Чому рівненська «швидка» не завжди швидка

Їхній номер знають на пам’ять. До них телефонують у першу чергу: і якщо просто коле в боку, і якщо зовсім зле. На них гніваються, якщо вони приїздять невчасно чи просто не настільки вчасно, як хотілося б. Це – медики швидкої. Екстрена швидка допомога – у стані реформи.

Вона повинна стати кращою, доступнішою, ефективнішою. Для пацієнтів. А чи буде вона кращою та ефективнішою для самих медиків? В яких умовах і за яких обставин доводиться працювати зараз?

Журналісти «Четвертої влади» спостерігали за роботою однієї з бригад швидкої добу.

У першій частині ми розповімо про автівки, які ламаються на ходу, про ціну запізнень, про машину, яку доводиться шукати, щоб відпрацювати зміну. А ще про те, чому медики «швидкої» бояться зими і чому змушені відвідувати секонд-хенди.

Реформа близько

Його робочий день триває 24 години. На годиннику 8-ма ранку. Лікар «швидкої» Андрій Стахнюк уже на роботі.

Та його ранок почався набагато раніше – о п’ятій. Спочатку він порається по господарству, розвозить трьох дітей до школи, а вже потім їде маршруткою у Рівне із села Олександрія Рівненського району. Це за 16 кілометрів від обласного центру.

Дорога на роботу і з роботи обходиться у 460 гривень щомісяця. Майже стільки ж – 500 гривень витрачає, якщо замість маршрутки їде автомобілем і заправляє його найдешевшим дизпаливом.

– Приходимо на роботу, відмічаємося у нашого диспетчера, приходимо на роздачу медикаментів. Ми приймаємо планшети, глюкометри. Йдемо переодягатися і готуємося до зміни, – розповідає лікар «швидкої» Андрій Стахнюк.

В бригаді – лікар, два фельдшери і водій. За півгодини після початку зміни – перший виклик: у Трест зеленого господарства. У працівника Тресту – підозра на інсульт. Огляд проходить за закритими дверима. Після чого чоловіка доправляють у міську лікарню.

А от яка бригада і на який виклик поїде, визначає диспетчер Сергій Блищик. Місяць тому в диспетчерську дісталася реформа. Тепер усі виклики з області повинні концентруватися за номером 103 в Єдиній оперативно-диспетчерській службі на вулиці Котляревського у Рівному.

Але поки що до цієї системи підключили лише частину Рівненщини: це місто Рівне, Рівненський, Здолбунівський, Острозький, Гощанський, Корецький, Костопільський і Березнівський райони. У решті районів області система має запрацювати до квітня 2020 року.

– Виклик відразу поступає на комп’ютер, відразу передається і по Інтернету на планшет і бригада отримує виклик. Відповідно, по карті можна побачити, яка бригада найближче знаходиться до виклику і можна посилати на цей виклик цю бригаду, якщо вона вільна, – розповідає диспетчер напрямку Сергій Блищик. 

– Якщо добре покриття Інтернету, відповідно це швидше виходить і краще. В принципі, у нас  ще є телефони, по яких ми можемо зв’язатися, передати напрямок руху. Ось десь від’їхала машина, покриття стало, отримують на планшет. Трошки затримка є, але викручуватися можна.

Всі виклики Андрій Стахнюк отримує на планшет. Там вказано не лише адресу, але й опис симптомів пацієнта, до якого їдуть. Та Андрій Стахнюк працює в обласному центрі, де працює і мобільний зв’язок, й Інтернет. А що там, де зі зв’язком перебої?

– Виклики сьогодні будуть передаватися по мобільних телефонах, а в тих територіях, де відсутня ефективна якість мобільного зв’язку, працюємо з операторами по покращенню Інтернету і мобільного зв’язку в дальніх північних районах, – каже заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін.

Відповіді на запитання про терміни покращення Подолін не готовий дати. Але навіть якщо нова диспетчерська система запрацює ідеально… на виклик все одно потрібно доїхати.

Доїхати не можна зламатись

Швидка, та не зовсім. Постановою Кабміну «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» передбачено, що автомобіль «швидкої» у містах повинен дістатися до хворого за 10 хвилин. Та на практиці вкластися у цей час вдається не завжди.

– Це поломки машин, яких не вистачає. І відповідно бригади… Бригада є, а поїхати немає на чому, – каже диспетчер напрямку Сергій Блищик.

Диспетчерське нововведення Андрій Стахнюк вважає недосконалим, бо не всі машини укоплектовані однаково – йдеться і про обладнання, і про персонал:

– На виклик має приїхати найближча до того місця бригада. Якщо вона буде неукомплектована, наприклад, буде всього один фельдшер, а на виклику треба буде реанімувати людину, що цей один фельдшер зробить навіть з водієм? 

Бригада на виклик не доїде і без водіїв «швидкої».

– Коли не встигли на виклик, пробки були, і з такою машиною приїхали, десь там на «Екваторі», я не пам’ятаю, чоловік помер. Бо тут нема ні сигнальних маячків, ні сирени, нічого. То цю машину зняли на лінійну бригаду. Як ніби лінійна бригада не виїжджає на виклики, – розповідає один із водіїв.

– Були деякі випадки, коли ми просто на терміновий виклик не змогли доїхати через те, що автомобіль просто через невчасне його технічне обслуговування, через брак коштів, він просто зупинявся, ставав, мотор заглохав і все – машина їхати не хотіла, – розповідає інший водій Володимир Кашталян.

– Буквально на минулому тижні така ж ситуація була в моїй машині, тільки не зі мною. Там виклик не настільки терміновий був, просто вони доїхали до виклика повільно, хоча мають заїхати протягом 10 хвилин, ось, вони заїхали за 15 чи за 20, бо їхали зі швидкістю 20-30 кілометрів за годину. Бригада пішла працювати, а водій розбирався по можливості, що сталося з автомобілем.

І таких історій у водіїв рівненської «швидкої» – безліч.

– Он водій є взагалі без машини. Скільки ти вже, Ігор, без машини?

– Місяця три, а то й чотири.

– От перекидається з машини на машину. От машина поламана, його машина стоїть, він приходить, шукає машину, де, на чому буде їздити. Так, питань по пальному немає, дають, з пальним нема проблем. Але те, шо нема на чому їздити...

Заступник начальника Рівненського обласного управління охорони здоров’я Олег Вівсянник каже, автопарк на швидкій планують збільшити та оновити: 16 автомобілів підлягають повному списанню. А в проекті бюджету на 2020 рік закладено 52 мільйони на закупівлю 46-ти автомобілів.

Загалом на станції «швидкої» є 135 автомобілів. Найстарішому у цьому році виповнилося двадцять років.

У серпні олігарх Рінат Ахметов через свій благодійний фонд дарує Рівненщині два автомобілі «швидкої». Та щоб вони стали до роботи, їх потрібно зареєструвати. І обходиться це у 180 тисяч гривень, які має надати обласний бюджет. Знаходять цю суму у грудні. 

Крім того, у вересні цього року Рівненщина отримує 4 нові «швидкі» за ініціативи президента України Зеленського. Відтак маємо шість нових зі 135-ти.

– Ми піднімаємо це питання, навіть вчора на нараді заступника голови адміністрації, і я сподіваюся, що найближчим часом максимальна кількість автомобілів буде відремонтована, – каже заступник начальника Рівненського обласного управління охорони здоров’я Олег Вівсянник.

На час інтерв’ю з Вівсянником ремонту потребувало 10 автомобілів.

– У нас є насправді 5 хвилин – 240-300 секунд на те, що можна втратити життя. І у нас немає такого, ми не повинні, ми не маємо права втрачати ці золоті секунди, – каже лікар «швидкої» Андрій Стахнюк.

Водій Володимир Кашталян показує – подвір’я станції у ямах, як решето.

– Машини б’ються не так багато по дорогах міста, як по заїзду до нас на швидку.

Як решето був би і спецодяг, якби медики розраховували на державу.

Секонд-хенд і хенд-мейд

Лікар Андрій Стахнюк каже, що згідно із законодавством та із колективним договором щотри роки повинна оновлюватися форма: починаючи від одягу і закінчуючи взуттям. 

– Ну, на жаль, в нас цього немає. В секонд-хендах хтось купує, там теж іде з Європи така ж форма парамедиків, яка з європейських країн. Вона по кольору підходить і також якість хороша.

Найбільше медики «швидкої» бояться осені та зими, бо холодно не лише на вулиці, холодно і в автомобілях, у яких вирушають на виклики.

– Немає нормальної форми зимової. Оце куртки нам видали минулого року. До того були дуже старі. Немає взуття. Ну, взуття ще таке. Немає ні кофт, ні штанів, ні шапок. Ми самі купуємо. Хенд-мейд використовуємо, пришиваємо всякі нашивочки спеціальні, – розповідає фельдшерка Вікторія Євчук.

– Ну, попередня куртка не знаю, близько… більше 10 років. До 15 років. Ну, нарешті змінили. Ці теплі. Вони по зручності такі – 50 на 50. Але ми і ними задоволені. Бо хоч тепер тепло.

Треба, щоб це була медична форма, щоб це була форма, яка пристосована саме до нашої роботи. Потрібно багато кишень, дуже різних кишеньок. Для того, щоб покласти багато різних препаратів чи обладнання. Тих самих ручок, телефонів, планшетів, папку, листи, рецепти. Багато є обладнання, для екстрених це взагалі повітроводи, катетери, треба, щоб було під рукою, а так, як в нас свої кофти, одна кишенька.

А ще форма має створювати безпеку та ідентифікувати бригаду серед простих людей, каже лікар Андрій Стахнюк.

– Щоб були захисні світловідбивні стрічки, які у темряві, особливо на аваріях, щоб це був наш захист. Тому що насправді бувають такі моменти, і наші співробітники потрапляють у такі ситуації, де вони можуть і травмуватися, і може бути таке, що нас можуть не визначити. Бо в найкращому випадку форма у кожної бригади – різна. В найгіршому – медики приїжджають у повсякденному одязі.

Заступник начальника Рівненського обласного управління охорони здоров’я Олег Вівсянник каже, щоб забезпечити зимовою та літньою формою 1 тисячу 200 працівників медбригад, потрібно 7 мільйонів 200 тисяч гривень.

– На даний час таких коштів в обласному бюджеті не передбачалося. Тому керівництво екстреної медичної допомоги зверталося до територіальних громад районів, міст, селищ, які дофінансовували. Найбільше дофінансовували – це місто Рівне, Рівненський район. 

Тобто ті, з ким ми спілкуємося, вважаються практично дофінансованими на придбання форми?

Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін каже, що знає «за два факта таких виділення коштів».

– Це 2019 рік 3 тисячі 450 гривень виділила Дядьківська громада. А більша сума була виділена в 2018-му році – це 135 тисяч за рахунок Рівненської громади, місто Рівне профінансувало і профінансував Рівненський район.

Від редактора: Для розуміння пріоритетів. У 2018-му Рівне виділило 135 тисяч на допомогу «швидкій» і 50 мільйонів на реконструкцію стадіону «Авангард» Цьогоріч ще 60 мільйонів.

У другій частині ми розповімо вам, скільки заробляють працівники «швидкої» і на що їм вистачає цим заробітків. А ще про те, за які гроші і для чого вчаться.

Друга частина: Дожити до наступної зарплати: за які гроші рятують людські життя рівненські медбригади

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.