«Як пливе лайно»: що має змінитися, а що ні, після реконструкції парку і пляжу Басів Кута

Таким уявляється міським посадовцям облаштований пляж біля рівненського водосховища Басів Кут
Джерело
Слайд із презентації на фейсбук-сторінці управління містобудування і архітектури Рівного

У Рівненській міській раді задумали окультурити зелену зону включно з піщаним пляжем біля водосховища Басів Кут. І наштовхнулися на нерозуміння. На думку окремих рівнян, спочатку треба почистити озеро, а лавочки з майданчиками робити потім. А ще люди говорили про інтереси забудовників.

Як презентація ідеї облаштування басівкутського парку переросла в палку дискусію і що саме зачепило людей, читайте у цій публікації «Четвертої влади».

Презентація та її дійові особи

31 травня у Рівному посадовці й міські депутати представили на загал ідею облаштування паркової території над водосховищем Басів Кут. Мова про зелену ділянку між самим озером і вулицею Чорновола. З інших боків парк обрамляють житлові новобудови на різній стадії зведення. Береги водосховища привабливі для забудовників. Але сама водойма дуже забруднена. Що відбувається навколо можете почитати у наших публікаціях за тегом Басів Кут.

Презентація відбулася у приміщенні Майстерні міста на вулиці Лермонтова, 6.

Ідею оновлення парку над Басовим Кутом презентували п’ятеро людей (зліва направо): розробниця концепції, ландшафтна архітекторка з містобудівного управління Марія Голюк, міський депутат Роман Денисюк («Голос»), міська депутатка Оксана Майборода («Європейська солідарність»), начальник департаменту інфраструктури й благоустрою Руслан Гудима, начальник відділу генплану та розвитку міста управління містобудування й архітектури Андрій Шевчук (немає на зображенні). Скрин із відео на фейсбук-сторінці управління

Ще на захід прийшли четверо мешканців тамтешнього мікрорайону, журналісти і міський депутат від «Голосу», адвокат Микола Бляшин зі своїм помічником, ексдепутатом Рівнеради Олександром Довжаницею. Обидва вже кілька років працюють над тим, щоб у Рівному нарешті почистили Басів Кут і припинили забудовувати його береги.

Микола Бляшин під час виступу на презентації. Скрин із відео
Мешканець басівкутського мікрорайону Микола та ексдепутат Рівнеради Олександр Довжаниця. Скрин із відео

Початкове бачення

Модерувала захід депутатка Рівнеради і екологічна активістка Оксана Майборода. Вона повідомила: це проєкт, а не фінальна версія.

Рівнянам пропонують до 12 червня надсилати свої «пропозиції та доповнення», заповнивши гугл-анкету. А потім «пройдуть консультації з усіма зацікавленими сторонами і буде фіналізований проєкт концепції».

– Я знаю, наскільки важливо інформувати людей, що буде відбуватися. Активні люди надзвичайно цінні для втілення задуму. І тому зараз до обговорення залучаються всі сторони: мешканці міста й мікрорайону, бізнес, влада, – каже Оксана Майборода.

За її словами, зібрані пропозиції посадовці проаналізують і зрештою з’явиться документований «план втілення, включно з тим, з якого бюджету все буде фінансуватися: і з міського, і з інших джерел».

Тобто вже є припущення про залучення небюджетних коштів.

Для відпочинку, прогулянок із песиками й слухання качок

Розповідала про плани авторка концепції Марія Голюк. Вона має досвід розробки концепції парку на Грабнику й облаштування Оствиці

Долучався й Андрій Шевчук – коли треба було говорити про земельні ділянки, на які поділений парк.

Ідейним подвижником реконструкції парків на Грабнику, Оствиці і парку над пляжем водосховища був архітектор, який нещодавно очолював фірму «Мост», а тепер працює головним архітектором Рівного Дмитро Котляров.

Цей слайд із презентації показує межі комунальних ділянок біля Басового Кута і їхнє цільове призначення. Світло-зелена – вже сформована паркова ділянка. Зелена – ділянка, за рахунок якої парк мають розширити (відповідно до детального плану території 2019 року). Червона – ділянка, яку повернули в комунальну власність через суди. Міська влада ще не визначилася: віддати її комусь чи лишити в комунальній власності. Як каже Андрій Шевчук, зараз це «дискусійне питання». Бузкова – ділянка «для будівництва об’єктів», про її власника дані до реєстру ще не внесені. Рожева – ділянка для рівненського водоканалу, там буде «інженерна інфраструктура для каналізування». Синіми лініями позначені приватні території із новобудовами з якими пов'язаний рівненський забудовник Сергій Качановський

Оксана Майборода уточнює: основна ділянка парку знаходиться на балансі комунального Тресту зеленого господарства.

– Парк на сьогодні віджив своє, морально виснажений, там застарілі елементи благоустрою, розбиті сходи й підпірки, лави відсутні, пляж неякісно зроблений, – розповідає Марія Голюк.

З її слів, стан самого Басового Кута – «вагома проблема». Водночас там багата екосистема і хороші високі дерева з широкими кронами.

– Це єдиний міський пляж, і було б класно, щоб рівняни могли там покупатися і провести гарно вікенд. Тому ми працювали над наповненням самої території з мінімальними втручаннями в природу, – каже Марія.

Далі вона про стан водойми не говорила.

Це слайд про облаштування доріжок у парку і біля водосховища: зеленим кольором позначено пішохідні доріжки, червоним – велосипедні. Зелені стрілки позначають основні входи в парк, оранжеві точки – зупинки громадського транспорту, бордові лінії і точки – це тупикові проїзди для авто і «конфліктні точки пішохід-авто»

За словами Марії Голюк, паркувальні місця в зеленій зоні й поблизу будуть як для відвідувачів, так і для мешканців сусідніх будинків. Червоні кола у правому верхньому куті наступного слайду – це парковка приблизно на 120 авто.

На цьому слайді різними кольорами позначені локації для облаштування: червоні кола – це парковки із орієнтовною кількістю на 260 місць, жовта смуга – це піщаний пляж, зелені кола – оглядові зони, блакитні – дитячі майданчики, фіолетовий – майданчик для вигулу тварин, рожеві – спортивні зони і салатові – це галявини

Сходи посередині пляжу планують відремонтувати і додати на них настили для зручності людей, які там часто сидять. Нинішній спортивний майданчик у кінці пляжу планують оновити та освітити ліхтарями.

Оглядові зони планують з пірсами.

Майданчик для тварин планують обгородити й облаштувати «елементами для гри, щоб можна було погуляти з песиком чи хом’ячком».

Це візуалізація ймовірного вигляду пішохідного проходу між житловим будинком праворуч на слайдах та басівкутським парком: з лавами, велопарковками, ліхтарями. Слайд із презентації
Такими уявляються розробникам проекту дитячі майданчики на території парку: з природних матеріалів, озеленені, з лавами, пісочницями, гойдалками для дітей різного віку. Слайд із презентації
Такий вигляд може мати один із пірсів: щоб «можна було підійти ближче до води, посидіти і послухати качечку». Ще можуть бути пірси для риболовлі. Слайд із презентації
Таким може бути пляж: із додатково посадженими деревами, мощеними доріжками й багатоповерхівками на задньому плані від інвестора Сергія Качановського. Слайд із презентації

– Це наше бачення на даний момент. Хочу наголосити: ми намагалися максимально природно облаштовувати, не робити якихось помпезних бетонних конструкцій, щоб там формувалася своя екосистема і не було штучного наповнення, – завершила свою доповідь Марія Голюк.

Готелю на березі наче не буде

Депутат Рівненської міської ради Роман Денисюк розповів про «позитивний процес» навколо червоної ділянки в центрі парку. Там на дев’яти сотках мали будувати «приватний готель із кафе». Влітку 2021 року міські депутати скасували дозвіл на будівництво, розірвали договір оренди і повернули ділянку в комунальну власність. Колишня орендарка не змирилася й подала до суду, який триває досі.

Депутат Рівнеради Роман Денисюк під час презентації. Скрин із відео

– Наразі рішення міської ради [про розірвання договору оренди] залишається чинним. 12 травня, здається, подали касацію – ми чекаємо рішення. Після цього будемо розпоряджатися цією ділянкою, як вирішить більшість рівнян, – каже Роман Денисюк.

За його словами, рівнянам запропонують висловитися про цю ділянку.

– Найближчим часом буде опитувальник. Оскільки вона у самому центрі парку, треба стратегічно визначити, чи це буде фізкультурний центр, чи спортивний, чи розважальний сімейного типу. Можливо, просто засадимо зеленню, – каже депутат.

Руслан Гудима сподівається на «непоганий слід»

Начальник департаменту інфраструктури й благоустрою Руслан Гудима бачить в оновленні басівкутського парку «непогану перспективу розвитку нашого міста» і що парк стане родзинкою, «куди можна буде запросити гостей… навіть з інших країн».

Керівник департаменту інфраструктури й благоустрою Рівненської міської ради (колишнє управління житлово-комунального господарства) Руслан Гудима. Скрин із відео

– Якщо буде змога втілити цей великий і непростий проєкт, думаю, ми залишимо по собі непоганий слід. Передбачається співпраця міста й інвесторів, – розповідає Руслан Гудима. Згодом додає, що вже є інвестори, «готові вкласти кошти у розвиток нашого міста». Хто це – не уточнює. Але ж ми пам'ятаємо про інтереси в цьому місці інвестора Сергія Качановського.

За словами посадовця, трест зеленого господарства отримує від міста гроші лише на санітарне очищення й утримання пляжу у нинішньому стані. Озвучений на презентації проєкт «ще не проходив ні експертиз, ні обговорень і буде технічно допрацьований департаментом благоустрою».

– Для міста це дуже дорого, тому добре, що передбачаються інвестиції. Трест буде готовий прийняти парк на баланс для подальшого обслуговування. Ми докладемо всіх зусиль, щоб він був прикрасою нашого міста, – підсумував Руслан Гудима.

«Нема в бюджеті грошей на ці казки»

Після посадовців слово взяв міський депутат Микола Бляшин – і презентація перетворилася на суперечку. З його слів виходило, що все не так просто, як людям розказують і посадовці взагалі не з того боку починають. Спікери захищалися і казали, що все рухається в правильному напрямку і на загальну користь.

Микола Бляшин бачить інтереси забудовників і зауважує: ніяких документів про облаштування парку немає, а земля під парковку «вже рік насипається» – і показує на червоне коло у правому верхньому куті слайду. Скрин із відео

– Концепція – це просто гарні ідеї. В умовах війни я б хотів, щоб влада говорила про результати, а не чергові картинки. Це має вигляд візуалізації деяких забудовників, які хочуть показати свої бажання, – вважає Микола Бляшин.

– Ви мали б говорити про містобудівну документацію. Бо це пов’язано з питанням: хто учасники цього? Ми не знаємо юридичних наслідків проєкту, не знаємо, хто замовник, хто платить за це і в чиїх інтересах це роблять. Давайте говорити відверто: нема в бюджеті грошей на ці казки і нема на променад, який гарно намалювали. То хто це буде фінансувати? – запитує у спікерів Микола Бляшин.

Оксана Майборода відповіла, що замовників немає. Андрій Шевчук каже: «замовником буде користувач ділянок. Скоріше за все або департамент, або трест, або ще хтось.., за ким закріплено право нею розпоряджатися».

І пояснює, що представлений на заході ескіз потрібен для створення технічного завдання, на основі якого зроблять проєктну документацію. Тому все відбувається правильно.

Микола Бляшин дивується, що на презентації немає забудовників.

– Якщо ми говоримо відкрито, то забудовники прийшли б і сказали: ми готові, ми розуміємо, що матимемо певні бонуси, ми зацікавлені, щоб тут були певні гуляння, парковки… Немає цього, – каже депутат.

Зрештою Микола Бляшин пропонує затвердження проєктної документації та обрання генпідрядника зробити публічними. Бо «нам треба рішення в загальних інтересах. А оце – в інтересах в одні ворота».

Але головним у басівкутській проблемі Микола Бляшин вважає не оновлення парку, а очищення озера.

– Абсурдно будувати благоустрій для всіх цих забудовників, не вирішивши питання про озеро, – каже Микола Бляшин.

Пізніше у фейсбук-групі «Мікрорайон Басів Кут» Микола Бляшин публікує допис, в якому він пропонує системний підхід до очищення водосховища та благоустрою навколо.

«Дивитися можемо, а купатися – ні» 

Помічник депутата Бляшина, ексдепутат Рівнеради Олександр Довжаниця каже, що вже два роки в архіві «лежить [проект] очищення озера».

– Варто спочатку озеро почистити, а тоді робити парк, бо виходить, що дивитися ми на нього можемо, а от купатися в ньому – ні, – каже Олександр Довжаниця.

І додає: повне очищення озера коштуватиме 50 мільйонів гривень і його можна зробити за чотири роки.

А ще чоловік запитав, чи лишиться пляж комунальним після облаштування. Чи його можуть передати в комунальні руки через оренду або користування. 

– Лише місто і міські депутати можуть розпоряджатися своїми землями, – узагальнено відповів Андрій Шевчук.

Читайте також: «Дай мама хоч раз сама скупається!»: як і в яких умовах рівняни проводили літо на пляжі Басів Кута (23 фото)

«Люди не приїдуть спостерігати, як пливе лайно» 

Думка присутніх мешканців мікрорайону перегукується з позицією Миколи Бляшина та Олександра Довжаниці.

Рівнянка Анна вважає, що починати оновлення треба з озера: розібратися із джерелами його забруднення і почистити.

– Я скажу, що цікавить людей. Оце все – їх не цікавить. Люди хочуть купатися, їм байдуже, на чому вони лежать. А якщо не можна залізти в воду, то ви тут хоч Швейцарію зробіть.., – каже Анна.

Андрій Шевчук на це відповідає: «Якщо водойма забруднена, це не значить, що парк не можемо використовувати».

Рівнянин Микола Сидорук каже, що в районі Басового Кута ґрунтові води знаходяться на рівні 60 сантиметрів від поверхні.

– Можна будувати житлові будинки при такому рівні ґрунтових вод? Не можна. А тепер на цьому болоті знову виділяють землю для забудови, – обурюється чоловік.

На його думку, починати треба з «хворого озера, а потім уже його окультурювати».

– На Басовому Куті – забруднення всієї екосистеми, але ми цього не вирішуємо. Ставити підводу перед конем – неправильно, – каже Микола й пропонує посадовцям «зробити очисні споруди і каналізування, а про опорядження говорити потім».

Роман Денисюк на це відповідає, що вже є дозвіл від депутатів на розробку нової каналізаційної станції на вулиці Боженова, готується проєктна документація. І що проблема наразі – «знайти на це гроші». Бо раніше все мало коштувати 20-30 мільйонів гривень, а скільки зараз – невідомо.

Мешканець мікрорайону Борис Шевчук, який послідовно виступає проти забудови в тій частині, каже, що «проєкт всього-на-всього має вигляд облаштування прибудинкової території для двох житлових новобудов обабіч парку».

– Ви говорите, це відпочинкова зона і для цього облаштовуєте тут стоянки. Люди з авто не приїдуть сюди спостерігати за тим, як пливе лайно. Бо з рекреаційної зони зробили каналізаційну, – резюмує Борис Шевчук.

Що каже про очищення озера міський голова

Місто не має грошей на очищення Басового Кута, хоча ще минулого року «певні кошти закладали», каже міський голова Рівного Олександр Третяк журналістам «Суспільне Рівне». Тому нам потрібна міжнародна фінансова підтримка.

– Місто самотужки не справиться, щоби профінансувати роботи по фільтрації, по очищенню цього водосховища і цієї рекреаційної зони… Нині війна і всі капітальні видатки не проходять. Говорити про очищення озера зараз – це все одно, що говорити про запуск космічного корабля з нашого міста, – вважає Олександр Третяк.

Ми також поспілкувалися із забудовником Сергієм Качановським і він підтверджує свої інтереси в облаштуванні басівкутського парку. Що він розповів читайте у матеріалі: «Хто і чому ініціював облаштування басівкутського парку у Рівному».


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)