Хто і чому у Рівному збирає кошти під шансон про російських військових

Ця історія почалася з обурення голосним російським шансоном через підсилювач на зупинці. Коли ж журналісти почали копати, то натрапили на групу гастролерів з ознаками шахрайства і зловживанням довірою людей.

Майже детективну історію про гастролерів, які маніпулюють благодійністю, читайте у розслідуванні «Четвертої влади».

– Ледве дочекалася маршрутку на майдані Незалежності. Чувак, не шкодуючи вух усіх то чекає на транспорт, страшенно голосно виспівує у стилі росшансону щось про «пацанов», «вайну в гарах», «чужбину», –  про це пише журналістка «Четвертої влади» Антоніна Торбіч на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук.

Допис набрав активного обговорення у соцмережі. 

Так головний редактор ВД «ОГО» Віталій Голубєв вважає, що слід заборонити подібні  виступи з використанням підсилювачів.

– Думаю, варто було б заборонити виступи на центральній площі з використанням підсилювачів. Окрім заходів, які організовуються міською владою. Хочеш співати – співай під гітару. Талановитих вуличних музикантів це не відсікло б. А галасу стало б менше, – зауважує у коментарях під дописом  Віталій Голубєв.

Маркетолог Олександр Гладунов також не у захваті від подібної благодійності.

– Це вже не смішно. Акустичний тероризм. Так, є в Україні традиція кобзарів... але встановлювати підсилювачі, щоб флудити звуком вулиці, площі – це порушення приватності громадян. Ну не всі такі меломани, щоб протягом дня насолоджуватися з вікна власної квартири тією пургою вуличних електромінестрелів і мобільних кав’ярень, – обурюється Олександр Гладунов.

Спочатку нам розповіли, що таким чином минулого тижня, чотири дні на площах і вулицях Рівного одеські музиканти збирали кошти, аби допомогти Анні Стасюк із Білої Криниці.

Дівчинка, за словами музикантів, потребує 30 тисяч євро на лікування закордоном для відновлення слуху. У Рівному вдалося зібрати 12 тисяч гривень.

Проте рівняни почали обурюватися тим, як проходив сам процес збору коштів, адже гучність співів і репертуар волонтерів різав вуха як мешканцям навколишніх будинків, так і перехожим.

Через порушення допустимого рівня шуму і проросійського репертуару рівняни навіть зверталися в поліцію, аби впевнитися у добрих намірах волонтерів.

У поліції підтверджують, що патрульні перевірили документи. У них є медичні довідки і витяги про реєстрацію благодійного фонду, тому сумніватися не має підстав. Також музиканти повідомили Рівненську міську раду про проведення концертів у шістьох найбільш людних точках міста.

За хвору дівчинку і «за ребят, за Россию/отчизну, за правое дело».

Журналістка «Четвертої влади» зв’язалася з одним із музикантів Віктором Гордійчуком, аби дізнатися чому так голосно і хто обирає репертуар. Співак спілкується українсько-російським суржиком.

Віктор Гордійчук каже що їх гурт «Смайл» – з Одеси, складається з двох чоловіків та двох жінок, грає на весіллях, а коли має вільний час, то займається волонтерством. Близько місяця тому, каже, почали залучати кошти для Анни Стасюк. У Рівному були тільки чотири дні. і вже поїхали звідси.

– У нас, наприклад, весілля на західній Україні за пару днів і у нас є вільний тиждень, то ми їдемо туди, і щоб цей тиждень просто не сидіти даремно, то проводимо акції, – розповідає по телефону Віктор Гордійчук. – За весь час що у Рівному зібрали близько 12-ти тисяч.

– А за які кошти проживаєте, під час того як збираєте кошти? – журналістка.

– У нас є маленька коробочка, яку ми ставимо поруч, – каже музикант (хм, не було видно її жодного разу, коли група опинялася в полі зору журналістів – авт.). –  Якщо люди мають бажання, вони нам кидають, припустімо, на утримання групи.

Журналістка цікавиться, чому музиканти співали пісню про російських військових. Адже, ввівши у пошуковик кілька слів із їх композиції, з'ясувала що звучала пісня Ігоря Дрягілєва «И снова туда», де є така фраза як: «за ребят, за Россию, за правое дело».

Віктор Гордійчук запевняє, що слова пісні вони переробили.

– Так, в оригіналі є, але ці слова ніхто не говорив. Казали: «за отчизну, за правое дело», – каже Віктор Гордійчук.

Музикант каже, що люди самі підходять і просять заспівати подібні пісні.

– Мені не в кайф такі пісні співати, підходять от люди, афганці, які служили, і просять заспівати щось про друзів, яких вони втратили. Я ж не скажу ідіть звідси, я не буду таке співать, – говорить співак. – Підходить бабуся, просить «Червону руту» чи «Смереку» заспівати  – співаю бабусі.

– Українських військових пісень немає, а якщо і є, то вони не звучать, – вважає Віктор Гордійчук.

Також пан Віктор не заперечує, що порушували допустиму гучність підсилювачів під час виступів.

– Не завжди було 50 децибел, було і голосніше, але якщо до нас звертаються, то ми робимо тихіше, – запевняє музикант. – Це в основному пенсіонери звертаються. От будь-якого музиканта запитайте як співати тихо. Вам будь-який музикант скаже, що це дуже важко. Бо зв'язки, коли тихо співаєш... дуже тяжко співати тихо.

– Ну так можна співати голосно, а апаратуру ставити на менший рівень підсилення, – журналістка.

– А так не виходить, бо ти співаєш голосно, а апаратура тихенько, і ти перекрикуєш апаратуру саму. Виходить каша.

Пан Віктор каже, що вони не провокатори і їм проблеми не потрібні. Їхнє завдання – допомогти хворій дівчинці.

Ми зателефонували за номером, зазначеним у музикантів як батька дівчинки Миколи. Чоловік розповів, що сам звернувся до музикантів, коли побачив їх зо два місяці тому, коли вони збирали кошти для іншої дитини.

Микола Стасюк каже, що таку суму, 30 тисяч євро, за операцію назвали їм в Інституті отоларингології, де їхня донька стоїть у черзі на імплантацію.

– Казала дружина, що поки 9 тисяч перерахували, – розповідає чоловік ввечері 17 червня. – Я зараз не вдома. – На заробітках, у Карпатах.

Журналісти UA: Рівне сконтактували також, через сільраду, з мамою дівчинки Ольгою Стасюк.

Вона підтверджує, що самі звернулися до музикантів за допомогою, і наразі на лікування ті перерахували 10 тисяч гривень. Пообіцяли також перерахувати ще частину коштів.

Скільки ж вони всього зібрали коштів і яку частину з них та яким чином мали б перераховувати читайте далі.

Афганці і кошти зі скриньки

Гурт «Смайл» – не єдиний з Одещини хто приїхав у Рівне цими днями, щоб назбирати грошей.

Неподалік у центрі, вже біля «Аміго» співають кілька чоловіків, одягнені у камуфляж.

Поруч з ними – скринька з написом що це збирають кошти на допомогу ветеранам, інвалідам та сім'ям загиблих в Афганістані, миротворчих місіях та антитеростичних операціях.

Показують документи, в яких йдеться що назва їх гурту – «Перевал».

З чоловіками поспілкувався журналіст «ЧаРівне» Денис Грищук. Представилися членами спілки з Татарбунарського району (Одещина). Утім, за словами Ігоря (так представився один із чоловіків), не всі з Одещини, дехто з Кривого Рогу, наприклад.

Ігор каже, що сам має причетність до військової справи. Додає, що представляє Спілку ветеранів Афганістану Татарбунарського району Одеської області.

Мовляв, кошти збирають, а потім віддають голові спілки, який начебто й розподіляє гроші далі (зверніть увагу на ці слова, потім буде цікавеньке – авт).

Ігор розповідає, що сам сім років вже займається збором коштів. На питання – звідки апаратура, відповідає, що придбали за власний кошт – «грали на гітарі і назбирали».

Також чоловік у формі розповів, що їхня група складається з 10 чоловік. Пересуваються на одному автомобілі. Їздять містами України. У цьому складі – близько півтора роки. Але, каже чоловік, склад групи постійно змінюється – залишається лише три-чотири чоловіки.

У Рівному – вже тиждень. Планують бути тут до 20-го червня.

За словами Ігоря, знімають тут квартиру. Кошти беруть зі скриньки, так само з пожертв беруть гроші й на дорогу та їжу.

– Нам по-різному кидають. Буває, що й 500 гривень збираємо, – додає чоловік журналісту «ЧаРівне».

Коробочки-невидимки, реклама і щедра Спілка ветеранів

Як з'ясувала «Четверта влада», походження з Одещини – не єдине що об'єднує два гурти, які цими днями заробляли на вулицях Рівного. Виявляється, у них спільний керівник – Юрій Дрангой.

У нього – своя версія, на що збирає кошти гурт, одягнений у камуфляж, та за який рахунок у місті живуть обидва гурти. Та й сума зібраних коштів відрізняється.

Питаємо спочатку про гурт «Смайл» (який збирає кошти на лікування дівчинки).

– Ми зібрали 21 тисячу гривень, – розповідає Юрій Дрангой журналістці «Четвертої влади» про збір коштів гуртом «Смайл» на лікування дитини. – Минулого тижня відправили близько 10-ти тисяч гривень, в понеділок відправимо решту суми. 

– А за який кошт музиканти проживають у Рівному? – журналістка.

– Один з них співає тільки на весіллях (вочевидь, має на увазі Віктора Гордійчука ,з яким ми спілкувалися раніше – авт.), – каже Юрій Дрангой.

– І таким чином він робить собі рекламу, збирає замовлення по всій Україні (в розмові Віктор Гордійчук про це нічого не казав – авт.). В день три-чотири замовлення приходять роблять ті кому подобається.

– Рєбята, які співають, в основному на весіллях грають, – додає Юрій Дрангой і запевняє, що усі вони грали на вулицях Рівного не беручи коштів зі скриньок.

А тепер – про чоловіків у камуфляжі.

Друга ж група, «ветеранська», за версією їх керівника, збирає кошти на відновлення музею в Татарбунарах, який діє при їхній спілці ветеранів Афганістану.

– За що проживають у Рівному? – журналістка (запам'ятайте це питання, бо журналістка задасть його ще раз, пізніше, тільки по-іншому сформулює – авт.).

– Іноді виставляють свою коробку, на якій пише «на утримання групи» (знову невидима коробка, як і в гурту «Смайл» – авт.). Але це інколи. Ставлять звичайну, а поряд – на утримання групи. Таке теж буває, час від часу.

– А як фіксуєте суми коштів?

– Коли відкриваємо коробку, то по датах записуємо. 

– А хто рахує?

– Я. І співробітники. Четверо людей (не зрозуміло які співробітники – ред.).

– А скільки коштів вже назбирали на музей?

– Це ми тільки почали збирати, ще нічого не зібрали, – запевняє Юрій Дрангой і каже що у Рівному група – з 13 червня. – Тільки заїхали рєбята, ще не відкривали ті коробки.

– То ви не кожен день відкриваєте скриньки?

– Ні, звісно. Там не дуже люди й допомагають: кидають гривню-дві.

– А скільки коштів іде на проживання ветеранської групи у Рівному? Де вони проживають? (це і є вдруге задане, по іншому сформульоване питання, що й вище – авт.)

– На ветеранську групу сама організація виділяє на проживання, харчування і проїзд (вже не друга маленька скринька, яку інколи ставлять поруч з основною? – авт.)

– Спілка ветеранів Афганістану виділяє кошти, щоб ви залучали кошти на їх музей?

– Так.

– А яку суму виділяють?

– Точно не пригадую, близько 500 гривень на добу.

«Гоніть їх»

Ми знайшли контакти Татарбунарської районної організації Спілки ветеранів Афганістану і поспілкувалися з її керівником Леонідом Вторенком.

– Я вже сказав – гоніть їх, ніякого я їм не давав документа [збирати кошти]!

– А Юрій Дрангой розповів, що Спілка оплачує їм проїзд, харчування та проживання, – журналістка.

– Та ви що, смієтеся? Нічого ми їм не оплачуємо, нічого вони нам не перераховують. Я вже пояснював, що оцей Юрій Дрангой – син учасника бойових дій в Афганістані. Вони заявили у грудні 2017-го, що хочуть створити вокально-інструментальний ансамбль. Ми провели збори і дали згоду. Щоб це був ансамбль патріотичного виховання молоді.

І на цьому все затихло. Ніхто більше до нас не підходив. Такі групи до нас приїжджають на день по двоє-по троє. В основному – роми. Знаходять немічного афганця, збирають кошти, а за ними спостерігає хазяїн і збирає гроші.

А тепер подивімося уважніше які документи показали музиканти у камуфляжі журналісту «ЧаРівне» Денису Грищуку. Серед документів – квитанція. Юрій Дрангой, згідно з цією квитанцією, перерахував 14 червня Леоніду Вторенку 2 тисячі гривень:

Запитуємо про це у самого Леоніда Вторенка.

– Учасники гурту кажуть, що кошти збирають і віддають вам, а ви вже їх розподіляєте далі.

– Ви вірите мені чи ні? 

– Так вони чек показують, що Юрій Дрангой вам дві тисячі гривень перерахував днями.

– Я вже вам пояснював. Я ніяких коштів на отримував. 

«Жоден нормальний благодійний фонд на вулиці людей не виводить»

З цієї теми ми вирішили ще поспілкуватися із заступницею голови правління Благодійного фонду «Скарбниця Надії» Мар'яною Ревою. Адже фонд має великий досвід залучення коштів на лікування важкохворих дітей.

Окрім цього, працює відкрито, постійно оприлюднює свої звіти про надходження та витрати коштів, проходить аудити.

Мар’яна Рева каже, що до подібних методів збору коштів, гастролерами на вулицях, ставиться негативно.

– Жоден нормальний благодійний фонд на вулиці людей не виводить – ділиться Мар’яна Рева. – Це дуже дорого.

Це людині треба заплатити зарплату, привезти обладнання, оплатити проїзд і проживання. Вони ж усі приїжджі, гастролери. Чи ці гроші перераховуються – незрозуміло. Тим паче що це робиться без участі батьків, для дитини яких збирають кошти.

Тому якщо вони якусь частину коштів перераховують батькам, то це можуть бути далеко не всі кошти, які вони збирають. По закону благодійний фонд має право взяти тільки 20% на адміністративні витрати.

Жоден благодійний фонд не дозволяє собі такі масштабні акції, бо це економічно невигідно.

Екпертка розповідає про запобіжні заходи, які використовують порядні фонди, щоб залучені у скриньки кошти були повністю обліковані.

– Якщо скринька встановлюється в магазині, то кошти виймаються в присутності працівників магазину, – каже Мар'яна Рева. –  Якщо це на концерті, то кошти виймаються в присутності представників адміністрації того закладу, де проводиться концерт.

А так просто на вулиці – ніде не розписано. І вони самі собі виймають і рахують. То ж питання: скільки з цих коштів залишають собі, а скільки – хворій дитині.

Мар'яна Рева додає, що якщо кошти збираються від імені організації, то перераховуватись мають на її рахунок. Категорично неправильно перераховувати кошти на приватний рахунок керівника.