Безкоштовної медицини немає: колишні реформатори запропонували рівнянам нові принципи охорони здоров'я

У Рівному презентували Маніфест здорового суспільства. Він про те, якою має бути система охорони здоров’я у 2030 році.

Позаштатна радниця міського голови Рівного з медичних питань Тетяна Воронцова каже, що ідеї Маніфесту врахують в нині оновлюваній Стратегії Рівненської міської громади, бо вони відображають потреби як медиків, так і пацієнтів.

Що це за ідеї, як вони можуть вплинути на медичні проєкти в Рівному – у матеріалі.

Коли і хто створив Маніфест здорового суспільства

Маніфест у 2021 році в Харкові створила група із семи фахівців, які підтримують медичну реформу. Дехто з цих людей займав важливі посади за виконувачки обов’язків міністерки охорони здоров’я Уляни Супрун. Дехто – колишній колега нинішнього міністра Віктора Ляшка.

Наприклад, Павло Ковтонюк був заступником міністра охорони здоров’я у 2016-2019 роках.

Олег Петренко – першим очільником Національної служби здоров’я України (НСЗУ) і написав заяву на звільнення після того, як з посади пішла Уляна Супрун.

Володимир Курпіта – це колишній начальник Віктора Ляшка за часів, коли той працював у Центрі громадського здоров’я. Петренко й Курпіта – члени експертної групи, яка в 2014 році розробила Національну стратегію розвитку системи охорони здоров’я в України на 2015-2025 роки.

Створили маніфест за гроші міжнародного фонду «Відродження» – благодійної фундації, яка працює в Україні з 1990 року.

Для чого написали й просувають Маніфест

Маніфест – це опублікована заява про наміри, мотиви чи погляди або ж урочисте писане звернення до народу.

Один із авторів – співзасновник Харківської експертної групи підтримки медреформи і консультант зі стратегічного планування Михайло Довгопол. Він каже, що Маніфест має кілька цілей:

• «Ми хочемо повернутися до стратегії медичної реформи. Щоб розуміти, куди рухається медицина. Бо немає чітко задекларованого напрямку реформи».

• Сформувати базові принципи й ключові цінності нової системи охорони здоров’я, змінити поняттєву базу. Зокрема, пояснити людям, що безкоштовної медицини насправді немає.

• Привернути увагу до нинішнього стану медичної реформи, бо зараз вона – «інерційний рух кудись».

Для досягнення резонансу автори Маніфесту роблять презентації, воркшопи і ведуть перемовини із громадськими пацієнтськими й лікарськими організаціями про публічну підтримку.

Які принципи нової системи охорони здоров'я пропонують

Повністю текст Маніфесту можете прочитати на його сайті. Ми наводимо основні тези.

Людина.

• Це основний капітал в Україні і «безумовна цінність». Тому саме в її здоров’я чи освіту потрібно інвестувати найбільше. 

Держава. 

• Це творець і гарант безпеки людини. Вона має захищати людину від катаклізмів, хвороб, соціальних заворушень та збройних конфліктів. Для цього інколи може обмежувати людські свободи, але в чітко прописаних межах. Всередині меж людина має чітко виконувати приписи.

• Це гарант соціальної справедливості й солідарності. «Немає безкоштовної медицини чи освіти». Тому система має бути так врегульована, щоб багаті сплачували «за себе й бідніших, ті, хто працюють, сплачують за тих, хто працював раніше або ще не працює, а також за тих, хто не працює тимчасово». При цьому «надавати послуги, за деякими винятками, повинні незалежні постачальники, що конкурують між собою», а гарантовані державою послуги мають фінансуватися «через механізми стратегічних закупівель».

• Це «політичні органи публічної влади» і незалежні інституції: Національна служба здоров’я України (НСЗУ), Центр громадського здоров’я, Державне підприємство «Медичні закупівлі України» та ін. «Саме на них буде спиратися майбутня система здоров’я». При цьому професійні інституції мають бути захищені від політичних змін.

• Держава не повинна обмежувати громадянське суспільство в його праві впливати на її політику. Це у Маніфесті називається «м’якою силою» громадянського суспільства.

Громада. 

• Це «відповідальний власник, що дбає про здоров’я людей». Вона підтримує й заохочує здорові звички, формує інфраструктуру для здорового способу життя, дбає про екологію, зайнятість і дозвілля своїх мешканців. Для цього створює «дієві цільові програми».

Лікарні. 

• Це ефективні автономні підприємства. Громада інвестує в лікарні, але не вказує директорам, як керувати. Стежить, щоб керівник обирався на прозорому конкурсі й був професійним управлінцем. Регіональні керівники мають «об’єднувати зусилля« всіх медичних закладів як однієї мережі.

Лікар. 

• Це основа нової системи здоров’я. Він має бути вільним. «Вільний лікар – незалежний суб’єкт із почуттям гідності, який працює в кращих інтересах пацієнта, професії та закладу». Лікарська професія повинна мати статус вільної. Цей статус «дає можливість легально отримувати винагороду й менше залежати від роботодавця».

Цифрові права, технології та інтелект. 

• Це невід’ємні складові сучасної системи здоров’я. Вони можуть бути як «на користь особи та громади», так і містять ризики, якими ми маємо керувати.

Зміни. 

• У новій системі здоров’я немає заборонених тем: корупція, неформальні платежі, погана медична освіта, низька фаховість, лікарські помилки та конфлікти інтересів обговорюються вільно.

Як ці принципи хочуть використати у Рівному

На Маніфест звернула увагу чинна радниця міського голови з медичних питань Тетяна Воронцова. Вона каже, що відмітила на сайті маніфесту, що підтримує документ, і з нею зв’язалися та запропонували приїхати з презентацією до Рівного. Зустріч погодили міський голова Олександр Третяк і його заступник Юрій Поліщук. І допомогли організувати у «Майстерні міста» на вулиці Лермонтова, 6.

Після презентації ключових ідей Маніфесту учасники двічі працювали у групах: спочатку визначали п’ять ознак сучасної медицини, потім – пропонували, як їх втілити, об’єднавши представників влади, лікарів, громаду й бізнес.

На думку учасників заходу, сучасна система охорони здоров’я має бути доступною, прозорою, цифровою, достатньо фінансованою, орієнтованою на пацієнта, безпечною для пацієнта і для медичних працівників, враховувати профілактику й сучасне лікування, а лікарі в ній мають бути мотивованими й постійно самовдосконалюватися (навчання має оплачуватися не за їхній рахунок).

Як це втілити на практиці у Рівному, якщо медицина фінансується преважно з держбюджету – точно не відомо.

Радниця міського голови з медичних питань Тетяна Воронцова каже, що у Рівному «такого ще не було, щоб медики й суспільство спільно обговорювали якісь питання і доходили до якихось рішень».

– У кінці були вироблені проєкти на виконання Стратегії Рівного. Мова йшла і про інформаційну кампанію щодо громадського здоров’я. Один із проєктів, муніципальна програма «Громадське здоров’я», вже внесений до неї, – розповіла Тетяна Воронцова.

Переглянути цю програму наразі не можна, бо у відкритому доступі її немає.

– Наша група працювала над темою профілактики захворювань, як це реалізувати у школах. Цікава ідея – створити в кожній школі групи батьків-лікарів «Амбасадори здоров’я» і через них доносити до дітей засади здорового образу життя, – розповідає Тетяна Воронцова.

– Цей захід вкрай корисний. Міська влада, громадські організації, лікарі й бізнес не повинні бути відокремлені одне від одного і мають спілкуватися між собою, – каже заступник головного лікаря поліклініки «Ювілейна» Микола Долик.

За його словами, лікарі «первинки» готові приймати всіх пацієнтів, які захочуть обстежитися для раннього виявлення хвороб. Але треба розробити «правильну стратегію інформаційної кампанії». Щоб чим більше людей дізналися, що з певного віку можна пройти мамографію чи колоноскопію за кошти НСЗУ або що є альтернативні обстеження.

Коли почнеться втілення проєктів

Стратегія Рівненської міської громади зараз оновлюється, бо до громади увійшло селище Квасилів. А документ був прийнятий у жовтні 2020 року без урахування адміністративної реформи й аж на найближчі двадцять років. Тетяна Воронцова каже, що в новому варіанті врахують напрацювання з презентації.

Активістка каже, що, попри узагальнену назву, Стратегія має практичний характер. Під кожну з цілей визначені проєкти та лікувальні установи, які їх втілюватимуть.

– Якщо ми кажемо про створення Центру пренатальної діагностики, то це мається на увазі виявлення якихось вад розвитку і надання допомоги вже у міському пологовому будинку. Щоб жінкам не треба було шукати приватні клініки, – пояснює Тетяна Воронцова.

За її словами, деякі проєкти вже подані і заступники міського голови визначають їхню пріоритетність.

Також формуються ключові показники ефективності (KPI), за якими будуть оцінювати рівень виконання проєктів.

До кінця серпня 2021 року проєкти мають бути узагальнені, але їх повного переліку ще немає.

У вересні Стратегію мають винести на голосування депутатів. І тоді проєкти отримають фінансування, а заступники міського голови, які входять до робочої групи, перевірятимуть їхнє виконання.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.