Чому відома блогерка з Рівного шість годин провела на Бруклінському мосту, обіймаючись з незнайомцями

Джерело
Стоп-кадр з відео Ілони Скали

Коли працівниця нью-йоркської юридичної фірми Ілона Скала (в українській фейсбук спільноті багатьом відома як авторка дотепних блогів) була нещодавно в Рівному, то розповідала про цю акцію і про те, як вона боялася брати в ній участь (а ви спробуйте вийти в туристичне місце найбільшого міста світу і закличте до обіймів незнайомих людей. І так багато годин поспіль).

Тож коли це відео вийшло, ми поговорили вже публічно. І хоч Ілона не розповіла детально, що і як привезла зі Штатів у валізі, що аж польські митники заплющували на це очі, але загалом встигли навіть згадати про плюси і мінуси Рівного і що в нас є краще ніж в Нью-Йорку.

Але для початку гляньте це відео (1 хвилина 50 секунд):

– Розкажи, що це за акція і чому ти взяла в ній участь.

– Я вважаю, що обов‘язок кожного українця – не мовчати про те, що зараз коїться в нашій країні. Особливо тих, хто за кордоном. Ми повинні нагадувати світу про нашу війну.

Я живу в Нью-Йорку. Це величезне місто з великим потоком туристів. І я довго думала, що можу особисто я. І ось одного дня вирішила зробити таку невеличку акцію. Бруклінський міст – одне із найвідвідуваніших місць у Нью-Йорку. Я намалювала плакат і вийшла з ним на цей міст, щоб привернути увагу багатьох людей до війни в Україні.

– А хто знімав? Скільки часу тривала акція? Як реагували люди?

– Знімали мої друзі. Нас було троє. Я до останнього не знала чи наважусь вийти, бо я до цього ніколи не брала участі в таких акціях. Тривало все близько шести годин. Люди реагували дуже добре. Хтось просто підходив обіймав, хтось говорив слова підтримки, хтось намагався дізнатися більше про нашу країну.

Один хлопчик запитав: а ви передасте мої обійми Україні особисто? Я відповіла, що обов’язково передам.

– Тобто 6 годин обіймів на Бруклінському мосту з незнайомими людьми? Важко?

– Ні. Спочатку було страшно. Але потім минулося. І це неймовірне відчуття, коли тебе обіймають незнайомі люди зі словами підтримки.

– Всі реагували позитивно? Росіяни не траплялися?

– Всі реагували дуже позитивно. Були люди, які підозріло дивились. Можливо то були росіяни. Але підійти і щось сказати ніхто не наважився. І правильно зробили. Я б їм дуже не радила :)

– Бачив у тебе на фейсбук-сторінці, що в Нью-Йорку люди не раз виходили на мітинги в підтримку України. Але в Нью-Йорку також є велика пострадянська діаспора. Русифікований район Брайтон-біч. Не знаєш які там настрої?

– Є різні, звичайно. І російська пропаганда багато років робила свою чорну справу. Але я можу сказати, що українських прапорів на будинках і машинах дуже багато. І якщо «Брайтону» щось не подобається, то українська діаспора може і вспокоїти :)

– А взагалі чим займаються, чим живуть, ким працюють українці Нью-Йорку?

– По-різному. Це залежить від того як давно людина в Америці, який рівень мови і наскільки сильне бажання працювати і досягати.

– Тобто якихось характерних сфер діяльності немає?

– Я не помічала. Звичайно, якщо людина тільки приїхала, не має ніякого досвіду в США, не має освіти, то починають із самих простих робіт. Але я знаю багатьох українців, які працюють успішно в ІТ секторі, у сфері фінансів, які будують свій бізнес.

– Ну а броніки там, форму, інші ніштячки для сил оборони України наші діаспоряни передають в Україну?

– Ще й як :) Тут у нас налагодили цілий трафік. Те, що не можна переслати поштою, тягнуть самі у валізах.

– Розкажеш якусь історію з цього приводу?

– Ну які історії. Пакують повні валізи «сувенірів». І поляки, дай Бог їм здоров‘я, в аеропорту закривають очі на те, що везуть українці додому :)

– Нещодавно ти була в Рівному. Чи маєш якісь враження від загалом мирного міста у воєнний час?

– Звичайно, було моторошно почути виття сирен. Побачити блокпости, людей у камуфляжі на вулицях. А загалом Рівне як Рівне. З усіма його плюсами і мінусами

– Раз ти згадала. Цікаво почути від тебе три плюси і три мінуси Рівного :)

– Я так и знала, що спитаєш :)

Плюси: Компактність. Затишність. І третє – змінилась на краще сфера обслуговування.

Мінуси – затори (навіть з нинішніми проблемами із пальним). Проблеми з інфраструктурою. Вивіски в стилі вирви око.

Хоча, після Нью-Йорку, це все аж не такі великі мінуси :)

– А можеш на прикладах розшифрувати покращення сфери обслуговування і проблеми з інфраструктурою?

– В сфері обслуговування люди стали привітнішими. Посміхаються, можуть пожартувати. Або мені просто щастило на таких людей, або справді все змінюється на краще.

Щодо інфраструктури… ну дивись. У нас ніби є потенційно прекрасне озеро. Є потенційно прекрасна набережна. А по факту їх немає. Якось так.

– А що в Україні і Рівному краще, ніж в США і Нью-Йорку?

– Тут треба розмежовувати. Бо Нью-Йорк – це як країна в країні. Можна нескінченно говорити на цю тему, але якщо коротко – моє «краще ніж…» це відчуття дому. В Україні живуть мої батьки. Тут лишилось багато моїх друзів. Тут моє «чік-чірік я в доміку». І мені невимовно боляче, що якісь виродки намагаються зруйнувати мій домік.

– Ти вже скількись років живеш в США, але досі кажеш «у нас в Рівному».

– І буду казати так завжди :) Нам, тим хто виїхав, часто намагаються закинути, що ми вже не місцеві, що легко з-за кордону щось говорити. Так ось, нам часто важче. Бо ми далеко від друзів, від сім‘ї, нам доводиться виживати в абсолютно нових умовах. Але хто б що не казав, ми народилися і виросли в Україні. Наше серце належить їй.

І дєлать нєрви Рівному я буду всігда. Подобається це комусь чи ні :)


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)