Звільнили заступника прокурора Рівненщини: як пройшла переатестація прокурорів

У липні працівники регіональних прокуратур проходили переатестацію. У перші дні члени кадрових комісій запідозрили, що відбулося злиття правильних відповідей на тестові завдання. Згодом ця інформація підтвердилася. Всього атестацію не склали 22% прокурорів.

Ми поспілкувалися із членом однієї з кадрових комісій, який розповів, як пройшла переатестація, чи були порушення зі сторони прокурорів та чи вистачило членам комісій часу для винесення об'єктивного рішення.

За інформацією Офісу генпрокурора, прокурори складали тести та проходили співбесіди з 1-го по 24 липня. Переатестація тривала протягом 3-х тижнів.

Згідно з наказами Офісу генпрокурора, було створено 15 кадрових комісій, які оцінювали працівників прокуратури.

Нагадаємо, що спочатку переатестацію пройшли прокурори, які хотіли перейти на роботу у створений Офіс генпрокурора. Але згодом прокурори, які не пройшли атестацію, почали подавати позови до Офісу генпрокурора.

У квітні генпрокурорка Ірина Венедіктова пропонувала йти з неатестованими прокурорами-позивачами на мирові угоди, у травні ж обмежилася тим, що треба розробити критерії їх оцінки під час атестації.

Докладніше про оцінювання регіональних прокурорів розповів юрист та виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб», член 9-ї кадрової комісії, Сергій Миткалик, який був делегований «міжнародниками».

Сергій Миткалик каже, що комісія складалася із шести людей. Троє – переатестовані прокурори або працівники Офісу генпрокурора, а троє людей були делеговані міжнародними організаціями (юристи або адвокати, члени громадських організацій).

У 9-й кадровій комісії був один адвокат і двоє юристів.

– Міжнародні організації робили відбір, можна було заповнити анкету. В подальшому вони подавали кандидатури на затвердження в Офіс генпрокурора. Переатестацію проходили понад 2 тисячі прокурорів, а на кожну комісію припадало більше 200 прокурорів.

За словами Сергія Миткалика, переатестація складалася з трьох етапів – тестування на знання законодавства, тестів з так званого General skills, тобто завдання, які стосувалися логічних питань для прокурорів, та співбесіди.

– Щоб пройти переатестацію, прокурор повинен був подати заяву на її проходження, а ті хто не подавав, ніби підлягали автоматичному звільненню. За два тестування треба було набрати мінімальний бал. 17% прокурорів не пройшли 1-й та 2-й етап тестування та не були допущені до співбесіди, а співбесіди не пройшли 5% прокурорів.

– Чи можете назвати, з яких регіонів були найслабші та найсильніші прокурори?

– Прокурори розподілялися виключно за алфавітним порядком. Тому у нас були прокурори з кожної області України і з кожної прокуратури. Через алфавітний список у одній комісії могло бути більше прокурорів з однієї прокуратури, ніж з іншої. Тобто не було якоїсь прив'язки до регіону.

Сергій Миткалик каже, що у порядку проходження атестації прокурорами зазначено, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» – «в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури».

Але терміни звільнення у порядку не вказані.

Деяким прокурорам пропонують перевестись на державну службу та залишитись працювати у прокуратурі. Але в статусі держслужбовця, а не прокурора, якщо це дозволяє штат прокуратури, пояснює виконавчий директор «Антикорупційного штабу».

–  Можете оцінити загальний рівень прокурорів, чи можна зробити висновок щодо того, що 17% прокурорів не дійшли до співбесід?

– Велика кількість прокурорів не пройшла перший та другий рівень переатестації, тому що їм не давали час на підготовку до тестування. Це означає, що прокурори робили свою роботу і їх попереджали за декілька тижнів, що вони будуть проходити тестування.

– Їм не давали відпустки або додаткових днів для підготовки. Прокурори розповідали, що банально не встигали підготуватися. Були такі, які брали лікарняний і готувалися до тестування, тоді в них збільшувалися шанси успішно його пройти.

Сергій Миткалик пояснює, що критерії оцінки складалися з професійної етики, компетентності та доброчесності.

Ми мали право задавати прокурорам питання на знання частини законодавства і оцінювати, наскільки вони компетентні. Але наш акцент був на доброчесності. Мені, як представнику громадської організації, цей рівень був цікавий, розповідає виконавчий директор «Антикорупційного штабу».

– Ми повинні були оцінити це в комплексі та були обмежені в часі до 45 хвилин. Це був рекомендований час для співбесіди і ми могли його продовжити. За цей час мали опрацювати всю наявну інформацію від прокурорів.

– Додатково працювали робочі групи над попереднім аналізом і оцінкою декларацій прокурорів. Вони готували невеликі довідки і ми повторно мали робити аналіз і оцінювати в комплексі, проходить прокурор переатестацію чи не проходить.

Якщо прокурор не проходив атестацію, комісія готувала рішення, чому вважає, що він не проходить переатестацію.

Сергій Миткалик каже, якщо прокурор набирав 3 голоси, то він не проходив атестацію, тобто був досить вагомий голос міжнародних організацій. Хоч би і три прокурори у комісії були за, але прокурор не проходив атестацію.

– Більшість прокурорів, які були серед членів комісії, намагалися знайти порушення законодавства та максимально обгрунтувати, чому прокурор не проходить переатестацію. Особисто моя позиція, що достатньо було знайти підстави для недоброчесності прокурора і вже можна голосувати проти.

– Як ви вважаєте, чи двох тестувань і співбесіди було достатньо, щоб винести об'єктивне рішення щодо проходження переатестації прокурором?

– Я думаю, що достатньо. Єдине – питання в тій інформації, яка була надана конкурсній комісії для оцінки прокурора. Наприклад, під час співбесід в Офіс генпрокурора по кожному прокурору була детальна довідка з держреєстрів. Це була інформація про майновий стан прокурорів та членів їх сімей.

– У нашому випадку такі довідки були тільки на прокурорів, які займали керівні посади. Про звичайних прокурорів ми не мали повної інформації. Одних комісія могла краще оцінити, по інших у нас інформації було недостатньо.

Оцінка прокурора залежала від його рішень – чи ходив він на всі судові засідання, чи виносив постанови про перекваліфікацію кримінальних порушень і т.д. Інколи це може характеризувати прокурора, що він хоче «злити» кримінальне провадження або закрити його. І цієї інформації у нас теж не було.

– Перед переатестацією ми робили оголошення, в яких просили надати інформацію тих, хто був потерпілим чи стороною у кримінальному провадженні, де прокурор чинив тиск. Не всі відгукалися, а після переатестації з'являлася додаткова інформація, але вона вже не могла вплинути на рішення комісії.

Крім того, під час переатестації регіональних прокурорів сталося «злиття» відповідей на тестові завдання. Про свою підозру Сергій Миткалик повідомив на другий день переатестації.

– Через велику схожість у відповідях та майже 95% правильність розв’язання є великі підстави припускати, що усі завдання прокурорам злили, – написав член комісії.

– Як вдалося врегулювати ситуацію зі «злиттям» в інтернет правильних відповідей?

– Ми побачили, що відповіді мали схожий характер і прокурори могли відповідати на тестове письмове завдання, яке проводили перед кожною співбесідою.

– Ми зробили заклик у фейсбуці про те, щоб підтвердили чи спростували цю інформацію. Нам анонімно повідомили лінком на ці відповіді, що все-таки ця інформація злита.

Розуміючи ситуацію, ми попросили Офіс генпрокурора замінити старі тести на нові, щоб не зривати переатестацію, тому що прокурори приїжджали з різних регіонів. Нам стало відомо про це у п'ятницю, а за вихідні вони поміняли тести, каже Сергій Миткалик.

– Скоріш за все, використали тести, які призначалися для вступу на роботу в Офіс генпрокурора і вони були слабшими, ніж попередні. Зважаючи на те, що було злиття, ми намагалися більш ширше задавати питання про зміни у законодавстві.

– Яких знань та навичок не вистачило прокурорам для проходження переатестації?

– Ми більш оцінювали зі сторони доброчесності. Але є прокурори, які представляють інтереси держави у суді, працюють з позовами повернення у державну власність майна і мало знають нюанси Кримінального процесуального кодексу.

З іншої сторони, прокурорам, які є процесуальними керівниками у кримінальних провадженнях, важко дається законодавство щодо представництва в суді.

Прокурори є ефективними фахівцями у своїх сферах, але якщо ми кажемо про більш ширші питання, з якими прокурор у своїй діяльності не стикався, вони показували себе доволі слабко.

Вони повинні були показати свої логічні навички, тоді допускалися до співбесіди. На співбесіді вони могли підтвердити свій професійний рівень, компетентність, етику та доброчесність.

– Чи були зафіксовані порушення з боку прокурорів, наприклад, пропонування хабаря?

– Мені не поступало пропозицій щодо надання хабаря. Від інших членів комісій я також не чув, щоб до них надходили будь-які пропозиції. Можливо, прокурори розуміли, що комісія складалася з шести людей, частина яких не працює в одній структурі.

Сергій Миткалик розповідає, що прокурори дуже відповідально ставилися до проходження переатестації. Єдине, що вони могли зробити, це відтермінувати її. Наприклад, надавши довідку, що знаходяться на лікарняному.

– Після переатестації прокурори подавали позови щодо незгоди з рішенням комісій?

– Майже кожен прокурор, який не пройшов переатестацію, готує позов щодо незгоди з рішенням комісії. Це було відомо із моменту проходження переатестації в Офіс генпрокурора.

За його інформацією, наразі вже є 3 позови від прокурорів, які не пройшли атестацію, щодо рішення 9-ї кадрової комісії.

Прокурори вимагають визнати протиправним та скасувати рішення цієї комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження атестації.

За словами Сергія Миткалика, обставини справ, зазначені у позовних заявах, які не можна побачити у державному реєстрі судових рішень.

– Вони подають позови у тих регіонах, де працюють, і зразу просять забезпечення позову по зупиненню рішення комісії. Тому члени комісій намагалися обгрунтовувати свої рішення значно краще, ніж це робили при переатестації прокурорів до Офісу генпрокурора.

Сергій Миткалик каже, що один із членів іншої комісії повідомив йому про те, що на його колишню роботу прийшов запит від непереатестованого регіонального прокурора з метою витребувати інформацію про трудову діяльність. Він припускає, що прокурор може готуватися до подання позову.

Ми намагалися отримати пояснення від пресслужби Офісу генпрокурора про основні аргументи прокурорів, які подавали позови щодо оскарження рішень комісій про неуспішне проходження атестації. Але по телефону відповідь отримати не вдалося, бо наразі у Офіса генпрокурора немає речника.

Проте у Єдиному реєстрі судових рішень ми знайшли інформацію стосовно скасування судом рішення комісії щодо непроходження атестації начальником відділу з питань добору та переведення прокурорів управління організаційного забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Департаменту кадрової роботи та державної служби Генпрокуратури.

У позові прокурор вимагав скасувати рішення комісії про неуспішне проходження атестації, поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач вказує на порушення кадровою комісією процедури проведення співбесіди в рамках атестації, невмотивованість та необгрунтованість рішення комісії про його професійну некомпетентність, порушення відповідачами вимог трудового законодавства щодо персонального попередження про звільнення.

Суд скасував рішення комісії про неуспішне проходження переатестації позивачем.

Також суддя виніс рішення про скасування наказу генпрокурора про звільнення позивача та вирішив негайно поновити його на рівнозначній посаді у Офісі генпрокурора та стягнути з нього заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 669 тисяч 684 гривні.

За словами Сергія Миткалика, в Офісі генпрокурора близько 40% не пройшли переатестацію, а серед регіональних прокурорів її не склали 22%. Тому члени комісій очікували, що більшість прокурорів будуть не переатестовані.

– Як ви вважаєте, для системи прокуратури результати переатестації регіональних прокурорів хороші чи ні?

– В цілому для системи цей етап дає можливість звільнити частину регіональних прокурорів. Також це дало змогу підвищити професійний рівень, бо прокурори готувалися до тестувань на знання законодавства.

Якщо не будуть задоволені майже усі позови непереатестованих генпрокурорів у судах, можемо побачити бажання і політичну волю Офісу генпрокурора до переатестації та до часткового очищення органів прокуратури.

– Якщо будуть задоволені позови непереатестованих регіональних прокурорів, чи можемо казати про провал реформи прокуратури?

– Станом на сьогодні у всіх позовах щодо відновлення прокурорів на посадах відповідачем буде Офіс генпрокурора. Якщо він не відстоїть своє право в суді та не проявить політичну волю про очищення системи, тоді можемо піднімати питання про провал переатестації.

Хоча, за словами виконавчого директора «Антикорупційного штабу», умови переатестації і сама система були вибрані правильно.

– Не було прив'язки до регіонального принципу, участь брали міжнародні організації, які у сукупності давали вирішальний голос щодо непроходження атестації, був мінімізований вплив на комісію. Цього було достатньо, щоб переатестувати прокурорів.

Звільнили заступника прокурора Рівненщини

Ми спробували з'ясувати у Рівненської обласної прокуратури, чи отримала вона рішення кадрових комісій щодо проходження переатестації рівненськими прокурорами, скільки з рівненських прокурорів не пройшли атестації та скільки з них уже звільнено.

Але журналістці повідомили, що відповідь зможуть надати після отримання запиту, який ми і відправили.

Водночас на сайті Офісу генпрокурора почали оприлюднювати результати атестацій. У них не вказана регіональна прив'язка прокурорів, лише прізвища, імена, по-батькові та результати атестування. 

Відомо що, наприклад, Маслов Віталій Георгійович (людина з таким ПІБ значиться як заступник начальника відділу прокуратури Рівненської області) не з'явився на атестацію.

А заступник прокурора Рівненської області Тарас Ільящук отримав результат атестації «неуспішно». Тараса Ільящука звільнили з посади. Ми намагалися поспілкуватися з ексзаступником, щоб розпитати про його ставлення до атестації і результатів, однак Тарас Ільящук сказав «Четвертій владі» таке:

– Наразі я не хочу це коментувати. Це передчасно. Можливо, пізніше.

– Вас звільнили з посади заступника прокурора чи взагалі з органів прокуратури, – журналістка.

– Ну, зрозумійте... Якщо я не хочу коментувати... Може іншим разом. Бо зараз це не зовсім на часі.

– Коли будете готові, то давайте поспілкуємося.

– Добре.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.