«Четверта влада» подала в суд на НАЗК за перешкоджання в наданні інформації

Посадовиця НАЗК сказала журналістці «Четвертої влади» на її претензії щодо приховування інформації, що «зустрінемось в суді»
Джерело
Колаж «Четверта влада», Влад Мартинчук

Рівненський окружний суд відкрив провадження за позовом журналістки «Четвертої влади» Валерії Хомич до Національного агентства з питань запобігання корупції. До суду звернулися, тому що НАЗК не надало запитувану інформацію, хто з посадовців Рівненщини подав електронні декларації за 2021 та 2022 роки.

Щось дали, щось не дали

Електронні декларації були закриті у зв’язку із воєнним станом. «Четверта влада» цікавилась у НАЗК інформацією про те, хто з посадовців Рівненщини подав декларації за 2021 та 2022 роки, а хто цього не робив.

Спочатку НАЗК надавало таку інформацію.

Так вийшли два матеріали: про декларування депутатів Рівненської обласної та міської рад та про депутатів районних рад Рівненщини.

14 липня «Четверта влада» надіслала запити, запитавши у НАЗК, чи подали декларації за 2021 та 2022 роки:

► голова та заступники голови Рівненської обласної військової адміністрації;

► голови та заступники голів Рівненської, Вараської, Сарненської та Дубенської районних державних адміністрацій;

► керівник та його перший заступник Рівненської обласної прокуратури;

► керівники Рівненської, Здолбунівської, Вараської, Сарненської та Дубенської окружних прокуратур.

На ці запити ми отримали відмову.

НАЗК посилалось на воєнний стан. Підписувачка відмови – керівниця відділу комунікацій та інформаційної політики Олена Конопля

Пізніше ми надіслали повторний запит із обґрунтуваннями, який сформував адвокат, представник Громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов. Але і на нього нам відмовили.

Скарга до Уповноваженого з прав людини

«Четверта влада» надіслала скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо порушення посадовцями НАЗК права на інформацію.

Ми про це розповідали в матеріалі «Як НАЗК приховує, хто з рівненських посадовців задекларував статки».

22 серпня Уповноважений відкрив провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Але протягом п’яти місяців омбудсмен так і не склав протокол на НАЗК, відповідь на запит ми також не отримали.

Журналістка «Четвертої влади» двічі зверталася до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Рівненській області Олександра Корнійчука з проханням пояснити, чи просувається справа із провадженням.

31 жовтня Олександр Корнійчук повідомив, що Уповноважений має складати протокол.

Під час другого звернення, 15 листопада, пан Корнійчук повідомив, що протокол не складатимуть, але НАЗК надішле відповідь.

«Зустрінемось в суді»

4-го листопада на форумі «Підзвітність влади: ефективні інструменти для регіональних активістів та журналістів», який організував Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) у Києві, виступали представники НАЗК та інших державних органів.

На платформі «Моніторинг способу життя як інструмент фінансового контролю посадовців» однією зі спікерок була керівниця Управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Олена Конопля.

 Керівниця Управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Олена Конопля слухає питання журналістки «Четвертої влади»

Коли журналістка представилась та поставила запитання, чи є закритою інформація про подання посадовцем райдержадміністрації декларацій за 2021 та 2022 роки, Олена Конопля відповіла, що «знає журналістку та зрозуміла, чому їй ставлять таке запитання».

Далі розповіла, що перестали надавати таку інформацію, бо до НАЗК почали надходити позови від людей, чиї декларації вони надали у відповідь на запити.

Але «Четверта влада» не просила декларації, а тільки  інформацію про те, подав чи не подав посадовець декларацію. Щоб перевірити відкритість посадовців у тилу.

Пані Конопля почала виправдовуватись, що вона не формує відповіді, а тільки їх підписує. А сама вона «на боці журналістів і виступає за те, щоб надавати таку інформацію».

На запитання, чи розуміє вона, що ми теж можемо подати до суду за неправомірну відмову в наданні інформації, сказала:

– Ну що ж, зустрінемось у суді.

Позов до суду

Оскільки ніяких зрушень у провадженні Уповноваженого з прав людини немає, порадившись із адвокатами, ми вирішили написати повторний запит до НАЗК. Якщо запитувану інформацію не нададуть, тоді звертатися з позовом до суду.

Адвокат, представник Громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов знову допоміг скласти запит журналістці онлайн-медіа «Четверта влада». Також до запиту прикріпили посвідчення журналіста.

Адвокат Євген Воробйов з ГО «Платформа прав людини». Фото «Четвертої влади» 2023 року

23 листопада ми відправили запит і 29 листопада знову отримали на нього відмову, але вже за підписом керівниці управління документообігу та контролю Людмили Германчук.

Тому ми, злучившись допомогою адвоката Євгена Воробйова, склали позов і 6 грудня подали його до Рівненського окружного адміністративного суду.

У позові ми просимо:

1. Визнати відповідь Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 листопада протиправною.

2. Зобов’язати Національне агентство з питань запобігання корупції надати журналістці Валерії Хомич інформацію на запит.

3. Стягнути з Національного агентства з питань запобігання корупції сплачений судовий збір.

8-го грудня суддя Рівненського окружного адміністративного суду Ольга Поліщук винесла ухвалу, за якою прийняла позовну заяву та відкрила провадження в адміністративній справі.

12 грудня НАЗК надіслало нам відповідь. Крім інформації про те, хто подав декларації, надали наявні декларації посадовців, які й так вже з’явилися цього тижня у відкритому доступі.

Але ми не забиратимемо позов, через те, що НАЗК кілька місяців перешкоджало журналістці виконувати свою роботу і, на наше переконання, ці посадовці повинні понести покарання, щоб такого більше не повторювалося.

Адвокат Євген Воробйов каже, що важливо, щоб суд визнав відмову у наданні інформації НАЗК протиправною:

– За статтею 171 Кримінального кодексу України особу можуть притягнути до відповідальності за незаконну відмову у доступі журналіста до інформації. Таким чином, після рішення суду, що відмова протиправна, ми можемо звернутися у поліцію із заявою про злочин. Фактично, рішення суду буде допомогою слідчому для притягнення винних осіб за ненадання інформації журналісту.

Продовження: Посадовці НАЗК порушили право рівненських журналістів на інформацію – рішення суду


Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграміютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері та на нашу імейл розсилку. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте