Як НАЗК приховує, хто з рівненських посадовців задекларував статки

Уповноважений з прав людини відкрив через це провадження

Посадовиця НАЗК Олена Конопля двічі відмовила журналістці у доступі до публічної інформації. Втретє це зробив її колега Дмитро Борик
Джерело
Колаж «Четверта влада», Влад Мартинчук на основі фото з novynarnia.com та фото із сторінки Олени Коноплі у фейсбуці

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини відкрив провадження проти Національного агентства із запобігання корупції – у справі про порушення права на інформацію журналістки «Четвертої влади» про те, хто з посадовців Рівненщини подав електронні декларації про майно та доходи за 2021 та 2022 роки.

Проблеми із закритими деклараціями

5 вересня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №9534, який мав би відновити декларування посадовців та депутатів.

Але закон передбачає, що декларації чиновників будуть закритими ще на рік. Побачити чиюсь декларацію публічно можна буде лише за згоди декларанта. 

За правку до законопроєкту №9534 про негайне відновлення декларування в другому читанні Верховна Рада не проголосувала.

Центр протидії корупції писав, що Рада ухвалила законопроєкт №9587-д із правкою нардепа від екс ОПЗЖ Григорія Мамки, яка визначає, що у разі брехні в декларації до 1 мільйона 300 тисяч гривень порушнику загрожує лише штраф від 17 тисяч гривень. Після сплати штрафу він не вважатиметься таким, що притягувався до відповідальності.

На сайті Офісу президента уже 6 вересня з’явилася петиція з вимогою накласти вето президента на законопроєкт №9534 та повернути його до парламенту з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій.

Автор петиції – військовослужбовець, тричі поранений боєць батальйону «Да Вінчі» Олександр Ябчанка.

«Кількість журналістських розслідувань, де фігурують народні депутати та представники виконавчої влади разюча. В цей час приховувати від українців декларації влади – це покривати тотальну корупцію у країні», – написав Ярослав Ябчанка у тексті петиції, яка за 1,5 доби набрала 80 тисяч підписів.

В петиції українці звернулися до президента, аби він повернув у Раду закон про сховані декларації з вимогою відкрити їх негайно.

Президент України Володимир Зеленський заветував цей закон. Записав відеозвернення, що декларації мають бути відкриті не через рік, а вже.

Подвійні стандарти НАЗК

Ще до всіх цих подій «Четверта влада» поцікавилася у Національного агентства з питань запобігання корупції, хто з рівненських посадовців та депутатів добровільно подав інформацію про свої статки за 2021 та 2022 роки.

Раніше ми надсилали запити в НАЗК та отримували цю інформацію, опублікувавши згодом два матеріали:

«В обласній раді – шість, у міській – чотири: хто з депутатів задекларував свої статки за два останні роки» та

«Як депутати районних рад Рівненщини декларують майно і доходи в час війни».

14 липня ми надіслали запити, запитавши у НАЗК, чи подали декларації за 2021 та 2022 роки:

► голова та заступники голови Рівненської обласної військової адміністрації;

► голови та заступники голів Рівненської, Вараської, Сарненської та Дубенської районних державних адміністрацій;

► керівник та його перший заступник Рівненської обласної прокуратури;

► керівники Рівненської, Здолбунівської, Вараської, Сарненської та Дубенської окружних прокуратур.

Перший раз ці всі запитання ми надіслали у восьми запитах, окремо запитуючи чи подали ці посадовці декларації 2021 та 2022 роки. 

НАЗК відмовило надавати нам інформацію, посилаючись на воєнний стан. Підписувачка відмови – керівниця відділу комунікацій та інформаційної політики Олена Конопля. Хоча точно таку само інформацію про депутатів обласної та районних рад НАЗК надало без проблем.

Працівниця НАЗК Олена Конопля відмовила у наданні інформації, бо, на її думку, знання хто з посадовців задекларував добровільно майно і доходи, а хто ні, якимось чином може їм нашкодити. Як виявилося, президент України має іншу позицію

«Розголошення інформації щодо працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, які є суб’єктами декларування, може становити небезпеку життю та здоров’ю, як їх особисто, так і рідних та близьких; бути загрозою національній безпеці, оскільки такі особи можуть бути залучені до безпосередньої участі у відсічі та стримуванні збройної агресії росії проти України», – йдеться, зокрема, у відповіді НАЗК за 20 липня.

Журналістка надіслала уточнення до запиту. Мовляв, на такі ж запити – тільки щодо інших чиновників – нам надавали відповідь. І інформація про те, чи подали декларації, чи ні, не зашкодить жодним чином національній безпеці і життю посадовців.

На це у НАЗК відповіли, що надали вичерпну відповідь.

Адвокат, представник Громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов, до якого ми звернулися за консультацією, запропонував надіслати повторний запит, але вже з роз'ясненнями та аргументами, що запитувана інформація не несе ніякої шкоди посадовцям.

Але і на такий запит 7 серпня ми отримали відмову із аналогічними поясненнями від Коноплі Олени Володимирівни, тепер посадовиця підписалася керівницею Управління, а не відділу комунікацій та інформаційної політики НАЗК.

Порушили право на інформацію

Адвокат Євген Воробйов розповідає: відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Адвокат Євген Воробйов з ГО «Платформа прав людини». Фото «Четвертої влади» 2023 року

– Окремо акцентую, що територія Рівненської області не є і не була місцем ведення бойових дій, не перебувала та не перебуває в окупації, отже відсутня будь-яка загроза посадовцям, оскільки вони не перебувають на прифронтовій території.

«Четверта влада» надіслала скаргу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо порушення посадовцями НАЗК права на інформацію.

22 серпня Секретаріат Уповноваженого надіслав лист, в якому вказав, що ухвалив рішення відкрити провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

 – Це означає, що розпочато процедуру з'ясування обставин справи, – роз’яснює рішення Уповноваженого адвокат Євген Воробйов. – Якщо Уповноважений виявить порушення, то далі будуть направляти акти реагування щодо поновлення права на інформацію. Коли і це не допоможе, складуть адміністративний протокол на уповноважену особу.

Ми надіслали лист на електронну пошту пресслужби НАЗК, щоб запитати, чи вони досі наполягають на приховуванні запитуваної інформації. Але відповіді так і не отримали.

Національне агентство з питань запобігання корупції повторно розглянуло наш запит, що надійшов йому уже із Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У наданні запитуваної інформації відмовили втретє. Цього разу відмовив керівник відділу внутрішнього контролю Дмитро Борик. Він відповів так: «Шкода від оприлюднення такої інформації (а нагадаємо, що просили ми лише вказати, чи подали посадовці свої декларації. – Ред.) переважає суспільний інтерес в її отриманні».

Очікуємо, що Уповноважений складе протокол про адмінправопорушення і притягне до відповідальності представників НАЗК, які протиправно приховують публічну інформацію. Якщо ні – «Четверта влада» відстоюватиме своє право на інформацію в суді.

До слова, головний редактор «Четвертої влади» Володимир Торбіч виграв справу у Європейському суді з прав людини через те, що Рівненська ОДА та Верховна Рада України відмовилися надати публічну інформацію, що стосувалася зарплат та декларацій.

Дивіться також: Після скарги рівненських журналістів звільнили посадовця Генпрокуратури


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте