цьому році ВООЗ визнала забруднення повітря однією з десяти головних загроз здоров’ю людства, разом із відмовою від вакцинації, множинною стійкістю бактерій до антибіотиків, пандемією грипу. 

Місто гарячіше за передмістя на 10-12 градусів за Цельсієм. Говорять про так звані міські острівці спеки. Вихлопні гази міста створюють локальний парниковий ефект, а спека посилює шкоду забрудненого повітря нашим органам дихання та імунній системі.

Ось, до прикладу, новина про те, як спека впливає на забруднення повітря у Києві.

Через спеку змінюється біорізноманіття міста, з’являються нові види трав, а кількість пилку зростає.

Оксиди карбону, азоту та сірки, притаманні міському і придорожньому повітрю, підсилюють цвітіння амброзії і тимофіївки. Все це посилює прояви алергії.

І тут, як у «Володарі перснів», на порятунок приходять дерева.

Саме зелені насадження в містах є ефективним засобом у боротьбі з міськими острівцями спеки та забрудненням повітря, а отже алергіями. 

Дерева очищають повітря від газів та зважених часточок. Найбільш ефективними є змішані насадження різної висоти, що ростуть близько до джерел забруднення, тобто вздовж доріг.

Найбільш ефективними очищувачами повітря є хвойні дерева, а також дуб і падуб (останній відомий як елемент різдвяного декору), а також старі і великі верби, катальпи, платани, липи, клени та не дуже поширені в нас гінкго та гледичія колюча.

Остання формує широку крону та ідеально підходить до створення затінку на вулицях.

Для найбільшого ефекту, в місті мають бути широколистяні дерева, хвойні та чагарники, що рівномірно ростуть і утворюють затінок. Просто парків і скверів замало для боротьби із забрудненим повітрям, високою температурою і одним з їхніх наслідків – алергією.

У здоровому місті не рубають тополі заради боротьби з алергіями. В ньому косять газони, садять дерева та кущі на кожній вулиці.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)