Більше медсестер, менше лікарів і як правильно заробляти: про що міністерка охорони здоров’я говорила з рівненськими медиками

Конкуренція між медзакладами посилюватиметься, і хто більше та ефективніше працюватиме, той більше матиме. А ключову роль відіграватимуть керівники – міністерство не планує втручатися в господарську діяльність лікарень і клінік
Джерело
«Четверта влада», Влад Мартинчук

Збільшити штат медсестер і передати їм деякі функції лікарів. Дати водіям «швидких» додаткову роботу, якщо ті хочуть більші зарплати. Переманювати на Рівненщину хороших спеціалістів з інших областей квартирами. Медзакладам – вчитися заробляти на себе.

«Четверта влада» слухала, що розповіла медикам під час візиту на Рівненщину 16-го січня міністерка охорони здоров’я України Зоряна Скалецька.

Про гроші

Керівники медзакладів повинні правильно розподіляти кошти, які отримують, бо від цього залежатиме значна частина успіху другого етапу медичної реформи, каже Зоряна Скалецька.

З 1-го квітня саме від керівників медичних закладів залежатиме, які заробітні плати будуть в персоналу лікарень.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: До другого етапу медреформи готові 68% медзакладів Рівненщини

– Наголошую – це не заклад, де чітко розподілені зарплати і, як колись, керівник не міг дати більшу зарплату, більшу надбавку, оскільки все було обмежено і зарегульовано. На сьогодні керівник може виходити з потреб працівників, з власного бюджету і приймати управлінські рішення.

Якщо раніше план дій спускався зверху, каже Скалецька, то тепер більше відповідальності за те чи інше рішення ляже на плечі керівників.

– Ми маємо відійти від фінансування закладу до якого, можливо, ніхто ніколи не приходить за медичною допомогою.

Щоб зрозуміти, наскільки рентабельна та чи інша медустанова, Національна служба здоров’я України провела розрахунки. Проте, як виявилося, їх показали лише трьом керівникам медичних закладів Рівненщини.

Решта отримала інформацію лише у день приїзду міністерки у вигляді додатків на електронні скриньки. Цей епізод дивіться у відео.

На початку лютого всім проведуть необхідні роз’яснення з цього приводу, обіцяє заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Олег Вівсянник.

Всі заклади, які підпишуть контракт із Національної службою здоров’я України за розрахунками матимуть бюджет, який був у 2018 році, каже Зоряна Скалецька.

Цілком ймовірно, що коштів буде більше. Але це залежатиме від того, скільки пацієнтів скористається послугами медичного закладу.

– Щомісяця медустанови подаватимуть звіти, які звірятимуть. Вони отримають авансом зразу 60% суми і решту – у кінці місяця, в залежності від кількості поданих звітів. Але якщо ви вийдете на ту ж кількість обслуговування пацієнтів, що був у 18-му році, то це буде той самий 100 відсотковий бюджет.

Якщо ви будете мати більше, то позитив для вас точно наступить позитивними розрахунками в кінці місяця.

Що треба зробити, щоб мати більше? Десь у вас пацієнтів і так було стільки ж, просто ви не завжди могли їх оформити, бо то вони з іншого міста, з іншого району, з іншої області були. Тепер це не має значення.

Відтак, заклади конкуруватимуть за пацієнтів і це призведе до поліпшення медичних послуг, вважає Скалецька.

Усі розрахунки НСЗУ та звіти медичних закладів контролюватиме Міністерство фінансів.

– Якщо там не побачать правильних розрахунків – не погодять документ. Плюс вони мають свої розрахунки, вони ще з ними звірятимуться чи все сходиться.

160 тисяч громадян щороку недоотримують медичну допомогу: їх не змогли довезти або ж вчасно доправити у лікарню, розповідає Скалецька.

На це впливають часті поломки автомобілів «швидкої», зношеність медичних автівок через вік, погані дороги, які прямо впливають і на час доїзду, і на стан медичного транспорту, а ще регулярні звільнення водіїв «швидкої» через чимале навантаження і мінімальну заробітну плату – про це показувала «Четверта влада» у матеріалах:

Чому рівненська «швидка» не завжди швидка

Дожити до наступної зарплати: за які гроші рятують людські життя рівненські медбригади

Зоряна Скалецька каже, будівництво доріг у першу чергу тих, які в інтересах медицини та освіти – у цьому році будуть у пріоритеті.

Що ж стосується заробітних плат водіям «швидких», то збільшити їх можна за умови, що ті виконуватимуть більше роботи, каже міністерка.

– Екстрена медична допомога з 1-го квітня фінансується теж за іншим принципом. І ми сподіваємося, що з кожним роком ми теж будемо цю ставку піднімати. І ще ми сьогодні проговорили, що центр екстреної медичної допомоги може мати додаткові способи доходу для того, щоб наповнювати бюджет.

Щодо водіїв – це не є обов’язково, але на сьогодні одна з ідей: водій також може надавати додаткові функції, додаткову певну роботу, послугу, допомогу бригаді. І в такий спосіб він теж тоді фактично заслуговує на додаткову доплату.

Хоча й керівник медзакладу вирішуватиме, як розподілити кошти між працівниками, але останні також можуть впливати на керівника.

– Ми маємо інструмент, який впливає на рівень зарплат – це колективні договори в межах закладу. Якщо керівник з колективом домовився і уклали колективний договір, то рівень зарплат регулюється ним.

Якщо такого колективного договору не має, або керівник заклав низьку зарплату в нього, то це питання до колективу чому він на таке погодився. На сьогодні це вже буде втручанням у господарську діяльність підприємства, якщо Міністерство визначатиме певні обмеження для керівника.

Інша справа в тому що, звичайно, Міністерство охорони здоров’я робитиме все для того, щоб у закладів була можливість залучати різні види коштів для того, щоб мати достатньо фінансів для підвищення зарплат.

Надавати платні послуги – один із способів заробити кошти для закладів. Наразі, каже Скалецька, розробляють механізм, як це реалізувати.

Будівництво «високотехнологічних лікарень», не гірших, ніж в Ізраїлі та Німеччині і за кошти не державні, а інвесторські. Таким чином, каже міністерка, не доведеться роками шукати гроші на дороговартісне обладнання. А українські фахівці, які є не гіршими за іноземних, залишатимуться в Україні і не шукатимуть «довгої гривні» за кордоном.

Такі заклади, каже Скалецька, складуть конкуренцію закордонним клінікам, а українці, мовляв, лікуватимуться у них за державний кошт.

Щоб таке реалізувати, облдержадміністрації мають підготувати інвестиційні проекти та провести розрахунки не лише у яку суму обійдеться будівництво закладу, але й скільки пацієнтів туди прийде: так потенційні інвестори бачитимуть, чи рентабельно вкладати гроші.

Про персонал

Кваліфікований медперсонал – частина успіху для того, щоб пацієнт зробив вибір на користь тієї чи іншої медустанови. Тож чим більше хороших спеціалістів має заклад – тим краще. Скалецька радить переманювати їх кращими умовами.

Ключові рішення стосовно зарплат і персоналу прийматимуть керівники медзакладів, каже Зоряна Скалецька

– Не треба винаходити велосипед. Якщо бракує медичних кадрів, і слова не допомагають – знаходити кілька квартир, – при цьому Скалецька з усмішкою дивиться на голову ОДА Віталія Коваля, який сприйняв цю ідею мовчки. 

– Ну, я не обіцяю, що вони вже мають квартири для вас, – продовжує Скалецька. – Але я вам розказую про досвід. Ви маєте можливість з іншої області переманити фахівця.

Та зауважує, якщо у тому буде потреба, а також виходячи із фінансової спроможності керівники закладів можуть прийняти рішення відкрити ще одне відділення.

Медицину очікує зміна пріоритетів. Скільки і який персонал набирати – вирішуватиме керівник закладу.

Керівники рівненських медзакладів слухають виступ міністерки про зростання їхньої відповідальності і повноважень

– Ви розуміли, що у вас чудових кілька лікарів, які закривають потреби. А вам треба більше середнього медичного персоналу. Або навпаки. В залежності від того, як ви бачите ситуацію, – каже Зоряна Скалецька.

– Є свобода по збільшенню працівників, які раніше по тарифній сітці не передбачалися. Раніше у нас була прив’язка до кількості населення, кількості ліжок, кількості фахівців, яка має бути.

Скалецька каже, що наступний рік буде медсестринським. Їхній штат може не лише збільшитися, але й зменшиться потреба у залученні лікаря. Бо із багатьма обов’язками, які той виконує, може не гірше впоратися і медсестра.

Вона не лише виконуватиме те, що лікар каже, але й буде залучена до лікувально-діагностичного процесу. Тим самим це розвантажить лікаря для більш ефективної роботи з пацієнтом.

Крім того, до 1-го квітня мають встигнути налагодити диспетчерську систему, коли виклики прийматимуть в Єдиній оперативно-диспетчерській службі у Рівному. А там вже визначатимуть, яка бригада найближче до місця виклику.

На Рівненщині вона вже працює в семи районах: Березнівському, Рівненському, Гощанському, Корецькому, Острозькому, Костопільському, Здолбунівському, а також у місті Рівне.

Проте через неякісний Інтернет диспетчерам доводиться передавати інформацію по телефону.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)